Ухвала суду № 83625219, 14.08.2019, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 серпня 2019 року Справа №160/4898/19

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді С.О. Конєва

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпрі заяву ОСОБА_1 про відвід судді у адміністративній справі за позовом Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного до ОСОБА_1 про стягнення 142960,29 грн., -

ВСТАНОВИВ:

20.05.2019р. (згідно штемпеля поштового зв`язку) Національна академія сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного звернулася з адміністративним позовом до ОСОБА_1 та просить стягнути з відповідача на користь позивача витрати, пов`язані з її утриманням у закладі вищої освіти у розмірі 142960,29 грн.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.05.2019р. даний адміністративний позов передано на розгляд судді Озерянській С.І.

26.07.2019р. засобами поштового зв`язку від відповідача на адресу суду надійшла заява про відвід головуючого судді Озерянської С.І.

Ухвалою судді Дніпропетровського окружного адміністративного суду Озерянської С.І. від 12.08.2019р. у справі №160/4898/19 заявлений відповідачем відвід визнано необґрунтованим згідно вимог ст.40 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.08.2019р., заяву про відвід передано для розгляду судді Конєвій С.О. відповідно до вимог ч.4 ст.40 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до ч.8, ч.11 ст.40 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, якому передано на вирішення заяву про відвід, вирішує питання про відвід в порядку письмового провадження. Питання про відвід має бути розглянуто не пізніше двох днів з дня надходження заяви про відвід.

Як вбачається зі змісту заяви відповідача - ОСОБА_1 про відвід головуючого судді Озерянської С.І., остання в обґрунтування заявленого відводу посилається на те, що юрисдикція адміністративних судів не поширюється на пред`явлені позивачем вимоги цивільно-правового характеру до приватної особи, що є прямим порушенням вимог ст.19 Кодексу адміністративного судочинства України; позивач не є суб`єктом владних повноважень у розумінні ст.ст.4, 5 Кодексу адміністративного судочинства України; відповідач не є військовослужбовцем і не перебуває на публічній службі в розумінні ст.4 Кодексу адміністративного судочинства України; між позивачем та відповідачем не може виникнути публічно-правового спору в розумінні ст.4 Кодексу адміністративного судочинства України; контракт між відповідачем і Міністерством оборони України від 28.07.2015р. не є адміністративним договором у розумінні ст.4 Кодексу адміністративного судочинства України; суддею було постановлено розглядати дану справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, задовольнивши клопотання позивача про таке, без зазначення мотивів прийнятого рішення. Ухвала від 24.06.2019р. не містить будь-якої мотивації судді про те, що дана справа відноситься до категорії справ незначної складності. B порушення вимог ч.3 ст.257 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала від 24.06.2019 року не містить відомостей про те, як було суддею враховано значення справи для сторін, обраний позивачем спосіб захисту, категорію та складність справи, обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо, кількість сторін і інших учасників справи, чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес, думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження; в ухвалі від 24.06.2019р. суддею не зазначено мотивів, якими він керувався при відкритті провадження в даній справі за відсутності оплати позивачем судового збору за подання позовної заяви до адміністративного суду; відкриття суддею провадження у справі №160/4898/19 суперечить завданням адміністративного судочинства, визначеним ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки у позовній заяві юридичної особи йдеться про вимоги цивільно-правового характеру до приватної особи, а тому наявність вказаних обставин викликають у відповідача обґрунтований сумнів у неупередженості та об`єктивності головуючого судді, що є підставою для відводу такого судді згідно до ч.1 ст.36 Кодексу адміністративного судочинства України.

Розглянувши вищевказану заяву про відвід судді Озерянської С.І., дослідивши докази подані на її підтвердження, суд приходить до висновку про відсутність обґрунтованих правових підстав для задоволення даної заяви, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 36 Кодексу адміністративного судочинства України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу):

1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі;

2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи;

3) якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді;

5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.

Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.

До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя.

Відповідно до ч.4 ст.36 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

З аналізу положень вищевказаної статті вбачається, що вона містить виключний перелік підстав для відводу судді, разом з тим, незгода сторони з процесуальними рішеннями судді не може бути підставою для відводу.

При цьому, для відведення судді за наявності обставин, які викликають сумнів у неупередженості судді, необхідно обґрунтувати наявність обставин, які об`єктивно можуть вказувати на можливу упередженість судді.

Разом з тим, подана відповідачем заява про відвід судді Озерянської С.І. у цій справі не містить обставин, які об`єктивно можуть вказувати на упередженість судді Озерянської С.І. при розгляді даної адміністративної справи та відповідних обґрунтованих доказів на підтвердження вказаного суду не надано.

Проте, зі змісту заяви про відвід судді Озерянської С.І. видно, що відповідачем - ОСОБА_1 обставинами та підставами для відводу обрані вчинені процесуальні дії судді під час вирішення питання про відкриття провадження у цій справі за нормами ч.5 ст.262 Кодексу адміністративного судочинства України.

Отже, суд приходить до висновку, що вказані відповідачем наведені вище обставини щодо процесуальних дій судді під час вирішення питання про відкриття провадження у цій справі не можуть бути достатніми та обґрунтованими підставами для висновку щодо упередженості судді Озерянської С.І. та заявлення з цих підстав відводу виходячи з вимог ч.4 ст.36 Кодексу адміністративного судочинства України.

Окрім того, судом, при вирішенні заяви про відвід, враховується і те, що незгода відповідача у даній справі саме з ухвалою про відкриття провадження у цій справі, по-перше, не позбавляє відповідача права оскаржити цю ухвалу в порядку апеляційного провадження згідно до норм Кодексу адміністративного судочинства України, а по-друге, не може бути обраною підставою для заявлення судді відводу відповідно до ч.4 ст.36 Кодексу адміністративного судочинства України, за якою незгода сторони з процесуальними рішеннями судді не може бути підставою для відводу, а тому вказані обставини не можуть свідчити про упередженість судді Озерянської С.І. при розгляді адміністративної справи №160/4898/19 у розумінні ст.36 Кодексу адміністративного судочинства України.

Окрім того, судом відхиляються посилання відповідача на те, що подана позивачем позовна заява стосується цивільно-правових відносин, оскільки вказані твердження спростовуються висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 12.12.2018р. у справі №804/285/16, що є обов`язковими для застосування адміністративним судом щодо застосування норм права відповідно до ч.5 ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України.

За викладеного, суд приходить до висновку, що вищевказані заявником обставини та підстави для відводу судді Озерянської С.І. не можуть бути достатніми для висновку про упередженість судді при розгляді даної адміністративної справи, виходячи з аналізу норм вищенаведеного чинного процесуального законодавства та наведених обставин згідно ст.ст. 39-40 Кодексу адміністративного судочинства України.

Таким чином, у адміністративного суду відсутні обґрунтовані підстави для задоволення заяви про відвід судді Озерянської С.І. у даній адміністративній справі.

Керуючись статтями 36, 40, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді у адміністративній справі №160/4898/19 - відмовити.

Адміністративну справу передати для продовження розгляду.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та не оскаржується. Заперечення на ухвалу може включаться до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя С.О. Конєва