Ухвала суду № 83598244, 12.08.2019, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

12 серпня 2019 року ЛуцькСправа № 140/2174/19

Суддя Волинського окружного адміністративного суду Плахтій Н.Б., розглянувши в порядку письмового провадження клопотання Головного управління ДФС у Волинській області про продовження процесуального строку у справі за позовом Головного управління ДФС у Волинській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення фінансових санкцій,

ВСТАНОВИВ:

Головне управління ДФС у Волинській області звернулося з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення фінансових санкцій в розмірі 6800,00 грн.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 16.07.2019 позовну заяву залишено без руху, оскільки вона подана без додержання вимог встановлених статтями 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) та надано строк для усунення недоліків позовної заяви - десять днів з дня вручення копії ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Разом з тим, ухвалою суду від 29.07.2019 за клопотанням представника позивача продовжено процесуальний строк, встановлений ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 16.07.2019 про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви на десять днів з дня вручення ухвали про продовження процесуального строку від 16.07.2019. Копія вказаної ухвали вручена позивачу 30.07.2019, що підтверджується повідомленням про вручення (отримання документів).

09.08.2019 представником позивача подано до суду клопотання про відстрочення сплати судового збору, оскільки Головне управління ДФС у Волинській області на даний час у зв`язку з обмеженим фінансуванням не має фактичної можливості здійснити сплату судового збору в даній справі. Просить продовжити строк для усунення недоліків позовної заяви та надати більш тривалий строк для сплати судового збору.

Клопотання про продовження процесуального строку не підлягає до задоволення, з огляду на таке.

Порядок поновлення та продовження процесуальних строків врегульовано статтею 121 КАС України.

Як визначено частиною другою статті 121 КАС України, встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Про поновлення або продовження процесуального строку, відмову у поновленні або продовженні процесуального строку суд постановляє ухвалу, яка не пізніше наступного дня з дня її постановлення надсилається особі, яка звернулась із відповідною заявою (частина шоста статті 121 КАС України).

Так, продовження строку є надання нового строку на вчинення процесуальної дії, яка не була з поважної причини вчинена у заздалегідь встановлений судом строк.

Майновий стан сторони (належні стороні майнові права та обов`язки) має визначатися судом у світлі конкретних обставин певної справи, включаючи спроможність заявника сплатити судовий збір. Отже, визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони.

Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати належні і допустимі, у розумінні ст.ст. 73, 74 КАС України, докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Разом з тим, гарантією реалізації права на судовий захист в аспекті доступу до правосуддя є встановлення законом помірного судового збору для осіб, які звертаються до суду. Це відповідає Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо заходів, що полегшують доступ до правосуддя‚ від 14 травня 1981 року № R (81) 7: «В тій мірі, в якій судові витрати становлять явну перешкоду доступові до правосуддя, їх треба, якщо це можливо, скоротити або скасувати» (підпункт 12 пункту D).

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі «Креуз проти Польщі» «право на суд» не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими. Вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.

Органи доходів і зборів є державними органами, які утримуються за рахунок Державного бюджету України та мають право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів, якими можна було б забезпечити сплату судового збору. Фінансування витрат на оплату судового збору для державних органів із державного бюджету передбачено за кодом економічної класифікації 2800 «Інші поточні платежі», розмір яких щорічно затверджується відповідним кошторисом.

Отже, з урахуванням частини другої статті 44 КАС України, особа, яка має намір подати позовною заяву, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов`язку дотримання вимог процесуального закону, в тому числі щодо оплати судового збору.

Так, Головне управління ДФС у Волинській області, маючи намір подати позовну заяву, повинен був вчинити усі можливі та залежні від нього дії для виконання процесуального обов`язку дотримання вимог процесуального закону стосовно оплати судового збору. Проте останнім не надано жодних доказів, які б підтверджували сукупність послідовних дій, спрямованих на дотримання вимог процесуального закону стосовно сплати судового збору.

Суд не бере до уваги доводи клопотання щодо відсутності відповідного фінансування, необхідного для сплати судового збору, оскільки обмежене фінансування установи не може бути підставою для продовження строку на усунення недоліків позовної заяви.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в ухвалах від 22.12.2018 у справі №820/6659/17, від 21.12.2018 у справі №826/12798/17.

Крім того, суд ухвалою від 29.07.2019 вже продовжував процесуальний строк позивачу на усунення недоліків позовної заяви на десять днів з дня вручення ухвали про продовження процесуального строку від 16.07.2019.

Таким чином, у задоволенні клопотання про продовження процесуального строку для усунення недоліків позовної заяви слід відмовити.

Пунктом 1 частини четвертої статті 169 КАС України визначено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Згідно із частиною п`ятою статті 169 КАС України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду не пізніше п`яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

Оскільки станом на 12.08.2019 позивачем не усунуто недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у строк, встановлений судом, то її слід повернути позивачеві.

Керуючись статтями 121, 169, 248 КАС України,

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання Головного управління ДФС у Волинській області про про продовження строку для усунення недоліків позовної заяви відмовити.

Позовну заяву Головного управління ДФС у Волинській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення фінансових санкцій повернути позивачу.

Роз`яснити позивачеві, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Копію ухвали про повернення позовної заяви надіслати особі, яка її подала, разом із позовною заявою та усіма доданими до неї документами.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала суду може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Суддя Н.Б.Плахтій