Ухвала суду № 83623009, 09.08.2019, Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КРИВОГО РОГУ

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 210/2857/19

Провадження № 2/210/1590/19

У Х В А Л А

іменем України

"09" серпня 2019 р. м. Кривий Ріг

Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області

в складі головуючого судді Ступак С.В.

за участі секретаря судового засідання Драгунової Я.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про припинення дій, які порушують право інтелектуальної власності на знаки для товарів і послуг, особисті немайнові права, -

ВСТАНОВИВ:

У травні 2019 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про припинення дій, які порушують право інтелектуальної власності на знаки для товарів і послуг, особисті немайнові права.

Поза межами судового засідання від позивача ОСОБА_1 , 08 серпня 2019 року через канцелярію суду надійшла заява про залишення позову без розгляду.

Відповідно до пункту 5 частини 1 ст. 257 ЦПК України визначено, що суд по встановлює ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух.

З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 та «Круз проти Польщі» від 19.06.2001.

У вказаних Рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

У зв`язку з наведеним, залишення судом першої інстанції заяви без розгляду відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 257 ЦПК України не є порушенням права на справедливий захист та не може вважатися обмеженням права доступу до суду.

На підставі викладеного, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що заява позивача ОСОБА_1 про залишення позову без розгляду підлягає до задоволення, а позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про припинення дій, які порушують право інтелектуальної власності на знаки для товарів і послуг, особисті немайнові права підлягає залишенню без розгляду, в зв`язку з поданою заявою позивача.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що Ухвалою Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 27 травня 2019 року судом задоволено заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про припинення дій, які порушують право інтелектуальної власності на знаки для товарів і послуг, особисті немайнові права.

Відповідно до п.1-4 ст.158 ЦПК України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи. Клопотання про скасування заходів забезпечення позову розглядається в судовому засіданні не пізніше п`яти днів з дня надходження його до суду.

Відповідно до ч. 9 ст. 158 ЦПК України у випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову.

Відповідно до п.10 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті. Зважаючи на це, суд при задоволенні позову не вправі скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба в забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились обставини, що зумовили його застосування.

Вирішуючи питання щодо наявності підстав для скасування заходів забезпечення позову, суд враховує, що позивач ОСОБА_1 подав до суду заяву про залишення позову без розгляду. В зв`язку з цим, суд приходить до висновку, що на теперішній час відсутні підстави для подальшого застосування заходів забезпечення позову.

Керуючись ст. ст. 158, 257 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про припинення дій, які порушують право інтелектуальної власності на знаки для товарів і послуг, особисті немайнові права – залишити без розгляду, у зв`язку з поданою позивачем заявою про залишення даного позову без розгляду.

Роз`яснити позивачу, що відповідно до ст. 257 ЦПК України він має право повторно звернутися до суду з позовом.

Скасувати заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 24 травня 2019 року у справі № 210/2857/19 про забезпечення позову.

Примірник ухвали про скасування заходів забезпечення позову невідкладно після набрання такою ухвалою законної сили надсилається учасникам по справі, всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також державним та іншим органам, які повинні були та (або) виконували ухвалу про забезпечення позову,для здійснення ними відповідних дій щодо скасування заходів забезпечення позову.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на її оскарження.

Ухвала може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги у 15- денний термін. До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Суддя: С. В. Ступак