Рішення № 83591857, 06.08.2019, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

06.08.2019 м. УжгородСправа № 907/268/19

Суддя Господарського суду Закарпатської області Ремецькі О.Ф.,

за участю секретаря судового засідання Петрова Ю.А.

розглянувши матеріали справи

за позовом Департаменту міського господарства Ужгородської міської ради, м. Ужгород

до товариства з обмеженою відповідальністю Українсько-словацьке підприємство ФЕМ-ІНВЕСТ, м. Ужгород

про стягнення суми 551.809,08грн.

За участю представників:

від позивача не з`явився

від відповідача не з`явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду Закарпатської області з позовом до відповідача про стягнення суми 551.809,08грн. заборгованості по орендній платі за користування земельною ділянкою у м. Ужгород, вул. Гранітна, 14 за Договором оренди землі №1848 від 18.05.2016, посилаючись на порушення вимог ст.ст. 6, 11, 509, 525, 526, 626, 627, 628, 629 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193, 230, 231, 283 Господарського кодексу України

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 13.05.2019 у відповідності до вимог Господарського процесуального кодексу України судом було відкрито загальне позовне провадження у розгляді справи №907/268/19 та призначено дату підготовчого засідання на 10.06.2019.

Ухвалою суду від 10.06.2019 відкладено підготовче засідання на 17 липня 2019 р.

Ухвалою суду від 17.07.2019 розгляд справи по суті призначено на 06 серпня 2019.

06.08.2019 Позивачем надіслано клопотання, в якому позовні вимоги підтримує, вважає їх обґрунтованими та доведеними наявними у матеріалах справи доказами, просить їх задовольнити та провести засідання без участі департаменту міського господарства Ужгородської міської ради.

Відповідач не скористався наданим йому правом надати суду відзив на позов, на виклик суду жодного разу не з`явився, хоча підготовче провадження судом відкладалося. Відповідно до ст. 120 ГПК України судом вчинені дії для належного повідомлення відповідача про розгляд справи. Враховуючи, що про час та місце розгляду справи відповідач був повідомлений своєчасно та належним чином (ухвали було надіслано на його офіційну юридичну адресу), суд дійшов висновку, що він мав час та можливість надати свої заперечення з приводу предмета спору, та докази, які мають значення для розгляду справи по суті.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Приписами ч.2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, в матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

Судом також враховано, що згідно з приписами п. 6.1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Відповідно до ст. 233 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих позивачем.

Після виходу суду з нарадчої кімнати, у судовому засіданні 06.08.2019 судом проголошено вступну та резолютивну частину рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено у термін, передбачений ч. 6 ст. 233 ГПК України.

Розглянувши подані матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

18.05.2016 р. між Департаментом міського господарства Ужгородської міської та товариством з обмеженою відповідальністю Спільне Українсько-Словацьке підприємство "ФЕМ- ІНВЕСТ" було укладено договір оренди землі № 1848.

Відповідно до п. 1 вказаного Договору, Сторони погодили, що предметом Договору є надання Орендодавцем Орендареві права на строкове платне користування земельною ділянкою. під виробничими будівлями та спорудами та для їх обслуговування (цільове призначення згідно відомостей з ДЗК для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель і споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості) в АДРЕСА_1 .

Відповідно до п.2 Договору в оренду передається земельна ділянка загальною площею 13 474 кв. м.

Строк дії Договору до 09.11.2018 р. (п. 8).

Договір набирає чинності після підписання сторонами та проведення державної реєстрації права оренди землі (п. 40 Договору оренди землі).

На підставі Договору Департамент міського господарства Ужгородської міської ради передав, а ТОВ Українсько-Словацьке підприємство «ФЕМ-ІНВЕСТ» прийняло в оренду земельну ділянку площею 13 474 кв. м., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до п. 19 Договору, підставою для надання земельної ділянки в оренду є рішення Ужгородської міської ради від 09.11.2015 року № 1882. Передача земельної ділянки в оренду здійснилася з розробленням проекту її відведення.

Пунктом 12 Договору встановлено, що обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності здійснюється з урахуванням їх цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, за затвердженими Кабінетом Міністрів України формами, що заповнюються під час укладання або зміни умов договору оренди чи продовження його дії.

Згідно з п. 11 Договору, орендна плата вноситься Орендарем, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця в розмірі 27 061, 52 грн на рахунок орендодавця.

Відповідно до п. 33 Договору - зміна його умов можлива у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди спір вирішується у судовому порядку.

Відповідно до п. 5 Договору нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 10 824 607,38 грн. згідно витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, виданої управлінням Держземагенства в Ужгородському районі 3акарпатської області № 88/86-17 від 19.01.2016 р.

Згідно з приписами п. 27 даного Договору оренди Сторони погодили, що Департамент міського господарства в односторонньому порядку вносить зміни до даного Договору при зміні розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки, ставок земельного податку та ставок орендної плати відповідно до змін чинного законодавства.

У відповідності до Закону України "Про оренду землі", Податкового кодексу України розмір орендної плати (плати за землю) переглядається щороку, в залежності від визначеного Державною службою статистики України індексу споживчих цін за попередній рік.

Згідно п.8 підрозділу 6 Перехідних положень Податкового кодексу України визначено, що до земельних ділянок несільськогосподарського призначення індекс споживчих цін за 2016 рік встановлено на рівні 106 %.

Департамент міського господарства, переглянув розмір плати за землю в односторонньому порядку, шляхом збільшення на відповідний коефіцієнт індексації за 2016 р., про що ТОВ Спільному Українсько- Словацькому підприємству "ФЕМ-ІНВЕСТ" повідомлено листом № 24.01-12/387 від 09.03.2017 р.

За доводами позивача, відповідачем порушено умови договору щодо внесення орендної плати за користування земельною ділянкою в установлених в договорі сумах та строки.

Як вбачається з долученого позивачем до матеріалів справи розрахунку заборгованості, за період з листопада 2016 р. по вересень 2018 р. у відповідача наявний борг перед позивачем в розмірі 551 809,08 грн.

Зважаючи на наявність заборгованості, , з метою вирішення справи у позасудовому порядку, Департаментом міського господарства Ужгородської міської ради було направлено на адресу ТОВ Спільне Українсько-Словацьке підприємство "ФЕМ-ІНВЕСТ" претензії з розрахунками заборгованості по орендній платі № 24.01-13/30 від 21.11.2017 та № 25.01-13/59 від 16.05.2018 р. з вимогою погасити заборгованість. Дані вимоги залишені без відповіді, та задоволення. В зв`язку з чим Позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення заборгованості.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Дослідивши зміст укладеного між позивачем та відповідачем договору, суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором оренди землі.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов`язань, а саме майново господарських зобов`язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 93 Земельного кодексу України та ст. 1 Закону України "Про оренду землі" право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Статтею 13 Закону України "Про оренду землі" встановлено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Судом встановлено, що договором оренди від 18.05.2016 року орендодавець передав ТОВ Спільне Українсько-Словацьке підприємство "ФЕМ-ІНВЕСТ" у строкове платне користування об`єкт оренди земельну ділянку площею 13 474 кв. м., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно з частиною 2 статті 762 Цивільного кодексу України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Згідно з п. в ч. 1 ст. 96 Земельного кодексу України, землекористувачі зобов`язані своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.

Відповідно до ч. ч. 1-3 ЗУ «Про оренду землі», орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За приписами ст.ст.525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов`язання і одностороння зміна умов договору не допускаються. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобов`язання по сплаті орендної оплати за користування земельною ділянкою у розмірі 551 809,08 грн., відповідачем у ході розгляду справи у встановленому законом порядку не спростовано та не заперечено, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Частиною 4 ст. 13 ГПК України визначено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги Департаменту міського господарства Ужгородської міської ради, м. Ужгород до товариства з обмеженою відповідальністю Українсько-словацьке підприємство ФЕМ-ІНВЕСТ, м. Ужгород про стягнення суми 551.809,08грн. підлягають задоволенню у повному обсязі.

На підставі викладеного, враховуючи положення ст. 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача в повному обсязі.

Враховуючи вище вкладене та керуючись ст.ст. 13, 73, 74, 76, 77, 86, 129, 195, ч. 1 ст. 202, ст.ст. 232, 233, 237, 238, 240 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Українсько-Словацьке підприємство ФЕМ-ІНВЕСТ, (88000, м. Ужгород, вул. Гранітна 14, код ЄДРПОУ 31682629) на користь Департаменту міського господарства Ужгородської міської ради, м. Ужгород (88000, м. Ужгород, вул. площа Поштова, 3 код ЄДРПОУ 36541721) суму 551.809,08грн. (п`ятсот п`ятдесят одна тисяча вісімсот дев`ять гривень 08 коп.) заборгованості за договором оренди землі від 18.05.2016року.

3.Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Українсько-Словацьке підприємство ФЕМ-ІНВЕСТ, (88000, м. Ужгород, вул. Гранітна 14, код ЄДРПОУ 31682629) на користь Департаменту міського господарства Ужгородської міської ради, м. Ужгород (88000, м. Ужгород, вул. площа Поштова, 3 код ЄДРПОУ 36541721) суму 8.277,08грн. (вісім тисяч двісті сімдесят сім гривень 08 коп. ) у відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено: 12.08.2019

Суддя О.Ф. Ремецькі