Ухвала суду № 83549902, 09.08.2019, Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області

Справа № 348/1379/19

Номер провадження 1-кп/348/365/19

УХВАЛА

(про призначення судового розгляду)

09 серпня 2019 року м. Надвірна

Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області

в складі головуючого-судді: Міськевич О.Я.

секретаря судового засідання: Нагорняк Г.М.

з участю прокурора: Марчук С.В.

обвинувачених: ОСОБА_1 , ОСОБА_2

захисника: Халуса М.М.

розглянувши в підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Надвірна кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019090200000182 за обвинувальним актом від 27.06.2019 р. про обвинувачення ОСОБА_1 , ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

Обвинувальний акт, складений відносно ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за ч. 3 ст. 369 КК України, що надійшов до суду 08.07.2019 року із Надвірнянської місцевої прокуратури Івано-Франківської області, відповідає вимогам КПК України і не підлягає поверненню прокурору.

16.06.2019 р. до обвинуваченого ОСОБА_1 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк до 15.08.2019 р.

22.07.2019 р. суд призначив підготовче судове засідання.

В підготовчому судовому засіданні прокурор просила призначити судовий розгляд кримінального провадження, вважає, що обвинувальний акт складений з дотриманням вимог ст. 291 КПК України, підстав для закриття кримінального провадження, внесення подання про визначення підсудності немає.

Також прокурор заявила клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 у виді тримання під вартою, оскільки такий закінчується 15.08.2019 року, з огляду на те, що надалі є обставини, які свідчать про існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

Обвинувачений ОСОБА_2 не заперечив проти призначення судового розгляду.

Обвинувачений ОСОБА_1 та його захисник – адвокат Халус М.М. не заперечили проти призначення судового розгляду, однак заперечили проти продовження обвинуваченому строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою, оскільки прокурором не доведено продовження існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, так як він не має жодного наміру переховуватись від суду, чи вчиняти інші злочини. Також прокурором не доведено факи переховування ОСОБА_1 від органу досудового розслідування та перебування його в розшуку, оскільки ОСОБА_1 неодноразово здійснював перетин держаного кордону України та жодного разу його не було затримано. Крім того обвинувачений ОСОБА_1 має постійне місце проживання, працює по тимчасових заробітках, тобто має міцні соціальні зв`язки. Просять змінити обвинуваченому запобіжних захід з тримання під вартою на домашній арешт. У разі, якщо суд прийде до висновку про задоволення клопотання прокурора, просять визнати заставу у мінімальному розмірі, передбаченому законом.

Заслухавши думку учасників процесу, вивчивши обвинувальний акт, суд вважає, що кримінальне провадження підлягає призначенню до судового розгляду з наступних підстав:

Кримінальне провадження підсудне Надвірнянському районному суду.

Підстав для прийняття рішень, передбачених п.п. 1-4 ч. 13 ст. 314 КПК України, судом не встановлено. Сторони кримінального провадження клопотань не заявили.

Обвинувальний акт складено у відповідності до вимог КПК України, який затверджений прокурором.

За таких обставин є достатні підстави для призначення даного кримінального провадження до судового розгляду.

З врахуванням думки учасників, та вимог КПК України, судовий розгляд провести у відкритому судовому засіданні.

Також, згідно вимог ч. 3 ст. 315 КПК України, під час підготовчого судового засідання, суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого.

Крім того, ч. 3 ст. 331 КПК України визначено, що незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, строк запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 закінчується 15.08.2019 року.

Згідно із ч. 2 ст. 8 КПК України, принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Окрім цього, відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до практики ЄСПЛ, при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов`язково має бути розглянуто можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів, передбачених законом (правова позиція, викладена у п. 80 рішення ЄСПЛ від 10 лютого 2011 року у справі «Харченко проти України»).

Крім того, суд враховує положення ст. 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

Згідно із положеннями ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення.

Разом з цим, ст. 178 КПК України передбачає, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності обставини, у тому числі тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання її винною у кримінальному правопорушенні, вік та стан здоров`я, міцність соціальних зв`язків обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців, наявність постійного місця роботи та репутацію обвинуваченого, його майновий стан та наявність судимостей, дотримання умов попередньо застосованих запобіжних заходів, розмір майнової шкоди та інше.

Приймаючи рішення про можливість продовження обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою суд приймає до уваги, що відповідності до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди при розгляді справ застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Преценденте право Конвенції розробило чотири базових прийнятних підстави для відмови у звільненні особи з під варти:

-ризик, що особа, якій пред`явлено обвинувачення не з`явиться на суді /дело Stogmuller против Austria/;

-ризик, що особа, якій пред`явлено обвинувачення у випадку звільнення прийме дії, направлені на перешкоджання віправленню правосуддя /дело Stogmuller против Austria/;

-ризик, що особа, якій пред`явлено обвинувачення, здійснить подальші правопорушення /дело Matznetter против Austria/;

-ризик, що особа порушить громадський порядок /дело Letellier против France/.

Тримання під вартою може бути виправдано в тому випадку, якщо існують конкретні ознаки того, що це дійсно вимагається виходячи з інтересів суспільства, які, незважаючи на презумпцію невиновності, переважують правило поваги особистої свободи /дело W. против Switzerland, судебное решение от 26 января 1993 года § 30/.

На даний час ризики, які були підставою для обрання обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, не відпали.

Так, ризик переховування підтверджується тим, що обвинувачений ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України, який відноситься до категорії тяжких злочинів та передбачає покарання виключно у вигляді позбавлення волі на строк від чотирьох до восьми років позбавлення волі, а тому усвідомлюючи можливість призначення відносно нього такого покарання, обвинувачений буде намагатись ухилитись від кримінальної відповідальності. Крім того, ОСОБА_1 офіційно не працює, немає постійного джерела прибутку, не одружений, на утриманні нікого не має, в будь-який момент може змінити місце проживання, тобто у нього відсутні міцні соціальні зв`язки. Вказані обставини в сукупності свідчать про те, що опинившись на волі він зможе ухилятись від суду та не виконувати процесуальні рішення. Суд вважає недоведеними посилання сторони захисту про наявність в обвинуваченого міцних соціальних зв`язків, зокрема відсутність належних доказів на підтвердження наявності місця праці та сімейного стану.

Ризик вчинення іншого кримінального правопорушення підтверджується тим, що ОСОБА_1 , будучи раніше неодноразово судимим на шлях виправлення не став, належних висновків для себе не зробив, та повторно обвинувачується у вчиненні нового умисного злочину, Тобто ОСОБА_1 , перебуваючи на волі, може продовжувати займатись злочинною діяльністю. Також підозрюваним не надано доказів щодо офіційного працевлаштування, що може в подальшому спонукати вчиняти корисливі злочини.

Наведені обставини переконують, що заявлені ризики та суспільна небезпека особи обвинуваченого не зменшилась та виправдовують продовження тримання його під вартою. Відсутні належні об`єктивні і допустимі докази про зменшення або відсутність ризиків передбачених у пунктах 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. Інші, більш м`які запобіжні заходи, не попередить існуючих ризиків та не забезпечать виконання обов`язків, покладених на обвинуваченого, а тому суд дійшов висновку, що підстав для зміни застосованого до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на більш м`який запобіжний захід немає.

Враховуючи вище викладене, а такожте, що судовий розгляд кримінального провадження ще не розпочато, з метою забезпечення виконання обвинуваченим ОСОБА_1 покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від суду, вчиняти інші злочини, та обставини справи, суд прийшодить до висновку про задоволення клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1 В задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_1 та його захисника про зміну йому запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт слід відмовити.

При постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченими обов`язків, передбачених цим Кодексом (ч. 3 ст. 183 КПК України). Розмір застави, у відповідності до ч. 5 ст. 182 КПК України, визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину – від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Ухвалою слідчого судді Надвірнянського районного суду від 16.06.2019 р. ОСОБА_1 визначено розмір застави в межах 50 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Враховуючи тяжкість вчиненого злочину, особу обвинуваченого, та те, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, слідчий суддя вважає за необхідне визначити заставу відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України у розмірі 50 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків.

Відповідно до ч. 7 ст. 182 КПК України у випадках, передбачених ч. 3 або 4 ст. 183 КПК України, підозрюваний, обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, встановленому в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Окрім цього, слідчий суддя вважає за необхідне відповідно до ч. 3 ст. 183 та ч. 5 ст. 194 КПК України у разі внесення застави покласти на обвинуваченого ОСОБА_1 такі обов`язки:

-прибувати до суду за викликом;

-не відлучатися з місця проживання без дозволу прокурора або суду;

-повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд за межі України і в`їзд в Україну, зобов`язавши Управління ДМС України в Івано-Франківській області прийняти відповідний паспорт на зберігання.

Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК України, обвинувачений звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою в якому перебуває обвинувачений, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.

Крім того, відповідно до ст. 314-1, п. 6 ч. 3 ст. 314 КПК України суд також вважає за необхідне доручити представнику персоналу органу пробації скласти досудову доповідь відносно обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , роз`яснивши, в силу ч. 4 ст. 42 КПК України, обвинуваченим їх право брати участь у підготовці досудової доповіді шляхом надання необхідної інформації представнику персоналу органу пробації або відмовитись від такої участі.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 314-317, 369 КПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Призначити судовий розгляд кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019090200000182 за обвинувальним актом від 27.06.2019 р. про обвинувачення ОСОБА_1 , ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України, у відкритому судовому засіданні в приміщенні Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області (м. Надвірна, вул. Мазепи № 35, Івано-Франківської області) на 19 серпня 2019 року о 16:00.

Кримінальне провадження розглядати одноособово.

Про час розгляду справи повідомити учасників процесу.

Клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 – задовільнити.

Продовжити відносно обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 – запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк 60 днів, тобто до 10 год. 00 хв. 07 жовтня 2019 року.

Тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1 здійснювати в ДП «Івано-Франківська установа виконання покарань (№ 12)» Міністерства юстиції України.

Копію ухвали вручити обвинуваченому та прокурору і направити начальнику ДП «Івано-Франківська установа виконання покарань (№ 12)» Міністерства юстиції України для виконання.

Розмір застави визначити в межах 50 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 100350 (сто тисяч триста п`ятдесят) гривень 00 коп., яка може бути внесена підозрюваним чи іншою особою на р/р 37312032002265 ТУ ДСА України в Івано-Франківській області, код 26289647, банк одержувача ДКСУ м. Київ, МФО 820172.

Покласти на обвинуваченого ОСОБА_1 наступні обов`язки:

1) прибувати до суду за викликом;

2) не відлучатися з місця проживання без дозволу прокурора або суду;

3) повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд за межі України і в`їзд в Україну, зобов`язавши Управління ДМС України в Івано-Франківській області прийняти відповідний паспорт на зберігання.

Порушення вище викладених умов запобіжного заходу у вигляді застави має наслідком звернення застави в дохід держави та зарахування до спеціального фонду Державного бюджету України. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя/ суд вирішуватиме питання про застосування до підозрюваного/обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.

Якщо підозрюваний/обвинувачений виконає всі покладені на нього цією ухвалою зобов`язання, застава повертається підозрюваному/обвинуваченому/заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

У разі внесення застави та з моменту звільнення з-під варти у зв`язку із внесенням застави обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

В задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_1 та його захисника про зміну йому запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт – відмовити.

Доручити представнику персоналу Надвірнянського МРС філії ДУ «Центр пробації» в Івано-Франківській області в строк до 19 серпня 2019 року скласти та надати суду досудову доповідь щодо обвинувачених ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жителя АДРЕСА_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , жителя АДРЕСА_2 .

Роз`яснити обвинуваченим ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , що їм надається можливість брати участь у підготовці досудової доповіді. Участь особи у підготовці досудової доповіді полягає у наданні персоналу органу пробації інформації, необхідної для підготовки такої доповіді.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом семи днів з дня її оголошення до Івано-Франківського апеляційного суду через Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Суддя Міськевич О.Я.