Рішення № 83585854, 08.08.2019, Немишлянський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Фрунзенський районний суд м. Харкова)

Справа № 645/3776/17

Провадження № 2/645/72/19

ЗАОЧНЕ Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 серпня 2019 року м. Харків

Фрунзенський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді Бабкової Т.В.,

при секретарі судових засідань - Малій О.Л.,

за участю представника позивача Акціонерного товариства «ВТБ Банк» - адвоката Сербінова О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «ВТБ Банк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки, третя особа: ОСОБА_2 ,

ВСТАНОВИВ:

30.08.2017 року позивач, АТ «ВТБ Банк», звернувся до Фрунзенського районного суду м. Харкова з позовом, в якому просить в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_2 перед ВАТ «ВТБ Банк» (правонаступником якого є ПАТ «ВТБ Банк», а в подальшому АТ «ВТБ Банк» ) за генеральною угодою від 29.01.2008 року та укладеними на її підставі кредитними договорами № 15.41-25/08-СК від 23.05.2008 року та № 15.52-25/08-СК від 12.06.2008 року у розмірі 6 525 395,12 грн., з яких: за кредитним договором № 15.41-25/08-СК від 23.05.2008 року-197 911,85 доларів США (за офіційним курсом НБУ - 5 150 285,00 грн.): поточна заборгованість за кредитом - 0,00 грн., прострочена заборгованість за кредитом - 742 177,73 грн., 3 % річних - 217 942,64 грн.; прострочена заборгованість за процентами - 102 769,75 грн., 3 % річних - 65 975,39 грн., поточна заборгованість за процентами - 3 709,90 грн, пеня - 4 017 708,60 грн. За кредитним договором № 15.52-25/08-СК від 12.06.2008 року - 52 841,85 доларів США (за офіційним курсом НБУ - 1 375 110,12 грн.), з яких: поточна заборгованість за кредитом - 0,00 грн., прострочена заборгованість за кредитом - 178 326,85 грн., 3 % річних - 62 924,44 грн., прострочена заборгованість за процентами - 20 994,68 грн., 3 % річних - 15 681,29 грн., поточна заборгованість за процентами - 148,59 грн., пеня - 1 097 034,28 грн., звернути стягнення на заставлене відповідно до Іпотечного договору № 15.07-25/08-ДІ01 нерухоме майно - двокімнатну квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 46,5 кв.м., житловою площею 28,2 кв.м., яка належить ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу квартири, посвідченого 19.04.2000 року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Поляковою М.В. за № 2-180, зареєстрованого Комунальним підприємством «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» 28.04.2000 року за № П-2-3054, шляхом продажу предмета іпотеки на прилюдних торгах, встановивши початкову ціну предмета іпотеки на рівні його ринкової вартості, визначеної в результаті проведення відповідної судової експертизи; стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1600,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що 29.01.2008 року між ВАТ «ВТБ Банк», правонаступником якого є АТ «ВТБ Банк», та ОСОБА_2 (надалі - Позичальник) було укладено Генеральну угоду про надання кредитної лінії № 25 з договорами № 1 та № 2 про внесення змін до цієї генеральної угоди. Відповідно до генеральної угоди № 25 між позивачем та позичальником укладено кредитний договір № 15.41-25/08-СК від 23.05.2008 року та кредитний договір № 15.52-25/08-СК від 12.06.2008 року. Відповідно до кредитного договору № 15.41-25/08-СК від 23.05.2008 року позивач надав позичальнику кредит в сумі 300 000,00 доларів США, а за кредитним договором № 15.52-25/08-СК від 12.06.2008 року - 150 000,00 доларів США. Вказані суми кредиту позичальником отримано, проте не повернуто вчасно. Позивач звернувся до Дергачівського районного суду Харківської області з позовом до Позичальника про стягнення основної суми заборгованості. Рішенням Дергачівського районного суду Харківської області від 17.10.2016 року по справі № 619/4592/14-ц стягнуто з позичальника на користь позивача суму заборгованості за вказаними кредитними договорами у розмірі 11 301 501,00 грн. та судовий збір у розмірі 8004, грн. На даний час рішення добровільно не виконано. Станом на 20.06.2017 року заборгованість позичальника за кредитним договором № 15.41-25/08-СК від 23.05.2008 року складає 197 911,85 доларів США (за офіційним курсом НБУ - 5 150 285,00 грн.). Станом на 20.06.2017 року заборгованість позичальника за кредитним договором 15.52-25/08-СК від 12.06.2008 року складає 52 841,85 доларів США (за офіційним курсом НБУ - 1 375 110,12 грн.). В забезпечення виконання зобов`язань позичальника перед позивачем, між АТ «ВТБ Банк» та ОСОБА_1 було укладено Іпотечний договір № 15.07-25/08-ДІ01. Відповідно до п.п. 1.1 Іпотечного договору, його укладено для забезпечення виконання у повному обсязі зобов`язань позичальника перед позивачем за генеральною угодою № 25 від 29.01.2008 року та кредитним договорами, що укладені та/або будуть укладені на її підставі. Згідно п. 1.3 Іпотечного договору, предметом іпотеки є нерухоме майно, а саме двокімнатна квартира АДРЕСА_1 , загальною площею 46,5 кв.м., житловою площею 28,2 кв.м., яка належить ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу квартири, посвідченого 19.04.2000 року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Поляковою М.В. за № 2-180, зареєстрованого Комунальним підприємством «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» 28.04.2000 року за № П-2-3054. У зв`язку із невиконанням позичальником умов кредитного договору, на адресу ОСОБА_1 13.03.2014 року було направлено вимоги № 940/400-2 та № 941/400-2 про порушення зобов`язань за кредитними договорами та їх виконання майновим поручителем протягом 30 днів з моменту отримання вимог. Однак вказані вимоги відповідачем залишені без задоволення.

Ухвалою Фрунзенського районного суду м. Харкова від 28.09.2017 року відкрито провадження у даній цивільній справі.

31.10.2017 року на адресу суду надійшло письмове клопотання представника позивача АТ "ВТБ Банк" - Тобота Ю.А., який діє на підставі довіреності від 09.02.2017 року, про призначення по справі судової оціночно-будівельної експертизи.

27.11.2017 року представником третьої особи ОСОБА_2 - ОСОБА_3, яка діє на підставі довіреності від 13.03.2017 року, подано письмові заперечення на позовну заяву, в яких вбачається, що третя особа ОСОБА_2 не погоджується з позовними вимогами, вважає їх такими, що не підлягають задоволенню, виходячи з наступного. Вказує, що представником ПП "Інтерпоіск" подано заяву про перегляд заочного рішення Дергачівського районного суду Харківської області по справі № 619/4592/14-ц та суддею було відкрито провадження по даній заяві. Зазначає, що так як квартира АДРЕСА_1 була придбана не за рахунок кредиту, то у разі виселення відповідача та його сім`ї позивач повинен надати для них інше постійне жиле приміщення, як це передбачене ч. 2 ст. 109 ЖК України. Квартира АДРЕСА_1 є єдиним постійним місцем проживання відповідача та його сім`ї. Відповідно до інформації з Державного реєстру прав на нерухоме майно, крім спірної квартири іншого нерухомого майна у відповідача не має. Загальна площа квартири становить 46,5 кв.м., що не перевищує встановлену Законом України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті" площу у розмірі 140 кв.м. Тому, керуючись Законом України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті", предмет іпотеки, а саме квартира АДРЕСА_1 стягненню не підлягає, а виселення ОСОБА_1 та його сім`ї без надання їм іншого житлового приміщення - неможливе.

Ухвалою Фрунзенського районного суду м. Харкова від 27.11.2017 року, для визначення ринкової вартості квартири АДРЕСА_1 , по справі призначена судова оціночно-будівельна експертиза, проведення якої доручено експертам Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса, зупинено провадження по справі.

Ухвалою Фрунзенського районного суду м. Харкова від 26.03.2018 року в зв`язку із набуттям чинності 15.12.2017 року Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» №2147-VIII від 03.10.2017 року, котрим ЦПК України викладено в новій редакції, в визначено правила подальшого розгляду справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання по справі.

24.04.2018 року від відповідача ОСОБА_1 надійшла заява про застосування позовної давності, в якій відповідач посилається на те, що 13.03.2014 року позивач направив йому вимогу № 940/400-2 про повне дострокове погашення заборгованості за кредитом, сплатою відсотків за користування кредитом та пені, інакше ним буде ініційовано стягнення на предмет іпотеки. Вказану вимогу відповідачу було передано лише 20.03.2014 року. Приймаючи до уваги те, що ухвалою Фрунзенського районного суду м. Харкова було відкрито провадження по даній справі лише 28.09.2017 року, тобто поза межами встановленого законодавством України трирічного строку на звернення до суду, тому вважає, що у задоволенні вимог АТ "ВТБ Банк" необхідно відмовити у повному обсязі.

Ухвалою Фрунзенського районного суду м. Харкова від 22.06.2018 року закрито підготовче засідання по справі, цивільну справу призначено до розгляду в судовому засіданні, для визначення ринкової вартості квартири АДРЕСА_1 , по справі призначена судова оціночно-будівельна експертиза, проведення якої доручено експертам Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса, зупинено провадження по справі.

15.11.2018 року 23.08.2018 року на адресу суду з Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса надійшов висновок судової оціночно-будівельної експертизи № 17257, складений 19.10.2018 року, з якого вбачається, що ринкова вартість предмета іпотеки за іпотечним договором № 15.07-25/08-ДІ01 від 29.01.2008 року, а самеквартира АДРЕСА_1 , загальною площею 46,5 кв.м., житловою площею 28,2 кв.м., яка належить ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу квартири, посвідченого 19.04.2000 року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Поляковою М.В. за № 2-180, складає 662 879 грн.

Відповідач ОСОБА_1 , повідомлений про дату час і місце судового засідання, без повідомлення причин не з`явився в судове засідання, відзиву на позов не подав.

За наявності одночасного існування умов, передбачених положеннями ст.280 ЦПК України, суд вважав можливим ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, проти чого не заперечував позивач АТ «ВТБ Банк».

Суд, дослідивши доводи сторін, надані докази у їх сукупності, встановив наступні обставини.

Судовим розглядом встановлено, що 29.01.2008 року між ВАТ «ВТБ Банк», правонаступником якого є АТ «ВТБ БАНК», та 3-ю особою по справі ОСОБА_2 було укладено Генеральну угоду про надання кредитної лінії № 25, відповідно до якої банк зобов`язався надавати позичальнику кредитні кошти в порядку і на умовах, визначених кредитними договорами в рамках Генеральної угоди, які є її невід`ємними частинами. До Генеральної угоди сторонами було внесено зміни додатковою угодою №1 до Генеральної угоди від 23.05.2008 р., договором про внесення змін №2 до генеральної угоди від 15.11.2012 року.

Відповідно до п. 1.2 Генеральної угоди встановлюється ліміт надання банком кредитних коштів, який не повинен перевищувати суми еквівалентної 500 000 доларів США за офіційним курсом НБУ.

Відповідно до генеральної угоди № 25 між ВАТ «ВТБ Банк» та ОСОБА_2 укладено кредитний договір № 15.41-25/08-СК 23.05.2008 року та кредитний договір № 15.52-25/08-СК від 12.06.2008 року.

За остаточною редакцією п.1.1. кредитного договору № 15.41-25/08-СК 23.05.2008 року, ОСОБА_2 було надано грошові кошти (кредит) у вигляді не відновлюваної кредитної лінії на суму 300 000 доларів США строком по 22.05.2015 року зі сплатою процентів за користування у розмірі 18,5% річних - за період з 23.05.2008 року по 28.03.2011 року, у розмірі 14% річних - з 29.03.2011 року по 06.02.2014 року; в розмірі 13% річних - за період з 07.02.2014 року до кінця дії кредитного договору. До кредитного договору № 15.41-25/08-СК 23.05.2008 року сторонами було внесено зміни договорами про внесення змін: №1 до кредитного договору від 22.09.2009 року, №2 від 03.12.2009 року, №3 від 08.06.2010 року, №4 від 29.03.2011 року, №5 від 15.11.2012 року, №6 від 14.03.2013 року, №7 від 08.10.2013 року, №8 від 07.02.2014 року.

За остаточною редакцією п. 1.1. кредитного договору №15.52-25/08-СК від 12.06.2008 року, ОСОБА_2 було надано грошові кошти (кредит) на суму 150 000 доларів США строком по 11.06.2015 року зі сплатою процентів за користування у розмірі 18,5% річних - за період з 12.06.2008 року по 28.03.2011 року; у розмірі 14% річних - з 29.03.2011 року по 06.02.2014 року, в розмірі 13% річних - за період з 07.02.2014 року до кінця дії кредитного договору. До кредитного договору 2 сторонами було внесено зміни договорами про внесення змін: №1 до кредитного договору №15.52-25/08-СК - 02.10.2009 року, №2 від 03.12.2009 року, №3 від 29.03.2011 року, № 4 від 15.11.2012року, № 5 від 14.03.2013 року, №6 від 08.10.2013 року, №7 від 07.02.2014 року.

Пунктом 8.1. кредитного договору № 15.41-25/08-СК 23.05.2008 року та кредитний договір № 15.52-25/08-СК від 12.06.2008 року встановлено, що у разі прострочення позичальником зобов`язань з погашення кредиту та/або сплати процентів за його користування та/або інших платежів згідно умов кредитного договору більше 3-х банківських днів, позичальник зобов`язаний сплатити на користь кредитора пеню за кожний день прострочення у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діє на момент прострочення, від суми прострочених зобов`язань.

З метою забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором № 15.52-25/08-СК від 12.06.2008 року 12.06.2008 року між ВАТ «ВТБ Банк» та ПП «Інтерпоіск» було укладено договір поруки №15.52-25/08-ДП01, згідно якого поручитель - ПП «Інтерпоіск», зобов`язався відповідати перед банком за належне та своєчасне виконання позичальником зобов`язань за кредитним договором № 15.52-25/08-СК від 12.06.2008 року .

В забезпечення виконання зобов`язань ОСОБА_2 перед ВАТ «ВТБ Банк» між ВАТ «ВТБ Банк» та відповідачем по справі ОСОБА_1 29.01.2008 року було укладено Іпотечний договір № 15.07-25/08-ДІ01.

Відповідно до п. 1.1. Іпотечного договору його укладено для забезпечення виконання у повному обсязі зобов`язань Позичальника ОСОБА_2 перед позивачем за генеральною угодою № 25 від 29.01.2008 року та кредитними договорами, що укладені та/або будуть укладені на її підставі.

Згідно п. 1.3. Іпотечного договору предметом іпотеки є нерухоме майно - 2-кімнатна квартира АДРЕСА_1 , загальною площею 46,5 кв.м., житловою площею 28,2 кв.м. Предмет іпотеки належить Іпотекодавцю - громадянину Киргизстана ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу квартири, посвідченого 19.04.2000 року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Поляковою М. В. за № 2-180, зареєстрованого КП «Харківське МБТІ» 28.04.2000 року за № П-2-3054.

Позичальник ОСОБА_2 покладені на нього обов`язки за умовами кредитних договорів належним чином не виконав.

В зв`язку з невиконанням Позичальником умов кредитних договорів на адресу іпотекодавця ОСОБА_1 13.03.2014 року було направлені вимоги № 940/400-2 та № 941/400-2 про порушення зобов`язань за кредитними договорами та необхідність їх виконання протягом 30 днів з моменту отримання вимог. Останніми передбачено, що у разі невиконанні відповідачем зобов`язання банк буде ініціювати звернення стягнення на предмет майнового забезпечення. Факт отримання вказаних вимог відповідачем не заперечується.

В подальшому, 05.09.2014 року, ПАТ «ВТБ Банк» звернувся до Дергачівського районного суду Харківської області з позовом до позичальника ОСОБА_2 та поручителя ПП «Інтерпоіск» про солідарне стягнення заборгованості за кредитними договорами № 15.41-25/08-СК 23.05.2008 року та № 15.52-25/08-СК від 12.06.2008 року.

Рішенням Дергачівського районного суду Харківської області від 17.10.2016 року по справі № 619/4592/14-ц (провадження №2/610/33-16) стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ «ВТБ Банк» суму заборгованості за вказаними кредитними договорами у розмірі 11 301 501,00 грн. та судовий збір у розмірі 8004,00 грн., в іншій частині - позовні вимоги залишені без задоволення.

З мотивувальної частини зазначеного рішення суду встановлено, що розмір загальної заборгованості позичальника ОСОБА_2 за кредитними договорами № 15.41-25/08-СК 23.05.2008 року та № 15.52-25/08-СК від 12.06.2008 року станом на 13.05.2016 року складає - 11 301 501 грн.

При цьому розмір заборгованості ОСОБА_2 за кредитним договором №15.41-25/08-СК станом на 13.05.2016 року складає 356 099,43 доларів США, що за офіційним курсом НБУ станом на 13.05.2016 року становить 9 013 922 грн., з яких:

-4 291 263, 40 грн. - прострочена заборгованість за кредитом;

-152 779,75 грн. - три відсотки річних за прострочення сплати кредиту;

-1 437 813, 35 грн. - прострочена заборгованість за відсотками;

-47 908, 84 грн. - три відсотки річних за прострочення сплати процентів за користування кредитними коштами;

-10 728, 13 грн. - поточна заборгованість за відсотками;

-3 073 428, 26 грн. - пеня нарахована в зв`язку з порушенням зобов`язань щодо повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитними коштами.

Станом на 13.05.2016 року загальний розмір заборгованості ОСОБА_2 за кредитним договором №15.52-25/08-СК складає 90 371, 93 доларів США, що за офіційним курсом НБУ станом на 13.05. 2016 року становить 2 287 579 грн. з яких:

-1 002 325, 52 грн. - прострочена заборгованість за кредитом;

-50 010, 33 грн. - три відсотки річних за прострочення сплати кредиту;

-332 796, 03 грн. - прострочена заборгованість за відсотками;

-11 976, 04 грн. - три відсотки річних за прострочення сплати процентів за користування кредитними коштами.

-10 858, 49 грн. - поточна заборгованість за відсотками, раїни;

-879 612, 62 грн. - пеня нарахована в зв`язку з порушенням зобов`язань щодо повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитними коштами.

Рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 17.10.2016 року набрало законної сили.

На даний час рішення суду добровільно в повному обсязі не виконано.

З наданого АТ «ВТБ Банк» до позову розрахунку встановлено, що станом на 20.06.2017 року заборгованість за кредитним договором № 15.41-25/08-СК від 23.05.2008 року складає 197 911,85 доларів США (за офіційним курсом НБУ - 5 150 285,00 грн.), з яких:

-борг за кредитом: поточна заборгованість за кредитом - 0,00 грн., прострочена заборгованість за кредитом - 742 177,73 грн., З % річних - 217 942,64 грн., разом - 960 120,37 грн.;

-борг за процентами: прострочена заборгованість за процентами - 102 769,75 грн., 3% річних - 65 975,39 грн., поточна заборгованість за процентами - 3 709,90 грн. Разом - 172 456,04 грн.

-сума пені-4 017 708, 60 грн.;

станом на 20.06.2017 року заборгованість за кредитним договором № 15.52-25/08-СК від 12.06.2008 року складає 52 841,85 доларів США (за офіційним курсом НБУ - 1 375 110,12 грн.), з яких:

-борг за кредитом: поточна заборгованість за кредитом - 0,00 грн., прострочена заборгованість за кредитом - 178 326,85 грн., З % річних - 62 924,44 грн. Разом - 241 251,30 грн.;

-борг за процентами: прострочена заборгованість за процентами - 20 994,68 грн., 3% річних - 15 681,29 грн., поточна заборгованість за процентами - 148,59 грн., разом - 36 824,56 грн.

Пунктом 4.1 Іпотечного договору № 15.07-25/08-ДІ01 від 29.01.2008 року встановлено, що ВАТ «ВТБ Банк» має право за рахунок предмету іпотеки задовольнити свої вимоги в повному обсязі за основи зобов`язанням, включаючи сплату процентів, комісійних винагород, неустойки, основі суми боргу, інших платежів, витрат, пов`язаних з пред`явленням вимоги і звернення стягнення на предмет іпотеки, збитків, завданих порушенням основного зобов`язання та/або цього договору іпотеки. Пунктом 4.2 визначено, що у разі невиконання зобов`язань іпотекодавця за будь-яким договором, що є невід`ємною частиною Генеральної угоди, Іпотекодержатель має право достроково має право вимагати виконання зобов`язань в повному обсязі за всіма іншими договорами, укладеними на підставі цієї Генеральної угоди та задовольнити свої вимоги шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Відповідно до ст. 5.1 Іпотечного договору, ст. 33 Закону України «Про іпотеку» звернення стягнення на предмет іпотеки може здійснюватися на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або шляхом позасудового врегулювання (шляхом передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання або шляхом продажу предмету іпотеки іпотекодержателем від свого імені). Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється способом за вибором іпотекодержателя.

Як встановлено судом відповідно до умов кредитних договорів № 15.41-25/08-СК 23.05.2008 року та № 15.52-25/08-СК від 12.06.2008 року ОСОБА_2 повернення кредиту та сплату відсотків мав здійснювати щомісячними платежем упродовж строку кредитування, з визначенням остаточного строку повернення кредиту за договором № 15.41-25/08-СК 23.05.2008 року - 22.05.2015 року та 11.06.2015 року за кредитним договором № 15.52-25/08-СК від 12.06.2008 року.

Починаючи з лютого 2014 року ОСОБА_2 в порушення вимог 526,1048,1049 ЦК України, систематично не виконувалися зобов`язання по поверненню належних до сплати частин кредиту та процентів згідно умов вказаних кредитних договорів.

Згідно з ч.2 ст.1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то у разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст.1048 цього кодексу.

Правом вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому, у вигляді нарахованої заборгованості станом на 22.08.2014 року ( в подальшому збільшивши позовні вимоги - станом на 13.05.2016 року) ВАТ «ВТБ Банк» скористався. З дотриманням строків позовної давності банк звернувся із відповідним позовом до Дергачівського районного суду Харківської області, рішенням якого від 17.10.2016 року розмір загальної заборгованості за кредитними договорами № 15.41-25/08-СК 23.05.2008 року та №15.52-25/08-СК від 12.06.2008 року станом на 13.05.2016 року був стягнутий на користь ПАТ «ВТБ Банк» у розмірі 11 301 501 грн.

На час розгляду справи рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 17.10.2016 року в повному обсязі не виконано, а отже основне зобов`язання за договором № 15.41-25/08-СК від 23.05.2008 року та за договором № 15.52-25/08-СК від 12.06.2008 року, які забезпечені іпотекою відповідно до Іпотечного договору № 15.07-25/08-ДІ01 від 29.01.2008 року з ОСОБА_1 , не виконане.

Згідно з частиною першою статті 509, статтею 526 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За загальним правилом зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов`язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом (частини перша та друга статті 598 ЦК України).

Спливу позовної давності як підстави для припинення зобов`язання норми глави 50 «Припинення зобов`язання» ЦК України не передбачають.

При цьому відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. За правилами статті 266 ЦК України зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладення стягнення на заставлене майно тощо). Наслідки спливу позовної давності визначаються статтею 267 ЦК України.

Згідно з приписами статті 267 ЦК України особа, яка виконала зобов`язання після спливу позовної давності, не має права вимагати повернення виконаного, навіть якщо вона у момент виконання не знала про сплив позовної давності. Заява про захист цивільного права або інтересу має бути прийнята судом до розгляду незалежно від спливу позовної давності. Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Таким чином, позовна давність пов`язується із судовим захистом суб`єктивного права особи в разі його порушення, невизнання або оспорювання. Якщо упродовж установлених законом строків особа не подає до суду відповідного позову, то за загальним правилом ця особа втрачає право на позов у розумінні можливості в судовому порядку здійснити належне їй цивільне майнове право. Тобто сплив позовної давності позбавляє цивільне суб`єктивне право здатності до примусового виконання проти волі зобов`язаної особи.

У зобов`язальних відносинах (стаття 509 ЦК України) суб`єктивним правом кредитора є право одержати від боржника виконання його обов`язку з передачі майна, виконання роботи, надання послуги тощо. Зі спливом позовної давності в цих відносинах кредитор втрачає можливість у судовому порядку примусити боржника до виконання обов`язку. Так само боржник зі спливом строку позовної давності одержує вигоду - захист від можливості застосування кредитором судового примусу до виконання обов`язку.

Однак за змістом статті 267 ЦК України сплив позовної давності сам по собі не припиняє суб`єктивного права кредитора, яке полягає в можливості одержання від боржника виконання зобов`язання як у судовому порядку, так і без використання судового примусу. Зокрема, суд не має права застосовувати позовну давність інакше, як за заявою сторін, і без такої заяви може задовольнити позов за спливом строку позовної давності (частина третя статті 267 ЦК України). У разі пропущення позовної давності та наявності заяви сторони про її застосування суд може визнати причини пропущення поважними та прийняти рішення про задоволення позову (частина п`ята статті 267 ЦК України). Крім того, навіть після спливу позовної давності боржник може добровільно виконати зобов`язання і таке виконання закон визнає правомірним, здійсненим за наявності достатньої правової підстави (частина перша статті 267 ЦК України), установлюючи для особи, яка виконала зобов`язання після спливу позовної давності, заборону вимагати повернення виконаного.

Отже, ЦК України сплив позовної давності окремою підставою для припинення зобов`язання не визнає. Виконання боржником зобов`язання після спливу позовної давності допускається та визнається таким, що має достатню правову підставу. Пропущення позовної давності також не породжує права боржника вимагати припинення зобов`язання в односторонньому порядку (частина друга статті 598 ЦК України), якщо таке його право не встановлено договором або законом окремо.

Відповідно до приписів статті 575 ЦК України та статті 1 Закону України «Про іпотеку» іпотека - це окремий вид застави, вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду (частина перша статті 3 Закону України «Про іпотеку»). Вона має похідний характер від основного зобов`язання і, за загальним правилом, є дійсною до припинення основного зобов`язання або до закінчення строку дії іпотечного договору (частина п`ята статті 3 Закону України «Про іпотеку»).

Підстави припинення іпотеки окремо визначені в статті 17 зазначеного Закону. Конструкція цієї статті дає підстави для висновку, що припинення іпотеки можливе виключно з тих підстав, які передбачені цим Законом.

Так, згідно з указаною нормою іпотека припиняється у разі припинення основного зобов`язання (абзац другий частини першої статті 17 Закону України «Про іпотеку»). Натомість Законом України «Про іпотеку» не передбачено такої підстави для припинення іпотеки, як сплив позовної давності до основної чи додаткової вимог кредитора за основним зобов`язанням.

З вищенаведеного аналізу положень чинного законодавства, приймаючи до уваги, невиконання умов основного зобов`язання, розмір заборгованості за яким стягнуто позивачем в судовому порядку, та відсутність підстав для припинення іпотеки, заява представника 3-ї особи ОСОБА_2 . ОСОБА_3 про застосування позовної давності до вимог АТ «ВТБ Банк» про звернення стягнення на предмет іпотеки та відмову в їх задоволенні через сплив позовної давності задоволенню не підлягає.

07.06.2014 року набув чинності Закон України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», згідно з пунктом 1 якого не може бути примусово стягнуте (відчужене без згоди власника) нерухоме житлове майно, яке вважається предметом застави згідно із статтею 4 Закону України «Про заставу» та/або предметом іпотеки згідно із статтею 5 Закону України «Про іпотеку», якщо таке майно виступає як забезпечення зобов`язань громадянина України (позичальника або майнового поручителя) за споживчими кредитами, наданими йому кредитними установами - резидентами України в іноземній валюті, та за умови, що: таке нерухоме житлове майно використовується як місце постійного проживання позичальника/майнового поручителя або є об`єктом незавершеного будівництва нерухомого житлового майна, яке перебуває в іпотеці, за умови, що у позичальника або майнового поручителя у власності не знаходиться інше нерухоме житлове майно;

загальна площа такого нерухомого житлового майна (об`єкта незавершеного будівництва нерухомого житлового майна) не перевищує 140 кв. метрів для квартири та 250 кв. метрів для житлового будинку.

Поняття «мораторій» у цивільному законодавстві визначається як відстрочення виконання зобов`язання (пункт 2 частини першої статті 263 ЦК України), що повною мірою відповідає значенню цього слова, поданому в тлумачному словнику української мови.

Отже, мораторій є відстроченням виконання зобов`язання, а не звільненням від його виконання. Відтак установлений Законом України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» мораторій на стягнення майна, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті, не передбачає втрати кредитором права на звернення стягнення на предмет іпотеки (застави) у випадку невиконання боржником зобов`язань за договором, а лише тимчасово забороняє його примусово стягувати (відчужувати без згоди власника).

Крім того, згідно з пунктом 4 Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» протягом дії цього Закону інші закони України з питань майнового забезпечення кредитів діють з урахуванням його норм.

Оскільки вказаний Закон не зупиняє дії решти нормативно-правових актів, що регулюють забезпечення зобов`язань, то й не може бути мотивом для відмови в позові, на чому в письмових запереченнях наполягала представник 3-ї особи ОСОБА_2 . ОСОБА_3 , а є правовою підставою, що не дає змоги органам і посадовим особам, які здійснюють примусове виконання рішень про звернення стягнення на предмет іпотеки та провадять конкретні виконавчі дії, вживати заходи, спрямовані на примусове виконання таких рішень стосовно окремої категорії боржників чи іпотекодавців, які підпадають під дію положень цього Закону на період його чинності.

Положеннями ст.39 Закону України «Про іпотеку», в редакції закону № 2478-VIII від 03.07.2018 року,визначено, що у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки в рішенні суду зазначаються:

загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки;

опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя;

заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації (у разі необхідності);

спосіб реалізації предмета іпотеки;

пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки;

початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації, за умови подання будь-якою із сторін клопотання про необхідність визначення такої ціни (крім реалізації предмета іпотеки на прилюдних торгах).

У разі визначення судом способу реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів ціна предмета іпотеки у рішенні суду не зазначається та визначається при його примусовому виконанні на рівні, не нижчому за звичайні ціни на такий вид майна на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності або незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

З врахуванням наведеної вище редакції статті 39 Закону України «Про іпотеку», чинної на час розгляду справи, представник позивача адвокат Сербінов О.В. в рішенні суду ціну предмета іпотеки, визначену в ході проведення судової оціночно-будівельної експертизи № 17257 від 19.10.2018 року в розмірі 662 879 грн., просив не зазначати. Суд вважає підставним, що при обранні позивачем- іпотекодержателем способу реалізації предмета іпотеки на підставі рішення суду шляхом проведення прилюдних торгів ціна на предмет іпотеки повинна визначається при його примусовому виконанні на рівні, не нижчому за звичайні ціни на такий вид майна на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності або незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

Визнаючи загальний розмір вимог та всі його складові за основним зобов`язанням, а саме розмір заборгованості за договором № 15.41-25/08-СК 23.05.2008 року 22.05.2015 року та 11.06.2015 року № 15.52-25/08-СК від 12.06.2008 року, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки, суд зазначає наступне.

У висновках про правильне застосування норм права, викладених у Постанові Верховного суду від 28.03.2018 року по справі № 444/9519/12 (провадження № 14-10 цс 18), роз`яснено, що за змістом статті 526, частини першої статті 530, статті 610 та частини першої статті 612 ЦК України для належного виконання зобов`язання необхідно дотримувати визначені у договорі строки (терміни), зокрема щодо сплати процентів, а прострочення виконання зобов`язання є його порушенням. Відповідно до частини першої статті 1048 та частини першої статті 1054 ЦК України кредитодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором. Отже, припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

З урахуванням наведеного, приймаючи до уваги, що рішенням Дергачівського районного суду Харківської області від 17.10.2016 року, яке набрало законної сили, стягнуто заборгованість за кредитними договорами № 15.41-25/08-СК 23.05.2008 року та № 15.52-25/08-СК від 12.06.2008 року станом на 13.05.2016 року у розмірі 11 301 501 грн., подальше нарахування АТ «ВТБ Банк» процентів станом на 20.06.2017 року, тобто після спливу визначеного договором строку кредитування та після пред`явлення до позичальника вимоги згідно ч.2 ст.1050 ЦК України, є неправомірним, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

З врахуванням наведеного за кредитним договором № 15.41-25/08-СК від 23.05.2008 року станом на момент постановлення рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 17.10.2016 рокупрострочена заборгованість за процентами 2516,59 доларів США (за офіційним курсом НБУ - 65 489,65 грн.), 3 % річних за прострочені проценти - 2484,61 доларів США (за офіційним курсом НБУ - 64 657,31 грн.); за кредитним договором № 15.52-25/08-СК від 12.06.2008 року прострочена заборгованість за процентами - 582,56 доларів США (за офіційним курсом НБУ - 15 160,15 грн.), 3 % річних за прострочені проценти - 594,08 доларів США (за офіційним курсом НБУ - 15 459,81 грн.).

Крім того, оскільки право позивача нараховувати проценти за кредитом припинилося зі спливом строку кредитування, то необґрунтованою є вимога позивача про стягнення нарахованої на проценти неустойки за один рік до його звернення до суду. Розмір пені суд вважає встановленим на рівні визначеного рішенням Дергачівського районного суду Харківської області від 17.10.2016 року ( за кредитним договором № 15.41-25/08-СК 23.05.2008 року 3 073 428, 26 грн., що є еквівалентом 121 417,46 доларів США, та за кредитним договором № 15.52-25/08-СК від 12.06.2008 року - 879 612,62 грн., що є еквівалентом 34 749,57 доларів США, за офіційним курсом долара США станом на 13.05.2016 року - 25,3129 ).

За таких обставин, загальний розмір вимог та всі його складові за основним зобов`язанням, а саме розмір заборгованості за договором № 15.41-25/08-СК 23.05.2008 року 22.05.2015 року та 11.06.2015 року № 15.52-25/08-СК від 12.06.2008 року, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки, дорівнює:

-за кредитним договором № 15.41-25/08-СК від 23.05.2008 року - 163 313,55 доларів США (за офіційним курсом НБУ станом на 20.06.2017 року - 26,023126, складає 4 249 929, 09 грн.), з яких поточна заборгованість за кредитом - 0,00 грн., прострочена заборгованість за кредитом - 28 519,93 доларів США (за офіційним курсом НБУ - 742 177,73 грн.), 3 % річних за несвоєчасне повернення кредиту - 8 374, 96 доларів США (за офіційним курсом НБУ - 217 942,64 грн.), прострочена заборгованість за процентами - 2516,59 доларів США (за офіційним курсом НБУ - 65 489,65 грн.), 3 % річних за прострочені проценти - 2484,61 доларів США (за офіційним курсом НБУ - 64 657,31 грн.), пеня - 121 417,46 доларів США(за офіційним курсом НБУ - 3 159 661,86 грн. );

-за кредитним договором № 15.52-25/08-СК від 12.06.2008 року - 45 196,86 доларів США (за офіційним курсом НБУ на 20.06.2017 року - 26,023126, складає 1 176 163,58 грн.), з яких: поточна заборгованість за кредитом - 0,00 грн., прострочена заборгованість за кредитом - 6852,63 доларів США (за офіційним курсом НБУ - 178 326,85 грн.), 3 % річних за несвоєчасно повернутий кредит - 2418,02 доларів США (за офіційним курсом НБУ - 62 924,44 грн.), прострочена заборгованість за процентами - 582,56 доларів США (за офіційним курсом НБУ - 15 160,15 грн.), 3 % річних за прострочені проценти - 594,08 доларів США (за офіційним курсом НБУ - 15 459,81 грн.), пеня - 34 749,57 доларів США (за офіційним курсом НБУ - 904 292,44 грн.)

Загальний розмірі заборгованості ОСОБА_2 перед АТ «ВТБ Банк» за генеральною угодою № 25 від 29.01.2008 року та укладеними на її підставі кредитними договорами № 15.41-25/08-СК від 23.05.2008 року та № 15.52-25/08-СК від 12.06.2008 року становить 5 426 092, 67 ( за офіційним курсом НБУ на 20.06.2017 року - 26,023126, складає - 208 510,41 доларів США).

Розподіл судових витрат між сторонами проводиться у відповідність до положень ст. ст. 133, 141 ЦПК України, яка передбачає, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно платіжного доручення № 11401 від 19.08.2017 року позивачем при пред`явленні позову до суду був сплачений судовий збір у розмірі 1600 грн.

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню документально підтверджені витрати по оплаті судового збору.

Крім того, 15.11.2018 року на адресу суду надійшов висновок судової оціночно-будівельної експертизи № 17257, складений 19.10.2018 року. З супровідного листа вбачається, що вартість експертизи 5940 грн. сплачена, а.с, 168 том № 1.

Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 133 ЦПК України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати пов`язані із проведенням експертизи.

Таким чином, з відповідача ОСОБА_1 на користь АТ «ВТБ Банк» підлягає стягненню витрати, пов`язані із проведенням судової оціночно-будівельної експертизиу розмірі 5940 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 13, 76-81, 133, 141, 259, 263-265, 280 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Акціонерного товариства «ВТБ Банк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки, третя особа: ОСОБА_2 - задовольнити частково.

В рахунок погашення заборгованості ОСОБА_2 перед Публічним акціонерним товариством «ВТБ Банк» за генеральною угодою № 25 від 29.01.2008 року та укладеними на її підставі кредитними договорами № 15.41-25/08-СК від 23.05.2008 року та № 15.52-25/08-СК від 12.06.2008 року у розмірі 5 426 092 грн. 67 коп. ( за офіційним курсом НБУ - 208 510,41 доларів США), з яких за кредитним договором № 15.41-25/08-СК від 23.05.2008 року -163 313,55 доларів США (за офіційним курсом НБУ станом на 20.06.2017 року - 4 249 929, 09 грн.), з яких поточна заборгованість за кредитом - 0,00 грн., прострочена заборгованість за кредитом - 28 519,93 доларів США (за офіційним курсом НБУ - 742 177,73 грн.), 3 % річних за несвоєчасне повернення кредиту - 8 374, 96 доларів США (за офіційним курсом НБУ - 217 942,64 грн.), прострочена заборгованість за процентами - 2516,59 доларів США (за офіційним курсом НБУ - 65 489,65 грн.), 3 % річних за прострочені проценти - 2484,61 доларів США (за офіційним курсом НБУ - 64 657,31 грн.), пеня - 121 417,46 доларів США(за офіційним курсом НБУ - 3 159 661,86 грн. ); за кредитним договором № 15.52-25/08-СК від 12.06.2008 року - 45 196,86 доларів США (за офіційним курсом НБУ на 20.06.2017 року - 1 176 163,58 грн.), з яких: поточна заборгованість за кредитом - 0,00 грн., прострочена заборгованість за кредитом - 6852,63 доларів США (за офіційним курсом НБУ - 178 326,85 грн.), 3 % річних за несвоєчасно повернутий кредит - 2418,02 доларів США (за офіційним курсом НБУ - 62 924,44 грн.), прострочена заборгованість за процентами - 582,56 доларів США (за офіційним курсом НБУ - 15 160,15 грн.), 3 % річних за прострочені проценти - 594,08 доларів США (за офіційним курсом НБУ - 15 459,81 грн.), пеня - 34 749,57 доларів США (за офіційним курсом НБУ - 904 292,44 грн.), звернути стягнення на заставлене відповідно до Іпотечного договору № 15.07-25/08-ДІ01 нерухоме майно - двокімнатну квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 46,5 кв.м., житловою площею 28,2 кв.м., яка належить ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу квартири, посвідченого 19.04.2000 року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Поляковою М.В. за № 2-180, зареєстрованого Комунальним підприємством «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» 28.04.2000 року за № П-2-3054, шляхом продажу предмета іпотеки на прилюдних торгах, встановивши початкову ціну предмета іпотеки на рівні, не нижчому за звичайні ціни на такий вид майна на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності або незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «ВТБ Банк» судовий збір 1600 грн. та витрати на проведення експертизи 5940 грн.

Відповідачем протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення може бути подана письмова заява про перегляд заочного рішення відповідно до вимог ст. ст. 284-285 ЦПК України.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення може бути оскаржене позивачем в загальному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складання повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи Харківському апеляційному суду до або через Фрунзенський районний суд м. Харкова.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом зазначених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач - Акціонерне товариство «ВТБ БАНК», п/р НОМЕР_1 в ПАТ «ВТБ БАНК», МФО 321767, код ЄДРПОУ 14359319, адреса місцезнаходження: 01004, м. Київ, бульвар Т. Шевченка/вул. Пушкінська, 8/26.

Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової карти платника податків НОМЕР_2 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 .

Третя особа - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової карти платника податків НОМЕР_3 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .

Повне судове рішення складено 12.08.2019 року.

Суддя-