Вирок № 83603476, 12.08.2019, Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа № 348/1053/18

Провадження № 1-кп/348/100/19

12 серпня 2019 року м.Надвірна

Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області

в складі: головуючого судді - Грещука Р.П.,

секретаря - Кушнірчук М.Д.,

за участю прокурорів - Іроденко О.С.,

Лозінського Б.В.,

потерпілого(цивільного позивача) - ОСОБА_1 ,

його представника - ОСОБА_2 ,

обвинуваченого (цивільного відповідача) - ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Надвірна кримінальне провадження №12018090200000222 від 10.04.2018 року про обвинувачення

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , українця, розлученого, на утриманні одна неповнолітня дитина, з повною загальною середньою освітою, працює по тимчасових заробітках, громадянина України, несудимого, у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.122 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 умисно наніс потерпілому ОСОБА_1 середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто умисне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у ст.121 КК України, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров`я.

Злочин вчинено ним за наступних обставин.

10.04.2018 року приблизно о 09 год. 00 хв., в смт. Ланчин по АДРЕСА_3 , між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на подвір`ї житлового будинку ОСОБА_4 , на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин розпочався конфлікт.

Під час вказаного конфлікту ОСОБА_3 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний і протиправний характер своїх дій, передбачаючи їх шкідливі наслідки та свідомо бажаючи їх настання, наніс один удар дерев`яною колодою потерпілому в ділянку правої ноги, від якого ОСОБА_1 впав обличчям на землю, після чого, ОСОБА_3 продовжив наносити удари руками по тілу потерпілого.

В результаті неправомірних дій ОСОБА_3 ОСОБА_1 отримав тілеснеушкодження у вигляді закритого травматичного переломововивиху ділянки правого гомілкового-стопного суглобу з переломом обох кісточок, з приводу чого була проведена операція: «МОС пластиною та гвинтами зовнішньої та внутрішньої к-ки спицями», що згідно висновку судово-медичного експерта №142 від 22 травня 2018 року відноситься до середнього ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, як такі що не є небезпечними для життя в момент їх заподіяння та викликали тривалий розлад здоров`я.

Крім того, неправомірними діями обвинуваченого ОСОБА_3 потерпілому ОСОБА_1 було заподіяно матеріальну шкоду, яку потерпілий в сукупності визначив в сумі 19360 грн. 34 коп. та моральну шкоду, яку він оцінює в 50000 грн.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину визнав частково та пояснив суду, що він проживає в смт . Ланчин , Надвірнянського району, Івано- Франківської області . Потерпілий ОСОБА_1 являється його сусідом.

10.04.2018 року, на Великдень, він зранку пішов до свого знайомого ОСОБА_4

Зайшовши у коридор він побачив що там за столом сиділи ОСОБА_5 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 та розпивали спиртні напої. Оскільки він також в цей ранок вживав спиртні напої, тому присів з ними. Під час розпиття спиртного в нього виникла суперечка з ОСОБА_1 і він запропонував останньому вийти надвір поговорити.

Зазначає, що бін був п`яний і в процесі з`ясування з ОСОБА_1 відносин пошкодив йому ногу, однак яким чином сказати не може.

Разом з тим заперечує, що бив потерпілого по нозі дерев`яною колодою.

Що стосується його показань на досудовому слідстві, вказує, що він їх не перечитував, а просто підписав папір, який йому дали працівники поліції.

Цивільний позов прокурора в інтересах держави - Міністерства охорони здоров`я в особі Надвірнянської РДА до нього про стягнення 4470 грн. 21 коп. витрат за стаціонарне лікування ОСОБА_1 та цивільний позов ОСОБА_1 до нього про відшкодування 19360 грн. 34 коп. матеріальної шкоди та 50000 грн. моральної шкоди визнає, бо він розпочав конфлікт під час якого ОСОБА_1 отримав травму ноги.

Усвідомлює, що вчинив злочин, розкаюється у вчиненому. Просить суд карати його не суворо та взяти до уваги ту обставину, що він бажає помиритися з потерпілим. Запевнив суд, що подібного більше не повториться і просить його суворо не карати.

Крім часткового визнання обвинуваченим ОСОБА_3 вини у пред`явленому йому обвинуваченні та визнання цивільних позовів, його вина повністю доводиться іншими зібраними по справі та дослідженими в судовому засіданні доказами.

Зокрема, потерпілий ОСОБА_1 суду пояснив, що 10.04.2018 року він зранку планував поїхати в смт.Солотвино до своєї дружини. Перед тим він провів свою бабу, яка була в нього в гостях додому і повертаючись, вирішив зайти до свого двоюрідного брата - ОСОБА_4 у ОСОБА_4 були - ОСОБА_5 та його брат ОСОБА_6 , які розпивали спиртні напої. Брат ОСОБА_5 випив і пішов геть. Згодом прийшов ОСОБА_3 , який вже був напідпитку. В ході розпиття алкогольних напоїв виникла суперечка між ним та ОСОБА_3 , який запропонував йому вийти надвір та поговорити.

Стверджує, що коли він вийшов з будинку надвір, ОСОБА_3 , який йшов позаду, несподівано вдарив його по правій нозі дерев`яною колодою. Від удару він впав на землю, а ОСОБА_3 опинився зверху на ньому. В цей час з будинку вибігла баба ОСОБА_7 , яка почала кричати та бити ОСОБА_3 своєю палицею. В подальшому, баба викликала швидку допомогу, а потім прийшла його мати - ОСОБА_8 .

Просить карати обвинуваченого ОСОБА_3 згідно закону та в повному обсязі задоволити його цивільний позов.

Допитана в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_8 пояснила, що 10.04.2018 року її син - ОСОБА_1 пішов до її матері - ОСОБА_9 Близько 09 год. 30 хв. вона зателефонувала до сина і спитала коли він прийде додому, однак син відповів їй, що не швидко, бо в нього вивихнута нога. Вона відразу пішла до будинку ОСОБА_4 і побачила, що її син сидить під будинком. Син розповів їй, що в нього був конфлікт з ОСОБА_3 , який вдарив його дерев`яною підпорою і пошкодив йому ногу.

Свідок ОСОБА_9 суду пояснила, що потерпілий ОСОБА_1 є її внуком. 10.04.2018 року, на другий день Великодня , вона пішла до свого внука ОСОБА_4 Принесла йому пляшку горілки та закуску. ОСОБА_4 сидів на ганку за столом з ОСОБА_1 , ОСОБА_6 та розпивав спиртні напої. Залишивши горілку та закуску хлопцям вона пішла в кімнату і сіла на диван.

Через деякий час в хату зайшов ОСОБА_3 та почав говорити з хлопцями і казати, щоб ті йому наливали, на що ОСОБА_1 пожартував з ним сказавши, чи він приніс горілку.

Після цих слів ОСОБА_3 забрав його на вулицю поговорити.

Зазначає, що через деякий час вона почула з вулиці крики. Вийшовши надвір побачила, що внук лежить на землі, зверху на ньому сидить ОСОБА_3 Внук , побачивши її почав казати, що ОСОБА_3 вломив йому ногу, вдаривши коликом, який стояв коло хати.

Допитаний як свідок ОСОБА_4 суду повідомив, що він проживає в АДРЕСА_3 один. На другий день Великодних свят, а саме 10.04.2018 року зранку, прийшла його баба ОСОБА_7 та принесла пляшку горілки та закуску. В нього в той час були вгостях ОСОБА_5 та ОСОБА_1 . Він з ними сів розпивати спиртне, а баба пішла в кімнату та сіла на диван.

В цей час у двері хтось постукав. Відкривши двері він побачив на сходах ОСОБА_3 , який зайшов в коридор, привітався з присутніми та сів з ними до столу.

Під час розпиття горілки у ОСОБА_3 виник конфлікт з ОСОБА_1 і вони для розмови вийшли надвір.

Зазначає, що через деякий час всі вони почули на вулиці крик ОСОБА_1 . Спочатку пішла подивитися, що сталося баба ОСОБА_7 , а потім вийшов він.

ОСОБА_1 лежав на землі. Він його спитав, що сталося на що той відповів, що його по нозі вдарив підпорою ОСОБА_3 .

Крім того, вина обвинуваченого ОСОБА_3 в скоєнні злочину також доводиться письмовими доказами, а саме:

- протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення (або таке, що готується) від 10.04.2018 року. яким підтверджено, що 10.04.2018 року близько 09 год.30 хв. в смт.Ланчин по вул.І.Франка, ОСОБА_3 спричинив тілесні ушкодження у вигляді переломовивиху правої ноги ОСОБА_1 (а.с.87-88);

- висновком експерта №142, з якого вбачається, що на підставі даних судово-медичної експертизи ОСОБА_1 , медичної карти стаціонарного хворого №2426 Надвірнянської ЦРЛ, експерт приходить до такихпідсумків:

У ОСОБА_1 виявлено закритий травматичний переломовивих ділянки правого гомілково-стопного суглобу з переломом обох кісточок, з приводу чого була проведена операція: «МОС пластиною та гвинтами зовнішньої та внутрішньої к-ки спицями».

Вказана травма отримана від дії тупого твердого предмету, може відповідати терміну утворення вказаним підекспертним, та згідно «Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень» відноситься до середнього ступеню тяжкості тілесних ушкоджень, як такі, що не є небезпечними для життя в момент їх заподіяння, та викликали тривалий розлад здоров`я.

Відсутність перебування на лікуванні більше 21 дня, не відповідає характеру заподіяної травми, а тому не може бути підставою для зміни ступеню тяжкості тілесних ушкоджень.

Характер, локалізація виявленої закритої травми ділянки правого гомілково-стопного суглобу з переломом обох кісточок, не виключають можливості її утворення і від одного удару ногою, або іншим тупим предметом у вказану анатомічну ділянку (а.с.85-86);

Аналізуючи показання потерпілого ОСОБА_1 та свідків обвинувачення ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_4 , що стосуються обставин вчинення ОСОБА_3 інкримінованого йому злочину, суд надає їм віри, оскільки вони є послідовними, узгоджуються між собою та знаходяться в об`єктивному зв`язку із матеріалами кримінального провадження, стверджуються іншими об`єктивними доказами.

Дії ОСОБА_3 правильно кваліфіковані за ч.1 ст.122 КК України, як умисне нанесення середньої тяжкості тілесного ушкодження, тобто умисного ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у ст.121 КК України, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров`я.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_3 покарання, суд приймає до уваги ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, дані про особу обвинуваченого, те, що має постійне місце проживання, той факт, що на обліку у психіатричному та наркологічному кабінетах не перебуває, а також його поведінку до і після вчинення злочину.

По місцю проживання обвинувачений ОСОБА_3 характеризується позитивно, скарг на його поведінку в сільську раду не поступало.

Обставиною, що обтяжують покарання обвинуваченому є вчинення злочину особою, що перебуває в стані алкогольного сп`яніння.

Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , відповідно до ч.2 ст.66 КК України, суд враховує часткове визнання вини у скоєному злочині, повне визнання цивільного позову.

Відповідно до вимог ч.2 ст.65 КК України, особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для виправлення та попередження нових злочинів, а згідно ч.2 ст.50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого.

Тому, враховуючи всі обставини кримінального провадження, дані про особу обвинуваченого, суд прийшов до висновку, що ОСОБА_3 слід призначити покарання в межах, встановлених в санкції частини 1 статті 122 Кримінального кодексу України у вигляді обмеження волі.

Разом з тим, суд приходить до переконання, що виправлення і перевиховання ОСОБА_3 ще можливе без його тримання в кримінально-виконавчих установах відкритого типу без ізоляції від суспільства в умовах здійснення нагляду та з обов`язковим залученням засудженого до праці, а тому є всі підстави застосувати до обвинуваченого ст.75 КК України і звільнити його від відбування основного покарання у вигляді обмеження волі з випробуванням.

Беручи до уваги особу обвинуваченого та обставини кримінального провадження, суд приходить до висновку, що іспитовий строк обвинуваченому ОСОБА_3 слід визначити - 1 рік.

Згідно ст.76 КК України на обвинуваченого ОСОБА_3 під час іспитового строку слід покласти обов`язок повідомляти уповноважений орган (сектор) з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом (сектором) з питань пробації; періодично з`являтись для реєстрації до уповноваженого органу (сектору) з питань пробації.

На думку суду, саме таке покарання як обмеження волі буде достатнім і необхідним для виправлення ОСОБА_3 та попередження скоєння ним нових злочинів, справедливим у співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного.

Цивільний позов прокурора в інтересах держави - Міністерства охорони здоров`я в особі Надвірнянської РДА до ОСОБА_3 про стягнення 4470 грн. 21 коп. витрат за стаціонарне лікування ОСОБА_1 та цивільний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 в частині відшкодування 19360 грн.34 коп. матеріальної шкоди підлягає задоволенню з таких підстав.

Зі змісту ч.1 ст.1166 ЦК України вбачається, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Наявність шкоди характеризується зафіксованими документально втратами майнових, чи немайнових благ, які мають певну економічну цінність та виражаються в грошовому еквіваленті.

В судовому засіданні прокурором обґрунтовано суму витрат, які понесла Надвірнянська ЦРЛ на лікування потерпілого ОСОБА_1 в результаті злочинних дій обвинуваченого ОСОБА_3 , а потерпілим ОСОБА_1 долучено аптечні квитанції та товарні чеки (накладні) на придбання медикаментів, згідно призначення лікарів, на вказану потерпілим в позовні й заяві суму, тому суми матеріальної шкоди на користь Надвірнянської ЦРЛ та ОСОБА_1 в повному об`ємі підлягають стягненню з обвинуваченого (цивільного відповідача).

Що стосується стягнення з обвинуваченого ОСОБА_3 в користь потерпілого ОСОБА_1 моральної шкоди суд констатує наступне.

Згідно ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності вини.

Згідно пунктів 6, 7, 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України за №4 від 31.03.1995 року "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" із змінами та доповненнями, обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору. Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин.

Суд враховує, що потерпілий ОСОБА_1 в результаті протиправних дій ОСОБА_3 переніс стрес, переживання, фізичний біль, що призвело до порушення звичного способу та ритму його життя.

Визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди в даному випадку, суд керується засадами розумності, виваженості та справедливості, а також враховує ту обставину, що обвинувачений в судовому засіданні визнав цивільний позов ОСОБА_1 в повному обсязі, в тому числі і в частині відшкодування моральної шкоди.

Наведене свідчить про спроможність обвинуваченого ОСОБА_3 відшкодувати заявлену потерпілим суму моральної шкоди в повному об`ємі, а тому вимоги потерпілого ОСОБА_1 про відшкодування 50000 грн. моральної шкоди підлягають до задоволення.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.370, 374 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст.122 ч.1 КК України та призначити покарання - 1 (один) рік обмеження волі.

Застосувати до ОСОБА_3 ст.75 КК України і звільнити його від відбування призначеного покарання у вигляді обмеження волі з випробуванням з іспитовим строком 1 (один) рік.

Згідно ст.76 КК України покласти на ОСОБА_3 під час іспитового строку такі обов`язки:

- періодично з`являтись для реєстрації до уповноваженого органу (сектору) з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган (сектор) з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом (сектором) з питань пробації.

Цивільний позовпрокурора в інтересах держави - Міністерства охорони здоров`я в особі Надвірнянської районної державної адміністрації до ОСОБА_3 про стягнення 4470 грн. 21 коп. витрат за стаціонарне лікування ОСОБА_1 - задоволити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Надвірнянської районної державної адміністрації: р/р35417045048966, МФО 836014 код 01993575, УДСУ в Надвірнянському районі Івано-Франківської області - 4470 грн. 21 коп.

Цивільний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про відшкодування 16011 грн. 90 коп. матеріальної шкоди та 50000 грн. моральної шкоди - задоволити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 19360 грн. 34 коп. матеріальної шкоди та 50000 грн. моральних відшкодувань, всього -69360 грн. 34 коп.

Вирок суду може бути оскаржений до Івано-Франківського апеляційного суду через Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області протягом 30 днів з дня його проголошення, а обвинуваченим ОСОБА_3 - в той самий строк з часу отримання копії вироку.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення апеляційним судом.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Інші учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя Грещук Р.П.