Ухвала суду № 83625591, 13.08.2019, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/1058/19

УХВАЛА

13 серпня 2019 року м.Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Токмілова Л.М., розглянувши в письмовому провадженні заяву представника Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про роз`яснення ухвали суду по справі № 420/1058/19 за позовом Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про зобов`язання знести самочинно збудований об`єкт, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Одеського окружного адміністративного суду знаходиться адміністративна справа за позовом Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про зобов`язання знести самочинно збудований об`єкт.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 16.07.2019 року зупинено провадження по справі №420/1058/19, зобов`язано Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради провести комплексну перевірки об`єкту, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та зобов`язати відповідача надати доступ контролюючому органу до об`єкту, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, для здійснення комплексної перевірки об`єкту.

07.08.2019 року до суду надійшла заява представника Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про роз`яснення ухвали суду від 16.07.2018 року по справі 420/1058/19.У вказаній заяві позивач просить суд роз`яснити ухвалу суду, щодо порядку проведення комплексної перевірки:

- шляхом проведення позапланової перевірки, на підставі ухвали суду від 16.07.2019 року по справі № 420/1058/19, із складанням відповідних матеріалів перевірки, передбачених Порядком 553 (з урахуванням того, що ухвала суду не є підставою для проведення перевірки згідно п. 7 Порядку 553), або

- шляхом здійснення комісійного виїзду відповідно до Порядку 135 зі складанням Акту обстеження об`єкта містобудування щодо дотримання законодавства, затвердженої містобудівної документації при плануванні та забудові на території м. Одеси.

В обґрунтування заяви про роз`яснення рішення зазначено, що законодавством визначений вичерпний перелік підстав за наявності яких Управління має право проводити заходи державного архітектурно-будівельного контролю.

Суд, перевіривши матеріали справи, дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про роз`яснення ухвали суду з огляду на наступне.

Відповідно до ч.3 ст.254 КАС України суд розглядає заяву про роз`яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження. У разі необхідності суд може розглянути питання роз`яснення судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи та державного виконавця. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

З аналізу вказаних норм КАС України вбачається, що роз`яснення судового рішення зумовлено його нечіткістю за змістом - відсутністю причинно-наслідкових зав`язків у межах документу, невідповідності мотивувальної частини рішення його резолютивній частині, недотриманням вимог ясності, яке полягає у логічному, чіткому, переконливому і зрозумілому викладенні змісту рішення та визначеності рішення. Необхідність роз`яснення судового рішення може бути зумовлена нечіткістю судового акту за змістом, тобто коли певний судовий акт є неясним та незрозумілим як для осіб, стосовно яких ухвалений такий акт, так і для тих осіб, котрі будуть здійснювати виконання цього судового акту.

Таким чином, роз`яснення судової ухвали є за своєю суттю одним із способів усунення його недоліків, але без виправлення і постановлення додаткового рішення цим же судом.

Суд зазначає, що ухвала Одеського окружного адміністративного суду від 16.07.2019 року у справі № 420/1058/19 є вмотивованою та зрозумілою, містить чіткий порядок її виконання, а з тексту заяви не вбачається, в чому саме полягає незрозумілість ухвали суду в розумінні ст.254 КАС України.

Верховний Суд України в ухвалі від 13.07.2016 року у справі № 21-452iп16 зазначив, що системне тлумачення положень КАС України дозволяє дійти висновку, що рішення суду може бути роз`яснено у разі, якщо без такого роз`яснення його важко виконати, оскільки існує значна ймовірність неправильного його виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення. Тобто, роз`яснення рішення суду - це засіб виправлення недоліків судового акту, який полягає в усуненні неясності судового акта і викладенні рішення суду у більш ясній і зрозумілій формі. В ухвалі про роз`яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.

Суд зазначає, що ст.246 КАС України визначає вимоги до змісту рішення, а саме рішення суду складається з вступної, описової, мотивувальної і резолютивної частин. У вступній частині рішення зазначаються: 1) дата і місце його ухвалення; 2) найменування суду; 3) прізвище та ініціали судді або склад колегії суддів; 4) прізвище та ініціали секретаря судового засідання; 5) номер справи; 6) ім`я (найменування) сторін та інших учасників справи; 7) вимоги позивача; 8) прізвища та ініціали представників учасників справи та прокурора. В описовій частині рішення зазначаються: 1) стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача; 2) заяви, клопотання учасників справи; 3) інші процесуальні дії у справі (забезпечення доказів, вжиття заходів забезпечення позову, зупинення і поновлення провадження тощо). У мотивувальній частині рішення зазначаються: 1) обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини; 2) докази, відхилені судом, та мотиви їх відхилення; 3) мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову; 4) чи були і ким порушені, не визнані або оспорені права чи інтереси, за захистом яких мало місце звернення до суду, та мотиви такого висновку; 5) норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування; 6) норми права, на які посилалися сторони, які суд не застосував, та мотиви їх незастосування; 7) мотиви, з яких у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень суд, відмовляючи у позові, дійшов висновку, що оскаржуване рішення, дія чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень визнано судом таким, що вчинено відповідно до вимог частини другої статті 2 цього Кодексу. У резолютивній частині рішення зазначаються: 1) висновок суду про задоволення позову чи про відмову в позові повністю або частково щодо кожної із заявлених вимог; 2) розподіл судових витрат; 3) строк і порядок набрання рішенням суду законної сили та його оскарження; 4) повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім`я та по батькові (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків сторін (для фізичних осіб), за його наявності, або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України. У разі необхідності у резолютивній частині також вказується про: 1) порядок і строк виконання рішення; 2) надання відстрочення чи розстрочення виконання рішення; 3) повернення судового збору; 4) призначення судового засідання для вирішення питання про судові витрати, дату, час і місце його проведення; строк для подання стороною, за клопотанням якої таке судове засідання проводиться, доказів щодо розміру понесених нею судових витрат; 5) дату складення повного рішення суду. Висновок суду про задоволення позову чи про відмову в позові повністю або частково щодо кожної із заявлених вимог не може залежати від настання або ненастання певних обставин (умовне рішення). При розгляді первісного і зустрічного позовів та при розгляді позову третьої особи з самостійними вимогами у рішенні вказуються результати розгляду кожного з позовів. У спорі, що виник при укладанні або зміні адміністративного договору, в резолютивній частині вказується рішення суду щодо кожної спірної умови адміністративного договору.

Таким чином, з урахуванням зазначеного, суд вважає, що вимоги заяви про роз`яснення ухвали суду не належать до задоволення, так як ухвала суду є зрозумілою та роз`ясненню не потребує.

Згідно з ч.5 ст.254 КАС України ухвалу про роз`яснення судового рішення або відмову у його роз`ясненні може бути оскаржено.

Керуючись ст.ст.243,246,248,254 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Відмовити в задоволенні заяви представника Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про роз`яснення ухвали суду по справі № 420/1058/19 за позовом Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про зобов`язання знести самочинно збудований об`єкт.

Порядок і строки оскарження ухвали визначаються ст.ст.293,295 КАС України.

Ухвала набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст.256 КАС України.

Суддя Л.М. Токмілова

07.08.19

у роз`ясненні судового рішення відмовлено