Ухвала суду № 83643920, 14.08.2019, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

"14" серпня 2019 р. справа № 809/1275/16

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

судді Кафарського В.В.,

за участю секретаря судового засідання Лудчак А.В.,

представника відповідача Михайлюка Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду заяву про роз`яснення судового рішення у справі за позовом Калуської об`єднаної Державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Івано-Франківській області до Відкритого акціонерного товариства «Оріана» про стягнення заборгованості в сумі 40 023 005,27 грн., -

В С Т А Н О В И В:

28.09.2016 року Калуська об`єднана Державна податкова інспекція Головного управління ДФС в Івано-Франківській області (далі – позивач, Калуська оДПІ) звернулася з адміністративним позовом до Відкритого акціонерного товариства «Оріана» (далі – відповідач, ВАТ «Оріана») про стягнення податкового боргу у сумі 40 023 005,27 грн.

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 27.10.2016 позов задоволено повністю. Стягнуто з рахунків Відкритого акціонерного товариства «Оріана» у банках та за рахунок належної відповідачу готівки 40 023 005,27 грн. податкового боргу, з яких 930 403,37 грн. податкового боргу по податку на додану вартість підлягає стягненню в дохід Державного бюджету України та 39 092 601,90 грн. податкового боргу по земельному податку з юридичних осіб – в дохід місцевого бюджету.

08.08.2019 на адресу Івано-Франківського окружного адміністративного суду надійшла заява від 06.08.2019 за №862 від ВАТ «Оріана» про роз`яснення судового рішення, в якій вказує, що на момент винесення рішення у справі та згодом на момент стягнення відповідач перебував у процедурі санації, яка припинена 11.06.2018. Також відмічає, що на сьогодні склались обставини, які впливають на виконання судового рішення, та, відповідно судове рішення є дещо незрозумілим в частині, що стосується процедури стягнення та встановлення законодавчими актами заборони на стягнення заборгованості (а.с. 181).

Згідно частини 3 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає заяву про роз`яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження.

За таких обставин, суд призначив розгляд заяви від 06.08.2019 за №862 про роз`яснення судового рішення в судовому засіданні.

Окрім того, 14.08.2019 представник Головного управління ДФС в Івано-Франківській області подала клопотання про заміну сторони у справі, посилаючись на статтю 52 Кодексу адміністративного судочинства України, однак в судовому засіданні суд відмовив у задоволенні даного клопотання, оскільки згідно положень статті 52 КАС України, у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником, однак судовий процес завершився винесенням судового рішення в даній справі, яке набрало законної сили 15.11.2016.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, хоча про дату, час і місце розгляду даної заяви повідомлявся судом.

Представник відповідача у судовому засіданні заяву про роз`яснення судового рішення підтримав.

Відповідно до положень частини 3 статті 254 КАС України, неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

За таких обставин, суд вважає за можливе вирішити питання про роз`яснення судового рішення в даній адміністративній справі за відсутності представника позивача.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, суд зазначає наступне.

Стаття 254 Кодексу адміністративного судочинства України визначає порядок роз`яснення судового рішення.

Згідно з частиною 1 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз`яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали.

Це означає, що роз`яснення судового рішення є за своєю правовою суттю одним із способів усунення його недоліків, але без виправлення і постановлення додаткового рішення цим же судом.

Постановою Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про судове рішення в адміністративній справі» від 20.05.2013 № 7 визначено, що в ухвалі про роз`яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.

Таким чином, роз`яснення судового рішення зумовлено його нечіткістю за змістом, коли воно є неясним та незрозумілим для осіб стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, що будуть здійснювати його виконання. Інакше кажучи це стосується випадків, коли недотримані вимоги ясності, визначеності такого судового рішення адміністративного суду. Невизначеність судового рішення означає, що таке рішення містить положення, що виникають суперечки щодо його розуміння та під час виконання.

Підставою для подання заяви про роз`яснення судового рішення, є як це визначає закон його незрозумілість. Отже, якщо рішення суду є незрозумілим для осіб, які брали участь у справі, а також (або) для державного виконавця, суд за їхньою заявою постановляє ухвалу, в якій роз`яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його змісту.

Сама суть роз`яснення полягає в тому, що суд не повинен давати відповідь на нові вимоги або на невирішені вимоги, він лише має пояснити положення постановленого ним рішенням, які нечітко ним сформульовані, або є незрозумілими для зацікавлених осіб, що позбавляє його можливості реалізації або оскарження.

Отже, роз`яснення судового рішення є за своєю суттю розширеним мотивуванням судового рішення та способом усунення незрозумілості його змісту, що може виражатись, зокрема, у можливості неоднакового тлумачення висновків суду, що перешкоджає його належному виконанню. При цьому роз`яснення здійснюється без виправлення і постановлення додаткового рішення цим же судом.

Так, заява відповідача про роз`яснення судового рішення не містить обґрунтованих доводів про те, що певні частини рішення суду викликають труднощі в її розумінні. В заяві представник ВАТ «Оріана» вказує на те, що пунктом 10 Розділу V Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» від 18.01.2018 за №2269-VIII внесено зміни до розділу X «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», яким доповнено пунктами 42-44 такого змісту: «Після припинення провадження у справі про банкрутство забороняється стягнення на підставі виконавчих та інших документів, що містять майнові вимоги, у тому числі на предмет застави, за якими стягнення здійснюється в судовому або в позасудовому порядку відповідно до законодавства, крім випадків перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від продажу майна боржника), перебування майна на стадії продажу з моменту оприлюднення інформації про продаж, а також у разі звернення стягнення на заставлене майно та виконання рішень у немайнових спорах; не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов`язань із задоволення всіх вимог, зупиняється перебіг позовної давності, не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання, три проценти річних від простроченої суми тощо».

Тобто, як вважає відповідач, на сьогодні ГУ ДФС в Івано-Франківській області здійснює стягнення з рахунків відповідача інкасовим методом на підставі виконавчих документів виданих Івано-Франківській окружним адміністративним судом і на сьогодні відсутній розподіл стягнутих з боржника грошових сум.

Таким чином, представник ВАТ «Оріана» просить роз`яснити постанову Івано-Франківського окружної адміністративного суду від 27.10.2016 у справі №809/1275/16 в частині, що стосується порядку стягнення заборгованості після припинення провадження у справі №Б-7-11/283-13/143-23/19 і встановлення заборони на її стягнення наведеними законами, а також просить роз`яснити, чи правомірно здійснювати стягнення згідно постанови Іван-Франківського окружного адміністративного суду від 27.10.2016 по справі №809/1275/16 Головним управлінням ДФС в Івано-Франківській області заборгованості з АТ «Оріана» шляхом видачі інкасових доручень (безспірними вимогами) згідно п. 42-44 Закону України «Пр відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» після 11.06.2018 – припинення провадження у справі про банкрутство.

Стосовно вказаного суд звертає увагу на те, що частиною 3 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

У відповідності до пункту 3 частини 1 статті 244 Кодексу адміністративного судочинства України, під час прийняття постанови суд вирішує, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин.

Предметом заявленого позову у даній адміністративній справі є вимоги про стягнення з Відкритого акціонерного товариства «Оріана» податкового боргу у сумі 40 023 005,27 грн., що виник у зв`язку з несплатою податку на додану вартість за період серпень-грудень 2014 року, за 2015 рік, січень-липень 2016 року у загальній сумі 930 155,00 грн., 150,00 грн. штрафних санкцій та 98,37 грн. нарахованої пені; земельного податку з юридичних осіб за період вересень-грудень 2014 року, за 2015 рік та за період січень-липень 2016 року у загальній сумі 39 092 601,90 грн.

Суд зазначає, що вирішуючи, яку правову норму належить застосувати до спірних правовідносин, суд виходив з чинних на час виникнення правовідносин нормативно-правових актів.

При цьому, суд звертає увагу на те, що вказані у заяві про роз`яснення судового рішення норми Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (у новій редакції), які регулюють процедуру стягнення після припинення провадження у справі про банкрутство, судом не застосовувалися, оскільки суд не здійснював розгляд справи про банкрутство ВАТ «Оріана» та не повноважний вирішувати питання застосування процедур, передбачених вказаним Законом, а також питання, яку правову норму слід застосувати до правовідносин, пов`язаних з відкриттям провадження у справі про банкрутство чи його припинення.

Окрім того, постанова Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 27.10.2016 набрала законної сили 15.11.2016.

Згідно частини 2 статті 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.

Відповідно до статті 14 КАС України, судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом. Обов`язковість судового рішення не позбавляє осіб, які не брали участі у справі, можливості звернутися до суду, якщо ухваленим судовим рішенням вирішено питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки.

Згідно із вимогами статті 370 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Таким чином, виконання судових рішень у справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Оцінюючи в сукупності вищевикладені обставини, суд дійшов висновку про відсутність підстав для роз`яснення постанови Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 27.10.2016, передбачених статтею 254 КАС України, оскільки вона є зрозумілою за змістом, а заява про роз`яснення судового рішення не підлягає до задоволення, оскільки вона стосується змін в законодавстві щодо процедури стягнення, в той час як зміни у законодавстві не можуть бути підставою для недотримання гарантій виконання судового рішення, яке набрало законної сили, що визначені в статті 370 КАС України та статті 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів».

Частинами 1-2 статті 254 КАС України визначено, що за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз`яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали.

Подання заяви про роз`яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.

Як свідчить заява про роз`яснення судового рішення, на даний час постанова Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 27.10.2016 по справі №809/1275/16, що набрала законної сили, не виконана, а сторонами не надано доказів закінчення строку на виконання даного судового рішення.

Враховуючи наведене, керуючись статтями 243, 248, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

В задоволенні заяви про роз`яснення судового рішення в адміністративній справі №809/1275/16 - відмовити.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому ухвала суду не були вручені у день її складання в повному обсязі, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду або через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України, ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.

Суддя Кафарський В.В.

Ухвала складена в повному обсязі 15.08.2019.