Ухвала суду № 83642968, 14.08.2019, Семенівський районний суд Полтавської області

СЕМЕНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №547/216/19

Провадження №2-з/547/4/19

У Х В А Л А

14 серпня 2019 року смт.Семенівка

Суддя Семенівського районного суду Полтавської області Атаманова С.Ю., розглянувши заяву першого заступника прокурора Полтавської області про забезпечення позову, подану до відкриття провадження у справі,-

В С Т А Н О В И В:

14.03.2019 року перший заступник прокурора Полтавської області в інтересах держави в особі Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру подав до суду позовну заяву до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області (далі - ГУ Держгеокадастру у Полтавській області) та ОСОБА_1 про: 1) визнання недійсним та скасування наказу ГУ Держгеокадастру у Полтавській області від 26.10.2017 року №10955-СГ «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність», яким у власність ОСОБА_1 передано земельну ділянку площею 2,0000 га ріллі (кадастровий номер НОМЕР_1 ) із земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення особистого селянського господарства на території Наріжанської сільської ради Семенівського району Полтавської області за межами населених пунктів; 2) витребування із незаконного володіння ОСОБА_1 на користь держави в особі Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру вказаної вище земельної ділянки.

02.05.2019 року першим заступником прокурора Полтавської області в інтересах держави в особі Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру подано до суду уточнену позовну заяву до ГУ Держгеокадастру у Полтавській області, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про: 1) визнання недійсним та скасування наказу ГУ Держгеокадастру у Полтавській області від 26.10.2017 року №10955-СГ «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність», яким у власність ОСОБА_1 передано земельну ділянку площею 2,0000 га ріллі (кадастровий номер НОМЕР_1 ) із земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення особистого селянського господарства на території Наріжанської сільської ради Семенівського району Полтавської області за межами населених пунктів; 2) витребування у ОСОБА_2 на користь держави в особі Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру вказаної вище земельної ділянки.

Одночасно з пред?явленням уточненої позовної заяви першим заступником прокурора Полтавської області подано заяву про забезпечення позову, в якій він прохає суд вжити заходів забезпечення позову шляхом: 1) накладення арешту на земельну ділянку площею 2 га кадастровий номер НОМЕР_2 :00 НОМЕР_3 002: НОМЕР_4 , що знаходиться за межами населених пунктів на території Наріжанської сільської ради Семенівського району Полтавської області, та 2) заборони будь-яким особам у будь-який спосіб відчужувати право власності на цю земельну ділянку.

Застосування вказаних заходів забезпечення позову обгрунтовується тим, що відповідач ОСОБА_1 на підставі наказу ГУ Держгеокадастру у Полтавській області від 26.10.2017 року №10955-СГ отримав у приватну власність земельну ділянку площею 2 га (кадастровий номер НОМЕР_1 ) для ведення особистого селянського господарства, що знаходиться за межами населених пунктів на території Наріжанської сільської ради Семенівського району Полтавської області. В подальшому на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки №200 від 09.04.2019 року ОСОБА_1 продав вказану вище земельну ділянку гр-ну ОСОБА_2 , який таким чином, придбав земельну ділянку в особи, яка не мала права її отримувати та відчужувати, та внаслідок цього не став легітимним власником спірної земельної ділянки. Відповідно до положень ч.ч.1, 2 ст.149, ст.150 ЦПК України, враховуючи, що відповідач ОСОБА_2 має реальну можливість вільно розпоряджатись спірною земельною ділянкою, що обумовлює велику вірогідність здійснення її повторного відчуження, зміну її конфігурації (об?єднання), існує необхідність у накладенні арешту та забороні вчинення будь-яких реєстраційних дій щодо спірної земельної ділянки з метою забезпечення належного захисту законних прав і охоронюваних інтересів держави та запобігання вчиненню дій, які можуть утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду в частині витребування земельної ділянки на користь держави.

Відповідно до положень ч.1 ст.153 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), п.7 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» (далі - Постанови від 22.12.2006 року №9) заява прокурора про забезпечення позову розглядається суддею без повідомлення учасників справи.

При вирішенні питання про наявність підстав для забезпечення позову та його виду, суд приходить до наступного висновку.

Згідно з ч.1 ст.149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст.150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Відповідно до ч.2 ст.149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред?явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або законних інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Відповідно до пунктів 1, 2 ч.1 ст.150 ЦПК України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно; забороною вчиняти певні дії.

Відповідно до пунктів 3, 4 ч.1, ч.4 ст.151 ЦПК Українист.151 ЦПК України заява про забезпечення позову повинна містити: предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності. У заяві можуть бути зазначені кілька заходів забезпечення позову, що мають бути вжиті судом, із обгрунтуванням доцільності вжиття кожного з цих заходів.

Разом з тим, у разі подання заяви про забезпечення позову до відкриття провадження у справі, в такій заяві додатково зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім?я (прізвище, ім?я, по батькові) (для фізичних осіб) інших осіб, які можуть отримати статус учасника справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України, відомі номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти (ч.2 ст.151 ЦПК України).

Згідно положень ч.1 ст.42 ЦПК України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони, треті особи.

Відповідно до роз?яснень п.4 Постанови від 22.12.2006 року №9 суд (суддя), розглядаючи заяву про забезпечення позову, має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися зокрема в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з?ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки заявника, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв?язку із застосуванням відповідних заходів.

Як вбачається з доданої прокурором до заяви про забезпечення позову інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об?єктів нерухомого майна щодо об?єкта нерухомого майна, сформованої 12.04.2019 року за №163416562, земельна ділянка площею 2 га з кадастровим номером НОМЕР_1 перебуває у приватній власності гр-на ОСОБА_2 згідно договору купівлі-продажу №200 від 09.04.2019 року.

Разом з тим, згідно запису про інше речове право за №24247848 вказана земельна ділянка на підставі договору оренди землі б/н від 22.12.2017 року, укладеного між ОСОБА_1 , як орендодавцем, та ТОВ «ДВК-АГРО», як орендарем, перебуває у строковому платному користуванні останнього строком на 7 років зі сплатою орендної плати в розмірі 7000 гривень на рік.

Вказана інформація була також актуальною і на дату подання прокурором до суду 13.03.2019 року першої позовної заяви (згідно відтиску поштового штемпелю), що підтверджується відповідною інформаційною довідкою.

Таким чином, виходячи з предмету позову та обраних прокурором способів захисту цивільного права та інтересу, зазначених у позовній заяві, ТОВ «ДВК-АГРО» може отримати статус учасника справи, однак жодних відомостей про дану юридичну особу, всупереч вимогам ч.2 ст.151 ЦПК України, подана прокурором заява про забезпечення позову не містить, що свідчить про недодержання прокурором вимог, встановлених до змісту заяви про забезпечення позову.

Крім того, відповідно до роз?яснень п.6 Постанови від 22.12.2006 року №9, якщо заходи забезпечення позову вживаються, крім іншого, за ініціативою прокурора, то його заява має бути у будь-який спосіб підтверджена особою, в інтересах якої він діє, оскільки відшкодування можливих збитків і його забезпечення здійснюється лише за рахунок цієї особи.

Натомість відповідного підтвердження Державною службою України з питань геодезії, картографії та кадастру поданої прокурором заяви про забезпечення позову додані до неї документи не містять.

Відповідно до ч.9 ст.153 ЦПК України суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог ст.151 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.

Враховуючи вище викладене, суд приходить до висновку про повернення першому заступнику прокурора Полтавської області поданої ним заяви про забезпечення позову, як такої, що не відповідає вимогам ч.2 ст.151 ЦПК України.

Керуючись ст.ст.81, 149, 150, 151, 153, 258, 260, 353, 354 ЦПК України,-

П О С Т А Н О В И В :

Заяву першого заступника прокурора Полтавської області про забезпечення позову повернути заявнику, як таку, що подана без додержання вимог ст.151 ЦПК України.

Роз?яснити прокурору, що повернення заяви про забезпечення позову не позбавляє його права повторно звернутися до суду з відповідною заявою про забезпечення позову, яка за змістом повинна відповідати вимогам ст.151 ЦПК України.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги протягом п?ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому повний текст ухвали суду не був вручений у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п?ятнадцяти днів з дня вручення йому даної ухвали суду.

Відповідно до п.п.15.5 п.15 Розділу ХІІІ Перехідні положення ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається до Полтавського апеляційного суду або через Семенівський районний суд Полтавської області.

Суддя Семенівського районного суду

Полтавської області С.Ю.Атаманова