Рішення № 83598306, 30.07.2019, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 липня 2019 року Справа № 160/3474/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Боженко Н.В. розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін у письмовому провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом Первинної професійної спілки "Правозахисники країни" до Секретаріату Уповноваженого Верховної ради України з прав людини про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

17 квітня 2019 року Первинна професійна спілка "Правозахисники країни" (далі - позивач) звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Секретаріату Уповноваженого Верховної ради України з прав людини (далі - відповідач), в якій позивач просив:

- визнати дії Секретаріату Уповноваженого Верховної ради України з прав людини по відмові в наданні пропозицій Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо притягнення заступника начальника Головного управління Національної поліції в Полтавській області ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ст. 212-3 КУпАП за повідомленням Первинної професійної спілки "Правозахисники країни" від 18 січня 2019 року за вих. № 43, протиправними;

- зобов`язати Секретаріат Уповноваженого Верховної ради України з прав людини надати Уповноваженому Верховної Ради України з прав людини щодо притягнення заступника начальника Головного управління Національної поліції в Полтавській області ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ст. 212-3 КУпАП за повідомленням Первинної професійної спілки "Правозахисники країни" від 18 січня 2019 року за вих. № 43;

- стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області на користь Первинної професійної спілки "Правозахисники країни" понесені судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 1 921 грн. 00 коп.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що Первинною професійною спілкою "Правозахисники країни" було направлено запит від 30 грудня 2018 року за вих. № 951 до Головного управління Національної поліції в Полтавській області. Листом від 04 січня 2019 року за вих. № 44/115/04/38-2019 Головне управління Національної поліції в Полтавській області відмовило у наданні запитуваної інформації, вмотивовуючи відповідь тим, що у запиті відсутні відомості, яким чином запитувана інформація стосується трудових і соціально-економічних прав та законних інтересів членів профспілки. Оскільки, Первинна професійна спілка «Правозахисники країни» вважала, що запитувані інформація в наданні якої було відмовлено стосується трудових прав та законних інтересів її членів до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини було направлено повідомлення про скоєне посадовими особами Головного управління Національної поліції в Полтавській області правопорушення, що передбачене ст. 212-3 КУпАП за вих. № 43. Листом від 22 лютого 2019 року за вих. № 17/10-28/17-Д28-53 вих-19 Секретаріат Уповноваженого Верховної ради України з прав людини повідомив, що підстав для вжиття заходів реагування за повідомленням Первинної професійної спілки "Правозахисники країни" не вбачається, оскільки надання інформації відповідно до статті 28 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» регулюються виключно цим законом і не поширюються на відносини, які регулюються, зокрема Законом України «Про доступ до публічної інформації». Однак, зазначені дії відповідача позивач вважає протиправними, оскільки не вжиття Уповноваженим Верховної Ради з прав людини заходів реагування на порушення щодо ненадання інформації на запит Профспілці, перешкоджає діяльності останній, оскільки позивач не може надати інформацію на звернення членів Профспілки, а також захистити їх трудові права та законні інтереси, які були порушені ГУНП в Полтавській області.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2019 року позовну заяву було залишено без руху.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 травня 2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі № 160/3474/19. Розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, за наявними у справі матеріалами (письмове провадження).

14 червня 2019 року представник Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини в східних областях Красноперов С.Г. надав до суду відзив на позов, у якому заперечує проти задоволення позовних вимог Первинної професійної спілки "Правозахисники країни", вважає, що вказаний позов не ґрунтується на вимогах діючого законодавства, є необґрунтованим та безпідставними з огляду на наступне. До Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини від позивача надійшло звернення від 18.01.2019 року вих.№43 щодо стверджуваного порушення Головним управлінням Національної поліції в Полтавській області його права на отримання інформації визначеного статтею 28 «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» та проханням скласти протокол про адміністративне правопорушення відносно заступника начальника управління ОСОБА_1 . За результатами розгляду вказаного звернення Уповноваженим на підставі ст.17 Закону України «Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини» було прийнято рішення роз`яснити заходи, що має вжити позивач, про що його буде повідомлено листом регіонального представника Уповноваженого в Полтавській області від 22.02.2019 № 17/10-28/17-Д28-53 вих-19. Зважаючи на викладені обставини справи, межі повноважень та спосіб, у який має діяти Уповноважений з прав людини визначені Конституцією України та Законом України "Про Уповноваженого Верховної Ради з прав людини". Отже, прохання позивача про визнання дій Секретаріату щодо надання «відмови» у задоволенні прохань звернення від 18.01.2019 вих. № 43 є необґрунтованим та не відповідає змісту листа від 22.02.2019 № 17/10-28/17-Д28-53вих-19. Так, Законом №1045-ХІV визначено спеціальний порядок отримання інформації, що стосується трудових і соціально-економічних прав та законних інтересів своїх членів від роботодавців та державних органів. При цьому, відповідальності за порушення права профспілок на інформацію, визначеного статтею 28 Закону №1045-ХІV стаття 212-3 КУпАП не передбачає. У зв`язку з чим, позовні вимоги є необґрунтованими та не відповідають положенням чинного законодавства України.

Згідно положень ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглянув справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

З матеріалів справи вбачається, 30 грудня 2018 року позивачем направлено запит (вих.№951) начальнику Головного управління Національної поліції в Полтавській області в порядку статті 28 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» , у зв`язку із тим, що до профспілки звернулись поліцейські Головного управління Національної поліції в Полтавській області які є членами профспілки з проханням отримати детальну інформацію про забезпечення поліцейських пальним, в якому просить надпити на адресу профспілки наступну інформацію:

- який розмір грошових коштів виділений з бюджету був витрачений Головним управлінням Національної поліції в Полтавській області на придбання палива для заправки транспортних засобів, що перебувають на балансі управління станом на 30.12.2018 року;

- яка кількість транспортних засобів перебуває на балансі Головного управління Національної поліції в Полтавській області станом на 30.12.2018 року;

- яка кількість транспортних засобів використовується з тих, що перебувають на балансі Головного управління Національної поліції в Полтавській області, використовується секторами, відділеннями, відділами управління та його окремими структурними підрозділами, та яка кількість палива була виділена у 2018 році станом на 30.12.2018 рік, на кожну одиницю окремо.

Листом від 04.01.2019 № 44/115/04/38-2019 Головним управлінням Національної поліції в Полтавській області надано відповідь, якою повідомило, що для надання інформації вона повинна бути заздалегідь зафіксована та знаходитись у володінні відповідного органу, і у даному випадку для отримання запитуваної інформації необхідно провести додатковий змістовний аналіз документів, тобто створити вказану інформації. Та, зазначив, що у запиті відповідача відсутні відомості про те, яким чином запитувана інформація стосується трудових і соціально економічних прав та законних інтересів членів профспілки.

18 січня 2019 року позивачем направлено повідомлення «Про скоєння посадовими особами правопорушення передбаченого ст.212-3 КУпАП» (вих.№43) до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, яким просили притягнути заступника начальника Головного управління Національної поліції в Полтавській області ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності передбаченої ст. 212-3 КУпАП.

Листом від 22.02.2019 № 17/10-28/17-Д28-53вих-19 Секретаріатом Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини надано відповідь, в якій зазначено, що підстав для вжиття заходів реагування, не вбачається, а також роз`яснено, зокрема, що надання інформації відповідно до статті 28 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» регулюються виключно цим Законом і не поширюються на відносини, які регулюються, зокрема Законом України «Про доступ до публічної інформації». У зв`язку з чим, підстав для вжиття заходів реагування, не вбачається.

Не погодившись з даною відповіддю позивач звернувся до суду.

Суд при вирішенні спору виходить з того, що за змістом приписів ст.1 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» професійна спілка (профспілка) - це добровільна неприбуткова громадська організація, що об`єднує громадян, пов`язаних спільними інтересами за родом їх професійної (трудової) діяльності (навчання); первинна організація профспілки - добровільне об`єднання членів профспілки, які, як правило, працюють на одному підприємстві, в установі, організації незалежно від форми власності і виду господарювання або у фізичної особи, яка використовує найману працю, або забезпечують себе роботою самостійно, або навчаються в одному навчальному закладі.

Частиною 1 статті 2 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» визначено, що професійні спілки створюються з метою здійснення представництва та захисту трудових, соціально-економічних прав та інтересів членів профспілки.

Дія цього Закону поширюється на діяльність профспілок, їх організацій, об`єднань профспілок, профспілкових органів і на профспілкових представників у межах їх повноважень, на роботодавців, їх об`єднання, а також на державні органи та органи місцевого самоврядування (ст. 3 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності»).

Статтею 28 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» профспілки, їх об`єднання мають право одержувати безоплатно інформацію від роботодавців або їх об`єднань, державних органів та органів місцевого самоврядування з питань, що стосуються трудових і соціально-економічних прав та законних інтересів своїх членів, а також інформацію про результати господарської діяльності підприємств, установ або організацій. Зазначена інформація має бути надана не пізніше п`ятиденного терміну.

Відповідно до статті 46 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» особи, які чинять перешкоду здійсненню права громадян на об`єднання у профспілки, а також посадові та інші особи, винні в порушенні законодавства про профспілки, які своїми діями або бездіяльністю перешкоджають законній діяльності профспілок, їх об`єднань, несуть дисциплінарну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законів.

Таким чином, Законом України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» визначено спеціальний порядок отримання інформації та притягнення до відповідальності.

Законом України "Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини" визначено, що сферою застосування Закону є відносини, що виникають при реалізації прав і свобод людини і громадянина між громадянином України, незалежно від місця його перебування, іноземцем чи особою без громадянства, які перебувають на території України, та органами державної влади, органами місцевого самоврядування та їх посадовими і службовими особами.

Дія цього Закону також поширюється на відносини, що виникають між юридичними особами публічного та приватного права, а також фізичними особами, які перебувають на території України, у випадках, передбачених окремим законом.

Згідно ст. 4 Закону України "Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини", Уповноважений є посадовою особою, статус якої визначається Конституцією України, цим та іншими законами України.

Уповноважений здійснює свою діяльність незалежно від інших державних органів та посадових осіб. Діяльність Уповноваженого доповнює існуючі засоби захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина, не відміняє їх і не тягне перегляду компетенції державних органів, які забезпечують захист і поновлення порушених прав і свобод.

Згідно ст. 10 Закону України "Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини" для забезпечення діяльності Уповноваженого утворюється секретаріат, який є юридичною особою, має свій рахунок у банку та печатку встановленого зразка.

Відповідно до ст. 17 Закону України "Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини", Уповноважений приймає та розглядає звернення громадян України, іноземців, осіб без громадянства або осіб, які діють в їхніх інтересах, відповідно до Закону України "Про звернення громадян".

Звернення подаються Уповноваженому в письмовій формі протягом року після виявлення порушення прав і свобод людини і громадянина. За наявності виняткових обставин цей строк може бути подовжений Уповноваженим, але не більше ніж до двох років.

При розгляді звернення Уповноважений: 1) відкриває провадження у справі про порушення прав і свобод людини і громадянина; 2) роз`яснює заходи, що їх має вжити особа, яка подала звернення Уповноваженому; 3) направляє звернення за належністю в орган, до компетенції якого належить розгляд справи, та контролює розгляд цього звернення; 4) відмовляє в розгляді звернення.

Уповноважений не розглядає тих звернень, які розглядаються судами, зупиняє вже розпочатий розгляд, якщо заінтересована особа подала позов, заяву або скаргу до суду.

Повідомлення про прийняття звернення до розгляду або відмову у прийнятті звернення до розгляду надсилається в письмовій формі особі, яка його подала. Відмова у прийнятті звернення до розгляду повинна бути вмотивованою.

Відповідно до пункту 8-1 частини першої статті 255 КУпАП уповноважені особи секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини або представники Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини складають протоколи про адміністративні правопорушення, зокрема за статтею 212-3 КУпАП.

При цьому, статтею 212-3 КУпАП встановлено відповідальність за порушення права на інформацію та права на звернення, а саме відповідно до положень цієї статті відповідальність наступає виключно за порушення законів "Про доступ до публічної інформації", "Про оцінку впливу на довкілля", "Про особливості доступу до інформації у сферах постачання електричної енергії, природного газу, теплопостачання, централізованого постачання гарячої води, централізованого питного водопостачання та водовідведення", "Про доступ до архівів репресивних органів комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років", "Про відкритість використання публічних коштів" та "Про засади запобігання і протидії корупції".

Отже, стаття 212-3 КУпАП не передбачає відповідальність за порушення права профспілок на інформацію, визначеного статтею 28 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності», з посиланням на яку позивач звертався до начальника Головного управління Національної поліції в Полтавській області.

Приписами статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З огляду на вищевикладене, суд не вбачає в діях Секретаріату Уповноваженого Верховної ради України з прав людини ознак протиправної поведінки, оскільки притягнення до адміністративної відповідальності за порушення ст. 28 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» не передбачено відповідно до статті 212-3 КУпАП та при наданні відповіді на звернення позивача відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений діючим законодавством, у зв`язку з чим, позовні вимоги Первинної професійної спілки "Правозахисники країни" є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Згідно ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати в даному випадку не відшкодовуються.

Відповідно до ч. 5 ст. 250 Кодексу адміністративного судочинства України датою ухвалення судового рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Керуючись ст. ст. 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову Первинної професійної спілки "Правозахисники країни" (52070, Дніпропетровська область, с. Новоолександрівка, вул. Сурська, буд. 96, код ЄДРПОУ 39245807) до Секретаріату Уповноваженого Верховної ради України з прав людини (01008, м. Київ, вул. Інститутська, 21/8, код ЄДРПОУ 21661556) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії - відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.В. Боженко