Рішення № 8362623, 18.02.2010, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

___________

_______________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "18" лютого 2010 р. Справа № 2/1902

Господарський суд Житомирської області у складі:

Головуючого - судді Тимошенка О.М.

при секретарі Кудряшовій М.І.

за участю представників сторін

від позивача Пастушенко В.А. (довіреність №54 від 21.01.10)

від відповідача не з'явився

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська лізингова компанія" (м. Київ)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Анкерс" (м. Житомир)

про стягнення 31985,40 грн.

Позивач звернувся з позовом про стягнення на його користь з ТОВ "Анкерс" 31985,40грн., з яких: 30525,18грн. простроченої заборгованості за лізинговими платежами, 1089,42грн. інфляційних нарахувань за весь час прострочення, 370,80грн. 3% річних від простроченої суми.

Представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав викладених у позовній заяві надав для огляду оригінали документів на яких грунтуються позовні вимоги.

Відповідач свого представника в судове засідання не направив, про причину неявки суд не повідомив, про день розгляду справи був повідомлений належним чином. Таким чином, відповідач не скористався своїм правом наданим йому ст.22 ГПК України, бути присутнім у судовому засіданні та надати свої заперечення по суті позову.

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами, відповідно до ст.75 ГПК України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи 20.03.2008р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Українська лізингова компанія" (лізингодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Анкерс" (лізингоодержувач) був укладений договір фінансового лізингу №01-39/08-обл (а.с.10-11).

Згідно п.1.1. Договору, лізигодавець (позивач) зобов'язався набути у свою власність і передати на умовах фінансового лізингу у тимчасове володіння та користування майно, найменування, модель, кількість, рік випуску, ціна одиниці і загальна вартість якого наведені в специфікації і в умовах передачі предмету лізингу (додаток №2 до договору)- далі за текстом Договору - "Майно" або "предмет лізингу", а лізингоодержувач (відповідач) зобов'язався прийняти предмет лізингу та сплачувати лізингові платежі на умовах цього договору.

Строк користування лізингоодержувачем майном складається з періодів (місяців) лізингу зазначених в Графіку сплати лізингових платежів (Додаток №1 до Договору) та починається з дати підписання сторонами акту приймання-передачі предмета лізингу, але не може бути менше одного року (п.1.2 Договору).

На виконання умов договору, 26 березня 2008 року сторони підписали акт приймання-передачі предмета лізингу, за яким лізингодавець передав, а лізингоодержувая прийняв у володіння та користування майно, а саме: Навантажувач дизельний ДВ 1788.33 вартістю 72000,00грн. (а.с.20).

Згідно п. 3 Договору, лізигоодержувач виплачує лізингодавцю лізингові платежі відповідно до графіку сплати лізингових платежів (додаток до Договору №1 (а.с.12-13)) та цього договору. Лізингові платежі включають: винагороду (комісію) лізингодавцю за отримане у лізинг майно та платежі по відшкодуванню (компенсації) частини вартості майна.

Позивач виконав свої зобов'язання по договору в повному обсязі та належним чином, претензій щодо якості майна від відповідача не надходило.

Для оплати лізингових платежів та нарахованих відсотків позивач направляв відповідачу рахунки (а.с.22-40).

01.09.09 сторони уклали додаткову угоду №1 до договору фінансового лізингу від 20.03.08, за умовами якої , на підставі п.8.2.2 договору, в зв'язку з наявністю у Лізингоодержувача заборгованості перед Лізингодавцем зі сплати лізингових платежів строком понад 30 днів Лізингоодржувач повертає Лізингодавцю предмет лізингу протягом 7 днів з моменту підписання даної угоди, про що оформляється акт приймання-передачі (а.с.19).

За актом прийому-передачі від 01.09.09 відповідач повернув позивачу предмет лізингу (а.с.21).

Внаслідок неналежного виконання умов договору у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість за лізинговими платежами , що згідно розрахунку позивача (а.с.5), за період з 20.12.08р. по 30.09.09р., становить 30525,18 грн. та підтверджується актом звірки розрахунків підписаний сторонами та скріплений печатками (а.с.42).

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно з ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

За ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 806 ЦК України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).

Частина 2 ст. 1 Закону України "Про фінансовий лізинг" передбачає, що за договором фінансового лізингу (далі - договір лізингу) лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менш ніж один рік за встановлену плату (лізингові платежі).

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону України "Про фінансовий лізинг" сплата лізингових платежів здійснюється в порядку, встановленому договором.

Пунктом 3 ч. 2 ст. 11 Закону України "Про фінансовий лізинг" передбачено, що лізингоодержувач зобов'язаний своєчасно сплачувати лізингові платежі.

Таким чином, суд вважає позовні вимоги позивача в частині стягнення основного боргу в сумі 30525,18грн. обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Оскільки відповідач порушив взяті на себе зобов'язання по сплаті лізингових платежів, крім основної суми боргу позивач, на підставі ст. 625 ЦК України, просить стягнути з відповідача 1089,42 грн. інфляційних та 370,80 грн. 3% річних.

Відповідно до ст. ст.625 ч.2 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та три проценти річних від простроченої суми, розмір яких згідно розрахунку позивача становить: 1089,42 грн. інфляційних та 370,80 грн. 3% річних . Суд, перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних і 3% річних приходить до висновку, що він складений правильно і тому задовільняє позов у цій частині (а.с.5).

Відповідно до ст.525,526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином , відповідно до умов договору та вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до вимог ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідач позов щодо підстав та предмету не оспорив, доказів сплати боргу не надав, у судове засідання не з'явився.

Враховуючи викладене, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги обгрунтовані, заявлені у відповідності до вимог чинного законодавства, підтверджуються матеріалами справи і підлягають задоволенню.

Витрати , пов'язані з оплатою державного мита та за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 82 – 85 ГПК України, Господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Анкерс" (10029, м.Житомир, вул.Чапаєва, 7, кв.302; код 33644124)

- на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська лізингова компанія" (01001, м.Київ, вул.Михайлівська,12, код 30575865)

- 30525,18 грн. - основний борг;

- 1089,42 грн. - інфляційні;

- 370,80 грн. - 3% річних;

- 319,85 грн. державного мита;

- 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя Тимошенко О.М.

Віддрукувати: 3 прим.