Рішення № 8360748, 15.03.2010, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

04.03.10р.Справа № 35/43-10 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ГАЛЕАС",

м. Дніпропетровськ

до Акціонерного товариства закритого типу "Дніпродзержинський завод

продовольчих товарів",

м. Дніпродзержинськ Дніпропетровської області

про стягнення 98 712,04 грн

Суддя Широбокова Л.П.

Представники:

від позивача - Хандога В.В., юридичний консультант, дов. від 14.01.2010р.

від відповідача - представник Медвєдєва Л.В., дов. б/н від 01.02.2010р.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся до суду та просить стягнути з відповідача борг за поставлений товар з урахуванням індексу інфляції - 15 704,46 грн, 3% річних - 189,58 грн, штраф - 82 818,00 грн, посилаючись на невиконання відповідачем зобов'язань за договором №145/2008 від 15.10.2008р.

Позивач надав заявку від 16.02.2010р. про уточнення позовних вимог та просить стягнути з відповідача заборгованість за поставлений товар - 15 840 грн, оскільки товар був поставлений двома партіями по 600 кг вартістю 7 920 грн за кожну, посилаючись на договір №145/2008р. від 15.10.2008р., видаткові накладні №РН-0000133 від 18.08.2009р. та №РН-0000147 від 07.09.2009р. Крім того просить стягнути штраф у розмірі 5% від від вартості товару за кожний робочий день прострочення в розмірі 51 480 грн.

Представник позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.

Відповідач надав заперечення на позовну заяву, в яких визнає позовні вимоги тільки в частині основного боргу –15840,00 грн. Нарахування штрафних санкцій в розмірі 51480,00 грн вважає безпідставним, оскільки зміна штрафних санкцій за погодженням сторін не допускається і не може перевищувати подвійну облікову ставку НБУ. Крім того відповідно до п.5.3. укладеного договору штрафна санкція сплачується з моменту підписання специфікації, який, на його думку, не визначений.

За згодою представників сторін в судовому засіданні оголошено тільки вступну та резолютивну частину рішення.

Дослідивши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "ГАЛЕАС" - постачальник (надалі позивач) та Акціонерним товариством закритого типу "Дніпродзержинський завод продовольчих товарів" – покупець (надалі відповідач) було укладено договір поставки №145/2008 від 15.10.2008р. строком дії до 31 жовтня 2009 року.

Згідно п. 1.1. договору постачальник зобов’язався поставити товар (арахіс), асортимент якого визначається на підставі специфікацій, затверджених сторонами, а покупець прийняти та оплатити товар згідно з умовами договору.

На виконання умов договору позивач двічі поставив на адресу відповідача по 600 кг арахісу «Ява» на суму 7 740 грн кожна поставка згідно видаткових № РН-0000133 від 18.08.2009р. та № РН-0000147 від 07.09.2009р. Всього на загальну суму 15 480 грн.

За умовами п. 2.3. договору відповідач зобов’язаний здійснити оплату на підставі рахунків позивача шляхом передплати грошових коштів на рахунок позивача. Зважаючи на те, що позивач поставив товар з недотриманням умов договору щодо попередньої оплати, то слід вважати, що відносно цієї поставки сторонами не визначено в договорі строки виконання зобов’язання щодо оплати товару, та в силу положень ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України боржник зобов’язаний виконати своє зобов’язання на протязі семи днів з часу отримання від кредитора відповідної вимоги.

Позивач направив відповідачу претензію №1 від 06.11.2009р. про сплату заборгованості, відправка якої підтверджується фіскальним чеком від 06.11.2009р., тобто відповідач повинен був оплатити товар до 16.11.2009р. (з врахуванням поштового пробігу).

Відповідач зобов’язання щодо оплати товару не виконав. Заборгованість становить 15 480 грн, що підтверджується довідкою позивача про стан заборгованості на час розгляду справи та визнано відповідачем.

За приписами ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Доказів сплати цього боргу на час розгляду справи суду не надано.

Пунктом 5.3. договору передбачено, що за прострочку оплати відповідач повинен сплати штраф в розмірі 5% від вартості товару за кожен робочий день з моменту підписання специфікації.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Згідно положень ст. 549 Цивільного кодексу України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Оскільки сторони визначили, що штраф сплачується за кожний робочий день прострочення платежу, то фактично за своєю правовою природою обумовлена сторонами неустойка є пенею.

Згідно з частиною 6 статті 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Націона-льного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до частини 2 статті 343 Господарського кодексу України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Договірні правовідносини між платниками і одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань врегульовано Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", згідно з пунктами 1, 3 якого розмір пені за прострочку платежу, що встановлюється за згодою сторони, обчислюється від суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Таким чином, яким би способом не визначався в договорі розмір неустойки, він не може перевищувати той розмір, який встановлений законом як граничний (якщо він встановлений).

З огляду на викладене, враховуючи встановлення Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зо-бов'язань" граничного розміру відповідальності за прострочення пла-тежу у вигляді пені (розмір якої не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня), за прострочку платежу за договором може бути стягнута лише сума неустойки, яка не перевищує ту, що обчислена на підставі подвійної облікової ставки Національного банку України.

З врахуванням викладеного, пеня за період прострочення платежів з 17.11.2009р. по 16.02.2010р. становитиме 578,27 грн. В решті вимоги про стягнення пені в сумі 50901,73 грн задоволенню не підлягають.

Відповідно до ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. В силу положень ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб’єктів господарювання та споживачів, зокрема, шляхом присудження до виконання обов’язку в натурі та сплати неустойки, відшкодування збитків.

Відповідач неналежним чином виконав свої договірні зобов’язання перед позивачем з оплати поставлених йому товарів, чим порушив умови укладеного з позивачем договору та вище наведені приписи законодавства.

Таким чином, вимоги позивача обґрунтовані, доведені матеріалами справи та підлягають задоволенню частково в сумі боргу –15840,00 грн, та пені –578,27 грн. В решті позову слід відмовити.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по справі відносяться на сторони пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст.ст. 33, 44, 49, 82-85, 116-117 Господарського процесуального кодексу України, ст. ст. 525, 526, 625, 712 Цивільного кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Акціонерного товариства закритого типу "Дніпродзер-жинський завод продовольчих товарів" - 51914 м. Дніпродзержинськ Дніпропетровської області, вул. Романківська, буд.1, код ЄДРПОУ 00377532 (р/р невідомі) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ГАЛЕАС" - 49061 м. Дніпропетровськ, вул. Героїв Сталінграду,16, офіс 407, код ЄДРПОУ 23021387 (р/р 260050150138 в Експортно-імпортному банку України м. Дніпропетровська, МФО 305675) борг – 15 840,00 грн (п`ятнадцять тисяч вісімсот сорок грн 00 коп), пеню –578,27 грн. (п`ятсот сімдесят вісім грн 27 коп.), витрати по сплаті державного мита –164,18 грн (сто шістдесят чотири грн 18 коп) та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу – 57,58 грн (п`ятдесят сім грн 58 коп).

В решті позову відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дати його підписання та в цей термін може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

СуддяЛ.П. Широбокова Рішення підписано 10.03.2010р.