Рішення № 83626458, 13.08.2019, Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

13 серпня 2019 рокуСєвєродонецькСправа № 360/2609/19

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Борзаниця С.В., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Біловодського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Луганського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі також - позивача) до Біловодського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області (далі також - відповідач, Біловодське ОУПФУ), в якій позивач просить:

- визнати протиправною бездіяльність Біловодського ОУПФУ щодо не виплати пенсії за втратою годувальника з моменту припинення позивачу;

- зобов`язати Біловодське ОУПФУ поновити позивачу виплату пенсії та виплати заборгованість по пенсії за втратою годувальника з моменту припинення.

Також просить зобов`язати Біловодське ОУПФУ подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення згідно статті 382 КАС України.

Позовну заяву обґрунтовано тим, що позивач є внутрішньо переміщеною особою та перебуває на обліку у відповідача як отримувач пенсії по втраті годувальника.

29.01.2018 до відповідача був наданий пакет документів на продовження виплати пенсії по втраті годувальника у зв`язку з навчанням на денному відділенні, але відповідач так і не почав виплату пенсії.

Позивач вважає, що, відповідач, припиняючи виплату пенсії, діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені законами України, оскільки не існувало підстав для невиплати йому пенсії (у розумінні статей 47, 49 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" №1058-ІV від 09.07.2003 (далі - Закон № 1058-IV) та таким чином порушив його конституційні права, а тому звернувся з цим позовом до суду.

Відповідач позов не визнав, подав відзив, в якому у задоволенні заявлених вимог просить відмовити повністю з таких підстав (арк. спр. 57-58).

27.07.2017 ОСОБА_2 (мати позивача) звернулась до відповідача із заявою про взяття на облік пенсійної справі по втраті годувальника для подальшої можливості переведення пенсії на ім`я позивача.

Позивач звернувся 29.01.2018 до відповідача із заявою про переведення пенсії на його ім`я. Раніше пенсію по втраті годувальника на неповнолітню дитину отримувала мати позивача ОСОБА_2 по лютий 2016 року включно.

Рішення про припинення виплати пенсії позивачу було прийнято Слов`янським об`єднаним управлінням Пенсійною фонду України Донецької області. Вказане управління є окремою юридичною особою, відповідач не може нести відповідальність за дії, або бездіяльність іншої юридичної особи. Підстави припинення пенсії відповідачу невідомі.

Розпорядженням від 09.02.2018 № 872 позивача було взято на облік в управлінні як внутрішньо перемішену особу.

Згідно Витягу з протоколу від 15.09.2017 № 75 засідання комісії з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам вирішено призначити позивачу пенсію, виплата пенсії була поновлена на основну відомість березня 2018 року.

Відповідно до частини першої статті 46 Закону № 1058-IV нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії. У цьому разі частина суми неотриманої пенсії, але не більш як за 12 місяців, вплачується одночасно, а решта суми виплачується щомісяця рівними частинами, що не перевищують місячного розміру пенсії.

Отже, позивачу у березні 2018 року виплачено всього 20807, 00 грн., у тому числі за березень 2018 року (1452,00 грн.), борг з дати подання заяви за січень, лютий 2018 року (2904,00 грн.), а також частину суми боргу за 12 місяців згідно частини першої статті 46 Закону № 1058-IV за період з березня 2016 року по лютий 2017 року (14999 грн.), сума частини боргу за період з березня по грудень 2017 року (1452,00 грн.); у квітні 2018 року виплачено всього 2904,00 гри, за квітень 2018 року (1452,00 грн.), а також згідно частини першої статті 46 Закону № 1058-IV сума частини боргу за період з березня по грудень 2017 року (1452,00 грн.).

Розпорядженням Біловодського ОУПФУ від 11.05.2018 на виконання Порядку здійснення верифікації та моніторингу пенсій, допомог, пільг, субсидій, інших соціальних виплат, що здійснюються за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів, коштів Пенсійного фонду України, фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 18.02.2016 № 136. та одержання рекомендацій Міністерства фінансів України щодо зупинення державних виплат призупинено виплату пенсії позивачу з 01.05.2018.

Повторно із заявою про поновлення виплати пенсії позивач до управління не звертався. Пенсія з 01.05.2018 не нараховувалася.

Відповідно до листа управління соціального захисту населення Біловодської районної державної адміністрації Луганської області від 05.07.2019 № 10/11-1607 згідно інформації, наданої ПАТ «Державний ощадний банк України», станом на 31.03.2019 позивач пройшов фізичну ідентифікацію 29.01.2018. З 01.04.2019 по теперішній час інформацію щодо проходження фізичної ідентифікації від ПАТ «Державний ощадний банк України» не надано.

Відповідно до статті 38 Закону № 1058-IV пенсія в разі втрати годувальника призначається на весь період, протягом якого член сім`ї померлого годувальника вважається непрацездатним згідно з ч. 2 ст. 36 цього Закону. Розмір пенсії змінюють або припиняють виплачувати її членам сім`ї з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому склалися обставини, що спричинили зміну розміру або припинення виплати пенсії.

Відповідно до пункту 4.1. розділу 4 «Положення про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах», затвердженого наказом Міністерства освіт України № 161 від 02.06.1993, пенсія у зв`язку з втратою годувальника особам, які навчаються на денній (очній) формі навчання, виплачується по 31 серпня кожного року навчання (окрім останнього року), якщо інше не визначене в довідці вищого навчального закладу. Питання продовження виплати пенсії може бу ти розглянуте після надання довідки вищих навчальних закладів про те, що особи, зазначені в абзаці другому пункту 2 частини другої статті 36 Закону № 1058-IV, навчаються за денною формою навчання.

Відповідно до підпункту 6 пункту 2.3 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" Постанови Правління Пенсійного Фонду України від 25.11.2005 № 22-1 "Про затвердження Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» до заяви про призначення пенсії у зв`язку з втратою годувальника подаються документи померлого годувальника, перелічені в підпунктах 2, 3 пункту 2.1 цього розділу, а також надаються такі документи: довідки загальноосвітніх навчальних закладів системи загальної середньої освіти, професійно-технічних, вищих навчальних закладів про те, що особи, зазначені в абзаці другому пункту 2 частини другої статті 36 Закону, навчаються за денною формою навчання.

Відносно позивача у макеті пенсійної справи наявні довідки від 14.06.2016 № 155- цолс, від 05.09.2017 № 663-цолс, від 11.01.2018 № 27-цолс "федерального государственного автономного образовательного учреждения высшего образования «Санкт- Петербургский национальный исследовательский университет информационных технологий, механики и оптики»" (мовою оригіналу), які були надані разом із заявою позивача від 29.01.2018, на цей час відповідачу невідомо чи є позивач студентом денної форми навчання чи ні.

З огляду на вищенаведене. управління вважає свої дії правомірними, позовні вимоги необґрунтованими, та просить суд відмовиш в задоволенні позовних вимог.

Сторони в судове засідання не прибули, про час, дату та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Відповідно до частини дев`ятої статті 205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Оскільки сторони про час, дату та місце судового розгляду повідомлені належним чином, відсутня потреба заслухати свідка чи експерта, суд вважає за можливе розглянути справу у письмовому провадженні на підставі наявних у ній доказів.

По справі вчинені такі процесуальні дії.

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 26.06.2019 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено справу розглядати в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, розгляд справи призначено на 08.07.2019. Визнано не пропущеним строк звернення ОСОБА_1 до адміністративного суду з позовом. Відстрочено ОСОБА_1 сплату судового збору у розмірі 768,40 гривень за подання до суду позовної заяви до ухвалення судового рішення у справі (арк. спр. 1-3).

08.07.2019 за клопотанням відповідача розгляд справи відкладено на 13.08.2019 (арк. спр. 29).

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-77, 90 КАС України, суд встановив таке.

ОСОБА_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 (арк. спр. 7-8).

Позивач народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Ровеньки Луганської області, батьком записаний: ОСОБА_4 , матір`ю - ОСОБА_5 , про що в книзі записів актів громадянського стану про народження 09.08.1998 зроблено актовий запис № 99 (арк. спр. 11).

ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Ровеньки Луганської області помер батько позивача - ОСОБА_4 , про що в книзі реєстрації смертей відділу реєстрації актів цивільного стану Ровеньківського міського управління юстиції Луганської області 07.12.2000 зроблено актовий запис № 885 (арк. спр. 10).

Позивачу призначена пенсія у разі втрати годувальника, мати - ОСОБА_2 , термін дії: 01.03.2016, про що свідчить пенсійне посвідчення від 18.09.2008 серія НОМЕР_2 , термін дії: 01.03.2016 (арк. спр. 12).

Відповідно до довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 27.07.2017 № 0000279863, виданої управлінням соціального захисту населення Біловодської районної державної адміністрації Луганської області, фактичним місцем проживання/перебування позивача є - АДРЕСА_2 (арк. спр. 5).

За інформацією управління соціального захисту населення Біловодского районної державної адміністрації Луганської області від 03.07.2019 № 10/09-1566 ОСОБА_1 дійсно перебуває на обліку в Єдиній Web-орієнтованій інформаційній технології сегменту «Облік ВПО» як особа, яка перемістилася з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції. Рішення про скасування довідки внутрішньо переміщеної особи не приймалось. Довідка від 27.07.2017 № 0000279863 (920014329) є дійсною (арк. спр. 32).

Згідно довідок Санкт-Петербурзького національного дослідницького університету інформаційних технологій, механіки і оптики від 14.09.2018 № 667-цоис та від 18.01.2019 № 985-цоис ОСОБА_1 є студентом 4 курсу факультету системи управління та робототехніки, навчається за денною формою на бюджеті, зачислений до університету: 01.09.2015, нормативний строк закінчення навчання: 31.08.2019 (арк. спр. 13, 14).

Згідно наданих відповідачем документів судом встановлено таке.

27.07.2017 ОСОБА_2 звернулась до відповідача із заявою про запит пенсійної справи з м. Слов`янська Донецької області (арк. спр. 59).

Згідно витягу з протоколу від 15.09.2017 № 75 засідання комісії з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам вирішено призначити позивачу пенсію (арк. спр. 60).

16.08.2017 Слов`янське ОУПФУ Донецької області за № 31609/04 направило пенсійну справу одержувача пенсії ОСОБА_2 до Біловодського ОУПФУ та зазначило, що виплату пенсії здійснено по 29.02.2016 (арк. спр. 61).

29.01.2018 позивач звернувся до відповідача із заявою про переведення пенсії на його ім`я, також позивачем надана копія паспорту, копія довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, довідки навчального закладу від 11.01.2018 № 27-цолс, від 05.09.2017 № 663-цолс, від 14.06.2017 № 155-орис, заява про спосіб виплати пенсії - дог. № 1955017 (арк. спр. 62).

Розпорядженням Біловодського ОУПФУ від 09.02.2018 № 872 позивача було взято на облік (арк. спр. 68).

Розпорядженням Біловодського ОУПФУ від 11.05.2018 на виконання Порядку здійснення верифікації та моніторингу пенсій, допомог, пільг, субсидій, інших соціальних виплат, що здійснюються за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів, коштів Пенсійного фонду України, фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 18.02.2016 № 136, та одержання рекомендацій Міністерства фінансів України щодо зупинення державних виплат призупинено виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.05.2018 (арк. спр. 69).

Згідно довідки Біловодського ОУПФУ від 11.07.2019 № 3840/03-18 ОСОБА_1 отримав пенсію за березень-квітень 2016 року по 1174,00 грн. щомісяця, за травень-листопад 2016 року по 1230,00 грн. щомісяця, за грудень 2016 року - квітень 2017 року по 1347,00 грн. щомісяця, за травень 2017 року - 210,00 грн, за січень 2018 року -квітень 2018 року по 1452,00 грн. щомісяця. Нараховано, але не виплачено за травень 2017 року - 1202 грн, за червень 2017 року -вересень 2017 року по 1412,00 грн щомісяця, за жовтень - грудень 2017 року по 1452 грн. щомісяця (арк. спр. 71).

Вирішуючи адміністративний позов по суті заявлених позовних вимог та оцінюючи обґрунтованість заперечень відповідача, суд виходить з такого.

Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх в разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та інших випадках передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Стаття 4 Закону №1058 визначає складові законодавства про пенсійне забезпечення в Україні, яке базується на Конституції України, складається з Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, цього Закону, Закону про недержавне пенсійне забезпечення, законів, якими встановлюються умови пенсійного забезпечення, відміни від загальнообов`язкового державного пенсійного страхування та недержавного пенсійного забезпечення, міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до законів про пенсійне забезпечення в Україні.

Частиною третьою статті 4 Закону №1058 регламентовано, що виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються, зокрема: види пенсійного забезпечення, умови участі в пенсійній системі чи їх рівнях, пенсійний вік для чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат, джерела формування коштів, що спрямовуються на пенсійне забезпечення, умови, норми та порядок пенсійного забезпечення, організація та порядок здійснення управління в системі пенсійного забезпечення.

Статтею 5 Закону №1058 передбачено, що цей Закон регулює відносини, які виникають між суб`єктами системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом, зокрема, визначаються порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов`язковим державним пенсійним страхуванням, порядок використання коштів Пенсійного фонду та накопичувальної системи пенсійного страхування.

Відповідно до частини першої статті 36 Закону № 1058-IV пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім`ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по III групі інвалідності, а в разі смерті особи, яка виконала функцію донора анатомічних матеріалів людини, пенсіонера або осіб, зазначених у частині другій статті 32 цього Закону, а також у разі смерті (загибелі) особи внаслідок поранення, каліцтва, контузії чи інших ушкоджень здоров`я, одержаних під час участі у масових акціях громадського протесту в Україні з 21 листопада 2013 року по 21 лютого 2014 року за євроінтеграцію та проти режиму Януковича (Революції Гідності), - незалежно від тривалості страхового стажу. При цьому дітям пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника.

Згідно з пунктом 2 частини другої статті 36 Закону № 1058-IV непрацездатними членами сім`ї вважаються: діти (у тому числі діти, які народилися до спливу 10 місяців з дня смерті годувальника) померлого годувальника, які не досягли 18 років або старші цього віку, якщо вони стали особами з інвалідністю до досягнення 18 років. Діти, які навчаються за денною формою навчання у загальноосвітніх навчальних закладах системи загальної середньої освіти, а також професійно-технічних, вищих навчальних закладах (у тому числі у період між завершенням навчання в одному із зазначених навчальних закладів та вступом до іншого навчального закладу або у період між завершенням навчання за одним освітньо-кваліфікаційним рівнем та продовженням навчання за іншим за умови, що такий період не перевищує чотирьох місяців), - до закінчення такими дітьми навчальних закладів, але не довше ніж до досягнення ними 23 років, та діти-сироти - до досягнення ними 23 років незалежно від того, навчаються вони чи ні.

Згідно з частиною першою статті 47 Закону №1058 пенсія виплачується щомісяця, у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, або через установи банків у порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України.

Питання щодо припинення та поновлення виплати пенсії врегульовані у статті 49 Закону №1058.

Частиною першою статті 49 Закону №1058 передбачено, що виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється: 1) якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості; 3) у разі смерті пенсіонера; 4) у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд; 5) в інших випадках, передбачених законом.

Зазначений у частині першій статті 49 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" перелік підстав для припинення виплати пенсії підлягає розширеному тлумаченню лише у випадках, передбачених виключно законом.

Відповідно до підпункту 6 пункту 2.3 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" Постанови Правління Пенсійного Фонду України від 25.11.2005 № 22-1 "Про затвердження Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» до заяви про призначення пенсії у зв`язку з втратою годувальника подаються документи померлого годувальника, перелічені в підпунктах 2, 3 пункту 2.1 цього розділу, а також надаються такі документи: довідки загальноосвітніх навчальних закладів системи загальної середньої освіти, професійно-технічних, вищих навчальних закладів про те, що особи, зазначені в абзаці другому пункту 2 частини другої статті 36 Закону, навчаються за денною формою навчання.

Згідно статті 38 Закону № 1058-IV пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається на весь період, протягом якого член сім`ї померлого годувальника вважається непрацездатним згідно із частиною другою статті 36 цього Закону, а членам сім`ї, які досягли пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, - довічно. Зміна розміру пенсії або припинення її виплати членам сім`ї здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому склалися обставини, що спричинили зміну розміру або припинення виплати пенсії.

Відповідно до пункту 4.1. розділу 4 «Положення про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах», затвердженого наказом Міністерства освіт України № 161 від 02.06.1993, навчальний курс - завершений період навчання студента протягом навчального року. Тривалість перебування студента па навчальному курсі включає час навчальних семестрів, підсумкового контролю та канікул. Сумарна тривалість канікул протягом навчального курсу, крім останнього, становить не менше 8 тижнів. Початок і закінчення навчання студента па конкретному курсі оформляються відповідними (перевідними) наказами.

Навчальний рік триває 12 місяців, розпочинається, як правило, 1 вересня і для студентів складається з навчальних днів, днів проведення підсумковою контролю, екзаменаційних сесій, вихідних, святкових і канікулярних днів.

Судом встановлено, що Розпорядженням Біловодського ОУПФУ від 11.05.2018 призупинена виплата пенсії ОСОБА_1 , особовий рахунок № НОМЕР_3 , з 01.05.2018.

Однак в самому розпорядженні зовсім відсутні посилання на будь-які порушення чинного законодавства з боку ОСОБА_1 , які на думку відповідача обумовили зупинення виплати пенсії.

В Розпорядженні лише вказані загальні посилання на Порядок, затверджений постановою КМУ, та рекомендації Міністерства фінансів України щодо зупинення державних виплат без зазначення конкретних норм, які б можна було застосувати до позивача.

В свою чергу, судом встановлено, що позивач перебуває на навчанні в учбовому закладі, яке і обумовило призначення та виплату пенсії.

Відповідачем зовсім не зазначено, а судом не виявлено підстав, визначених законами, які б обумовлювали призупинення виплати призначеної позивачу пенсії.

Таким чином, держава зобов`язана гарантувати громадянам право на соціальний захист, а обмеження цього права можливо лише на підставі законів, що приймаються Верховною Радою України.

Постанови Кабінету Міністрів України, рекомендації Міністерства фінансів України не є законами, а тому ці підзаконні нормативно-правові акти не можуть змінювати в бік звуження права громадян, які встановлені нормативно-правовими актами вищої юридичної сили.

Натомість, судом встановлено, що відповідач в порушення положень частини третьої статті 4 та статті 5 Закону №1058 прийняв розпорядження від 11.05.2018 про призупинення виплати пенсії позивачу не на підставі норм законів, а на підставі підзаконних нормативних актів. Аналіз застосованих відповідачем підзаконних нормативно-правових актів свідчить, що вони суперечать положенням норм діючих законів, які регламентують пенсійне забезпечення позивача, та безпідставно були прийняті до уваги відповідачем при вирішенні питання щодо призупинення пенсійних виплат.

Як наслідок, в наявності підстави для прийняття судом рішення стосовно прийнятого відповідачем розпорядження від 11.05.2018.

Згідно з частиною другою статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

З метою ефективного захисту прав позивача, про захист яких він просить, суд на підставі частини другої статті 9 КАС України вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог, самостійно обравши спосіб захисту, який відповідає об`єкту порушеного права, та у спірних правовідносинах є достатнім та необхідним (ефективним).

Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Враховуючи вище викладене, суд на підставі частини другої статті 9 КАС України вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог, у зв`язку з чим визнати протиправним та скасувати розпорядження Біловодського ОУПФУ від 11.05.2018 про призупинення виплати пенсії ОСОБА_1 , особовий рахунок № НОМЕР_3 , з 01.05.2018.

Як встановлено судом, відповідач діяв всупереч вимогам Законів, які регламентують пенсійне забезпечення позивача, та зовсім не мав підстав для призупинення виплати пенсії.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що призупинення з 01.05.2018 виплат позивачу раніше призначеної пенсії у разі втрати годувальника є протиправним, що вказує на наявність підстав зобов`язати відповідача поновити виплату пенсії позивачу саме з 01.05.2018 по 31.08.2019 з виплатою усієї заборгованості по пенсії, що виникла за період її несплати, починаючи з 01.05.2018.

Що стосується клопотання позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду, суд зауважує таке.

Відповідно до частини першої статті 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Положення статті 382 КАС України не є імперативними, тобто, передбачають право суду діяти на власний розсуд в залежності від обставин справи. Суд вважає, що за своїм змістом такі заходи контролю за виконанням судового рішення є додатковим засобом для спонукання суб`єкта владних повноважень до вчинення дій з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

В матеріалах справи відсутні будь-які докази, що відповідач буде ухилятися від виконання рішення суду у визначений чинним законодавством спосіб.

За таких обставин відсутня необхідність застосування положень статті 382 КАС України.

Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Ухвалою суду від 26.06.2019 про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі відстрочено позивачу сплату судового збору у розмірі 768,40 грн. до ухвалення судового рішення у справі.

Оскільки у даній справі позов задовольняється в частині поновлення нарахування та виплати раніше призначеної пенсії, відповідно до приписів частини другої статті 133 КАС України судовий збір у розмірі 768,40 грн до Державного бюджету України належить стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

На підставі пункту 1 частини першої статті 371 КАС України, яким закріплено, що негайно виконуються рішення суду про присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів - у межах суми стягнення за один місяць, рішення суду слід звернути до негайного виконання у межах суми стягнення за один місяць.

Керуючись статтями 2, 8, 9, 19, 20, 32, 72, 77, 90, 94, 132, 133, 139, 241-246, 250, 255, 262, 371 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Біловодського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Біловодського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області щодо невиплати ОСОБА_1 раніше призначеної пенсії у разі втрати годувальника.

Визнати протиправним та скасувати розпорядження Біловодського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області від 11.05.2018 про призупинення виплати пенсії ОСОБА_1 з 01.05.2018.

Зобов`язати Біловодське об`єднане управління Пенсійного фонду України Луганської області (ідентифікаційний код 41247269, місцезнаходження: 92800, Луганська обл., Біловодський район, селище міського типу Біловодськ, вулиця Центральна, будинок 77) поновити ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 ) нарахування та виплату раніше призначеної пенсії у разі втрати годувальника з 01.05.2018 по 31.08.2019 з виплатою усієї заборгованості по пенсії, що виникла за період її несплати, починаючи з 01.05.2018.

Рішення суду звернути до негайного виконання у межах суми стягнення за один місяць.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Біловодського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області (ідентифікаційний код 41247269, місцезнаходження: 92800, Луганська обл., Біловодський район, селище міського типу Біловодськ, вулиця Центральна, будинок 77) до Державного бюджету України судовий збір в сумі 768,40 грн (сімсот шістдесят вісім гривень 40 коп.).

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або справа розглянута в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С.В. Борзаниця