Рішення № 83643633, 09.07.2019, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 липня 2019 року Справа № 160/8712/18 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіТурлакової Н.В. за участі секретаря судового засіданняЗелецького Р.Р. за участі: представника позивача представник відповідача Вітовича О.Я. не з`явився розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АТБ-маркет" до Одеської митниці ДФС про визнання протиправними, скасування рішення та картки відмови,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "АТБ-маркет" (далі - ТОВ "АТБ-маркет", позивач) звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Одеської митниці ДФС (далі - відповідач), в якій просило:

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA500060/2018/000018/2 від 26.05.2018 р.;

- визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA50060/2018/08336 від 26.05.2018.;

- судові витрати покласти на відповідача.

В обґрунтування позовної заяви позивач зазначив, що між ТОВ "АТБ-маркет" та NINGBO GLOBALWAY IMP.&EXP.CO., LTD (Нінгбо, КНР) (Продавець) було укладено контракт на поставку продукції від 02.03.2015 року № 2901-NB/CN (далі - Контракт), відповідно до умов якого Продавець зобов`язується поставити товар, а Покупець прийняти та оплатити його на умовах, визначених у Контракті. Товар, що поставляється, повинен бути виготовлений і поставлений партіями в повній відповідності з вимогами, на умовах і за цінами, зазначеними в Додатках і Специфікаціях до Контракту, які є його невід`ємною частиною. На виконання умов Контракту, згідно з інвойсом від 02.04.2018 p. № HY3-ATB18042_3 та Специфікацією від 02.04.2018 р. №150NG, на умовах поставки FOB-Ningbo (згідно з Інкотермс-2010) на адресу Покупця була поставлена продукція (взуття, щітки, килимки; країна виробництва - Китай).

З метою митного оформлення товару, керуючись частиною 2 статті 53, частинами 4, 5 статті 58 Митного кодексу України, позивач 23.05.2018 року подав відповідачу митну декларацію UA500060/2018/015526 із доданою декларацією митної вартості, до якої було долучено Контракт зі Специфікацією від 02.04.2018 р. №150NG, Рахунок-фактуру (інвойс) від 02.04.2018 р. № HY3-ATB18042_3, Коносамент від 19.05.2018 р. № SZ18040014B, Автотранспортну накладну та інші документи.

Проте, відповідачем 26.05.2018 р. було прийнято оспорювані Рішення про коригування митної вартості товарів UA500060/2018/000018/2 (далі - Рішення про корегування або Рішення), а також картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UA500060/2018/08336 (далі - Картка відмови), які позивач вважає протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

03.01.2019 року від Одеської митниці ДФС надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач позов не визнав, просив відмовити у задоволені позову зазначивши наступне.

Під час митного контролю товарів за митною декларацією UA500060/2018/015526 від 23.05.2018 року програмним комплексом автоматизованої системи аналізу та управління ризиками (АСАУР) сформовані форми контролю, які у зв`язку з можливим заниженням митної вартості товарів, передбачали необхідність здійснення митницею перевірки правильності визначення митної вартості із зверненням уваги на митну вартість ідентичних або подібних (аналогічних) товарів; проведення перевірки відомостей, що містяться в документах, які підтверджують митну вартість товарів; здійснення запиту додаткових документів; а у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 Митного кодексу України - прийняття рішення про коригування митної вартості. Також під час здійснення Одеською митницею ДФС контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом з митною декларацією UA500060/2018/015526 від 23.05.2018 року було встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності, а також надані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Тобто, відповідачем було прийнято оспорювані рішення з посиланням на невідповідність поданих позивачем документів для митного оформлення вимогам пп. в) п. 1 ч. 10 ст. 58 Митного кодексу України та Міжнародним правилам інтерпретації комерційних термінів Інкотермс.

Ухвалою суду було відкрито провадження у адміністративній справі №160/8712/18 та призначено справу до розгляду за правилами загального позовного провадження.

У відповіді на відзив від 22.01.2019 року позивач деталізував свою думку щодо відповідності, поданих позивачем документів для митного оформлення товарів згідно з Контрактом вимогам національного і міжнародного законодавства та судовій практиці.

Ухвалами суду від 25.01.2019 року, 11.03.2019 року, 05.04.2019 року були задоволені клопотання відповідача про участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції.

06.02.2019 року представником відповідача було подано письмові заперечення проти відповіді на відзив, у яких зазначено доводи аналогічні доводам у відзиві на позов.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив задовольнити позов з підстав, зазначених у позові та поясненнях.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази у сукупності з нормами чинного законодавства України, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "АТБ-Маркет" 19.07.1999 року зареєстровано як юридичну особу за адресою: 52005 , Дніпропетровська область, Дніпровський район, смт . Слобожанське , вул. Василя Сухомлинського, буд. 76, що підтверджується копією виписки з ЄДРПОУ.

Так, між ТОВ "АТБ-маркет" та NINGBO GLOBALWAY IMP.&EXP.CO., LTD (Нінгбо, КНР) було укладено контракт на поставку продукції від 02.03.2015 року № 2901-NB/CN.

Відповідно до п. 2.2 Контракту вартість товару розуміється згідно з умовами FOB-Нінгбо, КНР (Інкотермс-2000), якщо інше не обумовлено у специфікаціях, і включає у себе вартість навантаження товару у Продавця, вартість сертифікації товару, вартість упаковки, маркування, без урахування податків і мита на території України.

З метою митного оформлення ввезеного товару, позивачем було подано митну декларацію UA500060/2018/015526, відповідно до якої до ввезення було задекларовано:

В`єтнамки жіночі на танкетці (арт GW 0222) у кількості 13 080 пар за ціною 1,02 дол. США за пару., а всього на 13 341,60 дол. США;

Шльопанці чоловічі (арт GW 0225) у кількості 16 080 пар за ціною 0,77 дол. США за пару, а всього на 12 381,60 дол. США;

Щітка силіконова (арт GW 0447) у кількості 13 248 шт. за ціною 0,41 дол. США за шт., а всього на 5 431,68 дол. США;

Килимок для підлоги ванної кімнати (арт GW 0050) у кількості 528 шт. за ціною 0,69 дол. США за шт., а всього на 364,32 дол. США.

Митна вартість товару, заявленого до митного оформлення, була визначена декларантом за методом 1, тобто за ціною договору (контракту) щодо товару, який імпортується (вартість операції).

Для митного оформлення позивачем були подані документи, встановлені частиною 2 статті 53 Митного кодексу України, а саме: митну декларацію UA500060/2018/015526 із доданою декларацією митної вартості, до якої було долучено Сертифікат якості (Certificate of quality) від 02.04.2018 р. №б/н (код 0003), Пакувальний лист (Packing list) від 02.04.2018 р. №б/н (код 0271), Рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) від 02.04.2018 р. № HY3-ATB18042_3 (код 0380), Коносамент (Bill of lading) від 19.05.2018 р. № SZ18040014B (код 0705), Автотранспортна накладна (Road consignment note) від 19.05.2018 р. (код 0730), Декларація про походження товару (Declaration of origin) від 02.04.2018 р. № HY3-ATB18042_3 (код 0862), Митна декларація, за якою було відмовлено у випуску товарів від 22.05.2018 р. № UA500060.2018.015481.001 (код 1300), Картка відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UA500060/2018/08317 від 22.05.2018 р. (код 1703), Документ, що підтверджує вартість перевезення товару від 21.05.2018 р. № 677/1 (код 3007), Документ, що підтверджує вартість перевезення товару від 21.05.2018 р. № 677/2 (код 3007), Документ, що підтверджує вартість страхування від 16.04.2018 р. № 40-0197-18-00011/136 (код 3008), Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) від 02.04.2018 р. № 150NG (код 4103), Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів від 02.03.2015 року №2901-NB/CN (код m4104), Не класифікований внутрішній договір (контракт) від 01.03.2018 р. № 40-0197-18-00011 (код m4200), Договір (контракт) про перевезення від 02.07.2015 р. № 02-2015-7 (код m4301), Інформація про позитивні результати державних видів контролю при застосуванні Порядку інформаційного обміну між органами доходів і зборів, іншими державними органами та підприємствами за принципом "єдиного вікна" з використанням електронних засобів передачі інформації (в якості відомостей про документ зазначається ідентифікатор справи, згенерований інформаційною системою та переданий декларанту в автоматичному режимі) 2492408 (код 5509).

За результатом опрацювання всіх поданих декларантом документів Одеською митницею ДФС було встановлено, що подані документи містяться розбіжності, наявні ознаки підробки та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, а саме:

1) згідно з Міжнародними правилами інтерпретації комерційних термінів Інкотермс мінімальне страхування має покривати зазначену в договорі ціну плюс 10% (тобто 110%) і повинно бути обумовлене у валюті договору. Наданий страховий поліс від 16.04.2018 р. № 40-0197-18-00011/136 не відповідає вищезазначеним умовам;

2) в поданій до митного оформлення специфікації №150NG від 02.04.2018 вказані умови оплати "50 днів від дати видання коносаменту", однак дата коносаменту відсутня на документі;

3) відповідно до пп. в) п. 1 ч. 10 ст. 58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням. Проте, у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі тощо) відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару.

На підставі ч. 3 статті 53 Митного кодексу України Одеською митницею ДФС повідомлено декларанта про необхідність подання протягом 10 календарних днів додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості, а саме:

1) виписку з бухгалтерської документації;

2) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій вартість товару або сировини;

3) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

4) копію митної декларації країни відправлення.

Так, у відповідь на повідомлення № ef62692c-7cd3-4fb4-9929-c413ffd4b55c від 23.05.2018 року до митної декларації № UA500060/2018/015526, 24.05.2018 року декларантом, на вимогу органу доходів та зборів підтвердити заявлену митну вартість, було додатково надано наступні документи: коносамент №SZ18040014B, сертифікат походження №G183805008200030, прайс-лист б/н выд 19.03.2018 р. від продавця оцінюваних товарів, комерційна пропозиція б/н від 26.03.2018 р. від продавця оцінюваних товарів, митна декларація країни відправлення № 310420180549835309, переклад митної декларації країни відправлення.

За результатом проведеної митної оцінки митним органом прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA500060/2018/000018/2 від 26.05.2018 року, згідно з яким митним органом відкоригована задекларована митна вартість товару (Шльопанці чоловічі) із застосуванням резервного методу за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів на рівень 3,4160 дол. США/пара замість 0,77 дол. США/пара.

У зв`язку з прийняттям митницею рішення про коригування митної вартості товару, позивачу було відмовлено в митному оформленні та видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500060/2018/08336 від 26.05.2018 року з таких причин: "Розділ ІІІ. МИТНА ВАРТІСТЬ ТОВАРІВ ТА МЕТОДИ ЇЇ ВИЗНАЧЕННЯ, глава 9, ст.. 52-64 МКУ. У зв`язку з тим, що митну вартість товарів не можна визначити шляхом послідовного використання методів зазначених у ст. 58, 59 МКУ, митна вартість оцінюваних товарів, буде визначена з використанням методу за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів. Митним органом прийнято рішення про коригування митної вартості №UA500060/2018/000018/2 від 26.05.2018 року, Рішення про відмову у митному оформленні може бути оскаржено у порядку, передбаченому гл. 4 Закону України від 13.03.2012 № 4496-VI "ПРО МИТНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ".

Отже, спір між сторонами виник з підстав правомірності та обґрунтованості винесення відповідачем рішення про коригування митної вартості товарів UA500060/2018/000018/2 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UA500060/2018/08336 від 26.05.2018 р.

Спірні правовідносини, що виникли між сторонами по справі врегульовано нормами Митного кодексу України від 13.03.2012 року №4495-VI; Генеральної угоди з тарифів і торгівлі від 30.10.1947 №995_264; Міжнародних правил по тлумаченню термінів "Інкотермс", розроблених Міжнародною Торговою Палатою 01.01.1990 року №23 та інших.

Відповідно до частини 6 статті 54 Митного кодексу України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Згідно з частиною 1 статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Частиною 2 статті 55 Митного кодексу України визначено, що прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:

1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;

2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;

3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів;

4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Відповідно до частини 1 статті 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні:

а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;

б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

в) на основі віднімання вартості;

г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);

ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції) (частина 2 статті 57 Митного кодексу України).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу (частина 3 статті 57 Митного кодексу України).

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу (частина 6 статті 57 Митного кодексу України).

Згідно з частиною 8 статті 57 Митного кодексу України у разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 58 Митного кодексу України передбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо:

1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що:

а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні;

б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно);

в) не впливають значною мірою на вартість товару;

2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів;

3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті;

4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Відповідно до частини 2 статті 58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Як вбачається з рішення про коригування митної вартості UA500060/2018/000018/2 від 26.05.2018 року, підставою для його прийняття є результат опрацювання всіх поданих декларантом документів, в ході якого встановлено, що подані документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів.

В результаті такого контролю встановлено:

1) згідно з Міжнародними правилами інтерпретації комерційних термінів Інкотермс мінімальне страхування має покривати зазначену в договорі ціну плюс 10% (тобто 110%) і повинно бути обумовлене у валюті договору. Наданий страховий поліс від 16.04.2018 р. № 40-0197-18-00011/136 не відповідає вищезазначеним умовам.

З цього приводу суд зазначає, що Специфікацією від 02.04.2018 р. №150NG до Контракту від 02.03.2015 року № 2901-NB/CN передбачено, що товар має бути поставлений на умовах FOB-Ningbo.

Розділом 9. «Терміни» Офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної Торгової палати «Інкотермс» в редакції 2000 р. передбачено, що існують тільки два терміни, пов`язані страхуванням: CIF і СІР.

Відповідно до них продавець зобов`язаний забезпечити страхування на користь покупця. В інших випадках сторони самі вирішують, чи бажають вони застрахуватися та в якій мірі.

Відповідно до пунктів А.3. та Б.3. Міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів Інкотермс "Договори перевезення та страхування" терміну поставки FOB як у Продавця та і Покупця відсутні зобов`язання щодо укладення договорів страхування.

Отже, при поставці товару на умовах FOB сторони самі вирішують, чи бажають вони застрахуватися та в якій мірі.

Так, позивач за Генеральним договором добровільного страхування вантажів від 01.03.2018 року №40-0197-18-00011, укладеним з ПАТ «Страхова компанія «Українська страхова група», здійснило добровільне страхування товару. Згідно з пунктом 7.1 страховий тариф складає 0,034% від страхової суми.

16.04.2018 р. сторонами підписано Страховий сертифікат № 40-0197-18-00011/136, яким передбачено, що товар за інвойсом від 02.04.2018 p. № HY3-ATB18042_3, вантажовідправник NINGBO GLOBALWAY IMP.&EXP.CO., LTD застраховано. Страхова сума, страховий тариф та страхова премія є узгодженими між собою.

Отже, Товариством до митного органу надані документи на підтвердження здійснення страхування, витрати на страхування були вірно розраховані декларантом. Позивач у повному обсязі надав відповідачу документи, що підтверджують розмір витрат на страхування, будь-які зауваження у відповідача щодо достовірності цих документів відсутні.

2) в поданій до митного оформлення специфікації №150NG від 02.04.2018 вказані умови оплати "50 днів від дати видання коносаменту", однак дата коносаменту відсутня на документі.

З метою визначення митної вартості товару, необхідно встановлювати вартість та розмір сум, що сплачені або підлягають сплаті за відповідні товари, а не умови оплати. Аналогічна позиція викладена у п. 1.3. листа Вищого адміністративного суду України від 13.03.2017 р. "Узагальнення практики застосування адміністративними судами положень Митного кодексу України в редакції від 13 березня 2012 року": "У митних процедурах вимоги до доказів законом не врегульовано, тому до процедур митного контролю можуть бути за аналогією застосовані відповідні травила з адміністративного судочинства. Вимога належності доказів означає, що суб`єкт, який вирішує справу по суті, повинен брати до уваги лише ті докази, які стосуються предмета доказування. У процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. У свою чергу умови плати безпосередньо ціни товару не стосуються. У зв`язку з ним відомості про умови оплати товару не повинні братися органом доходів і зборів до уваги при контролі за митною вартістю, а відтак суперечності між цими відомостями не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару".

Враховуючи наведене, Відповідач взагалі не повинен був звертати увагу на умови оплати, оскільки незалежно від того, яка встановлена відстрочка платежу, з якого моменту вона рахується, ці суми повинні бути включені до митної вартості, що і було зроблено декларантом (Позивачем), розбіжність відсутня.

3) відповідно до підпункту "в" пункту 1 частини 10 статті 58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням. Проте, у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі, тощо) відсутні дані щодо складової митної вартості товару внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару.

Суд зазначає, що поставка товару здійснювалася на підставі контракту від 02.03.2015 року № 2901-NB/CN між ТОВ "АТБ-маркет" та NINGBO GLOBALWAY IMP.&EXP.CO.

Відповідно до п. 2.2. Контракту ціна на товар розуміється згідно з умовами FOB-Нінгбо, КНР (у відповідності до «Інкотермс - 2000»), якщо інше не обумовлено у специфікаціях, і включає в себе вартість завантаження товару у постачальника, вартість навантаження товару у постачальника, вартість пакування та маркування.

Отже, умовами Контракту визначено, що ціна на товар включає в себе вартість пакування, у зв`язку із чим відсутні підстави для окремого додавання вартості упаковки до ціни, що фактично сплачена за товар, при визначенні митної вартості товару.

Таким чином, доводи відповідача про те, що у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі тощо) відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару, не відповідають дійсності.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 20.03.2018 року у справі № 815/4132/17 від 02.07.2019 року у справі №160/8573/18.

За змістом ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Частина 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.

В той же час, і ч. 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України покладено обов`язок на позивача довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги та заперечення.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (PRONINA v. UKRAINE, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Суд враховує й те, що згідно п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку про обґрунтованість та доведеність позовних вимог позивача щодо протиправності рішення Одеської митниці Державної фіскальної служби, а тому дані позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з вимог вищенаведеного чинного законодавства України та обставин, встановлених в ході розгляду справи.

Отже, оцінуючи усі докази, які були досліджені судом у їх сукупності, а також обставини, встановлені у ході судового розгляду справи, суд дійшов висновку, що при прийнятті оспорюваних рішень відповідач діяв всупереч чинному законодавству України, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

Керуючись ст. 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246 , Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "АТБ-маркет" (49000, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, ПРОСПЕКТ ОЛЕКСАНДРА ПОЛЯ, будинок 40, ідентифікаційний код юридичної особи - 30487219) до Одеської митниці ДФС (65078, Одеська обл., місто Одеса, ВУЛИЦЯ ГАЙДАРА, будинок 21, корпус А, ідентифікаційний код юридичної особи - 39441717) про визнання протиправними, скасування рішення та картки відмови, - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів №UA500060/2018/000018/2 від 26.05.2018р.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови Одеської митниці ДФС в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA50060/2018/08336 від 26.05.2018р.

Стягнути із Одеської митниці ДФС за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АТБ-маркет" судові витрати з оплати судового збору у розмірі 6988,00 гривень (шість тисяч дев`ятсот вісімдесят вісім гривень, 00 коп).

Згідно з ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 16 липня 2019 року.

Суддя Н.В. Турлакова