Рішення № 8363418, 25.06.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 40/13925.06.09

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ортос»

до Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву

Третя особа без самосійних вимог Українська дитяча спеціалізована лікарня «Охматдит

про спонукання до продовження дії договору

Суддя: Пукшин Л.Г.

представники:

від позивача: Гришаков О.О. за довіреністю № 2 від 08.04.2009

від відповідача: Ільюшина І.В. за довіреністю № 82 від 13.10.2008

від третьої особи: не зявився.

В судовому засіданні 25.06.09, за згодою представників сторін в порядку ст. 85 ГПК України було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду м. Києва звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «Ортос»з позовом до Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву про спонукання до продовження дії договору.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 14.04.09р. порушено провадження у справі №40/139, залучено до участі у справі у якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Українську дитячу спеціалізовану лікарню «Охматдит», розгляд справи призначено на 14.05.09р.

В судовому засіданні 14.05.09р. представником позивача заявлено клопотання про відкладення слухання справи. Судом оголошувалась перерва у судовому засіданні до 04.06.09р.

02.06.09 представник позивача через службу діловодства Господарського суду м. Києва подав заяву про зміну позовних вимог, в яких просить суд визнати за товариством з обмеженою відповідальністю «Ортос»переважне право перед іншими особами на укладення з Регіональним відділенням Фонду державного майна України по м. Києву договору не оренди нерухомого майна, що належить до державної власності, що розміщене в адміністративному корпусі (цокольне приміщення) за адресою за адресою: м. Київ, вул. Чорновола,28/1, загальної площею 97,6 кв.м.

В судовому засіданні 04.06.09 оголошувалась перерва для винесення рішення до 25.06.09р

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін Господарський суд міста Києва встановив.

За твердженням позивача, 4 березня 2005р. із відповідачем укладено договір оренди № 147 нерухомого майна, що належить до державної власності. За умовами договору позивач прийняв у користування державне нерухоме майно площею 97.68 кв. м., розташоване за адресою: м. Київ, вул. Чорновола 28/1, що знаходиться на балансі Української дитячої спеціалізованої лікарні «Охматдит». Строк договору складав 11 місяців тобто до 04.02.2006р.

Як стверджує позивач, в подальшому за взаємною згодою сторін договір пролонговано та внесено зміни щодо порядку нарахування орендної плати. Наведене, позивач доводить посилаючись на Додатковий договір №1 до договору оренди 1478, яким зокрема визначено порядок нарахування орендної плати за січень 2007р., усі інші умови договору оренди залишено незмінними.

Позивач вважає, що укладаючи зазначену угоду сторони продовжили термін дії договору ще на 11 місяців впродовж яких останнім належним чином виконувались зобовязання.

На виконання Постанови Верховної Ради України від 31.05.2005р. № 2590-IV «Про невідкладні заходи щодо збереження цілісності лікувального комплексу Української спеціалізованої лікарні «Охматдит»відповідачем направлено позивачеві лист № 30-04/332 від 19.01.2007р., яким повідомлено про закінчення дії договору та запропоновано звільнити майно та передати його відповідачу аналогічно порядку встановленому при передачі майна за договором.

На думку позивача з 19.01.07 р. договір оренди припинено формально, оскільки в подальшому правовідносини сторін продовжувались, в тому числі, в частині сплати орендних платежів, утримання приміщення тощо. Факт відсутності заперечень щодо цільового використання та фактичного використання з посиланням на умови договору оренди, позивач доводить посилаючись на акт обстеження від 23 травня 2008р.

В обґрунтування заявлених вимог, позивач посилається на ст. 777 ЦК України ст.ст. 285, 287 ГК України, ст.ст. 1, 28, 54, 55, 56, 57 ГПК України.

До моменту винесення рішення по справі, відповідачем подано заяву про зміну позовних вимог.

Стосовно заявлених вимог, відповідачем надано письмові пояснення.

Відповідач стверджує, що у своїх діях керувався чинним законодавством. В обґрунтування, відповідачем наведено норми бюджету на 2007р. та Наказу ФДМУ від 18 січня 2007р. № 43 «Про виконання ст. 118 Закону України «Про державний бюджет на 2007р.», а в частині ініціювання припинення договору оренди Постановою Верховної ради України «Про невідкладні заходи щодо збереження цілісності лікувального комплексу Української дитячої спеціалізованої лікарні «Охматдит» відповідно до якої заборонено будь-яке відчуження майна, здача в оренду і приватизація приміщень та обладнання лікарні , а також земельної ділянки, що належить даному лікувальному комплексу.

За твердженням відповідача договірні відносини із відповідачем відсутні.

В частині заявлених позивачем вимог щодо пролонгації договору, відповідач в обґрунтування правової позиції, посилається на Закон України «Про державний бюджет на 2009р.», відповідно до норм якого пролонгація діючих договорів заборонена, та встановлено обовязкову передачу державного та комунального майна в оренду на конкурсних засадах. Зазначене на думку відповідача, прямо повязано з визначенням орендної плати, згідно Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна затвердженої Постановою КМУ № 786.

Відповідач стверджує, що станом на 13.05.2009р.пакет документів, зазначених в переліку документів, які подаються орендодавцеві для укладення договору оренди майна, що належить до державної власності, затверджений Наказом ФДМУ від 14.01.06р. №29/11903, позивачем не надано.

Посилання позивача на ст. 777 ЦК України вважає необґрунтованими, оскільки на думку відповідача якщо згоди (домовленості) не досягнуто переважне право на укладення договору припиняється.

В додаткове обґрунтування відповідач посилається на рішення Київського апеляційного господарського суду № 51/91 від 27.08.08р. про примусове звільнення орендованого приміщення. З посиланням на ст. 35 ГПК України просить відмовити у задоволенні позову.

Національна дитяча спеціалізована лікарня «Охматдит»надала письмові пояснення по справі, в яких зазначає про задоволення позовних вимогах позивача. Крім цього, Третя особа просить суд звернути увагу на те що позивач є добросовісним орендарем ще з 1996 року, не порушує договірні зобовязання та проводить капітальні та поточні ремонти орендованого приміщення. Також третя особа зазначає, що орендні платежі було закладено до бюджет лікарні на 2009 рік, а тому надання в оренду вільних приміщень є одним з фінансових джерел забезпечення життєдіяльності лікарні.

Окрім іншого, третя особа звертає увагу на той факт, що Головне управління апарату Верховної Ради України у своєму листі від 25.06.2005 № 07/8-302 розяснило, що Постанова ВРУ від 31.05.2005 № 2590-VI не може бути підставою для припинення орендних відносин. З огляду на зазначене третя особа просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно статті 43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона зобовязана довести обставини на які посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків .

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови , щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. (ст. 638 ЦК України).

За результатом укладеного із відповідачем договору оренди № 1478, між сторонами виникли правовідносини щодо використання (оренди) нерухомого державного майна ( п.1.1. договору).

Стосовно наданих відповідачем пояснень щодо посилань позивача на наявність переважного права в контексті ст. 777 ЦК України.

Твердження відповідача щодо необхідності повідомлення про намір скористатися переважним правом на укладення договору, суд зазначає.

Зазначену умову містить зокрема, наведена норма, а саме: «Наймач який має намір скористатися переважним правом на укладення договору найму на новий строк, зобовязаний повідомити про це наймача до спливу строку договору найму у строк, встановлений договором, а якщо він не встановлений договором, в розумний строк».

З урахуванням наведеного, слід звернути увагу саме на момент з якого позивач (орендар) зобовязаний повідомити про намір скористатися переважним правом. За наведених обставин справи та причин виникнення спору, зазначене право підлягає реалізації саме з моменту виникнення спору, оскільки до моменту звернення до суду правовідносини сторін в частині виконання зобовязань, щодо оплатного використання орендованого майна продовжувались.

Зазначене доводять також надані відповідачем пояснення, а саме на думку відповідача право припинено саме у звязку із недосягненням згоди сторін щодо пролонгації договору (ч.1 ст.777 ЦК України).

Водночас, наведена норма встановлює припинення переважного права саме за умови недосягнення згоди щодо істотних умов договору (оплати зокрема). Зазначені умови не погоджувались сторонами оскільки правові підстави використання приміщення з урахуванням припинення дії договору оренди № 1478 з 04.01.2007р. були відсутні.

З огляду на вище викладене та з урахуванням відсутності зауважень чи доводів відповідача щодо добросовісності виконання зобовязань за договором оренди як у період його дії так і після сплину строків, зазначене право підлягає реалізації.

В порядку статті 4 ГПК України, Господарський суд вирішує господарські спори на підставі конституції України, Закону України «Про господарський суд», цього кодексу, інших законодавчих актів України, міжнародних договорів, згода на обовязковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно ст. 44 ГПК України позивачем понесені судові витрати, повязані з розглядом справи, зокрема витрати на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу та державного мита, відшкодовуються за рахунок відповідача (ст. 49 ГПК України).

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва,-

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Ортос»задовольнити.

2. Визнати за товариством з обмеженою відповідальністю «Ортос»(01135, м. Київ, вул. Вячеслава Чорновола, 28/1, ідентифікаційний код 24096803) переважне право перед іншими особами на укладення з Регіональним відділенням Фонду державного майна України по м. Києву договору не оренди нерухомого майна, що належить до державної власності, що розміщене в адміністративному корпусі (цокольне приміщення) за адресою: м. Київ, вул. Чорновола,28/1, загальної площею 97,6 кв.м.

3. Стягнути з Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву (01032, м. Київ, бульвар Шевченка, 50-Г код ЄДРПОУ 19030825) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем в процесі виконання судового рішення, на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Ортос»(01135, м. Київ, вул. Вячеслава Чорновола, 28/1, ідентифікаційний код 24096803) суму сплаченого державного мита у розмірі 85,00 грн. (вісімдесят пять гривень нуль копійок) та витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118,00 грн. (сто вісімнадцять гривень нуль копійок).

4. Накази видати відповідно до ст.116 ГПК України.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя Пукшин Л.Г.