Рішення № 83626888, 09.08.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Київ

09 серпня 2019 року справа №826/3856/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кузьменка В.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_1 )доПублічного акціонерного товариства "УКРТРАНСГАЗ" (далі по тексту - відповідач, ПАТ "УКРТРАНСГАЗ")про1) визнання протиправними дії Публічного акціонерного товариства "УКРТРАНСГАЗ" щодо відмови надати відкриту за режимом доступу публічну інформацію, яка має публічний інтерес, а саме: копії декларацій про майно, доходи, витрати і зобов`язання фінансового характеру за 2012, 2013, 2014, 2015 та 2016 роки президента (виконуючого обов`язки), членів правління, членів наглядової ради, керівників філій та головних бухгалтерів Публічного акціонерного товариства "УКРТРАНСГАЗ"; 2) зобов`язання Публічного акціонерного товариства "УКРТРАНСГАЗ" надати ОСОБА_1 протягом 5 днів з дня набрання чинності рішення суду, відкриту публічну інформацію, а саме: копії декларацій про майно, доходи, витрати і зобов`язання фінансового характеру за 2012, 2013, 2014, 2015 та 2016 роки президента (виконуючого обов`язки), членів правління, членів наглядової ради, керівників філій та головних бухгалтерів Публічного акціонерного товариства "УКРТРАНСГАЗ", крім відомостей, зазначених в абзаці другому частини другої статті 12 Закону України "Про засади запобігання та протидії корупції" щодо реєстраційного номера облікової картки платника податків або серії та номера паспорта громадянина України, а також реєстрації місця проживання, дати народження декларанта, місцезнаходження об`єктів, які наводяться в декларації про майно, доходи, витрати і зобов`язання фінансового характеру В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва, оскільки вважає протиправними дії ПАТ "УКРТРАНСГАЗ" щодо не надання йому запитуваної публічної інформації, яка має публічний інтерес, а саме: копії декларацій про майно, доходи, витрати і зобов`язання фінансового характеру за 2012, 2013, 2014, 2015 і 2016 роки президента (виконуючого обов`язки), членів правління, членів наглядової ради, керівників філій та головних бухгалтерів ПАТ "УКРТРАНСГАЗ", оскільки такі дії відповідача суперечать вимогам Закону України "Про доступ до публічної інформації".

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 лютого 2018 року відкрито провадження в адміністративній справі №826/3856/18 в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи та проведення судового засідання.

Відповідач подав до суду відзив на адміністративний позов, в якому вказує, що відповідь на запит позивача надано в порядку, визначеному чинним законодавством, а у наданні запитуваної інформації було відмовлено у зв`язку з тим, що запитувані позивачем документи не складались та не подавались посадовими особами товариства, а тому відсутні у відповідача.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва звертає увагу на наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 звернулась до ПАТ "УКРТРАНСГАЗ" із запитом на доступ до публічної інформації від 05 вересня 2017 року за вих. №026-ОМ, в якому просила надати в електронному вигляді копію щорічних декларацій про майно, доходи, витрати і зобов`язання фінансового характеру президента (виконуючого обов`язки), членів правління, членів наглядової ради, керівників філій та головних бухгалтерів ПАТ "УКРТРАНСГАЗ" за період з 2012 року по 2016 рік.

За результатами розгляду вказаного запиту, ПАТ "УКРТРАНСГАЗ" листом від 12 вересня 2017 року №1001ВИХ-17-4221 повідомлено позивачу, що відповідно до статті 5 Закону України "Про природні монополії" ПАТ "УКРТРАНСГАЗ" є підприємством, що займає монопольне становище на ринку транспортування природного і нафтового газу магістральними газопроводами та зберігання природного газу.

Також, у вказаному листі відповідачем зазначено, що згідно з пунктом 4 частини першої статті 13 Закону України "Про доступ до публічної інформації", ПАТ "УКРТРАНСГАЗ", як суб`єкт господарювання, який є природньою монополією, є розпорядником інформації для цілей цього Закону стосовно інформації щодо умов постачання товарів, послуг та цін на них.

Окружний адміністративний суд міста Києва, виходячи з меж позовних вимог, звертає увагу на наступне.

Порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації та інформації, що становить суспільний інтерес визначається Законом України "Про доступ до публічної інформації".

Положеннями статті 1 Закону України "Про доступ до публічної інформації" встановлено, що публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом. Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до статті 3 Закону України "Про доступ до публічної інформації" право на доступ до публічної інформації гарантується: 1) обов`язком розпорядників інформації надавати та оприлюднювати інформацію, крім випадків, передбачених законом; 2) визначенням розпорядником інформації спеціальних структурних підрозділів або посадових осіб, які організовують у встановленому порядку доступ до публічної інформації, якою він володіє; 3) максимальним спрощенням процедури подання запиту та отримання інформації; 4) доступом до засідань колегіальних суб`єктів владних повноважень, крім випадків, передбачених законодавством; 5) здійсненням парламентського, громадського та державного контролю за дотриманням прав на доступ до публічної інформації; 6) юридичною відповідальністю за порушення законодавства про доступ до публічної інформації.

Статтею 12 Закону України "Про доступ до публічної інформації" встановлено, що суб`єктами відносин у сфері доступу до публічної інформації є: 1) запитувачі інформації - фізичні, юридичні особи, об`єднання громадян без статусу юридичної особи, крім суб`єктів владних повноважень; 2) розпорядники інформації - суб`єкти, визначені у статті 13 цього Закону; 3) структурний підрозділ або відповідальна особа з питань доступу до публічної інформації розпорядників інформації.

Частиною першою статті 13 Закону України "Про доступ до публічної інформації" передбачено, що розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються: 1) суб`єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб`єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов`язковими для виконання; 2) юридичні особи, що фінансуються з державного, місцевих бюджетів, бюджету Автономної Республіки Крим, - стосовно інформації щодо використання бюджетних коштів; 3) особи, якщо вони виконують делеговані повноваження суб`єктів владних повноважень згідно із законом чи договором, включаючи надання освітніх, оздоровчих, соціальних або інших державних послуг, - стосовно інформації, пов`язаної з виконанням їхніх обов`язків; 4) суб`єкти господарювання, які займають домінуюче становище на ринку або наділені спеціальними чи виключними правами, або є природними монополіями, - стосовно інформації щодо умов постачання товарів, послуг та цін на них.

До розпорядників інформації, зобов`язаних оприлюднювати та надавати за запитами інформацію, визначену в цій статті, у порядку, передбаченому цим Законом, прирівнюються суб`єкти господарювання, які володіють: 1) інформацією про стан довкілля; 2) інформацією про якість харчових продуктів і предметів побуту; 3) інформацією про аварії, катастрофи, небезпечні природні явища та інші надзвичайні події, що сталися або можуть статися і загрожують здоров`ю та безпеці громадян; 4) іншою інформацією, що становить суспільний інтерес (суспільно необхідною інформацією).

На розпорядників інформації, визначених у пунктах 2, 3, 4 частини першої та в частині другій цієї статті, вимоги цього Закону поширюються лише в частині оприлюднення та надання відповідної інформації за запитами.

Частиною четвертою статті 13 Закону України "Про доступ до публічної інформації" визначено, що усі розпорядники інформації незалежно від нормативно-правового акта, на підставі якого вони діють, при вирішенні питань щодо доступу до інформації мають керуватися цим Законом.

У матеріалах справи міститься зведений перелік суб`єктів природних монополій станом на 31 січня 2018 року, до якого віднесено ПАТ "УКРТРАНСГАЗ".

Згідно з реєстром суб`єктів природних монополій, які провадять господарську діяльність у сфері енергетики станом на 28 лютого 2018 року, ПАТ "УКРТРАНСГАЗ" провадить свою господарську діяльність щодо зберігання природного газу, газу (метану) вугільних родовищ на території України у підземних сховищах газу, які знаходяться на балансі ПАТ "УКРТРАНСГАЗ".

Термін "суспільний інтерес" вживається в Законі України "Про доступ до публічної інформації", хоча на нормативному рівні відсутнє його легальне визначення.

Разом з тим, за загальновизнаним поняттям, суспільний інтерес - інтерес суспільства або усередненого ("репрезентативного") представника цієї спільноти, пов`язаного із забезпеченням його благополуччя, стабільності, безпеки та сталого розвитку.

З огляду на зазначене, суд вважає, що інформація, що стосується діяльності відповідача, в частині інформації щодо умов постачання товарів, послуг та цін на них, є інформацією, що становить суспільний інтерес та в розумінні положень Закону України "Про доступ до публічної інформації" є публічною інформацією.

Таким чином, суд приходить до висновку, що ПАТ "УКРТРАНСГАЗ" відповідно до пункту 4 частини першої, пункту 4 частини другої статті 13 Закону України "Про доступ до публічної інформації" відноситься до розпорядників інформації.

У той же час, суд зазначає, що позивач у своєму запиті на публічну інформацію, просив надати йому в електронному вигляді копії щорічних декларацій про майно, доходи, витрати і зобов`язання фінансового характеру президента (виконуючого обов`язки), членів правління, членів наглядової ради, керівників філій та головних бухгалтерів ПАТ "УКРТРАНСГАЗ" за період з 2012 року по 2016 рік, на що слід зазначити наступне.

За визначенням частини першої статті 19 Закону України "Про доступ до публічної інформації" запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні.

Розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту (частина перша статті 20 Закону України "Про доступ до публічної інформації".

Частиною першою статті 22 Закону України "Про доступ до публічної інформації" розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту в таких випадках:

1) розпорядник інформації не володіє і не зобов`язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит;

2) інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом відповідно до частини другої статті 6 цього Закону;

3) особа, яка подала запит на інформацію, не оплатила передбачені статтею 21 цього Закону фактичні витрати, пов`язані з копіюванням або друком;

4) не дотримано вимог до запиту на інформацію, передбачених частиною п`ятою статті 19 цього Закону.

Відповідач, заперечуючи проти задоволення позовних вимог, посилався на те, що на посадових осіб ПАТ "УКРТРАНСГАЗ" не поширюється обов`язок щодо щорічного надання декларацій про майно, доходи, витрати та зобов`язання фінансового характеру посадовими особами юридичних осіб публічного права, а тому відповідач не володіє запитуваними позивачем документами.

Суд погоджується із вказаними доводами відповідача, оскільки матеріали справи не дають суду можливості встановити факт наявності у відповідача запитуваної інформації, що унеможливлює задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про визнання протиправними дії відповідача щодо відмови у наданні публічної інформації, яка має публічний інтерес, а саме: копії декларацій про майно, доходи, витрати і зобов`язання фінансового характеру за 2012, 2013, 2014, 2015 та 2016 роки президента (виконуючого обов`язки), членів правління, членів наглядової ради, керівників філій та головних бухгалтерів ПАТ "УКРТРАНСГАЗ".

При цьому, питання щодо правомірності неподання посадовими особами ПАТ "УКРТРАНСГАЗ" декларацій про майно, доходи, витрати і зобов`язання фінансового характеру за 2012, 2013, 2014, 2015 та 2016 роки не є предметом розгляду у даній адміністративній справі.

З огляду на зазначене, судом також не встановлено підстав для задоволення вимог позивача про зобов`язання ПАТ "УКРТРАНСГАЗ" надати ОСОБА_1 протягом 5 днів з дня набрання чинності рішення суду, відкриту публічну інформацію, а саме: копії декларацій про майно, доходи, витрати і зобов`язання фінансового характеру за 2012, 2013, 2014, 2015 та 2016 роки президента (виконуючого обов`язки), членів правління, членів наглядової ради, керівників філій та головних бухгалтерів ПАТ "УКРТРАНСГАЗ", крім відомостей, зазначених в абзаці другому частини другої статті 12 Закону України "Про засади запобігання та протидії корупції" щодо реєстраційного номера облікової картки платника податків або серії та номера паспорта громадянина України, а також реєстрації місця проживання, дати народження декларанта, місцезнаходження об`єктів, які наводяться в декларації про майно, доходи, витрати і зобов`язання фінансового характеру, оскільки зазначена вимога є похідною від попередньої.

Враховуючи викладене позовні вимоги нормативно і документально не підтверджуються та не підлягають задоволенню.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідачем доведено правомірність своєї поведінки з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.

Оскільки у задоволенні позову відмовлено, судові витрати відшкодуванню не підлягають.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 241-246, 262, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовити повністю.

Згідно з частиною першою статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Відповідно до частини другої статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Частина перша статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 );

Публічне акціонерне товариство "УКРТРАНСГАЗ" (01021, м. Київ, вул. Кловський узвіз, 9/1; код ЄДРПОУ 30019801).

Суддя В.А. Кузьменко