Ухвала суду № 83622507, 09.08.2019, Краматорський міський суд Донецької області

Справа № 234/6952/19

Провадження № 1-кс/234/6107/19

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 серпня 2019 року Слідчий суддя Краматорського міського суду Донецької області-Лутай А.М.

при секретарі - Пагуліч Д.Г.

за участю: прокурора - Жівотченко О.О.

слідчого - Боровенко О.І.

підозрюваного - ОСОБА_1

захисника - Шурхно К.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції клопотання слідчого Третього слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську Боровенко О.І. у кримінальному провадженні №42019130610000066 від 29.03.2019 року про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у відношенні:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Сєвєродонецьк Луганської області, громадянина України, одруженого, який має на утриманні двох малолітніх дітей, раніше не судимого, не працюючого, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2

-підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.27 та ч.3 ст.410 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

07 серпня 2019 року слідчий Боровенко О.І. звернувся до слідчого судді Краматорського міського суду Донецької області з клопотанням про продовження дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно підозрюваного ОСОБА_1

Клопотання мотивує тим, що Територіальним управлінням Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42019130610000066 від 29.03.2019, за підозрою ОСОБА_1 у вчиненні злочину передбаченого ч. 5 ст. 27 та ч. 3 ст. 410 КК України, за підозрою ОСОБА_2 у вчиненні злочину передбаченого ч.3 ст.410 КК України, та ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що згідно зі ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.

Відповідно до ст. 92 Конституції України правовий режим власності визначається виключно законами України.

Згідно зі ст. 178 Цивільного кодексу України об`єкти цивільних прав можуть вільно відчужуватися або переходити від однієї особи до іншої в порядку правонаступництва чи спадкування або іншим чином, якщо вони не вилучені з цивільного обороту, або не обмежені в обороті, або не є невід`ємними від фізичної чи юридичної особи.

Відповідно до ст. 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Статтею 1 Закону України «Про правовий режим майна у Збройних Силах України» військове майно - це державне майно, закріплене за військовими частинами, закладами, установами та організаціями Збройних Сил України. До військового майна належать будинки, споруди, передавальні пристрої, всі види озброєння, бойова та інша техніка, боєприпаси, пально-мастильні матеріали, продовольство, технічне, аеродромне, шкіперське, речове, культурно-просвітницьке, медичне, ветеринарне, побутове, хімічне, інженерне майно, майно зв`язку тощо.

Згідно статті 3 Закону України «Про правовий режим майна у Збройних Силах України» військове майно закріплюється за військовими частинами Збройних Сил України на праві оперативного управління.

З моменту надходження майна до Збройних Сил України і закріплення його за військовою частиною Збройних Сил України воно набуває статусу військового майна. Військові частини використовують закріплене за ними військове майно лише за його цільовим та функціональним призначенням. Облік, інвентаризація, зберігання, списання, використання та передача військового майна здійснюються у спеціальному порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України «Про правовий режим майна у Збройних Силах України» військові частини ведуть облік закріпленого за ними майна у кількісних, якісних, обліково-номерних та вартісних показниках і враховують по відповідних службах - продовольчій, речовій, квартирно-експлуатаційній, пально-мастильних матеріалів тощо.

Статтею 6 Закону України «Про правовий режим майна у Збройних Силах України» передбачено, що відчуження військового майна здійснюється Міністерством оборони України через уповноважені Кабінетом Міністрів України підприємства та організації, визначені ним за результатами тендеру, після його списання, за винятком майна, що є придатним для подальшого використання, але не знаходить застосування у повсякденній діяльності військ, надлишкового майна, а також цілісних майнових комплексів та іншого нерухомого майна.

Згідно пункту 2.1. Положення про військове (корабельне) господарство Збройних Сил України затвердженого наказом Міністерства оборони України від 16.07.1997 №300 військове (корабельне) господарство - це сукупність сил і засобів, тобто всіх видів озброєння, бойової та іншої техніки, ракети, боєприпаси, ракетне паливо, пальне, мастильні матеріали та спеціальні речовини, продовольство, речове, інженерне, хімічне майно та інші матеріальні засоби, які використовуються для забезпечення потреб Збройних Сил України на мирний та воєнний час.

Відповідно до п. п. 1, 2 ст. 1, п. 4 ст. 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України, військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни та забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань.

Поряд із викладеним, під час проходження військової служби кожен військовослужбовець, відповідно до положень Військової присяги та вимог ст.ст.11, 16, 49, 56 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 1, 3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, зобов`язаний свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок та вимоги військових статутів, не допускати негідних вчинків та стримувати від них інших військовослужбовців, своєю поведінкою та старанністю подавати підлеглим приклад зразкового виконання військового обов`язку.

Разом з тим, згідно ст. 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

14.01.2015 Президентом України видано Указ «Про часткову мобілізацію» № 15/2015, затверджений Законом № 113-VIII від 15.01.2015, у зв`язку з чим почав діяти особливий період.

Однак, в супереч вищенаведеним нормативно-правовим актам ОСОБА_2 , вирішив стати на злочинний шлях та вчинив злочин проти встановленого порядку несення військової служби (військовий злочин), за наступних обставин.

В ході досудового розслідування встановлено, що капітан ОСОБА_2 проходить військову службу у Збройних Силах України за контрактом на посаді начальника служби пально-мастильних матеріалів військової частини А1962, який на час перебування у зоні проведення операції об`єднаних сил перебуває у підпорядкуванні Оперативно тактичного управління «Північ» (пункт дислокації за адресою: Луганська обл., м. Сєвєродонецьк).

В силу займаної посади ОСОБА_2 ввірені пально-мастильні матеріали (зокрема паливо), які обліковані за військовою частиною підпорядкованою Оперативному тактичному управлінню «Північ».

Встановлено, що у жовтні 2018 року (більше точну дату в ході досудового розслідування не встановлено) ОСОБА_2 перебуваючи поблизу автомагазину «Автолідер», що за адресою: АДРЕСА_3, діючи з прямим умислом, з корисливих мотивів, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, попередньо вступив у злочинну змову групою осіб із ОСОБА_1 та ОСОБА_3 щодо привласнення ОСОБА_2 пально-мастильних матеріалів облікованих за військовою частиною, та подальшої реалізації вказаного пального ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на автостоянці фактичним володільцем, якої є ОСОБА_1 та яка розташована за адресою: АДРЕСА_3 . При цьому, ОСОБА_2 , повідомив ОСОБА_1 та ОСОБА_3 про, те що зазначені пально-мастильні матеріали, обліковані як власність Збройних Сил України, незважаючи на що останні погодилися на реалізацію злочинного умислу до кінця, керуючись спільною злочинною метою групи осіб на незаконне одержання прибутку. Так, згідно вказаної злочинної схеми, ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 отримували 23 гривні з кожного літру проданого пального, які у подальшому розподіляли між собою, а саме ОСОБА_2 отримував 18 (вісімнадцять) гривень з проданого літру пального, а ОСОБА_1 та ОСОБА_3 5 (п`ять) гривень з кожного літру проданого пального на двох.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 401 КК України особи, не зазначені у цій статті, за співучасть у військових злочинах підлягають відповідальності за відповідними статтями цього розділу.

Так, на наступний день після досягнення спільної злочинної мети на вчинення умисного злочину групою осіб, а саме у жовтні 2018 року (більше точну дату в ході досудового розслідування не встановлено) ОСОБА_2 будучи військовою службовою особою, зловживаючи своїм службовим становищем, перебуваючи на території військової частини за адресою: АДРЕСА_4, реалізуючи свій злочинний умисел направлений на привласнення військового майна групою осіб, за попередньою змовою із ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , в умовах особливого періоду, привласнив 400 літрів пального, яке є військовим майном, та незаконно організував вивезення його за межі військової частини до автостоянки, за адресою: АДРЕСА_3, чим розпорядився привласненим майном, передавши його ОСОБА_1 , та ОСОБА_3 для подальшої незаконної реалізації, та розподілу одержаних внаслідок цього грошових коштів.

У подальшому ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , будучи пособниками кримінального правопорушення, отримали від останнього паливо у кількості 400 літрів, яке у подальшому реалізували та отримані незаконним шляхом грошові кошти розподілили між усіма учасниками злочинної групи згідно вищевказаного розрахунку.

Надалі реалізовуючи спільний злочинний умисел на привласнення та подальшу реалізацію пального облікованого за військовою частиною, за попередньою змовою групою осіб із ОСОБА_1 та ОСОБА_3 будучи військовою службовою особою» зловживаючи службовим становищем ОСОБА_2 організував безперешкодний пропуск транспортних засобів ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , а саме автомобілів ТАТА державний номерний знак НОМЕР_1 та Ford Transit державний номерний знак НОМЕР_2 , на територію військової частини, за адресою: АДРЕСА_4, де ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , систематично завантажували викрадене ОСОБА_4 пальне у бочки та інші відповідні ємкості та здійснювали незаконне вивезення пального за межі військової частини та транспортували за адресою автостоянки ОСОБА_1 , а саме: АДРЕСА_3 , де здійснювали продаж зазначеного пального та в подальшому розподіляючи отриманий дохід між членами групи. За таких обставин ОСОБА_1 та ОСОБА_3 є пособниками вчинення ОСОБА_2 кримінального правопорушення, що виразилось у наданні засобів та знарядь (транспортних засобів) його вчинення, переховуванні та збуту пального, яке здобуте злочинним шляхом.

Так, 16 квітня 2019 року близько 15 год. 00 хв. ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на автомобілі Ford Transit державний номерний знак НОМЕР_2 прибули на територію військової частини, де ОСОБА_2 проходить військову службу, яка підпорядковується Оперативно тактичному угрупуванню «Північ» за адресою: АДРЕСА_4, де діючи за попередньою змовою із ОСОБА_2 , привласнили пальне у кількості 2 тон, шляхом незаконного відвантаження зазначеного пального у ємкості, які знаходились у автомобілі Ford Transit державний номерний знак НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1 звідки вказане пальне було транспортоване за адресою його реалізації ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , а саме: АДРЕСА_3 .

На підставі наведеного ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у тому, що своїми умисними діями, які виразилися у викраденні іншого військового майна, за попередньою змовою групою осіб, вчинене в умовах особливого періоду, крім воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 410 КК України.

17 квітня 2019 року у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення повідомлено про підозру ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Слідчий зазначає, що підозра ОСОБА_1 повністю обґрунтовується зібраними у ході досудового розслідування доказами, а саме: витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань, протоколом обшуку від 16.04.2019 приміщення магазину « ІНФОРМАЦІЯ_2 » за адресою: АДРЕСА_3 ; протоколом обшуку від 16.04.2019 місця № 69 на автомобільній стоянці за адресою АДРЕСА_3; протоколом обшуку від 16.04.2019 автомобіля «Ford Transit» н/з НОМЕР_2 ; протоколом затримання ОСОБА_1 від 16.04.2019; протоколом затримання ОСОБА_2 від 16.04.2019; протоколом допиту свідка ОСОБА_5 від 16.04.2019; протоколом обшуку автомобілю марки «Toyota», моделі «Camry» державний номерний знак « НОМЕР_3 » від 17.04.2019; протоколами допиту свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7 від 17.04.2019; протоколом обшуку складу пально-мастильних матеріалів ОТУ «Північ» від 17.04.2019; протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_1 від 08.05.2019; протоколами допиту свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 від 10.05.2019.

При цьому ОСОБА_1 , відповідно до ч. 4 ст. 12 КК України підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який законом, згідно санкції ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 410 КК України, передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до дванадцяти років.

18 квітня 2019 слідчим суддею Краматорського міського суду Донецької області було винесено ухвалу про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту 18 червня 2019.

14 червня 2019 слідчим суддею Краматорського міського суду Донецької області було винесено ухвалу про продовження запобіжного щодо підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у вигляді домашнього арешту, який полягає в забороні залишати житло за адресою: АДРЕСА_2 , у період часу з 22-00 годин до 06-00 години наступного дня, строком до 12 серпня 2019 року.

12 липня 2019 слідчим суддею Краматорського міського суду Донецької області було винесено ухвалу про продовження строку досудового розслідування в кримінальному провадженні до п`яти місяців, тобто до 17 вересня 2019 року.

Слідчий вказує, що строк домашнього арешту підозрюваного ОСОБА_1 закінчується 12.08.2019, однак закінчити досудове розслідування до зазначеного строку неможливо внаслідок необхідності виконання великого обсягу слідчих (процесуальних) дій та особливої складності кримінального провадження, зокрема, по кримінальному провадженню необхідно виконати наступне: провести огляд розсекречених та долучених до кримінального провадження матеріалів негласних слідчих (розшукових) дій; шляхом проведення слідчих та процесуальних дій перевірити причетність інших осіб до скоєння вказаного кримінального правопорушення; звернутись з клопотанням до слідчого судді Краматорського міського суду Донецької області з метою призначення судової економічної експертизи та судової товарознавчої експертизи; витребувати матеріали звіту щодо проведення позапланового внутрішнього аудиту окремих питань господарської діяльності за напрямком служби ПММ військової частини А1302 (А1962); здійснити тимчасовий доступ до речей та документів військових частин, що отримували пально-мастильні матеріали через військові частини А1302 та А1962; здійснити тимчасовий доступ до речей та документів, а саме до телефонних з`єднань ОСОБА_2 та ОСОБА_12 ; отримати висновок криміналістичної експертизи грошових коштів, які ОСОБА_2 отримав в результаті протиправної діяльності; отримати висновки судових експертиз матеріалів, речовин та виробів; за результатами здобутих доказів вирішити питання про остаточну кваліфікацію дій підозрюваних; в порядку ст. 290 КПК України здійснити відкриття матеріалів підозрюваним та стороні захисту; виконати інші необхідні для завершення досудового розслідування процесуальні дії та прийняти законне рішення у даному кримінальному провадженні, в порядку ст. 283 КПК України.

Обставинами, що перешкоджали раніше виконати вищевказані заходи, є те, що для проведення вищевказаних експертиз необхідний тривалий час, оскільки вони проводяться послідовно, в різних експертних установах, в яких через велике навантаження на експертів існує черга проведення експертиз, у зв`язку з чим, в межах строку досудового розслідування завершити проведення зазначених слідчих дій не виявилося можливим.

Вказаний перелік слідчих (розшукових) дій не є вичерпним та при необхідності можуть бути проведені інші слідчі (розшукові) дії, спрямовані на встановлення об`єктивної істини у кримінальному провадженні, збору доказів вини підозрюваних.

Метою та підставами продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту стосовно підозрюваного ОСОБА_1 є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватись від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний, може здійснити вищезазначені дії.

Слідчий також вказує, що відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п. 1, п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: можливості переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, а також знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, які з урахуванням викладеного, з моменту обрання запобіжного засобу на даний час не зменшилися та не зникли.

Так, ризик передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України обґрунтовується, тим, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину за який, передбачено понесення винною особою безальтернативного покарання у вигляді позбавлення волі строком від 5 до 12 років, у зв`язку із чим розуміючи тяжкість понесення покарання у разі визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні інкримінованого злочину, останній може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду з метою уникнення понесення покарання. Зазначений ризик, окрім іншого підтверджується тим, що ОСОБА_1 є жителем території, яка наближена до тимчасово окупованої території України де тимчасово не діють органи державної влади та правоохоронні органи, та відповідно у разі виїзду останнього до тимчасово окупованої території - це унеможливить притягнення останнього до кримінальної відповідальності, враховуючи продовження на даний час на території Донецької та Луганської областей збройного конфлікту між Збройними Силами України та незаконними військовими формуваннями, які тимчасово окупували частину території Донецької та Луганської областей, яка є непідконтрольною правоохоронним та іншим органам влади України, а відтак, з метою ухилитися від слідства та суду, ОСОБА_1 зможе виїхати на тимчасово окуповану частину території Донецької та Луганської областей.

Ризик передбачений п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме те, що останній може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей та документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення обґрунтовується, тим, що підозрюваний ОСОБА_1 може знати місцезнаходження документів, які складалися ним та його співучасниками під час привласнення військового майна, що дасть можливість підозрюваному знищити документи, що стосуються кримінального провадження.

Так, обрання запобіжного заходу у виді домашнього арешту стосовно ОСОБА_1 спрямоване на забезпечення посилення контролю за місцем перебування останнього, виконання ним процесуальних обов`язків, попередження та своєчасне припинення вчинення ОСОБА_1 інших кримінальних правопорушень.

Всі вищезазначені обставини, з урахуванням тяжкості злочину, вчиненого підозрюваним ОСОБА_1 , особи підозрюваного, з метою запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, вимагають вжиття дієвого та ґрунтовного запобіжного заходу відносно підозрюваного.

У даному випадку інший, більш м`який запобіжний захід унеможливить забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків.

Прокурор та слідчий в судовому засіданні підтримали клопотання та просили його задовольнити.

Підозрюваний та його захисник в судовому засіданні не заперечували проти задоволення клопотання про продовження строку домашнього арешту.

Заслухавши учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали кримінального провадження, слідчий суддя вважає клопотання прокурора обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно ч.2 ст.177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно до ст.178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього кодексу, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини перелічені у зазначеній статті.

Відповідно до ч.1,2 ст.181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

Відповідно до ч.6 ст.181 КПК України строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців. У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Сукупний строк тримання особи під домашнім арештом під час досудового розслідування не може перевищувати шести місяців. По закінченню цього строку ухвала про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту припиняє свою дію і запобіжний захід вважається скасованим.

Встановлено, що Територіальним управлінням Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42019130610000066 від 29.03.2019, за підозрою ОСОБА_1 у вчиненні злочину передбаченого ч. 5 ст. 27 та ч. 3 ст. 410 КК України, за підозрою ОСОБА_2 у вчиненні злочину передбаченого ч.3 ст.410 КК України, та ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

Санкція ст.410 ч.3 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 12 років, що відповідно до ст.12 КК України відноситься до особливо тяжкого злочину.

У вчиненні зазначеного кримінального правопорушення органом досудового розслідування обгрунтовано підозрюється ОСОБА_1 .

Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 вказаного кримінального правопорушення підтверджується сукупністю зібраних у кримінальному провадженні та долучених до клопотання доказів.

14 квітня 2019 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 та ч. 3 ст. 410 КК України.

18 квітня 2019 у відношенні ОСОБА_1 ухвалою слідчого судді Краматорського міського суду обрано запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту на строк 60 діб - до 18.06.2019 року включно.

Ухвалою слідчого судді Краматорського міського суду Донецької області від 14.06.2019 року підозрюваному ОСОБА_1 продовжено строк дії запобіжного заходу до 12.01.2019, із забороною залишати житло у період часу з 22-00 години до 06-00 години наступної доби.

Ухвалою слідчого судді Краматорського міського суду Донецької області від 12.07.2019 року строк досудового розслідування у кримінальному провадженні продовжено до 5 місяців, тобто до 17.09.2019 року.

Враховуючи, що досудове розслідування не завершено з об`єктивних причин, зазначених у клопотанні, на даний час не відпали підстави вважати, що продовжують існувати ризики, передбачені ст.177 КПК України, встановлені під час обрання підозрюваному запобіжного заходу, а саме: ризик переховуватися від органів досудового розслідування та суду з метою уникнути кримінальної відповідальності, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, та обґрунтованість підозри ОСОБА_1 у скоєнні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27 та ч. 3 ст. 410 КК України, яка підтверджується зібраними під час досудового розслідування доказами, а завершити досудове слідство до закінчення строку дії попередньої ухвали неможливо з причин складності вказаного кримінального провадження та необхідності проведення певних процесуальних дій, слідчий суддя вважає доцільним продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту та покладених на підозрюваного ОСОБА_1 обов`язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України, в межах строку досудового розслідування, тобто до 17.09.2019 року включно.

Керуючись вимогами ст.ст.131, 132, 176-178, 181, 183, 184, 194 КПК України, -

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого Третього слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську Боровенко О.І. про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у відношенні ОСОБА_1 - задовольнити.

Продовжити відносно підозрюваного ОСОБА_1 строк застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту за адресою: АДРЕСА_2 , в межах строку досудового розслідування, тобто до 17.09.2019 року включно, заборонивши йому залишати житло з 22-00 години до 06-00 години наступної доби.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_1 наступні обов`язки:

1.Прибувати до слідчого , прокурора та суду за першою вимогою.

2.Не відлучатись за межі м.Сєвєродонецьк Луганської області без дозволу слідчого, прокурора, суду.

3.Повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі не виконання покладених на нього обов`язків, до нього може бути застосовано більш жорсткий запобіжний захід і накладено грошове стягнення.

Контроль за виконанням ухвали слідчого судді покласти на орган Національної поліції за місцем проживання підозрюваного ОСОБА_1 .

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Донецького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Вступна і резолютивна частини ухвали виготовлені в нарадчій кімнаті та проголошені 09.08.2019 року.

Слідчий суддя А.М.Лутай