
Справа № 333/3483/17
Провадження № 1-кп/333/28/19
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 серпня 2019 року м. Запоріжжя
Комунарський районний суд м. Запоріжжя у складі:
головуючого судді: Наумова І.Й.,
за участю секретаря судового засідання: Кунець В.В.,
прокурора: Богач С.О.,
обвинуваченого: ОСОБА_1 ,
захисника обвинуваченого: Фісун Б.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні, клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та клопотання захисника обвинуваченого про зміну обвинуваченому запобіжного заходу по кримінальному провадженню №1201708040001395 відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Запоріжжя, громадянина України, який не працює, зареєстрований: АДРЕСА_1 , раніше судимий, обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.289 КК України,
ВСТАНОВИВ:
В провадженні Комунарського районного суду м. Запоріжжя перебуває дане кримінальне провадження. Обвинуваченому ОСОБА_1 обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строк дії якого продовжений судом, у встановленому законодавством поряду, до 17.08.2019 р. На теперішній час з об`єктивних причин: повторний судовий розгляд у зв`язку зі зміною складу суду, необхідність виклику в судове засідання потерпілих, свідків, суд не має можливості розглянути справу в строк до 17.08.2019 р.
Прокурор в судовому засіданні 14.08.2019 р. звернувся до суду з клопотанням про продовження обвинуваченому ОСОБА_1 строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, посилаючись на те, що ризики, для запобігання яких був обраний даний запобіжний захід, продовжують існувати і на теперішній час.
Обвинувачений та його захисник у судовому засіданні заперечували відносно задоволення даного клопотання прокурора. Вважають, що існують підстави для зміни обвинуваченому даного запобіжного заходу на більш м`який, а саме домашній арешт, який був обраний раніше.
Потерпілі в судове засідання не з`явились, про час, дату та місце слухання справи повідомлялись.
Вислухавши думку учасників процесу, вивчивши матеріали кримінального провадження, суд приходить до висновку, що клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу підлягає задоволенню, а в задоволенні клопотання захисника про зміну запобіжного заходу слід відмовити з наступних підстав.
Відповідно до положень статті 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, кожен має право на свободу та особисту недоторканність. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом, в тому числі: законний арешт або затримання особи, здійснене з метою допровадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.
Частиною 3 ст.331 КПК України передбачено, що суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акту. За наслідками розгляду питання, суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
За обвинувальним актом, ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні тяжких кримінальних правопорушень, за які передбачене покарання у вигляді позбавлення волі строком до 8 років.
З практики Європейського суду з прав людини вбачається, що тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У рішенні по справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року, Європейський суд з прав людини зазначив, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів.
Європейський суд з прав людини в своєму рішенні «Летельє проти Франції» від 26 червня 1991 року зазначив, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув`язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.
Обвинувачений ОСОБА_1 раніше неодноразово судимий за вчинення аналогічних злочинів, судимість за які не знята та погашена. З ухвали Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 07.03.2018 р. (Т. 1 а.с. 121) та інформації, яка міститься на офіційному сайті «Судова влада України» вбачається, що в провадженні Жовтневого районного суду м. Запоріжжя перебуває на розгляді кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 у скоєнні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 289 КПК України. ОСОБА_1 не працевлаштований, постійне джерело доходів відсутнє. Згідно досудової доповіді, ризик вчинення обвинуваченим ОСОБА_1 повторного кримінального правопорушення високий. Обвинувачений за місцем реєстрації не мешкає. Дані обставини свідчать про наявність і на теперішній час ризиків, що обвинувачений ОСОБА_1 може вчинити нове кримінальне правопорушення та переховуватись від суду. Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, наявність у обвинуваченого дружини, неповнолітнього сина, який фактично з ним не мешкає, а також хронічного захворювання, не була дієвим запобіжником, який би утримав його від спроб вчинити кримінальне правопорушення та переховуватись від суду.
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що ухвалою Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 02.05.2018 р. до підозрюваного ОСОБА_1 , під час досудового розслідування по даному кримінальному провадженню, був застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строк якого продовжувався у встановленому Кримінальним процесуальним кодексом порядку вже під час і судового розгляду кримінального провадження.
За клопотанням обвинуваченого ОСОБА_2 , ухвалою Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 16.04.2018 р. останньому змінено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на домашній арешт в нічний час доби та покладено на обвинуваченого обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України: 1) не залишати місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 , в період з 21 годин 00 хвилин до 07 години 00 хвилин наступного дня; 2) з`являтися до органів досудового слідства, прокурора, суду за першим викликом та у призначений час; 3) повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; 4) утримуватися від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні; в тому числі: не залишати місця проживання в період з 21 годин 00 хвилин до 07 години 00 хвилин наступного дня.
В подальшому строк запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту продовжувався ухвалами суду, в тому числі на строк в період з 24.10.2018 р. до 24.12.2018 р.
Відповідно до ч. 7 ст. 42 КПК України, обвинувачений зобов`язаний: 1) прибути за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, а в разі неможливості прибути за викликом у призначений строк - заздалегідь повідомити про це зазначених осіб; 2) виконувати обов`язки, покладені на нього рішенням про застосування заходів забезпечення кримінального провадження.
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що обвинувачений ОСОБА_1 в період дії більш м`якого запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у нічний час доби, не тільки не виконував покладеного на нього обов`язку щодо необхідності перебування у вищезазначений час за місцем свого проживання, а ще й вчиняв в даний час адміністративні правопорушення передбачені ч. 1, ч. 2 ст.130 КУпАП
Також обвинувачений ОСОБА_1 не з`являвся на виклики до суду без поважних причин 27.12.2018 р., 28.12.2018 р. Ухвала про примусовий привід обвинуваченого в судове засідання 28.12.2018 не виконана, у зв`язку з відсутністю обвинуваченого за місцем мешкання. Ухвалою Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 28.12.2018 р., за клопотанням прокурора, надано дозвіл на затримання обвинуваченого ОСОБА_1 та доставлення останнього до суду для вирішення питання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Вищезазначені обставини демонструють неналежну процесуальну поведінку обвинуваченого та зневажливе ставлення обвинуваченого ОСОБА_1 до покладених на нього судом, в межах дії більш м`якого запобіжного заходу, обов`язків передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, а також свідчать про те, що менш обтяжливі запобіжні заходи не можуть запобігти встановленим судом ризиків, які продовжують існувати і на теперішній час.
З медичних довідок, які містяться в матеріалах справи вбачається, що ОСОБА_1 має протягом тривалого часу хронічне захворювання, яке лікується оперативним втручанням. Згідно інформації Філії ДУ "ЦЕНТР ОХОРОНИ ЗДОРОВ`Я ДЕРЖАВНОЇ КРИМІНАЛЬНО-ВИКОНАВЧОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ” В ЗАПОРІЗЬКІЙ ОБЛАСТІ від 20.05.2019 р., наданої на запит суду, за результатами медичного огляду обвинуваченого ОСОБА_1 встановлено наступне:
«…РГ ОГП ( КУ «МКЛЕ та ШМД м. Запоріжжя») від 08.02.2019р. Висновок: легені та серце без патології.
Огляд лікаря терапевта (КУ «МКЛЕ та ШМД м. Запоріжжя») від 08.02.2019. Висновок: соматично здоровий. Протипоказань для утримання в СІЗО та ІТТ не виявлено.
Огляд лікаря-нарколога (КУ «ОКНД`ЗОР) від 09.02.2019. Висновок: психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання психостимуляторів. Знятий з обліку по закінченню терміну диспансерного нагляду.
Огляд лікаря-психіатра Запорізької міської медичної частини від 11.02.2019. Висновок: психосоматичний стан задовільний.
Огляд лікаря-уролога (КУ «МКЛЕ та ШМД м. Запоріжжя») від 10.04.2019. Висновок: Атерома калитки. Оперативне лікування в плановому порядку.
На теперішній час стан здоров`я задовільний. Протипоказань щодо утримання в умовах ДУ «Запорізький слідчий ізолятор» за станом здоров`я не має…».
Згідно консультаційного висновку спеціалістів КНП «Міська лікарня №6» ЗМР від 13.08.2019 року, ОСОБА_1 рекомендовано оперативне лікування в умовах стаціонару.
В матеріалах кримінального провадження відсутні належні докази, які б свідчили, що обвинувачений через свою хворобу не може триматися під вартою та отримати належне лікування в умовах попереднього ув`язнення.
Таким чином, суд, враховуючи особу обвинуваченого, конкретні обставини інкримінованих йому правопорушень, наявність обґрунтованої підозри та встановлених судом ризиків, приходить до висновку, що з метою забезпечення належної процесуальної поведінки та запобігання даним ризикам необхідно продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_1 ще на 60 діб. Підстави для зміни запобіжного заходу та розміру застави відсутні.
В задоволенні клопотання захисника обвинуваченого Фісун Б.В. про зміну обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт – відмовити.
Керуючись ст.ст. 331, 372, 392 КПК України, суд,
ПОСТАНОВИВ:
В задоволенні клопотання захисника обвинуваченого Фісун Б.В. про зміну обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт – відмовити.
Клопотання прокурора – задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з утриманням у Державній установі «Запорізький слідчий ізолятор» строком на 60 діб, а саме: з 14.08.2019 року по 13.10.2019 року із можливістю внесення застави у розмірі 80-ти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 153 680 грн. (р/р № НОМЕР_1 , відкритий в ГУ ДКСУ у м. Києві, МФО 820172, отримувач платежу ТУ ДСА України в Запорізькій області, ЄДРПОУ 26316700).
У разі внесення вказаної застави на ОСОБА_1 покладаються наступні обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України, а саме:
- прибувати у судові засідання у час визначений судом;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу суду, який розглядає дане кримінальне провадження;
- повідомляти суд, який розглядає дане кримінальне провадження, про зміну свого місця проживання.
Строк дії даної ухвали – до 13.10.2019 року.
Ухвала може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду через Комунарський районний суд м. Запоріжжя, протягом семи днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Повний текст ухвали суду складений 14.08.2019 р.
Суддя: І.Й. Наумова
The court decision No. 83643301, Komunarskyi District Court of Zaporizhzhia City was adopted on 14.08.2019. The procedural form is Criminal, and the decision form is Court ruling. On this page, you will find useful data about this court decision. We offer convenient and quick access to actual court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database includes the full range of information you need, allowing you to find useful data conveniently.
This decision relates to case No. 333/3483/17. Firms, which are mentioned in the text of this judgment: