Рішення № 8363486, 29.09.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 40/29929.09.09 За позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Комерційний банк "АРМА"

про стягнення заборгованості по суборендній платі

Суддя: Пукшин Л.Г.

Представники сторін:

Від Позивача: ОСОБА_2 за довіреністю № 2328 від 09.07.2009

Від Відповідача: Антипов М.В за довіреністю №162 від 20.05.2009

Обставини справи:

17 червня 2009 року службою діловодства Господарського суду м. Києва зареєстрована позовна заява Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Комерційний банк «Арма»про стягнення з Відповідача на користь Позивача суму основного боргу у розмірі 111 539,68 грн., господарських витрат 9 77,42 грн., пені за невиконання платіжного доручення 3679,65 грн., інфляційні збитки 535,39 грн., пеня 2308,93 грн., 3% річних 298,87 грн., вартість надання адвокатський послуг 10000,00 грн. та судові витрати.

Обґрунтовуючи позов ст.ст. 174, 193, 230, 231, 232 ГК України, ст.ст. 526, 527, 530, 611, 612, 625 ЦКУ, Позивач вказує на неналежне виконання Відповідачем умов Договору суборенди, що укладений 18.09.07, щодо своєчасності та повноти внесення Відповідачем орендних платежів за період з 01.04.09 по 08.06.09 року за користування частиною нежитлового приміщення загальною площею 188,8 кв.м., яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1. Зазначене є підставою для стягнення заборгованості та штрафних санкцій з Відповідача у розмірі, що заявлений позивачем.

Тобто спір у даній справі виник з причин порушення Відповідачем зобов'язань за договором суборенди від 18.09.07 та необхідності стягнення у зв'язку з цим штрафних санкцій.

За резолюцією керівництва суду позовна заява передана на розгляд судді Пукшин Л.Г.

Ухвалою суду від 22.06.2009 суддя Пукшин Л.Г. порушила провадження у справі № 40/268 та призначила справу до розгляду на 16.07.09.

У судовому засіданні 16.07.09 оголошувалась перерва до 01.09.09.

30 червня 2009 року службою діловодства Господарського суду м. Києва зареєстрована позовна заява Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Комерційний банк «Арма»про стягнення з Відповідача на користь Позивача суму основного боргу у розмірі 85175,78 грн., інфляційні збитки у розмірі 2993,32 грн., пені 7104,77 грн., 3% річних 888,11 грн., вартість надання адвокатських послуг 10000,0 грн. та судові витрати, понесені Позивачем у звязку із розглядом справи.

Обґрунтовуючи позов ст.ст. 174, 193, 230, 231, 232 ГК України, ст.ст. 526, 527, 530, 611, 612, 625 ЦКУ, Позивач вказує на неналежне виконання Відповідачем умов Договору суборенди, що укладений 18.09.07, щодо своєчасності та повноти внесення Відповідачем орендних платежів за період з 01.02.09 по 30.04.09 року за користування частиною нежитлового приміщення загальною площею 188,8 кв.м., яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1. Зазначене є підставою для стягнення заборгованості та штрафних санкцій з Відповідача у розмірі, що заявлений Позивачем.

Тобто спір у даній справі виник з причин порушення Відповідачем зобов'язань за договором суборенди від 18.09.07 та необхідності стягнення у зв'язку з цим штрафних санкцій.

За резолюцією керівництва суду позовна заява передана на розгляд судді Пукшин Л.Г.

Ухвалою суду від 02.07.2009 суддя Пукшин Л.Г. порушила провадження у справі № 40/299 та призначила справу до розгляду на 13.08.09.

23.07.09 через службу діловодства Господарського суду м. Києва надійшло клопотання про обєднання справи №40/299 та справи №40/268, що перебувають у провадження судді Пукшин Л.Г, у одне провадження з підстав, визначених ст. 58 ГПК України.

У судове засідання 13.08.09 зявився представник Відповідача. Представник позивача у судове засідання не зявився, проте, зважаючи на наявні у справи матеріали, суд прийняв за можливе розглядати подане Позивачем клопотання за його відсутності.

Представник Відповідача заявлене клопотання підтримав, повідомив про доцільність розглядати справу №40/299 та справи №40/268, об'єднавши їх у одне провадження.

Суд, за результатами обговорення вказаного клопотання, встановив: що у провадженні судді Господарського суду м. Києва Пукшин Л.Г. перебуває справа №40/268 за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до ТОВ «Комерційний банк «Арма»про стягнення з Відповідача на користь Позивача суму основного боргу у розмірі 111 539,68 грн., господарських витрат 977,42 грн., пені за невиконання платіжного доручення 3679,65 грн., інфляційні збитки 535,39 грн., пені 2308,93 грн., 3% річних 298,87 грн., вартість надання адвокатський послуг 10000,00 грн. та судові витрати, ухвалою суду від 22.06.2009 по якій порушено провадження у справі.

Обґрунтовуючи позов ст.ст. 174, 193, 230, 231, 232 ГК України, ст.ст. 526, 527, 530, 611, 612, 625 ЦКУ, Позивач вказує на неналежне виконання Відповідачем умов Договору суборенди, що укладений 18.09.07, щодо своєчасності та повноти внесення Відповідачем орендних платежів за період з 01.04.09 по 08.06.09 року за користування частиною нежитлового приміщення загальною площею 188,8 кв.м., яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1. Зазначене є підставою для стягнення заборгованості та штрафних санкцій з Відповідача у розмірі, що заявлений позивачем.

Тобто спір у даній справі виник з причин порушення Відповідачем зобов'язань за договором суборенди від 18.09.07 та необхідності стягнення у зв'язку з цим штрафних санкцій.

Відповідно до ч.2 ст. 58 ГПК України суддя має право об'єднати кілька однорідних позовних заяв або справ, у яких беруть участь ті ж самі сторони, в одну справу, про що зазначається в ухвалі про порушення справи або в рішенні.

Судом встановлено, що позовні заяви Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 є однорідними, що спрямовані на вирішення спірних питань, що випливають з договору суборенди від 18.09.07 нежитлового приміщення загальною площею 188,8 кв.м., яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 та правовідносин, пов'язаних з належним виконанням умов цього договору Сторонами.

Однорідними позовні вимоги вважаються за умов, коли вони передбачають один і той самий спосіб захисту прав чи охоронюваних законом інтересів та у випадку, коли ці вимоги виникли з одних і тих самих або з аналогічних підстав; підставами слід вважати обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги до відповідача. (Лист, Вищий господарський суд, від 12.03.2009, № 01-08/163 "Про деякі питання, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів України у другому півріччі 2008 року щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу України").

Таким чином, з урахуванням наведеного, суд ухвалою від 13.08.09 вирішив клопотання Позивача задовольнити та об'єднати справи №40/268 та №40/299 у одне провадження, присвоїти справі номер 40/299, справу призначити до розгляду у судовому засіданні на 01.09.09 о 12:00.

У судовому засіданні 01.09.09 оголошувалась перерва до 08.09.09.

У судовому засіданні 08.09.09, заслухавши пояснення представників сторін, суд оголосив перерву до 29.09.09 для виготовлення повного тексту рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін господарський суд міста Києва, встановив.

Між Позивачем та Відповідачем 18 вересня 2007 року укладено договір суборенди, згідно умов якого суборендодавець зобовязався передати а суборендар прийняти в тимчасове платне користування частину нежилого приміщення загальною площею 188,8 кв.м., що розташоване за адресою: м. Рівне, вул. Соборна, 15.

Відповідно п. 2.2. Договору суборенди приміщення надається суборендарю для розміщення відділення (філії) банку.

Договір, згідно п.4.1. Договору, укладений на термін з «18»вересня 2007 року по «31»липня 2010 року.

Відповідно розділу 5 Договору суборендар зобовязався сплачувати орендну плату за обєкт суборенди у розмірі 155 грн. за 1 кв.м. площі в місяць, що становило 29264 (двадцять девять тисяч двісті шістдесят чотири) грн. щомісячно, але не менш еквівалента 30,69 (тридцять доларів та 69 центів США) за 1 кв.м. в місяць по офіційному курсу НБУ на день плати.

Згідно п. 5.7. Договору орендна плата сплачується суборендарем шляхом попередньої оплати щомісяця не пізніше 5 числа кожного місяця, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок суборендодавця, що підтверджується актами наданих послуг, які надаються суборендодавцю до 15-го числа кожного місяця.

Вартість послуг (телекомунікаційні, вода, каналізація, вивіз сміття, витрати за опалення та за спожиту електроенергію), відповідно п. 5.9. Договору, до орендної плати не входять та компенсуються суборендарем окремо, згідно наданих суборендодавцем розрахунків пропорційно до їх фактично використання та згідно лічильнику.

Суборендоване приміщення передано у користування Відповідача за актом приймання-передачі від 18 вересня 2007 року.

До договору суборенди від 18 вересня 2007 року сторонами вносились зміни, зокрема, додатковою угодою №1 від 5 травня 2008 року внесено зміни до п. 15 Договору суборенди щодо зміни юридичних адрес, банківських реквізитів сторін, додатковою угодою №2 сторони погодили внесення змін до п. 5.1. Договору Суборенди встановивши, що з 1 грудня 2008 року до 28 лютого 2009 року орендна плата в місяць визначається сторонами з розрахунку 30,69 (тридцять доларів США 69 центів) за один квадратний метр площі нежитлового приміщення по фіксованому курсу долару США до гривні 7 (сім) грн. 00 коп. за 1 один долар США, загальна сума орендної плати в місяць становить 5794 (пять тисяч сімсот девяносто чотири долара США) 27 центів, що еквівалентно 40559 (сорок тисяч пятсот пятдесят девять) грн. 89 коп., в тому числі ПДВ, оплата, згідно домовленості сторін, здійснюється в національній валюті України.

Судом встановлено також, що 30 квітня 2008 року між Позивачем та Відповідачем було укладено договір банківського рахунку №БР/07/10-ЮО, згідно умов, якого Відповідач відкрив Позивачу поточний рахунок №26006523 та зобовязався приймати і зараховувати на рахунок Позивача грошові кошти, що йму надходять, виконувати розпорядження Позивача про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій.

Відповідно п.6.1. Договору банківського рахунку у випадку несвоєчасного (пізніше наступного робочого дня після отримання платіжного доручення) списання з вини Відповідача коштів з рахунку Позивача, а також за несвоєчасне зарахування суми, яку належить зарахувати на рахунок Позивача, Відповідач сплачує Позивачу пеню у розмірі 0,1 процента від відповідної суми за кожний день прострочення, але не більше 10% суми переказу.

Правління Національного банку України керуючись Законом України «Про банки і банківську діяльність»призначило строком на 1 рік з 17.04.2009 до 16.04.2010 тимчасовим адміністратором Комерційного банку “АРМА” фізичну особу незалежного експерта (за договором з Національним банком України) Довгополюка Олександра Івановича.

Рішенням №2 від 27 квітня 2009 року тимчасовий адміністратор Відповідача у справі, а саме, адміністратор ТОВ КБ «АРМА»Довгополюк О.І. прийняв рішення про припинення діяльності (ліквідацію) відділення «Рівненське регіональне управління Товариства з обмеженою відповідальністю Комерційний банк «АРМА», яке розташоване за адресою: 33000, м. Рівне, вул. Соборна, буд. 15, з 15 травня 2009 року.

Згідно листа Національного банку України №41-119/2218 від 19.09.2009 року до Державного реєстру банків 14 травня 2009 року внесений запис щодо закриття відділення «Рівненське регіональне управління»ТОВ КБ «АРМА». З метою створення сприятливих умов для відновлення фінансового стану банку введено мораторій на задоволення вимог кредиторів строком на шість місяців з 17.04.2009 до 16.10.2009.

Оцінивши наявні у справі докази, всебічно та повно розглянувши в судовому процесі всі обставин справи в їх сукупності, керуючись вимогами чинного законодавства суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову з огляду на таке.

Відповідно Закону України «Про банки і банківську діяльність»мораторієм визнається - зупинення виконання банком зобов'язань перед кредиторами та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) та зупинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань.

В силу положення статті 85 Закону України протягом дії мораторію: забороняється здійснювати стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення, та вжиття заходів, спрямованих на забезпечення такого стягнення відповідно до законодавства України; не нараховуються неустойка (штраф, пеня), інші фінансові (економічні) санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань перед кредиторами та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).

Проте, відповідно наведеній статті 85 Закону України «Про банки і банківську діяльність»мораторій не поширюється на зобов'язання, які пов'язані з обслуговуванням господарської діяльності банку, в тому числі виплатою заробітної плати, авторської винагороди, відшкодуванням шкоди, заподіяної життю та здоров'ю працівників банку, а також вимоги кредиторів щодо виплати заробітної плати, аліментів, пенсій, стипендій, соціальних допомог у межах установлених тимчасовим адміністратором лімітів.

З матеріалів справи вбачається, що борг Відповідача, з урахуванням штрафних санкцій, 3-х відсотків річних та інфляційних втрат, позов про стягнення яких заявлено Позивачем у справі, склався у Відповідача внаслідок невиконання зобовязань повязаних із обслуговуванням господарської діяльності банку, отже, вимоги в частині несплачених орендних платежів підлягають задоволенню, в частині, несплачених відповідачем.

Так, позовна вимога в частині сплати орендних платежів за користування обєктом оренди за лютий місяць задоволенню не підлягає, оскільки, згідно матеріалів справи, зокрема, меморіальному ордеру №1377893 від 03.03.2009 року орендна плата за лютий місяць 2009 року Відповідачем на користь Позивача сплачена, даний факт не спростовується та не заперечується Позивачем, проте, зобовязання щодо сплати орендних платежів за лютий місяць у сумі 40559 (сорок тисяч пятсот пятдесят девять) грн. 89 коп. прострочено Відповідачем на 28 календарних днів, що є порушенням зобовязань Відповідача встановлених п. 5.7. Договору суборенди, а за таких обставин обґрунтованим вбачається стягнення з Відповідача штрафних санкцій та інфляційних втрат з 05.02.2009 року по 03.03.2009 року по сплаті орендних платежів за лютий місяць 2009 року.

Позовні вимоги, в частині стягнення 3% річних, інфляційних втрат за червень місяць заявлені Позивачем до 08.06.2009 року, отже, відповідно до п. 5.7. Договору суборенди, до стягнення підлягають інфляційні втрати та 3% річних за 3 (три) календарні дні.

Щодо суми основного боргу, стягненню підлягає несплачена Відповідачем орендна плата за: березень у сумі 44615 (сорок чотири шістсот пятнадцять) грн.89 коп.; частину квітня в сумі 22307 (двадцять дві тисячі триста сім) грн. 89 коп.; травень у сумі в сумі 44615 (сорок чотири шістсот пятнадцять) грн.89 коп.; червень у сумі 44615 (сорок чотири шістсот пятнадцять) грн.89 коп., що разом становить 156155 (сто пятдесят шість тисяч сто пятдесят пять) грн. 56 коп., розмір щомісячних платежів за вказаний період та загальний розмір основного боргу Відповідачем визнається.

Посилання Відповідача на положення Закону України «Про банки і банківську діяльність»в частині введення мораторію щодо задоволення вимог кредиторів, як на підставу від звільнення у сплаті орендних платежів та штрафних санкцій судом до уваги не приймається, оскільки, спростовуються положеннями статті 85 Закону України «Про банки і банківську діяльність», як платежі, що пов'язані з обслуговуванням господарської діяльності банку.

Не є доведеними також посилання Відповідача на фактичну неможливість використовувати суборендовані за Договором від 18 вересня 2007 року приміщення, оскільки, суду не надані а ні докази надіслання кореспонденції Відповідача щодо припинення користування суборендованим приміщенням, а ні докази документальної фіксації створення Позивачем перешкод у користуванні Відповідачем суборендованими приміщеннями, а за таких обставин позовні вимоги в частині стягнення сум основного боргу в період з березня по червень (включно) підлягають задоволенню.

В силу вимог статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання, в силу положення п. 2 названої статті Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, позовні вимоги Позивача щодо стягнення пені, 3-х відсотків річних та інфляційних втрат вбачаються обґрунтованими.

Позовні вимоги в частині стягнення з Відповідача витрат на комунальні та інші послуги, не сплачені Відповідачем за платіжним доручення №7 від 5 травня 2009 року також підлягають задоволенню, зважаючи на положення п. 5.9. Договору суборенди.

Позовні вимоги в частині стягнення з Відповідача пені за несвоєчасне виконання платіжного доручення №9 від 6 березня 2009 року в розмірі 01 відсотка від заявленої суми за кожний день прострочення, задоволенню не підлягають, з огляду на таке.

За юридичною природою заявлений за доручення №7 платіж, як зазначає Позивач, є орендною платою за Договором від 18 вересня 2007 року, відповідальність за невиконання або неналежне виконання зобовязань щодо сплати орендних платежів встановлена Договором суборенди, так відповідно п. 9.1. Договору суборенди у випадку прострочення сплати орендних платежів Відповідач сплачує на користь Позивача пеню в розмірі 2% від суми суборендної плати, але не більше подвійної облікової ставки НБУ від суми загального розміру простроченої орендної плати за кожен день прострочення виконання зобовязання.

Відповідно статті 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

За таких обставин, вимога про стягнення як 0,1 відсотка так й суми у розмірі передбаченої п. 9.1. Договору суборенди є необґрунтованою та попри різні сфери регулювання правовідносин договором суборенди від 18 вересня 2007 року та договором банківського рахунку №БР/07/10-ЮО від 30 квітня 2008 року, які укладені між Позивачем та Відповідачем, до стягнення заявлені штрафні санкції, що є фактично юридичною відповідальністю Відповідача за одне й те саме правопорушення прострочення виконання договірного зобовязання щодо сплати орендних платежів.

В контексті ст.ст. 546, 549 Цивільного кодексу України, п. 2 ст.343 Господарського кодексу України позовні вимоги про стягнення з Відповідача пені підлягають задоволенню.

Стосовно вимог щодо стягнення витрат Позивача на юридичні послуги також підлягаю задоволенню, а посилання Відповідача на Постанову Кабінету Міністрів України №590 від 27 квітня 2006 року хибними, оскільки названою Постановою Кабінету Міністрів України врегульовані граничні розміри компенсації витрат, пов'язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави, в даній справі вимог про компенсацію витрат за рахунок Держави не заявлено.

З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст. 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Комерційний банк «АРМА»(01033, м. Київ, вул. Жилянська, 41-А, код ЄДРПОУ 26379729) будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем в процесі виконання судового рішення на користь фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2 свідоцтво про державну реєстрацію серія НОМЕР_2 від 29.08.2007 року, п/р НОМЕР_3 в РФ «ПриватБанк»код Банку НОМЕР_4, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) суму основного боргу у розмірі 156 155 (сто пятдесят шість тисяч сто пятдесят пять) грн. 56 коп., 3% річних у розмірі 396 (триста девяносто шість) грн. 22 коп., пені у сумі подвійної облікової ставки НБУ у розмірі 3169 (три тисячі сто шістдесят девять) грн. 68 коп., інфляційні збитки у розмірі 3528 (три тисячі пятсот двадцять вісім) грн. 71 коп., витрат на адвокатські послуги у сумі 20 000 (двадцять тисяч) грн. 00 коп., державного мита в сумі 1561 (тисяча пятсот шістдесят одна) грн. 54 коп., витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 452 (чотириста пятдесят дві) грн. 58 коп.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

4. Наказ видати відповідно до ст.116 ГПК України.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя Пукшин Л.Г.