Рішення № 83643896, 15.08.2019, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" серпня 2019 р. справа № 300/1451/19

м. Івано-Франківськ

Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Главач І.А., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Івано-Франківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТБК-Гарант" про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені, -

ВСТАНОВИВ:

Івано-Франківське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів 05.07.2019 звернулося до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТБК-Гарант" про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені в розмірі 23189,02 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач, в порушення статей 19, 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", не сплатив адміністративно-господарські санкції за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда та незайняте ним в 2018 році та нараховану пеню в загальному розмірі 23189,02 грн.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 10.07.2019 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику сторін (у письмовому провадженні).

Відповідач скористався правом на подання відзиву на позовну заяву, який надійшов на адресу суду 09.07.2019, відповідно до якого відповідач заперечив щодо заявлених позовних вимог (а.с.13-14). Відзив мотивовано тим, що вимога позивача про стягнення адміністративно-господарських санкцій є безпідставною, оскільки Товариством з обмеженою відповідальністю "ТБК-Гарант" виконано вимоги Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" щодо створення робочих місць, призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю, оскільки відповідачем 06.03.2017 прийнято на роботу на посаду менеджера транспортної логістики особу з інвалідністю, яка досі перебуває у трудових відносинах з відповідачем. Просив в задоволенні позову відмовити.

Позивачем 25.07.2019 подано відповідь на відзив (а.с. 50-51), відповідно до якого позивач вказав, що подані відповідачем документи щодо працевлаштування особи з інвалідністю стосуються 2017 року, а спірні правовідносини між сторонами стосуються 2018 звітного року.

Суд, розглянувши у відповідності до вимог статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи встановив наступне.

Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (https://usr.minjust.gov.ua/ua/freesearch), починаючи з 22.07.2015 відповідач зареєстрований як юридична особа, станом на момент розгляду даної адміністративної справи відсутня інформація про припинення.

28.02.2019 відповідач подав позивачу звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2018 рік форми 10-ПІ, згідно якого в 2018 році штатна чисельність працівників відповідача становила 10 осіб, з них відсутні працівники, яким відповідно до чинного законодавства встановлено інвалідність, кількість інвалідів - штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях становить 1 особу. Фонд оплати праці штатних працівників за рік становить 460740,00 грн, середньомісячна заробітна плата штатного працівника за рік - 46074,00 грн (а.с.8).

Згідно з розрахунком заборгованості по сплаті адміністративного-господарських санкцій відповідача, середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу за 2018 рік становила 10 осіб, з них за даними позивача середньооблікова чисельність осіб з інвалідністю, які працювали в фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (штатних працівників, яким за висновками медико-соціальних експертних комісій встановлена інвалідність) - 0 осіб, кількість робочих місць, призначених для забезпечення працевлаштування осіб з інвалідністю відповідно до нормативу становить 1 особа, фонд оплати праці штатних працівників становив 460740,00 грн. в рік, середня річна заробітна плата штатного працівника відповідача становила 46074,00 грн., відповідно сума адміністративно-господарських санкцій за 2018 рік за одну непрацевлаштовану особу з інвалідністю становить 23037,00 грн. (а.с.9).

12.03.2019 Івано-Франківське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів листом №03-66/240 повідомило Товариство з обмеженою відповідальністю "ТБК-Гарант" про необхідність перерахувати до 15.04.2019 адміністративно-господарські санкції за непрацевлаштування осіб з інвалідністю в розмірі 23037,00 грн (а.с.10).

Відповідач добровільно вказану суму не сплатив, а тому позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом, в якому просив суд стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1. адміністративно-господарські санкції та пеню у розмірі 23189,02 грн.

Вирішуючи даний спір, суд виходив з таких мотивів та норм права.

Основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні і гарантування їм рівних з усіма іншими громадянами можливостей для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість особам з інвалідністю ефективно реалізувати права та свободи людини і громадянина та вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними можливостями, здібностями і інтересами, визначені в Законі України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні".

Виконанням нормативу робочих місць у кількості, визначеній згідно з частиною 5 статті 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні", вважається працевлаштування підприємством, установою, організацією, у тому числі підприємством, організацією громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичною особою, яка використовує найману працю, осіб з інвалідністю, для яких це місце роботи є основним.

Згідно із частиною 9 статті 19 Закону підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, в яких за основним місцем роботи працює 8 і більше осіб, реєструються у відповідних відділеннях Фонду соціального захисту інвалідів за своїм місцезнаходженням і щороку подають цим відділенням звіт про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю.

Постановою Кабінету Міністрів України за №70 від 31.01.2007 про реалізацію статей 19 і 20 вищевказаного Закону затверджено Порядок зарахування кількості робочих місць для працевлаштування інвалідів до нормативу таких робочих місць у господарських об`єднаннях, до складу яких входять підприємства громадських організацій інвалідів, відповідно до пункту 4 даного Порядку рішення щодо зарахування кількості робочих місць для працевлаштування інвалідів до нормативу таких робочих місць за звітний період господарському об`єднанню та підприємствам, що входять до його складу, приймається відділенням Фонду соціального захисту інвалідів протягом 30 календарних днів після подання господарським об`єднанням звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів.

Зарахування кількості робочих місць для працевлаштування інвалідів до нормативу таких робочих місць у господарському об`єднанні та підприємствах, що входять до його складу, здійснюється відповідно до Інструкції щодо заповнення форми №10-ПІ (річна) "Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів", затвердженої наказом Мінпраці від 10.02.2007 №42.

Відповідно до частин 1, 2 статті 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні", для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування осіб з інвалідністю. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.

Відповідно до частини 3 статті 18-1 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" державна служба зайнятості здійснює пошук підходящої роботи відповідно до рекомендацій МСЕК, наявних у інваліда кваліфікації та знань, з урахуванням його побажань.

Згідно статті 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.

Порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

Сплату адміністративно-господарських санкцій і пені підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, проводять відповідно до закону за рахунок прибутку, який залишається в їх розпорядженні після сплати всіх податків і зборів (обов`язкових платежів).

Адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону.

Судом встановлено, що відповідачем 06.03.2017 прийнято на посаду менеджера транспортної логістики ОСОБА_4 (ідентифікаційний код - НОМЕР_1 ), що підтверджується копією наказу Товариства з обмеженою відповідальністю "ТБК-Гарант" №4-к від 06.03.2017 (а.с. 19) та повідомленням про прийняття на роботу від 06.03.2017 (а.с. 20).

Відповідно до довідки до акту огляду МСЕК серії 10 ААА №817133 від 11.02.2011, ОСОБА_4 встановлена перша група інвалідності безтерміново (а.с. 41). Окрім цього належність ОСОБА_4 до осіб з інвалідністю підтверджується копією посвідчення серії НОМЕР_2 , виданого 26.02.2009 Управління праці та соціального захисту населення Стрийської міської ради Львівської області (а.с. 21).

Щодо посилань позивача, що подані Товариством з обмеженою відповідальністю "ТБК-Гарант" документи про працевлаштування особи з інвалідністю стосуються 2017 року, а спірні правовідносини між сторонами стосуються 2018 звітного року, то суд зазначає, що відповідно до копії податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку форми 1-ДФ за І квартал 2018 року від 03.05.2018, відповідачем нараховано ОСОБА_4 (ідентифікаційний код - НОМЕР_1 ) дохід та утримано з нього податок (а.с. 21), що підтверджує роботу особи з інвалідністю ОСОБА_4 у Товаристві з обмеженою відповідальністю "ТБК-Гарант" і у 2018 році. Доказів протилежного позивачем суду не надано.

Таким чином, відповідачем виконано у 2018 році норматив щодо зайнятості однієї особи з інвалідністю, а тому немає жодних підстав для застосування до відповідача адміністративно-господарських санкцій та пені в сумі 23189,02 грн., оскільки відповідачем виконано вимоги статті 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні".

Відповідно до частини 1 статті 238 Господарського кодексу України за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб`єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб`єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.

Статті 218 Господарського кодексу України передбачає, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Доказів того, що відповідач не створив робочі місця для інвалідів, відмовляв інвалідам у прийнятті на роботу, несвоєчасно надавав державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, або несвоєчасно звітував Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України позивачем до суду такі докази не надані та в матеріалах справи відсутні, а тому суд не вбачає підстав для застосування до відповідача адміністративно-господарських санкцій.

Таким чином, враховуючи вищенаведені положення законодавства, дослідивши докази, суд дійшов висновку, що відповідачем були виконані вимоги Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" щодо прийняття заходів для працевлаштування осіб з інвалідністю, тому у позивача не було підстав для застосування до відповідача адміністративно-господарських санкцій.

За таких обставин, в задоволенні позову Івано-Франківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТБК-Гарант" про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені в розмірі 23189,02 грн. слід відмовити.

Необхідно зазначити, що статтею 139 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено розподілу судових витрат у разі відмови в задоволенні позову.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову Івано-Франківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (код ЄДРПОУ - 13662300, вул. Гуцульська, 9, м. Івано-Франківськ, 76007) до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТБК-Гарант" (код ЄДРПОУ - 39906006, вул. Витвицького, буд. 9, кв. 46, м. Івано-Франківськ, 76018) про стягнення адміністративно-господарських санкцій в сумі 23189,02 грн. - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статтей 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції або через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Позивач - Івано-Франківське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів, адреса: вул. Гуцульська, буд. 9, офіс 1, м. Івано-Франківськ, 76007, код ЄДРПОУ - 13662300.

Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "ТБК-Гарант", адреса: вул. Витвицького, буд. 9, кв. 46, м. Івано-Франківськ, 76018, код ЄДРПОУ - 39906006.

Суддя Главач І.А.