Рішення № 83625504, 31.07.2019, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №813/4047/16

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 липня 2019 року м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд, головуючий суддя Гавдик З.В., секретар судового засідання Василько А.В., розглянувши в судовому засіданні адміністративну справу за

позовом ОСОБА_1 , представник - ОСОБА_2 до Головного управління ДФС у Львівській області, представник - Павліш О.Р.про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Позивач - ОСОБА_1 звернулася до Львівського окружного адміністративного суду із вищевказаним адміністративним позовом, в якому просила визнати повністю недійсним податкове повідомлення-рішення № 23371 від 12.07.2016 року.

В судовому засіданні 31.07.2019 року проведено заміну сторони відповідача з галицької ОДПІ ГУ ДФС у львівській області на належного правонаступника - Головне управління ДФС у Лвівській області.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач не згідна із спірним рішенням відповідача, та вважає його протиправним.

Рішення відповідача про нарахування про визначення позивачу податкового зобов`язання в сумі 25000,00 грн. за платежем «Транспортний податок із фізичних осіб» за 2016 рік є протиправним і підлягає скасуванню, оскільки спірне податкове повідомлення-рішення позивач отримала після 1 липня базового податкового періоду. Крім цього, Зимноводівська сільська рада на 2016 бюджетний рік не приймала відповідного рішення, щодо нарахування і сплати транспортного податку.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив позов задоволити повністю.

Позиція відповідача викладена у запереченні на адміністративний позов, в якому відповідач зазначив, що з 01.01.2015 року набрала чинності стаття 267 Податкового кодексу України «Транспортний податок», якою введено в дію новий податок. Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році» внесено зміни в підп. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 Податкового кодексу України та викладено статтю у новій редакції, відповідно до якої об`єктом оподаткування визначено легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п`яти років (включно) та середньо ринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) періоду. Вартість визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику економічного розміру, за методикою, затвердженою КМ України, виходячи з марки, моделі, року випуску, типу двигуна, об`єму циліндрів двигуна, типу коробки перемикання передач, пробігу та розміщується на його офіційному веб-сайті. Зазначив, що за контролюючим органом не закріплено обов`язок щодо розрахунку середньоринкової вартості автомобіля, орган ДФС проводить обчислення суми податку з об`єкта/об`єктів оподаткування фізичних осіб. Вважає рішення контролюючого органу обґрунтованим та прийнятим в межах компетенції, а тому таке слід залишити в силі та у задоволенні позову відмовити повністю.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив, вказав що відповідачем правомірно нараховано позивачу податкове зобов`язання в сумі 25000,00 грн., просив в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, безпосередньо, всебічно, повно та об`єктивно дослідивши наявні у справі докази, давши їм оцінку, суд встановив:

Згідно п. 3 ч. 3 ст. 246 КАС України, суд зазначає:

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 25.01.2017 року адміністративний позов задоволено повністю, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Галицької об`єднаної державної податкової інспекції (Пустомитівське відділення) Головного управління ДФС у Львівській області № 23371-13 від 12.07.2016 року.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 02.04.2018 року апеляційну скаргу Галицької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби України у Львівській області залишено без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 25.012017 року по справі № 813/4047/16 - залишено без змін

Постановою Верховного Суду від 27.08.2018 року касаційну скаргу Галицької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області задоволено, постанови Львівського окружного адміністративного суду від 25 січня 2017 року та Львівського апеляційного адміністративного суду від 02 квітня 2018 року скасовано, а справу направлено до суду першої інстанції на новий розгляд.

05.04.2019 року справа № 813/4047/16 за позовом ОСОБА_1 до Галицької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення надійшла до Львівського окружного адміністративного суду

Судом встановлені наступні обставини:

ОСОБА_1 є власником автомобіля марки: Land Rover; модель: Range Rover Sport; тип: загальний легковий універсал-В; номер шасі: НОМЕР_1 ; рік випуску: 2014 рік; реєстраційний номер: НОМЕР_2 .

12.07.2016 року відповідачем прийнято податкове повідомлення - рішення № 23371-13, яким згідно п.п. 54.3.3. п. 54.3. ст. 54 ПК України та п.п. 267.6.2. п. 267.6. ст. 267 ПК України, позивачу визначено суму податкового зобов`язання за платежем: транспортний податок з фізичних осіб в сумі 25000,00 грн.

Зміст спірних правовідносин полягає в тому, що позивач вважає, що спірне рішення відповідача щодо визначення позивачу податкового зобов`язання в сумі 25000,00 грн. за платежем «Транспортний податок із фізичних осіб» є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки вказані обставини, та зміст спірних правовідносин підтверджені наявними у справі доказами.

Судом не враховуються аргументи наведені позивачем про протиправність спірного рішення відповідача з наступних підстав згідно встановлених судом обставин та вимог законодавства:

Постановою Верховного суду від 27.08.2018 року касаційну скаргу Галицької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області задоволено, постанови Львівського окружного адміністративного суду від 01 лютого 2017 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 15 червня 2017 року скасовано, а справу направлено на новий розгляд до Львівського окружного адміністративного суду.

У вказаній постанові Верховного суду зазначено: «Враховуючи положення наведених норм, касаційний суд вважає, що відповідачем не виконаний свій обов`язок щодо надання належних доказів в підтвердження наявності підстав для визначення податкового зобов`язання. Натомість, судом, в порушення принципу офіційного з`ясування всіх обставин у справі, не витребувано ані у відповідача, ані у Мінекономрозвитку інформації, яка стала підставою для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення, й, як наслідок, не надано належної оцінки обрахунку середньоринкової вартості автомобіля позивача, яка впливає на віднесення такого автомобіля до об`єкта оподаткування в розумінні підпункту 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 ПК України.

В ході розгляду справи судами не надано й жодної оцінки інформації, зазначеній у листі Мінекономрозвитку від 22 лютого 2016 року за вих. №3252-08/4797-03, згідно якої середньоринкова вартість автомобіля марки Land Rover, модель Range Rover Sport, з об`ємом двигуна 3.0, дизель, АТ з року випуску якого минуло не більше п`яти років може становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої Законом України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» станом на 1 січня 2016 року, а також відсутність в матеріалах справи доказів, які б свідчили про зворотне.

Як встановлено частиною 1 статті 242 КАС України (в редакції, чинній на момент ухвалення даної постанови), рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Згідно з частиною 4 статті 9 КАС України на суд покладається обов`язок вживати визначених законом заходів, необхідних для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

За правилами статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Враховуючи, що допущені порушення норм процесуального права не можуть бути усунуті судом касаційної інстанції, який процесуальним законом позбавлений можливості досліджувати докази і встановлювати нові обставини, судові рішення на підставі статті 353 КАС України підлягають скасуванню, а справа - направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду справи необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з`ясувати всі фактичні обставини справи з перевіркою їх належними та допустимими доказами та прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.»

Під час нового розгляду справи судом встановлено наступне:

У відповіді Міністерства економічного розвитку і торгівлі України на запит відповідача «Щодо надання інформації» зазначено: «Мінекономрозвитку надає інформацію щодо автомобілів, з року випуску яких минуло не більше п`яти років (включно) та середньо ринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої Законом України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» станом на 1 січня 2016 року.» В цих Переліках у вказано автомобілі марки Range Rover моделі модель Range Rover Sport, характеристики яких відповідають характеристикам автомобіля, що належить ОСОБА_2 .

Зі змісту підпункту 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 ПК України та Методики визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, затвердженої постановою КМ України від 18.02.2016 № 66 вбачається, що повноваження та обов`язок щодо визначення середньоринкової вартості транспортних засобів покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику економічного розвитку. Межі повноважень контролюючого органу полягають у прийнятті податкового повідомлення-рішення на підставі отриманої від Мінекономрозвитку інформації про автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п`яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Відтак, підставою для нарахування контролюючим органом транспортного податку шляхом прийняття податкового повідомлення-рішення є співпадіння наданих Мінекономрозвитку відомостей (переліки транспортних засобів, що є об`єктом оподаткування) з відомостями органів внутрішніх справ про власників таких (вказаних у згаданих переліках) транспортних засобів.

Отже, підставою для прийняття контролюючим органом податкового повідомлення - рішення про визначення податкового зобов`язання з транспортного податку є надана Мінекономрозвитку інформація про модель, марку та характеристики автомобілів, які є об`єктом оподаткування.

Статтею 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» передбачено, що у 2016 році мінімальна заробітна плата у місячному розмірі: з 1 січня складає 1378 гривні.

Отже, власники транспортних засобів з року випуску яких минуло не більше п`яти років (включно) та середньоринкова вартість яких у 2016 році становить понад 11033500 грн., є платниками транспортного податку.

Механізм визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів для цілей їх віднесення до об`єктів оподаткування транспортним податком встановлений Методикою визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, затвердженою 18 лютого 2016 року постановою Кабінету Міністрів України № 66.

Відповідно до пункту 2 Методики визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів середньоринкова вартість автомобіля розраховується за методом аналогії цін ідентичних автомобілів за такою формулою: Сср = Цн х (Г / 100), де Цн - ціна нового транспортного засобу в Україні з урахуванням марки, моделі, об`єму циліндрів двигуна, типу пального; Г - коефіцієнт коригування ринкової ціни транспортних засобів з урахуванням строку експлуатації транспортних засобів у роках згідно з додатком 1 до Порядку визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.04.2013 року за №403.

Належний ОСОБА_2 автомобіль марки Land Rover моделі Range Rover Sport з об`ємом двигуна 2993 куб.см виготовлено в 2014 році. Відповідно до відомостей Переліків легкових автомобілів, оприлюднених Мінекономрозвитку, належний ОСОБА_2 автомобіль визнається таким, що підлягає оподаткуванню в 2016 році. Наведені обставини дозволяють зробити висновок, що контролюючий орган правомірно визначив ОСОБА_2 податкове зобов`язання з транспортного податку за 2016 рік. Враховуючи викладене, суд вважає, що податкове повідомлення-рішення від 12.07.2016 року № 23371, яким ОСОБА_2 визначено суму податкового зобов`язання за платежем «транспортний податок з фізичних осіб» у розмірі 25000 грн.

Згідно наданого відповідачем листа Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 24.05.2019 року № 3805.2019 року № 3805-05/21889-06, встановлено, що розрахована за допомогою Калькулятора середньо ринкова вартість легкового автомобіля Land Rover Range Rover Sport з об`ємом двигуна 3,0 літра, дизель, автоматичною коробкою переключання передач, 2014 року випуску з урахуванням нормативного середньорічного пробігу 27 тис. кілометрів (додаток 2 до Порядку визначення середньо ринкової вартості легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів =, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.04.2013 № 403) становила 1353773,75 грн.

З цих же підстав судом враховуються заперечення відповідача, оскільки належний позивачу транспортний засіб є об`єктом оподаткування, а тому він зобов`язаний сплачувати транспортний податок.

На підставі вказаного суд приходить до висновку про правомірність прийнятого податкового повідомлення - рішення від 12.07.2016 року № 23371.

Норми права, які застосував суд, наступні:

Згідно п. 8.3. ст. 8 ПК України до місцевих належать податки та збори, що встановлені відповідно до переліку і в межах граничних розмірів ставок, визначених цим Кодексом, рішеннями сільських, селищних і міських рад у межах їх повноважень, і є обов`язковими до сплати на території відповідних територіальних громад.

Згідно п.п. 10.1.1. п. 10.1. ст. 10 цього ж Кодексу, до місцевих податків належить податок на майно, одним із елементів якого є транспортний податок.

Підпункт 12.3.1. п. 12.3. ст. 12 цього ж Кодексу, вказує, що встановлення місцевих податків та зборів здійснюється у порядку, визначеному вказаним Кодексом.

Згідно з п.п. 12.3.2. п. 12.3. ст. 12 цього ж Кодексу, при прийнятті рішення про встановлення місцевих податків та зборів обов`язково визначаються об`єкт оподаткування, платник податків і зборів, розмір ставки, податковий період та інші обов`язкові елементи, визначенні ст. 7 ПК України з дотриманням критеріїв, встановлених розділом XII вказаного Кодексу для відповідного місцевого податку чи збору.

Згідно підп. 12.3.4. п. 12.3. ст. 12 цього ж Кодексу, рішення про встановлення місцевих податків та зборів офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та зборів або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.

Згідно п.п. 267.1.1. п. 267.1. ст. 267 цього ж Кодексу, платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до п.п. 267.2.1. п.267.2. ст. 267 ПК України є об`єктами оподаткування.

Згідно п.п. 267.2.1. п. 267.2. ст. 267 цього ж Кодексу, об`єктом оподаткування є легкові автомобілі, які використовувалися до 5 років і мають об`єм циліндрів двигуна понад 3000 куб. см.

Згідно п.п. 267.3.1. п. 267.3. ст. 267 цього ж Кодексу, базою оподаткування є легковий автомобіль, що є об`єктом оподаткування відповідно до п.п. 267.2.1. п. 267.2. ст. 267 ПК України.

Згідно п. 267.4. ст. 267 цього ж Кодексу, ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25000,00 грн. за кожен легковий автомобіль, що є об`єктом оподаткування відповідно до п.п. 267.2.1. п. 267.2. ст. 267 ПК України.

Згідно п.п. 267.5.1. п. 267.5. ст. 267 цього ж Кодексу, базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.

За правилами обчислення та сплати транспортного податку, визначеними у п.п. 267.6.1., 267.6.1. п. 267.6. ст. 267 ПК України обчислення суми податку з об`єкта/об`єктів оподаткування фізичних осіб здійснюється контролюючим органом за місцем реєстрації платника податку.

Податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його реєстрації до 1 липня року базового податкового (звітного) періоду (року).

Відповідно до вимог ст. 139 КАС України, судові витрати на користь позивача не присуджуються.

Керуючись ст.ст. 19-21, 72-77, 242-246, 255, 293, 295, підп.15.5 п.15 Перехідних положень КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління ДФС у Львівській області (79003, м. Львів, вул. Стрийська, 35) про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення, - відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржене за правилами, встановленими ст.ст. 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно, з урахуванням положень підп.15.5 п.15 розд. VII «Перехідні положення» цього Кодексу.

Рішення суду складено в повному обсязі 12.08.2019 року.

Суддя Гавдик З.В.