Рішення № 83598777, 30.07.2019, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 липня 2019 року м. Кропивницький Справа № 390/750/19

провадження № 2-іс/340/53/19

Кіровоградський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді: Притули К.М.,

за участю секретаря: Потєхіної І.В.

представника позивача: ОСОБА_1

представника відповідача: Данілова С.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області про скасування податкових повідомлень - рішень,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області, в якому просить скасувати дію податкових повідомлень - рішень № 0000941303, 0000931303, 0000951303 від 04.03.2019 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що нею отримано дохід у сумі 297120 за ознакою « 114»- дохід отриманий у спадщину (подарований) від фізичної особи, що не є членом родини І та ІІ ступеня споріднення. Позивач зазначила, що нею було сплачено відповідний податок та подано відповідну декларацію в електронному вигляді, однак через кібератаки декларація до місця призначення не дійшла. За наведених обставин, позивач вважає, що податковим органом неправомірно здійснено нарахування згідно оскаржуваних податкових повідомлень - рішень.

18.07.2019 відповідачем було подано відзив на адміністративний позов, в якому представник зазначив, що працівниками ГУ ДФС у Кіровоградській області була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка фізичної особи ОСОБА_1 з питань дотримання вимог податкового законодавства при оподаткуванні доходів, отриманих у вигляді спадщини (дарування) за період з 01.01.2017 року по 31.12.2017 року.

В ході перевірки встановлено, що згідно інформації, яка знаходиться у відомостях центральної бази даних Державного реєстру фізичних осіб та інформації приватного нотаріуса Кропивницького міського нотаріального округу Яценка Я.В. № 222/01-16 від 06.11.2018 року, що надійшла на запит ГУ ДФС у Кіровоградській області - фізична особа ОСОБА_1 , окрім отриманих доходів, обов`язок щодо відображення яких у податковій декларації вважається виконаним і податкова декларація не подається, фактично отримала дохід, пов`язаний з обчисленням та сплатою податку на доходи фізичних осіб та військового збору з доходу, одержаного внаслідок вступу у права спадкоємця, оскільки оформив свої спадкові права від фізичної особи, яка не є членом сім`ї спадкодавця першого та другого ступеня споріднення, в сумі 297120 грн., в зв`язку з чим було винесено оскаржувані податкові повідомлення-рішення.

Вважає, що податкові повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області є правомірними, а позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню, оскільки позивачем не надано законодавчо обґрунтованих доводів та документів для спростування порушень, викладених в акті документальної позапланової невиїзної перевірки.

26.07.2019 на адресу суду надійшло заперечення на відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що позивач не погоджується з висновками податкового органу про нарахування податку на доходи фізичних осіб та військового збору.

25.06.2019, ухвалою судді, позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху.

Ухвалою судді Кіровоградського окружного адміністративного суду від 04.07.2019 відкрито провадження в адміністративній справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження у судовому засіданні на 30.07.2019.

Представник позивача, в судовому засіданні, вимоги позову підтримав в повному обсязі посилаючись на обставини зазначені в позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог з підстав зазначених у відзиві на позовну заяву.

Розглянувши подані позивачем і відповідачем документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що з 11.02.2019 р. по 11.02.2019 р. посадовою особою ГУ ДФС у Кіровоградській області проведено документальну позапланову невиїзну перевірку з питань дотримання вимог податкового законодавства при оподаткуванні доходів, отриманих у вигляді спадщини (дарування) за період з 01.01.2017 по 31.12.2017, за результатом якої складено Акт перевірки від 12.02.2019 р. №54/11-28-13-03/ НОМЕР_1 .

04.03.2019 р. ГУ ДФС у Кіровоградській області на підставі вищезазначеного акту перевірки прийнято податкові повідомлення-рішення:

- №000931303, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачені фізичними особами за результатами річного декларування на суму 18 570,00 грн., у тому числі за податковим зобов`язанням - 14856 грн., за штрафними санкціями -3714грн.;

-№000941303, яким збільшено суму грошового зобов`язання з військового збору, на суму 5 571,00 грн., у тому числі за податковим зобов`язанням - 4456,80грн., за штрафними санкціями -1114,20грн.;

- №0000951303, яким застосовано штрафні санкції з податку на доходи фізичних осіб, що сплачені фізичними особами за результатами річного декларування на суму 170 грн. (а.с. 13).

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд враховує наступне.

Як вбачається зі змісту акту перевірки, підставою для прийняття податкових повідомлень-рішень відповідач визначає те, що ОСОБА_1 успадкувала майно від фізичної особи, яка не є членом сім`ї спадкоємця першого та другого ступеня споріднення, і позивачем не було сплачено податок на доходи фізичних осіб та військовий збір з доходу, одержаного внаслідок успадкування цього майна та не було подано у встановленому порядку податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2017 рік.

Згідно з пп.162.1.1 п.162.1 ст.162 Податкового кодексу України платниками податку на доходи фізичних осіб є, зокрема, фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи.

Підпункт 14.1.54 пункту 14.1 статті 14 ПК України відносить спадщину, отриману на території України до доходів з джерелом їх походження з України.

Згідно з п.163.1 ст.163 ПК України об`єктом оподаткування резидента є: 163.1.1. загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; 163.1.2. доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання); 163.1.3. іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.

Відповідно до пп.164.2.10 п.164.2 ст.164 ПК України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід у вигляді вартості успадкованого чи отриманого у дарунок майна у межах, що оподатковується згідно з цим розділом.

Особливості оподаткування доходу, отриманого платником податку в результаті прийняття ним у спадщину чи дарунок коштів, майна, майнових чи немайнових прав, установлені статтею 174 ПК України.

Згідно з п.174.6 ст.174 ПК України кошти, майно, майнові чи немайнові права, вартість робіт, послуг, подаровані платнику податку, оподатковуються згідно з правилами, встановленими цим розділом для оподаткування спадщини.

Об`єкти спадщини оподатковуються за нульовою ставкою вартість власності, що успадковується членами сім`ї спадкодавця першого ступеня споріднення (пп. 174.2.1. п. 174.2 ст. 174 ПК України).

Відповідно до п.п.179.1, 179.7 ст.179 ПК України платник податку зобов`язаний подавати річну декларацію про майновий стан і доходи (податкову декларацію) відповідно до цього Кодексу. Фізична особа зобов`язана самостійно до 1 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену в поданій нею податковій декларації.

Пунктом 179.2 с. 179 ПК України передбачено, що відповідно до цього розділу обов`язок платника податку щодо подання податкової декларації вважається виконаним і податкова декларація не подається, якщо такий платник податку отримував доходи у вигляді об`єктів спадщини, які відповідно до цього розділу оподатковуються за нульовою ставкою податку та/або з яких сплачено податок відповідно до пункту 174.3 статті 174 цього Кодексу.

Отже, суд приходить до висновку, що податкова декларація не подається та податок на доходи фізичних осіб не сплачується, якщо кошти, майно, майнові чи немайнові права, вартість робіт, послуг, успадковується членами сім`ї спадкодавця першого ступеня споріднення.

Пунктом 174.4. статті 174 ПК України передбачено, що нотаріус щокварталу подає до контролюючого органу за місцем розташування державної нотаріальної контори або робочого місця приватного нотаріуса інформацію про видачу свідоцтв про право на спадщину та/або посвідчення договорів дарування в порядку, встановленому цим розділом для податкового розрахунку.

Судом встановлено, що приватний нотаріус Кіровоградського міського нотаріального округу Яценко Я.В. надав листом відповідачу відомості на запит, щодо доходів громадян в результаті нотаріального посвідчення договорів дарування або свідоцтв про право на спадщину за 2017 рік з ознакою доходу "114"-дохід, отриманий у спадщину (подарований) від фізичної особи, що не є членом сім`ї першого ступеня споріднення, відповідно до якого позивач отримала дохід у сумі 297120,00 грн.

Судом встановлено, що позивач за договором дарування отримала від ОСОБА_2 житловий будинок з господарськими спорудами та земельною ділянкою.

Так, позивач зазначила, що фактично вказаний будинок належав її батькові - ОСОБА_3 , але в зв`язку з відсутністю правильно оформлених юридичних документів, було вирішено оформити договір дарування на належне їй майно.

Підпунктом «а» пп. 174.2.1 п.174.2 ст. 174 ПК України встановлено, що об`єкти спадщини, що успадковується членами сім`ї спадкодавця першого та другого ступенів споріднення оподатковуються за нульовою ставкою.

Згідно з 14.1.263 ПК України членами сім`ї фізичної особи першого ступеня споріднення для цілей розділу IV цього Кодексу вважаються її батьки, її чоловік або дружина, діти такої фізичної особи, у тому числі усиновлені.

Так, судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не є родичами, відтак, сторони договори дарування нерухомого майна не є членами сім`ї першого ступеня споріднення, а тому у позивача, після отримання дарунку, виник обов`язок на подання декларації про майновий стан і доходи за 2017 рік.

Вказане не спростовується позивачем.

Позивач, зазначила, що всі обов`язкові платежі після отримання дарунку нею сплачено, що підтверджено відповідними квитанціями (а.с.3).

Відповідно до п. 46.1 ПК України, податкова декларація, розрахунок, звіт - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов`язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов`язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

При цьому позивач зазначила, що в квітні 2018 року нею подано декларацію через систему «МеДок», але в зв`язку з збоєм в роботі програмного забезпечення та блокування його вірусом, декларацію до органів ДФС з незалежних від неї причин не доставлено.

За вимогами пункту 44.3 статті 44 Податкового кодексу України платники податків зобов`язані забезпечити зберігання документів, визначених у пункті 44.1 цієї статті, а також документів, пов`язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності.

Згідно з пунктом 44.5 статті 44 Податкового кодексу України у разі втрати, пошкодження або дострокового знищення документів, зазначених в пунктах 44.1 і 44.3 цієї статті, платник податків зобов`язаний у п`ятиденний строк з дня такої події письмово повідомити контролюючий орган за місцем обліку в порядку, встановленому цим Кодексом для подання податкової звітності, та контролюючий орган, яким було здійснено митне оформлення відповідної митної декларації.

Пунктом 45 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України визначено, що тимчасово, до 31 грудня 2017 року у разі втрати та/або пошкодження інформації (у тому числі інформації, що міститься у базах даних обліку платника податків) внаслідок несанкціонованого втручання в роботу комп`ютерних мереж платника податків та за наявності документів, що підтверджують зазначені події, платник податків протягом 10 календарних днів з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України щодо незастосування штрафних санкцій за несвоєчасну реєстрацію податкових та акцизних накладних внаслідок несанкціонованого втручання в роботу комп`ютерних мереж платників податків" зобов`язаний письмово повідомити контролюючий орган за місцем обліку в порядку, встановленому цим Кодексом для подання податкової звітності.

Суд критично оцінює доводи позивача, оскільки зміст листа від 12.03.2019 року за вих.№11/6, наданого ФОП ОСОБА_4 на звернення позивача, свідчить лише про неможливість встановлення ПЗ «М.Е. Док» на комп`ютері позивача.

При цьому, жодних доказів щодо направлення з вказаної програми податкової декларації про майновий стан і доходи за 2017 року до органів ДФС позивачем не надано.

Не надано позивачем доказів повідомлення ГУ ДФС у Кіровоградській області з приводу несанкціонованого втручання в комп`ютерні мережі користувача - платника податків ОСОБА_1 .

Суд приходить до висновку, що декларація про майновий стан і доходи за 2017 рік до контролюючого органу ОСОБА_1 не подана та, відповідно, не задекларовано доходи у вигляді вартості успадкованого чи отриманого у дарунок майна.

Отже, з урахуванням вищевикладеного, суд приходить висновку, що оскаржувані рішення відповідача прийняті з додержанням норм ч.2 ст.19 Конституції України, а тому позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області про скасування податкових повідомлень - рішень не підлягають задоволенню.

Таким чином у задоволенні позовних вимог, в яких позивач просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення №000941303, №000931303 та №000951303 від 04.03.2019, прийняті Головним управлінням ДФС у Кіровоградській області необхідно відмовити.

Судових витрат, які підлягають стягненню на користь відповідача судом не встановлено.

Керуючись ст.,ст. 9, 14, 73-78, 90, 143, 242-246, 250, 255 КАС України, суд, -

В и р і ш и в

В задоволені позовних вимог ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідент. номер НОМЕР_2 ) до Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області (вул. Велика Перспективна, 55, м.Кропивницький, 25006, код за ЄДРПОУ 39393501) про скасування податкових повідомлень - рішень - відмовити.

З рішенням в повному обсязі сторони можуть ознайомитись 09 серпня 2019 року.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України, до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Кіровоградський окружний адміністративний суд.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду К.М. Притула