Рішення № 83625501, 12.08.2019, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №1.380.2019.001450

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 серпня 2019 року м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд, суддя Гавдик З.В. розглянувши в порядку письмового позовного провадження адміністративну справу № 1.380.2019.001450 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Львівській області про скасування вимоги про сплату боргу, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач - ОСОБА_1 звернувся до Львівського окружного адміністративного суду із вищевказаним адміністративним позовом, в якому просив скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 04 лютого 2019 року за №Ф-3077-58 по сплаті єдиного соціального внеску (ЄСВ) як самозайнятої особи, яка здійснює незалежну професійну діяльність, на суму 11362,72 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач не згідний із спірною вимогою відповідача, вважає її протиправною та такою що підлягає скасуванню з підстав, що у спірні періоди позивач не був самозайнятою особою в розумінні Податкового кодексу України, Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове соціальне страхування», Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», що виключає обов`язок сплати єдиного внеску як самозайнятою особою.

21 березня 2019 року, ОСОБА_1 отримав рекомендованим листом вимогу про сплату боргу від 04 лютого 2019 року за №Ф-3077-58 по сплаті єдиного соціального внеску, як самозайнятої особи, яка здійснює незалежну професійну діяльність, ГУ ДФС у Львівській області на суму 11236,72 грн.

Позивач зазначає, у період з 15.09.2017 року за своєю заявою, поданою в порядку п. 1 ч. 1 ст. 31 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», право на зайняття адвокатською діяльністю було зупинено, про що внесено запис до Єдиного реєстру адвокатів України.

У зв`язку з вищенаведеним, позивач вважає що відсутні правові підстави для нарахування і стягнення з нього єдиного внеску станом на 04.02.2019 року, яка визначена у спірній вимозі.

Представник позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, надав суду додаткові пояснення, просив суд позов задоволити повністю.

Відповідач подав відзив на позов в якому зазначив, що єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника (ч. 20 ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», з 01.01.2018 року особи, які провадять незалежну професійну діяльність, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок. Обов`язки платників єдиного внеску припиняються у ФОП після державної реєстрації закриття (припинення).

Представник відповідача позовні вимоги заперечив, надав суду додаткові пояснення, просив суд в задоволені позову відмовити повністю.

Згідно п. 3 ч. 3 ст. 246 КАС України, суд зазначає, що 02.04.2019 року відкрито спрощене провадження у даній адміністративній справі.

03.06.2019 року судом винесено ухвалу про перехід з спрощеного провадження в загальне позовне провадження.

31.07.2019 року представниками сторін подано заяву про розгляд справи у порядку письмового провадження.

Ухвалою судді від 31 липня 2019 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду в порядку письмового провадження.

Судом встановлені наступні обставини:

28 жовтня 2011 року Тернопільською обласною КДА ОСОБА_1 видано Свідоцтво №657, яке надає право на заняття адвокатською діяльністю.

15 вересня 2017 року на підставі поданої заяви у відповідності до п.1 ч. 1. ст. 31 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» до Єдиного реєстру адвокатів України внесені відомості про зупинення права на заняття адвокатською діяльністю, як самозайнятої особи.

04.02.2019 року Головним управлінням ДФС у Львівській області винесено Вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф - 3077-58, згідно якої станом на 31 січня 2018 року в ОСОБА_1 є заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування в сумі 11 236,72 грн. Дана сума податкового боргу складається з:

-3865,18 грн. - нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування особами, які забезпечують себе роботою самостійно N3884 від 02.02.2018 року;

-2457,18 грн. - нараховано ЄВ ФОП, в т.ч. з незалежною професійною діяльністю нарахування єдиного внеску N 10181336/ev від 19.07.2018 року;

-2457,18 грн. - нараховано ЄВ ФОП, в т.ч. з незалежною професійною діяльністю нарахування єдиного внеску N 1020387/ev від 19.10.2018 року;

-2457,18 грн. - нараховано ЄВ ФОП, в т.ч. з незалежною професійною діяльністю нарахування єдиного внеску N 1458338/ev від 21.01.2018 року;

Зміст спірних правовідносин полягає в тому, що позивач вважає спірну вимогу такою, що підлягає скасуванню, оскільки у відповідача не було жодних законних підстав для її прийняття.

Судом враховуються аргументи наведені позивачем про протиправну вимогу відповідача з наступних підстав згідно встановлених судом обставин та вимог законодавства:

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначає Закон України від 08.07.2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» (із змінами та доповненнями).

Згідно п. 5 ч. 1 ст. 4 цього ж Закону, платниками єдиного внеску є особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 7 цього ж Закону, єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пунктах 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування), 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць.

Згідно ст. 8 цього ж Закону, єдиний внесок не входить до системи оподаткування. Кошти, що надходять від сплати єдиного внеску та застосування фінансових санкцій відповідно до цього Закону, не можуть зараховуватися до Державного бюджету України, бюджетів інших рівнів та використовуватися на цілі, не передбачені законодавством про загальнообов`язкове державне соціальне страхування. Порядок нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску визначається цим Законом, в частині адміністрування - Податковим кодексом України, та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Питання зайняття адвокатською діяльністю регулюються Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05.07.2012 № 5076-VI (далі - Закон № 5076-VI), згідно зі ст.13 якого, адвокат, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально, є самозайнятою особою. Адвокат, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально, може відкривати рахунки в банках, мати печатку, штампи, бланки (у тому числі ордера) із зазначенням свого прізвища, імені та по батькові, номера і дати видачі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 31 вказаного Закону, право на заняття адвокатською діяльністю зупиняється у разі подання адвокатом заяви про зупинення адвокатської діяльності. Право на заняття адвокатською діяльністю зупиняється: з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, - з дня подання раді адвокатів регіону за адресою робочого місця адвоката відповідної заяви адвоката (п. 1 ч. 3 ст.31).

Положеннями ст. 32 цього Закону встановлено підстави, за наявності яких припиняється право на заняття адвокатською діяльністю шляхом анулювання свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю.

Виходячи зі змісту ч. 5, 6 ст. 31 Закону № 5076-VI, протягом строку зупинення права на заняття адвокатською діяльністю адвокат не має права її здійснювати. Такий адвокат також не може брати участь у роботі органів адвокатського самоврядування, крім випадків, коли таке право зупинено у зв`язку з призначенням особи на посаду до органу державної влади з`їздом адвокатів України. Відомості про зупинення права на заняття адвокатською діяльністю вносяться до Єдиного реєстру адвокатів України.

Рада адвокатів України забезпечує ведення Єдиного реєстру адвокатів України з метою збирання, зберігання, обліку та надання достовірної інформації про чисельність і персональний склад адвокатів України, адвокатів іноземних держав, які відповідно до цього Закону набули права на заняття адвокатською діяльністю в Україні, про обрані адвокатами організаційні форми адвокатської діяльності. Внесення відомостей до Єдиного реєстру адвокатів України здійснюється радами адвокатів регіонів та Радою адвокатів України (ч. 1 ст.17 Закону № 5076-VI).

Відповідно до наведеного вище, правовим наслідком зупинення права на заняття адвокатською діяльністю є неможливість заняття адвокатською діяльністю на певний строк, у той час як наслідком припинення права на заняття адвокатською діяльністю є неможливість її подальшого здійснення взагалі, у зв`язку з чим анулюється свідоцтво на заняття адвокатською діяльністю.

Отже, необхідними умовами для сплати особою єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування є провадження такою особою, зокрема, незалежної професійної адвокатської діяльності та отримання доходу від такої діяльності. При цьому, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю лише посвідчує право адвоката на здійснення професійної діяльності, однак не є підставою та доказом здійснення адвокатської діяльності.

Вказана позиція судді узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 28 березня 2019 року по справі №820/6324/17 (адміністративне провадження №К/9901/51065/18, №К/9901/50934/18).

Як вбачається з витягу з Єдиного реєстру адвокатів України, право на заняття адвокатською діяльністю зупинено за п. 1 ч. 1 ст. 31 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» з 15.09.2017 на підставі заяви адвоката.

Судом враховуються обґрунтування позовних вимог позивача, оскільки судом встановлено, що з 15.09.2017 року позивач не здійснював адвокатської діяльності та не отримував доходу від такої діяльності, оскільки не мав усіх визначених законом підстав для здійснення адвокатської діяльності, що свідчить про відсутність обов`язку сплати єдиного внеску у нього як самозайнятої особи в розумінні законодавства про зайнятість населення.

З цих же підстав судом не враховуються заперечення відповідача, зазначені у відзиві на позовну заяву, оскільки необхідними умовами для сплати особою єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування є провадження такою особою, зокрема, незалежної професійної адвокатської діяльності та отримання доходу від такої діяльності.

Норми права, які застосував суд, наступні:

Податковий кодекс України, Закон України від 08.07.2010 р. №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» (із змінами та доповненнями), Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Згідно ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 19-21, 72-77, 242-246, 255, 293, 295, підп.15.5 п.15 Перехідних положень КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до Головного управління ДФС у Львівській області (79003, м. Львів, вул. Стрийська, 35) про скасування вимоги про сплату боргу, - задоволити повністю.

Визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області про сплату боргу (недоїмки) № Ф-3077-58 від 04 лютого 2019 року зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування в сумі 112363,72 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Львівській області (ЄДРПОУ 39462700, м. Львів, вул. Стрийська, 35) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) 768,40 грн. сплаченого судового збору.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржене за правилами, встановленими ст. ст. 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно, з урахуванням положень підп.15.5 п.15 розд. VII «Перехідні положення» цього Кодексу.

Суддя Гавдик З.В.