Рішення № 83644834, 14.08.2019, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 серпня 2019 року м. Чернігів Справа № 620/2244/19

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Клопота С.Л.,

за участю секретаря Шевченко А.В.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Менської районної державної адміністрації про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління соціального захисту населення Менської районної державної адміністрації та просить:

1. Визнати протиправними дії Управління соціального захисту населення Менської районної державної адміністрації Чернігівської області щодо відмови ОСОБА_1 у встановленні статусу інваліда війни 3 групи та видачі посвідчення інваліда війни.

2. Зобов`язати Управління соціального захисту населення Менську районну державну адміністрацію Чернігівської області встановити ОСОБА_1 статус особи з інвалідністю внаслідок війни 3 групи та видати ОСОБА_1 посвідчення особи з інвалідністю внаслідок війни.

3. Здійснити судовий контроль за виконанням винесеного судового рішення по даній справі і встановити для Управління соціального захисту населення Менської районної державної адміністрації Чернігівської області для надання суду звіту про виконання судового рішення.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що у період з 05.05.1986 по 12.05.1986, залучався до участі в ліквідації наслідків аварії на ЧАС та виконував ці функції в складі підрозділів (штабу Цивільної оборони в м. Прип`ять). Будучи учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС (категорії 1) та інвалідом 3 групи по захворюванню пов`язаному з ліквідацією наслідків аварії на ЧАС має право на встановлення статусу особи з інвалідністю внаслідок війни 3 групи. Не встановлення йому такого статусу порушує його права та соціальні гарантії.

Позивач та його представник в судовому засіданні позов підтримали та просили його задовольнити в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином. До суду надійшло клопотання від відповідача, в якому він просить розглядати справу за відсутності його представника, та відзив на позовну заяву.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення позивача та його представника, суд вважає позов задоволенню не підлягає з наступних підстав.

ОСОБА_1 , є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 від 21.02.2019.

Позивач брав участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи з 05.05.1986 по 12.05.1986.

Це підтверджується наступним: довідкою №137 від 19.11.1992, довідкою № 179 від 26.09.1990, трудовою книжкою (запис 10, 11),

На час аварії позивач був військовозобов`язаний, що підтверджується військовим квитком НОМЕР_2.

Захворювання (інвалідність) позивача пов`язані з роботами по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, що підтверджується довідкою акту огляду у МСЕК серії МСЕ-ЧНВ № 339921 від 6.07.2010.

Позивач перебуває на обліку у Головному Управлінні Пенсійного фонду України Чернігівської області. Має посвідчення серії НОМЕР_3 від 09.12.2008.

На даний час позивач має статус учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС (категорії 1), що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 від 21.02.2019. Настання інвалідності у зв`язку із захворюванням, пов`язаним з участю у роботах по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС також відповідачем не оспорюється.

На позивача, як на особу, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи поширюються пільги, гарантії та компенсації, передбачені Законом № 796-ХІІ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

27.03.2019 позивач звернувся із заявою до відповідача, у якій просив встановити йому статус особи з інвалідністю внаслідок війни та видати посвідчення особи з інвалідністю внаслідок війни, на що йому було надано відмову.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Для набуття статусу інваліда війни (з підстав, встановлених п. 9 ч. 2 ст. 7 Закону № 3551-ХІІ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»), окрім факту настання в особи інвалідності внаслідок захворювання, пов`язаного з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС, необхідною умовою є встановлення факту, що прийняття такою особою участі у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС відбувалось саме у складі Формувань Цивільної оборони.

Це пояснюється тим, що крім формувань Цивільної оборони, у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС брали участь інші формування, як створювались в іншому порядку, ніж невоєнізовані формування цивільної оборони та направлялись у райони виконання робіт згідно з розпорядженням керівників відповідних органів, відомств, організацій, установ та підприємств.

Згідно з частиною першою статті 10 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 № 796-ХІІ учасниками ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС вважаються громадяни, які безпосередньо брали участь у будь-яких роботах, пов`язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження у 1986-1987 роках незалежно від кількості робочих днів, а у 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів, у тому числі проведенні евакуації людей і майна з цієї зони, а також тимчасово направлені або відряджені у зазначені строки для виконання робіт у зоні відчуження, включаючи військовослужбовців, працівники державних, громадських, інших підприємств, установ і організацій незалежно від їх відомчої підпорядкованості, а також ті, хто працював не менше 14 календарних днів у 1986 році на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві. Перелік цих пунктів визначається Кабінетом Міністрів України.

Положенням про Цивільну оборону СРСР, затвердженим постановою КПРС і Ради Міністрів СРСР від 18.03.1976 № 1111 та Положенням про невоєнізовані формування Цивільної оборони СРСР, затвердженим наказом начальника ІДО СРСР від 06.1975 № 90 було передбачено, що формування Цивільної оборони, у тому числі і невоєнізовані, створювались для виконання заходів по ліквідації аварій, катастроф, стихійних лих, великих пожеж та їх наслідків, а також при застосуванні засобів масового ураження (у воєнний час), захисту і організації життєзабезпечення населення.

Також, управлінням соціального захисту населення Менської районної державної адміністрації отримано лист Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи № 04-9492/281 від 14.08.2006, лист Міністерства праці та соціальної політики України № 146/15-06/014 від 28.03.2006 та лист Міністерства соціальної політики України № 2213/014/91-13 від 29.08.2013 «щодо встановлення статусу інваліда війни», згідно яких надано роз`яснення усім органам соціального захисту населення України, де зазначено, що «підставою для надання учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС статусу інваліда війни є довідки, що надаються управліннями з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи і підтверджують залучення особи до складу формувань Цивільної оборони під час ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС з зазначенням назви формування, терміну перебування у зоні відчуження та причинний зв`язок інвалідності з захворюванням, пов`язаним з цією аварією.

Органи праці та соціального захисту населення встановлюють статус інваліда війни на підставі довідки, яка містить інформацію про наказ чи розпорядження про залучення особи до формувань Цивільної оборони, займану посаду та документів про роботу, яку виконував громадянин під час ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, а також довідки про встановлення інвалідності внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням службових обов`язків по ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи».

У доданих до позову ОСОБА_1 довідках не міститься інформація про розпорядчий документ (наказ чи розпорядження) щодо залучення позивача до формувань Цивільної оборони та відсутні відомості про роботу, яку він виконував під час ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у складі формувань Цивільної оборони.

Таким чином, документи додані до позову належним чином не підтверджують залучення позивача до формувань Цивільної оборони для ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

Ця обставина є істотною для набуття статусу інваліда війни згідно п. 9 ч. 2 ст. 7 Закону № 3551-XII.

Окремо суд зазначає, що участь особи у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у складі формувань Цивільної оборони повинна бути підтверджена належними та допустимими доказами, якими є розпорядчі документи по підприємству про залучення конкретної особи до дій у складі формувань Цивільної оборони.

Зважаючи на наведене вище, суд констатує, що позивач не представив суду належних та допустимих доказів того, що він має право для набуття статусу інваліда війни з підстав, встановлених пунктом 9 частини 2 статті 7 Закону № 3551-XII у позивача немає, а відтак дії Управління соціального захисту населення Менської районної державної адміністрації Чернігівської області щодо відмови ОСОБА_1 у встановленні статусу інваліда війни 3 групи та видачі посвідчення інваліда війни є правомірними і підстави для встановлення позивачу статусу особи з інвалідністю внаслідок війни 3 групи та видатчі посвідчення особи з інвалідністю внаслідок війни є відсутніми.

Враховуючи вищевикладене, в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 необхідно відмовити.

Керуючись ст. ст.139, 227, 241-243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Управління соціального захисту населення Менської районної державної адміністрації Чернігівської області (вул.Сіверський шлях, буд.26, м.Мена, Менський район, Чернігівська область,15600) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії - відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Повний текст рішення виготовлено 15 серпня 2019 року.

Суддя С.Л. Клопот