
Справа № 333/3483/17
Провадження № 1-кп/333/28/19
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 серпня 2019 року м. Запоріжжя
Комунарський районний суд м. Запоріжжя у складі:
головуючого судді: Наумова І.Й.,
за участю секретаря судового засідання: Кунець В.В.,
прокурора: Богач С.О.,
обвинуваченого: ОСОБА_1 ,
захисника обвинуваченого: Фісун Б.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні, клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та клопотання захисника обвинуваченого про зміну обвинуваченому запобіжного заходу по кримінальному провадженню №1201708040001395 відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Запоріжжя, громадянина України, який не працює, зареєстрований: АДРЕСА_1 , раніше судимий, обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.289 КК України,
ВСТАНОВИВ:
В провадженні Комунарського районного суду м. Запоріжжя перебуває дане кримінальне провадження. Обвинуваченому ОСОБА_1 обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строк дії якого продовжений судом, у встановленому законодавством поряду, до 17.08.2019 р. На теперішній час з об`єктивних причин: повторний судовий розгляд у зв`язку зі зміною складу суду, необхідність виклику в судове засідання потерпілих, свідків, суд не має можливості розглянути справу в строк до 17.08.2019 р.
Прокурор в судовому засіданні 14.08.2019 р. звернувся до суду з клопотанням про продовження обвинуваченому ОСОБА_1 строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, посилаючись на те, що ризики, для запобігання яких був обраний даний запобіжний захід, продовжують існувати і на теперішній час.
Обвинувачений та його захисник у судовому засіданні заперечували відносно задоволення даного клопотання прокурора. Вважають, що існують підстави для зміни обвинуваченому даного запобіжного заходу на більш м`який, а саме домашній арешт, який був обраний раніше.
Потерпілі в судове засідання не з`явились, про час, дату та місце слухання справи повідомлялись.
Вислухавши думку учасників процесу, вивчивши матеріали кримінального провадження, суд приходить до висновку, що клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу підлягає задоволенню, а в задоволенні клопотання захисника про зміну запобіжного заходу слід відмовити з наступних підстав.
Відповідно до положень статті 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, кожен має право на свободу та особисту недоторканність. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом, в тому числі: законний арешт або затримання особи, здійснене з метою допровадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.
Частиною 3 ст.331 КПК України передбачено, що суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акту. За наслідками розгляду питання, суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
За обвинувальним актом, ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні тяжких кримінальних правопорушень, за які передбачене покарання у вигляді позбавлення волі строком до 8 років.
З практики Європейського суду з прав людини вбачається, що тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У рішенні по справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року, Європейський суд з прав людини зазначив, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів.
Європейський суд з прав людини в своєму рішенні «Летельє проти Франції» від 26 червня 1991 року зазначив, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув`язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.
Обвинувачений ОСОБА_1 раніше неодноразово судимий за вчинення аналогічних злочинів, судимість за які не знята та погашена. З ухвали Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 07.03.2018 р. (Т. 1 а.с. 121) та інформації, яка міститься на офіційному сайті «Судова влада України» вбачається, що в провадженні Жовтневого районного суду м. Запоріжжя перебуває на розгляді кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 у скоєнні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 289 КПК України. ОСОБА_1 не працевлаштований, постійне джерело доходів відсутнє. Згідно досудової доповіді, ризик вчинення обвинуваченим ОСОБА_1 повторного кримінального правопорушення високий. Обвинувачений за місцем реєстрації не мешкає. Дані обставини свідчать про наявність і на теперішній час ризиків, що обвинувачений ОСОБА_1 може вчинити нове кримінальне правопорушення та переховуватись від суду. Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, наявність у обвинуваченого дружини, неповнолітнього сина, який фактично з ним не мешкає, а також хронічного захворювання, не була дієвим запобіжником, який би утримав його від спроб вчинити кримінальне правопорушення та переховуватись від суду.
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що ухвалою Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 02.05.2018 р. до підозрюваного ОСОБА_1 , під час досудового розслідування по даному кримінальному провадженню, був застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строк якого продовжувався у встановленому Кримінальним процесуальним кодексом порядку вже під час і судового розгляду кримінального провадження.
За клопотанням обвинуваченого ОСОБА_2 , ухвалою Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 16.04.2018 р. останньому змінено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на домашній арешт в нічний час доби та покладено на обвинуваченого обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України: 1) не залишати місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 , в період з 21 годин 00 хвилин до 07 години 00 хвилин наступного дня; 2) з`являтися до органів досудового слідства, прокурора, суду за першим викликом та у призначений час; 3) повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; 4) утримуватися від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні; в тому числі: не залишати місця проживання в період з 21 годин 00 хвилин до 07 години 00 хвилин наступного дня.
В подальшому строк запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту продовжувався ухвалами суду, в тому числі на строк в період з 24.10.2018 р. до 24.12.2018 р.
Відповідно до ч. 7 ст. 42 КПК України, обвинувачений зобов`язаний: 1) прибути за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, а в разі неможливості прибути за викликом у призначений строк - заздалегідь повідомити про це зазначених осіб; 2) виконувати обов`язки, покладені на нього рішенням про застосування заходів забезпечення кримінального провадження.
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що обвинувачений ОСОБА_1 в період дії більш м`якого запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у нічний час доби, не тільки не виконував покладеного на нього обов`язку щодо необхідності перебування у вищезазначений час за місцем свого проживання, а ще й вчиняв в даний час адміністративні правопорушення передбачені ч. 1, ч. 2 ст.130 КУпАП
Також обвинувачений ОСОБА_1 не з`являвся на виклики до суду без поважних причин 27.12.2018 р., 28.12.2018 р. Ухвала про примусовий привід обвинуваченого в судове засідання 28.12.2018 не виконана, у зв`язку з відсутністю обвинуваченого за місцем мешкання. Ухвалою Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 28.12.2018 р., за клопотанням прокурора, надано дозвіл на затримання обвинуваченого ОСОБА_1 та доставлення останнього до суду для вирішення питання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Вищезазначені обставини демонструють неналежну процесуальну поведінку обвинуваченого та зневажливе ставлення обвинуваченого ОСОБА_1 до покладених на нього судом, в межах дії більш м`якого запобіжного заходу, обов`язків передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, а також свідчать про те, що менш обтяжливі запобіжні заходи не можуть запобігти встановленим судом ризиків, які продовжують існувати і на теперішній час.
З медичних довідок, які містяться в матеріалах справи вбачається, що ОСОБА_1 має протягом тривалого часу хронічне захворювання, яке лікується оперативним втручанням. Згідно інформації Філії ДУ "ЦЕНТР ОХОРОНИ ЗДОРОВ`Я ДЕРЖАВНОЇ КРИМІНАЛЬНО-ВИКОНАВЧОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ” В ЗАПОРІЗЬКІЙ ОБЛАСТІ від 20.05.2019 р., наданої на запит суду, за результатами медичного огляду обвинуваченого ОСОБА_1 встановлено наступне:
«…РГ ОГП ( КУ «МКЛЕ та ШМД м. Запоріжжя») від 08.02.2019р. Висновок: легені та серце без патології.
Огляд лікаря терапевта (КУ «МКЛЕ та ШМД м. Запоріжжя») від 08.02.2019. Висновок: соматично здоровий. Протипоказань для утримання в СІЗО та ІТТ не виявлено.
Огляд лікаря-нарколога (КУ «ОКНД`ЗОР) від 09.02.2019. Висновок: психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання психостимуляторів. Знятий з обліку по закінченню терміну диспансерного нагляду.
Огляд лікаря-психіатра Запорізької міської медичної частини від 11.02.2019. Висновок: психосоматичний стан задовільний.
Огляд лікаря-уролога (КУ «МКЛЕ та ШМД м. Запоріжжя») від 10.04.2019. Висновок: Атерома калитки. Оперативне лікування в плановому порядку.
На теперішній час стан здоров`я задовільний. Протипоказань щодо утримання в умовах ДУ «Запорізький слідчий ізолятор» за станом здоров`я не має…».
Згідно консультаційного висновку спеціалістів КНП «Міська лікарня №6» ЗМР від 13.08.2019 року, ОСОБА_1 рекомендовано оперативне лікування в умовах стаціонару.
В матеріалах кримінального провадження відсутні належні докази, які б свідчили, що обвинувачений через свою хворобу не може триматися під вартою та отримати належне лікування в умовах попереднього ув`язнення.
Таким чином, суд, враховуючи особу обвинуваченого, конкретні обставини інкримінованих йому правопорушень, наявність обґрунтованої підозри та встановлених судом ризиків, приходить до висновку, що з метою забезпечення належної процесуальної поведінки та запобігання даним ризикам необхідно продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_1 ще на 60 діб. Підстави для зміни запобіжного заходу та розміру застави відсутні.
В задоволенні клопотання захисника обвинуваченого Фісун Б.В. про зміну обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт – відмовити.
Керуючись ст.ст. 331, 372, 392 КПК України, суд,
ПОСТАНОВИВ:
В задоволенні клопотання захисника обвинуваченого Фісун Б.В. про зміну обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт – відмовити.
Клопотання прокурора – задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з утриманням у Державній установі «Запорізький слідчий ізолятор» строком на 60 діб, а саме: з 14.08.2019 року по 13.10.2019 року із можливістю внесення застави у розмірі 80-ти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 153 680 грн. (р/р № НОМЕР_1 , відкритий в ГУ ДКСУ у м. Києві, МФО 820172, отримувач платежу ТУ ДСА України в Запорізькій області, ЄДРПОУ 26316700).
У разі внесення вказаної застави на ОСОБА_1 покладаються наступні обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України, а саме:
- прибувати у судові засідання у час визначений судом;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу суду, який розглядає дане кримінальне провадження;
- повідомляти суд, який розглядає дане кримінальне провадження, про зміну свого місця проживання.
Строк дії даної ухвали – до 13.10.2019 року.
Ухвала може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду через Комунарський районний суд м. Запоріжжя, протягом семи днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Повний текст ухвали суду складений 14.08.2019 р.
Суддя: І.Й. Наумова
Судове рішення № 83643301, Комунарський районний суд м. Запоріжжя було прийнято 14.08.2019. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 333/3483/17. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: