Рішення № 8363514, 13.10.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 40/34113.10.09 За позовом Комунального підприємства «Київжитлоспецексплуатація»

до Київського міського відділення Всеукраїнської громадської організації «Українська спілка інвалідів –УСІ»

про стягнення заборгованості на суму 8 927,76 грн.

Суддя Пукшин Л.Г.

Представники:

від позивача: Мазурок О.І. за довіреністю від 15.01.09 №155/1/23-99, Литвин Л.М. за довіреністю від 15.01.09 №155/1/23-102

від відповідача: Мальована В.А. в.о. директора

в засіданнях приймали участь

СУТЬ СПОРУ:

На розгляд Господарського суду передані позовні вимоги Комунального підприємства «Київжитлоспецексплуатація»звернувся до Київського міського відділення Всеукраїнської громадської організації «Українська спілка інвалідів –УСІ»про стягнення заборгованості на суму 8927,76 грн.

Заявлений позов Позивач обґрунтовує тим, що Відповідач, порушуючи вимоги Договору №1495 від 01.09.07 про надання послуг на теплопостачання та технічне обслуговування і утримання внутрішньо будинкових інженерних систем ЦО та їх абонентських уводів, що укладений на підставі договору оренди нежитлового приміщення у будинку №66-а по проспекту Правди у м. Києві за №07/2662 від 21.12.06, не сплатив Позивачу згідно з умовами Договору №1495 від 01.09.07 плату, що передбачена п. 2.3.7 цього Договору за відповідний період, що стало підставою для звернення до суду з даною позовною заявою.

В обґрунтування позовних вимог посилається на норми ст.ст. 526, 527, 530, 611 ЦК України.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 20.07.09 порушено провадження у справі № 40/341, справу призначено до розгляду у судовому засіданні на 08.09.2009.

У судове засідання 08.09.09 з’явилися представники Позивача та Відповідача. Подали спільну заяву про продовження строку вирішення спору у справі №40/381.

Суд, за результатами обговорення поданої заяви, вирішив її задовольнити та у відповідності до ч.4 ст.69 ГПК України продовжити строк вирішення спору у справі №40/481.

Крім того, у вказаному судовому засіданні, позивач подав клопотання про збільшення позовних вимог у зв’язку зі зміною періоду стягнення з січня 2008 року по квітень 2009 року на період з січня 2008 року по липень 2009 року та просить суд стягнути з відповідача на користь Позивача заборгованість по договору у розмірі 9 131,45 грн., пеню –383,16 грн. та відшкодувати йому судові витрати, пов’язані з розглядом справи.

22.09.09 у судове засідання з’явились повноважені представники Позивача та Відповідача. Представник Відповідача подав клопотання про залучення до участі у справі в якості Відповідача виконавчий орган Київської міської ради (Київську міську державну адміністрацію).

Позивач проти заявленого відповідачем клопотання заперечив з підстав необґрунтованості.

Суд, за результатами обговорення заявленого Відповідачем клопотання, після з’ясування думки учасників судового процесу повідомив сторін про таке.

Відповідно до ч.2 ст. 21 ГПК України відповідачами є підприємства та організації зазначені у статті 1 ГПК України, яким пред'явлено позовну вимогу. Господарський суд, відповідно до ст. 24 ГПК України, за наявністю достатніх підстав має право до прийняття рішення залучити за клопотанням сторони або за своєю ініціативою до участі у справі іншого відповідача.

Оскільки до виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Позивачем у даній справі не заявленого позовні вимоги, а Позивач не повідомив суду достатніх підстав для залучення цієї особи до участі у справі в якості Відповідача, зважаючи на предмет та підстави пред’явленого спору у цій справі, суд вирішив відмовити Відповідачу у задоволенні його клопотання.

У судовому засіданні 22.09.09 представник Позивача позовні вимоги підтримали та просили суд задовольнити у повному обсязі. Відповідач заперечував проти позову.

22.09.09 суд оголосив перерву до 13.10.09 для виготовлення повного тексту рішення.

Судом заслухані пояснення представників, досліджені надані суду докази та матеріали. В результаті дослідження наданих суду доказів та матеріалів, слухання сторін суд, встановив.

01.09.2007 р. між Комунальним підприємством «Київжитлоспецексплуатація»та Київським міським відділенням всеукраїнської громадської організації «Українська спілка інвалідів –УСІ»укладено договір про надання послуг на теплопостачання та технічне обслуговування і утримання внутрішньобудинкових, інженерних систем ЦО, та їх абонентських уводів №1495, за умовами якого позивач зобов’язався надавати відповідачу послуги на теплопостачання, обслуговування та утримання внутрішньобудинкових, інженерних систем ЦО та їх абонентських уводів в нежилому приміщенні за адресою: м. Київ, вул. Правди, 66 літ. А, а відповідач –своєчасно та в повному обсязі сплачувати за спожиту енергію у гарячій воді та експлуатаційних витратах.

Згідно з п. 2.1. договору при виконанні його умов, а також вирішенні всіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов’язуються керуватися тарифами, затвердженими Київською міською держадміністрацією, Положенням про Держенергоспоживнагляд, Правилами користування тепловою енергією, Правилами технічної експлуатації тепловикористовуючих установок і теплових мереж, нормативними актами з питань користування та взаєморозрахунків за енергоносії, чинним законодавством України.

Відповідно до п. 2.3.3 Договору Відповідач зобов’язався виконувати умови та порядок оплати у обсягах та терміни , що передбачені у Додатках 1, 2 до Договору та відповідно до п. 2.3.6 своєчасно і у повному обсязі сплачувати на розрахунковий рахунок дирекції (Позивача) вартість спожитої теплової енергії та технічного обслуговування тепло системи.

Пунктом 6.1. договору сторони встановили, що даний договір набуває чинності з 01.09.2007 р. та діє до 31.12.2007 р.

Відповідно до п. 6.4., договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про його припинення не буде письмово заявлено однією зі сторін.

Позивач стверджує, що відповідач неналежним чином виконує свої зобов’язання за договором стосовно оплати за теплову енергію, у зв’язку з чим у нього виникла заборгованість (з урахуванням клопотання про збільшення позовних вимог) за період з січня 2008 року до липень 2009 року у розмірі 9 131,45 грн., а також просить стягнути з відповідача пеню за прострочення сплати за теплову енергію у розмірі 383,16 грн. та відшкодувати йому розмір судових витрат.

Відповідач, у свою чергу, усно заперечує проти заявлених позовних вимог з тих підстав, що являється громадською організацією; оплата оренди та комунально-експлуатаційних витрат здійснюються нею за рахунок коштів передбачених комплексною програмою «Турбота», що затверджена рішенням Київської міської ради від 16.12.05 №603/3064.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов’язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії, або здійснення певної діяльності, а замовник зобов’язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов’язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного Кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України. Так, відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідачем було порушено умови договору про надання послуг на теплопостачання та технічне обслуговування і утримання внутрішньо будинкових, інженерних систем ЦО та їх абонентських уводів № 1495 від 01.09.2007 р. щодо оплати послуг з надання теплової енергії, а також положення ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Таким чином, вимога позивача про стягнення заборгованості з оплати послуг з надання теплової енергії з січня 2008 року до червня 2009 року у розмірі 3288, 93 грн. підлягає задоволенню.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача пеню за прострочення внесення відповідачем платежів.

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума, або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Таким чином, згідно з приписами Цивільного кодексу України неустойка має дві форми: пеню і штраф.

Згідно з ч. 1 ст. 550 Цивільного кодексу України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Відповідно до пп. 2.3.7. п. 2.3. договору за несвоєчасну сплату, передбачених цим договором нарахувань відповідач на користь позивача сплачує пеню в розмірі не нижче від суми прострочених платежів за кожний день прострочки, але не більше облікової ставки Національного банку України.

Відповідно до ст. 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов‘язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов‘язань. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов‘язання.

Судом на підставі доказів, що наявні у матеріалах справи, встановлено, що Відповідач являється неприбутковою громадською організацією, що внесена до відповідного реєстру неприбуткових організацій рішенням №55-15-344 від 28.03.06, метою діяльності якої є задоволення та захист соціальних, економічних, творчих, вікових, національно-культурних, спортивних та інших інтересів членів відділення, яке вирішує поставлені завдання у взаємодії із місцевими органами соціального захисту населення, діяльність яких пов’язана із соціальним захистом населення.

В той же час, відповідно до статуту Відповідача, останній може мати у власності кошти та інше майно, необхідне для здійснення його статутної діяльності, в т.ч. мати у власності будинки, приміщення, житловий фонд, обладнання, інвентар, майно культурного, оздоровчого, медичного призначення, акції, інші цінні папери і інше майно, у т.ч. придбане за рахунок цільових коштів державного бюджету, необхідне для матеріального забезпечення діяльності Відповідача, майно якого формується за рахунок коштів або майна, які надходять безоплатно або у вигляді безповоротної фінансової допомоги чи добровільних пожертвувань, пасивних доходів і ін.

Звернення Відповідача, що викладені у листах №47 від 10.08.09, №50 від 01.09.09, №3 від 27.01.09, адресовані Заступнику Голови КМДА, Голові постійної комісії з питань власності КМДА, Голові КМДА, що забезпечені Відповідачем на доказ відсутності його вини у невиконанні зобов’язань за Договором, не беруться судом до уваги як належні та допустимі докази на підтвердження повідомлених ним обставин, оскільки зміст цих звернень не стосується вжиття ним заходів до належного виконання зобов’язань за Договором, а стосуються –усунення наслідків невиконання ним своїх зобов’язань за Договором, зокрема, списання заборгованості, що вже, як наслідок, нарахована Позивачем.

За таких обставин, оскільки відповідачем порушено грошове зобов’язання щодо сплати послуг за надання теплової енергії, Відповідач не довів суду, що вжив усіх залежних від нього заходів щодо належного виконання зобов‘язань, беручи до уваги умови Договору стосовно того, що Відповідач несе відповідальність за невиконання умов Договору (п. 4.2.1) та за несвоєчасну сплату передбачених договором нарахувань сплачує пеню у визначеному у п. 2.3.7 Договору розмірі, то вимога про стягнення пені у розмірі 383,16 грн. також підлягає задоволенню судом.

За таких обставин, вимоги позивача визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 32, 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1.          Позовні вимоги задовольнити.

2.          Стягнути з Київського міського відділення Всеукраїнської громадської організації «Українська спілка інвалідів УСІ»(03150, м. Київ, вул. Боженка, 86-Б, код ЄДРПОУ 21685999), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судових рішень, на користь Комунального підприємства «Київжитлоспецексплуатація»(01034, м. Київ, вул. Володимирська, 51-а, код ЄДРПОУ 03366500) заборгованість по оплаті послуг з надання теплової енергії з січня 2008 року по липень 2009 року у розмірі 9 131,45 грн. (дев’ять тисяч сто тридцять одна грн. 45 коп.), пені у розмірі 383,16 грн. (триста вісімдесят три грн. 16 коп.), державного мита у розмірі 102, 00 грн. (сто дві грн. 00 коп.) та 315,00 грн. (триста п’ятнадцять грн. 00 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Суддя                                                                                           Пукшин Л.Г.