Рішення № 8360786, 15.03.2010, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

04.03.10р.Справа № 17/107-09 За позовом Державного підприємства "Придніпровська залізниця" м. Дніпропетровськ

до Відкритого акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області

про стягнення 14 656 грн. 40 коп.

Суддя Суховаров А.В.

Представники:

від позивача: Доброгорська Л.А., довір. № 132 від 01.01.09р.;

Іванченко Т.І., довір. № 505 від 27.01.09р.;

від відповідача: Фурманюк І.В., довір. № 6230/12 від 21.-8.09р.;

Зобова Л.М., довір. № 2397/12 від 14.04.09р.;

Бондаренко С.Ф., довір. № 6811/12 від 15.09.09р.

Суть спору:

Державне підприємство "Придніпровська залізниця" (надалі –позивач) звернулося до господарського суду з позовом, у якому просить стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" (надалі –відповідач) суму 14 656 грн. 40 коп. плати за користування вагонами за відомостями ф. ГУ-46 №№ 22019064, 22019065, 25019070, 26019072, 26019073, 29019077, 03029085 та №№ 27019074, 28019075 згідно з тимчасовою угодою № ПР/М-07-2/14-НЮдч від 12.04.07р.

В ході розгляду спору позивач, згідно уточненого розрахунку плати за користування вагонами від 02.02.10р., уточнив розмір нарахованої плати та просить суд стягнути з відповідача суму 13 802 грн. 01 коп. з тих же підстав.

Відповідач позовні вимоги не визнає повністю. У відзиві на позов заперечує проти тверджень позивача щодо відсутності у підприємства відповідача можливості отримувати від залізниці вагони в спірний період, а факт відмови від прийняття вагонів наданих залізницею документально не підтверджено. Також вказує на те, що нарахована позивачем плата по актам затримки безпідставна, так як вагони на час затримки в технічному та комерційному стані не були готові. При цьому, нарахований залізницею розмір плати у швейцарських франках за курсом НБУ до гривні, є порушенням п. 15 Правил користування вагонами і контейнерами, згідно якому плата за затримку вагонів нараховується та утримується в гривнях України. Разом з тим, позивачем порушені вимоги п. 4 Правил користування вагонами, зокрема ГЗК не повідомлений у встановленому порядку та відсутнє повторне повідомлення про запланований час подавання.

У судовому засіданні оголошувалась перерва з 27.10.09р. по 08.12.09р., згідно ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою господарського суду від 25.08.09р. строк вирішення спору за клопотанням сторін продовжено до 01.01.10р.

Ухвалою господарського суду від 08.12.09р. строк вирішення спору за клопотанням сторін продовжено до 01.03.10р.

Ухвалою господарського суду від 02.02.10р. строк вирішення спору за клопотанням сторін продовжено до 01.05.10р.

В порядку ст. 85 ГПК України, за згодою представників позивача та відповідача, у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -

встановив:

12.04.2007 року між позивачем (залізниця) та відповідачем (власником колії) було укладено тимчасову угоду № ПР/М-07-2/14-1495 НЮдч про експлуатацію залізничної під’їзної колії ВАТ "Пінічний ГЗК" (далі –Договір), у відповідності зі Статутом залізниць України, Правилами перевезення вантажів залізничним транспортом України, і на умовах цієї угоди експлуатується під’їзна колія, яка належить відповідачу, що примикає до станції Терни та ст. Рядова Придніпровської залізниці.

Позивач стверджує про те, що в січні - лютому 2009 року станцією Терни Придніпровської залізниці була нарахована ВАТ "Північний ГЗК" плата за користування вагонами, яка згідно уточненого перерахунку складає загальну суму 13 802 грн. 01 коп., з урахуванням ПДВ, у зв’язку із відмовою власника колії від прийняття цих вагонів на під'їзну колію.

Також, у судових засіданнях зазначає, що по відомостях за №№ 22019064, 22019065, 25019070, 26019072, 26019073, 29019077, 03029085 працівники відповідача не вказують конкретні види несправностей, тоді як на вагони, що включені у названі вище відомості, плата за користування нараховувалась після проведення ремонтних робіт. а відомості за №№ 27019074, 28019075 розраховувались у швейцарських франках по курсу НБУ до гривні, згідно телеграфного розпорядження № 000372/ЦМ від 24.12.08р., а отже є правомірними.

Господарський суд вивчивши матеріали справи встановив, що загальний час затримки вагонів на коліях станції було зафіксовано актами загальної форми ГУ-23 та пам’ятками форми ГУ-45 на підставі яких були оформлені відомості форми ГУ-46, згідно яких нараховувалась відповідна плата.

Суд вважає за необхідне частково задовольнити позивні вимоги з таких підстав.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частинами 1 і 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що:

-          суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться;

-          кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно ст. 908 Цивільного кодексу України загальні умови перевезення визначаються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Частиною 4 ст. 71 Статуту залізниць України порядок подачі і забирання вагонів і контейнерів на залізничній під'їзній колії встановлюється договором на експлуатацію залізничної колії (договором на подачу та забирання вагонів).

Роз’ясненням Президії Вищого господарського суду України від 29.09.2008 р. N 04-5/225 передбачено, що взаємовідносини залізниці з контрагентами мають визначатися Статутом, Правилами перевезення та відповідними договорами (п. 1.2 Роз'яснення).

Проведений аналіз доданого до позову Договору експлуатації не передбачає узгодженого інтервалу подачі чи/або забирання вагонів на під’їзні колії.

Пунктом 8 Правил користування вагонами і контейнерами передбачено, що у разі затримки вагонів на станції з причин, які залежать від вантажовласника, складається акт загальної форми, який підписується представниками станції і вантажовласника. В акті вказується час (у годинах та хвилинах) початку та закінчення затримки вагонів і їх номери.

Таким чином, оскільки в названому вище договорі не передбачений інтервал подання на під’їзну колію власних та орендованих вагонів, тому вони повинні передаватися відповідачу за повідомленням, де часом початку перебігу затримки вагонів на станції Терни з вини відповідача має бути час, коли спливає термін їх забирання з моменту повідомлення відповідача про готовність вагонів для забирання на власну під’їзну колію.

Згідно п. 5.13 Роз'яснень Президії Вищого господарського суду України за № 04-5/225 від 29.09.08р. загальний час, за який вантажовласником вноситься плата залізниці за користування вагонами, включає час затримки вагонів з причин, які залежать від вантажовласника, та час перебування їх у безпосередньому розпорядженні вантажовласника.

За умовами ст. 42 Статуту залізниць України якщо залізниця не повідомить про прибуття вантажу, одержувач звільняється від внесення плати за користування вагонами (контейнерами) і за зберігання вантажу до того часу, як буде надіслано повідомлення.

Відповідно до вимог п. 4 Правил користування вагонами і контейнерами, термін користування вагонами, що подаються залізницею, обчислюється не раніше часу, зазначеного у повідомленні.

У разі подавання вагонів без повідомлення, початок часу користування ними обчислюється після закінчення передбачених Правилами користування вагонами і контейнерами двох годин.

У разі подавання вагонів із запізненням, після часу, зазначеного у повідомленні, час користування обчислюється з моменту фактичної подачі, якщо запізнення не перевищує двох годин.

У разі запізнення понад дві години вагони вважаються поданими без повідомлення.

Проведений аналіз матеріалів справи вказує на наступні порушення позивачем положень п. 4 названих вище Правил, а саме:

-          відсутні повторні надіслання повідомлень про запланований час подавання спірних вагонів (так як пред'явленні залізницею з запізненням понад дві години);

-          не надано жодного повідомлення про запланований час подавання вагонів (підтвердженням чого є відсутність повідомлення в книзі ф. ГУ-2);

-          відсутній запис про технічний огляд вагонів, що робиться у книзі ф. ВУ-14;

Також, приписами п. 4 вказаних Правил, час передання вагонів залізницею вантажовласнику, а також вантажовласником залізниці зазначається у Пам'ятці про подавання/забирання вагонів, яка оформляється після закінчення приймально-здавальних операцій.

Пам'ятка підписується відповідальною особою станції і вантажовласника.

Проте, пам’ятки № 53 та № 102 за ф. ГУ-45 не надані для перевірки та підпису працівнику відповідача.

За викладеного вище, з урахуванням встановлених обставин справи, відповідачем доказів своєчасного та повторного повідомлення суду не надано.

В той же час, вивчення матеріалів справи не відображає взагалі будь-якого повідомлення або надання пам’ятки погодженої з представником відповідача, до того ж, позивачем вище вказані обставини не спростовані.

На підставі чого, акти загальної форми та пам’ятки не можуть бути доказом затримки спірних вагонів, саме з вини відповідача.

Разом з тим, господарський суд приймає як обґрунтовані твердження позивача про затримку вагонів по відомості № 26019073 за актом загальної форми № 620 (про затримку 12 вагонів на ст. Терни, згідно п. 8 Правил користування вагонами і контейнерами) на суму плати –72 грн. 60 коп., без ПДВ, та відомості № 27019074 за актом загальної форми № 622 (про затримку 13 вагонів на ст. Терни, згідно п. 8 цих же Правил) на суму плати –171 грн. 60 коп., без ПДВ, так як нарахований розмір плата є правомірним, затримка вагонів по названим відомостям підтверджена та визнана відповідачем у судовому засіданні.

У відповідності зі статтею 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

За умовами ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи викладене вище, позовні вимоги підлягають задоволенню частково у примусовому стягнені з відповідача на користь позивача суми 293 грн. 04 коп. з урахуванням ПДВ., а в решті позовних вимог слід відмовити за безпідставністю, необґрунтованістю та незаконністю нарахувань.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати по справі покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 4, 32, 33, 36, 43, 45, 49, 82-85, 116-117 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" (50079, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області; ЄДРПОУ 20365318) на користь Державного підприємства "Придніпровська залізниця" (49602, м. Дніпропетровськ, пр-т Карла Маркса, 108; ЄДРПОУ 01073828) суму 293 грн. 04 коп. (двісті дев'яносто три грн.. 04 коп.) нарахованої плати, 2 грн. 93 коп. (дві грн. 93 коп.) держмита, 2 грн. 36 коп. (дві грн. 36 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В решті позовних вимог –відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя А.В. Суховаров

Рішення підписано –10.03.10р.