Рішення № 8364158, 02.12.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 34/46302.12.09 За позовомПублічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит»в особі філії «Центральне регіональне управління Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит»

доТовариства з обмеженою відповідальністю «Поліграфічна майстерня»«Коло»

простягнення 81116,92 грн. грн.

СуддяСташків Р.Б.

Представники сторін: від позивача –Волинець О.С., ст. юр-т, дов. б/н від 23.11.2009; від відповідача –не з’явився. ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У липні 2009 року Відкрите акціонерне товариство «Банк «Фінанси та Кредит»в особі філії «Центральне регіональне управління відкритого акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «банк 2Фінанси та Кредит»в особі філії «Центральне регіональне управління»Публічного акціонерного товариства Банк «Фінанси та Кредит» (далі –Банк, або позивач) звернулось до господарського суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Поліграфічна майстерня «Коло»(далі –ТОВ «ПМ»«Коло», або відповідач) заборгованості за кредитним договором № 41-01-06 від 14.12.2006 (далі –Кредитний договір).

Позовні вимоги мотивовані тим, що внаслідок несвоєчасного виконання відповідачем своїх зобов’язань за Кредитним договором щодо повернення кредиту, у останнього виникла заборгованість, на яку у відповідності до п. 7.1 позивачем у зв’язку із простороченням виконання зобов’язання була нарахована пеня.

Відповідач письмових заперечень проти позову не подав, в судове засідання не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні суду, про час і місце його проведення.

Ухвали суду про порушення провадження у справі, призначення судового засідання та відкладення розгляду справи надсилалися відповідачу за адресами: 01001, м. Київ, вул. Костьольна, буд. 8, кв. 4 (юридична) та 03067, м. Київ, вул. Машинобудівна, 44 (поштова).

Факт отримання відповідачем ухвали про порушення провадження у справі підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення № 07649782 від 10.08.2009.

Юридична адреса відповідача: 01001, м. Київ, вул. Костьольна, буд. 8 кв. 4, підтверджується довідкою з Головного управління статистики у м. Києві за вих. №21-10/5597 від 13.08.2009.

Статтею 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців»передбачено, що якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо такі відомості, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.

Про поважні причини неявки в судове засідання представників відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідачів не надходило.

Розгляд справи відкладався.

За таких обставин, суд не вбачає за необхідне відкладати розгляд справи та відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України (далі –ГПК України) здійснює її розгляд за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

14.12.2006 між ТОВ «ПМ «Коло»(Позичальник) та Банком (Кредитор) було укладено Кредитний договір, згідно з яким Банк надав відповідачу кредит в сумі 200000,00 грн., а Позичальник зобов’язався повернути отримані кошти до 12.12.2008, та сплатити за користування кредитом проценти в розмірі 20% річних.

Відповідно до п. 2.1 Кредитного договору видача кредиту проводиться в строк з 14.12.2006 до 21.12.2006 на підставі письмової заявки відповідача, зі згоди Банку, шляхом перерахування грошових коштів та поточний рахунок відповідача, якщо інше не вказане в письмовій заявці.

На виконання умов Кредитного договору, Банк, згідно заявки ТОВ «ПМ «Коло»від 14.12.2006 № 77 та розпорядження Банку на видачу кредитних коштів від 14.12.2006, перерахував на рахунок ТОВ «ПМ «Коло»кошти в сумі 200000,00 грн., що підтверджується ордером від 14.12.2006 № 6943666 (копія міститься у матеріалах справи).

У відповідності до п. 2.2 Кредитного договору відповідач зобов’язався повернути кредит Банку згідно графіку погашення заборгованості з кінцевим строком погашення до 12.12.2008.

Пунктом 3.1 Кредитного договору встановлено, що позичальник сплачує банку проценти за користування кредиту у валюті кредиту по процентним ставкам:

а) 20 % за період з дня видачі до строку повернення кредиту, вказаного в п. 2.2 Договору;

б) у випадку порушення позичальником строків погашення згідно графіку –40 % річних від суми невиконаного своєчасно зобов’язання по кредиту згідно вищевказаного графік, за період: з моменту непогашення суми кредиту (частини кредиту) до дня фактичного погашення основної заборгованості, але не більше ніж кінцевого строку погашення кредит, встановленого в п. 2.2 Договору;

в) 40 % річних за період з 13.12.2008 до дня фактичного погашення основної заборгованості.

Відповідно до п. 3.2 Кредитного договору проценти сплачуються шляхом перерахування їх на рахунок Банку № 20683006037101, МФО 300937.

Відповідач в порушення умов Кредитного договору та Графіку погашення заборгованості, свої зобов’язання щодо своєчасного повернення кредиту та сплати процентів за його користування виконував не в повному обсязі, та сплатив лише 136472,14 грн. заборгованості по основній сумі кредиту, 57116,50 грн. заборгованості по процентам.

Отже, матеріали справи свідчать, що відповідач має перед позивачем борг в сумі 73 516,64 грн.

Основні засади господарювання в Україні визначає Господарський кодекс України (далі –ГК України), який регулює господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб'єктами господарювання, а також між цими суб'єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання (ст. 1 ГК України).

Відповідно до статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (частина 1). Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу (частина 2). Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань (частина 7).

Аналогічні положення містяться і у статтях 525, 526 Цивільного кодексу України (далі –ЦК України).

Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Однак, відповідач у порушення умов Кредитного договору та вищевказаних норм законодавства України свого зобов’язання щодо повернення кредиту у встановлений строк не виконав.

Факт наявності у відповідача заборгованості за кредитом у сумі 73516,64 грн. Банком належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачами не спростований.

Щодо вимог позивача стягнути з відповідача пені в сумі 7600,00 грн. слід зазначити наступне.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до частини 2 статті 193 ГК України порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Аналогічне положення міститься й у статті 611 ЦК України, згідно з якою у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до статей 546, 549 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, в тому числі неустойкою. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

В силу п. 1 ст. 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.

Пунктом 7.1 Кредитного договору передбачено, що за прострочку повернення кредитних коштів та/або сплати процентів відповідач сплачує банку пеню із розрахунку подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожний день прострочки. Зазначена пеня сплачується відповідачем у випадку порушення Позичальником строків платежів, передбачених, пп. 2.2, 2.6, 3.4, 3.6, 3.7, 4.5, 6.1, 8.3 діючого договору, а також будь-яких інших строків платежів, передбачених діючим договором. Сплата пені не звільняє позичальника від зобов’язань сплатити проценти за весь час фактичного користування кредитом.

Перевіривши поданий позивачем розрахунок пені за несвоєчасне погашення кредиту в сумі 7600 грн. суд визнав заявлену позивачем вимогу обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню

Відповідач не скористався наданим йому правом на судовий захист, обставин, на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог не спростував.

Суми, які підлягають сплаті за витрати, пов’язані з розглядом справи, відповідно до статей 44, 49 ГПК України покладаються на відповідача.

08.07.2009 прийнята постанова Кабінету Міністрів України №693 «Про скасування постанови Кабінету Міністрів України від 14.04.2009 №361», якою відновлено дію постанови Кабінету Міністрів України від 21.12.2005 №1258 «Про затвердження Порядку оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов’язаних з розглядом цивільних та господарських справ, та їх розмірів»у редакції, що діяла на день набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 14.04.2009 №361.

Відтак, на день подання позивачем позову до суду розмір витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу встановлювався в розмірі 118 грн.

Враховуючи той факт, що позивач при зверненні до суду сплатив 315 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, платіжним дорученням №1366-5621 від 09.07.2009, 197 грн. цих витрат підлягає поверненню останньому як зайво сплачених.

Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Поліграфічна майстерня «Коло»(01001, м. Київ, вул. Костьольна, буд. 8 кв. 4; 03067, м. Київ, вул. Машинобудівна, 44 ідентифікаційний код 33948339, р/р 26004076037101 у Філії «Центральне РУ»ВАТ «Банк «Фінанси і кредит»МФО 300937, або з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду) на користь Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит»в особі філії «Центральне регіональне управління Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит»(01133, м. Київ, вул. Щорса, 31, ідентифікаційний код 25745867 к/р 39015010829980 в ВАТ «Банк «Фінанси і кредит»МФО 300131) 81116 (вісімдесят одну тисячу сто шістнадцять) грн. 92 коп. заборгованості за кредитним договором № 41-01-06 від 12.12.2006, а також 1 153 (одну тисячу сто п’ятдесят три) грн. 69 коп. витрат по сплаті державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Повернути з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит»в особі філії «Центральне регіональне управління Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит»(01133, м. Київ, вул. Щорса, 31, ідентифікаційний код 25745867 к/р 39015010829980 в ВАТ «Банк «Фінанси і кредит»МФО 300131) 197 (сто дев’яносто сім) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, як зайво сплачених.

Видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання та може бути оскаржено протягом десяти днів до Київського апеляційного господарського суду або протягом місяця до Вищого господарського суду України.

Суддя                                                                                                              Сташків Р.Б.

Повтний текст рішення підписано 22.12.2009