Рішення № 83573453, 12.08.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

1/338

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

12 серпня 2019 року № 640/9287/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючої судді Клочкової Н.В., розглянувши в порядку спрощеного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві

про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 (надалі - позивач, ОСОБА_1 ), адреса: АДРЕСА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві (надалі - відповідач), адреса: 04053, місто Київ, вулиця Бульварно - Кудрявська, будинок 16, в якій позивач просить суд:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві щодо зняття доплати до старого розміру пенсії;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві встановити доплату до старого розміру та виплатити різницю недоотриманої пенсії за період з 01 травня 2018 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач послався на те, що він перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в місті Києві та отримує пенсію по інвалідності у розмірі пенсії за віком згідно із Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

18 квітня 2017 року позивачу призначена пенсія по інвалідності 3 група у розмірі пенсії за віком в сумі 5373,97 грн.

З 01 жовтня 2017 року розмір пенсії позивача за віком зменшено, у зв`язку зі зменшенням величини оцінки одного року страхового стажу з 1,35% до 1%, що, як зазначає позивач, призвело до зменшення основного розміру пенсії, всупереч тому, що вимогами законодавства передбачено виплата пенсії в раніше встановленому розмірі.

У зв`язку з вказаними вище обставинами, загальний розмір пенсії склав 5523,97 грн.

23 квітня 2018 року позивачу встановлена ІІ група інвалідності, однак з 01 травня 2018 року, як зазначено у позовній заяві, розмір пенсії позивача зменшився до 4145,09 грн.

03 січня 2019 року позивач звернувся до відповідача з заявою щодо розрахунку його пенсії, проведеного з 01 травня 2018 року та причини зменшення її розміру.

Листом від 11 січня 2019 року №5874/02/Ч-133 відповідач повідомив позивача про те, що при зміні групи інвалідності доплата до попереднього розміру пенсії не нараховується, проте, за доводами позивача, відповідач не обґрунтував правомірності зняття доплати до попереднього розміру пенсії.

З вказаними діями відповідача позивач не погоджується, що стало підставою для звернення до адміністративного суду.

Заперечуючи проти задоволення позовних вимог представник відповідача послався на те, що позивачу здійснено перерахунок пенсії у відповідності до чинного законодавства та у спосіб, передбачений законом.

Крім того, у відзиві на позовну заяву зазначено, що ОСОБА_1 отримує пенсію по інвалідності згідно Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

11 жовтня 2017 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій», яким до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» внесено зміни, зокрема, щодо того, що з 01 жовтня 2017 року перераховуються із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній заробіток за 2014,2015 та 2016 роки із застосування величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%.

На виконання Закону позивачу здійснено перерахунок з 01 жовтня 2017 року із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2014, 2015 та 2016 роки у сумі 3764,40 грн із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%.

Розмір пенсії за віком з 01 жовтня 2017 року наступний 2,74434*3764,40 грн*0,38250=3951,53 грн, де 2,74434 - індивідуальний коефіцієнт заробітної плати, 3764,40 грн - показник середньої заробітної плати в Україні за 2014-2016 роки, 0,38250 - коефіцієнт страхового стажу.

Загальний розмір пенсії з 01 жовтня 2017 року ОСОБА_1 до виплати складає 5523,97 грн, де 3951,53 грн - основний розмір пенсії, обчислений відповідно до статті 27 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», 43,56 грн - доплата за понаднормований стаж 3 роки, 150,00 грн - надбавка за дитину до 18 років, 1378,88 грн - доплата до розміру пенсії до 01 жовтня 2017 року.

Оскільки розмір пенсії позивача не зменшився, звуження змісту та обсягу прав і свобод не відбулось.

Крім того, представник відповідача послався й на те, що 23 квітня 2018 року позивачу встановлена ІІ група інвалідності і був зроблений перерахунок пенсії з 01 травня 2018 року, її розмір становить 4145,09 грн, де 2,74434-ідивідуальний коефіцієнт заробітної плати*3764,40-показник середньої заробітної плати в Україні за 2014-2016 роки*0,38250-коефіцієнт страхового стажу=3951,53 грн (основний розмір пенсії за віком)+43,55 грн (доплата за 3 роки понаднормованого стажу роботи понад 35 років)+150,00 грн (надбавка за дитину до 18 років).

На підставі викладеного, представник відповідача просив у задоволенні позовних вимог відмовити.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 травня 2019 року відкрито провадження у справі №640/9287/19 та вирішено здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні)

Розглянувши наявні в матеріалах справи документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва зазначає наступне.

З матеріалів справи вбачається, що позивачу з 18 квітня 2017 року встановлена ІІІ група інвалідності, що підтверджується наданою суду копією довідки до акта огляду МСЕК серії АВ №0655684 (Т.1, арк. 18).

Крім того, судом встановлено та не заперечувалось сторонами, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в місті Києві та отримує пенсію відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» по інвалідності в розмірі пенсії за віком.

Пенсія позивачу була розрахована та виплачувалась з 18 квітня 2017 року виходячи з наступного: коефіцієнт стажу 0.38250-459 місяців, коефіцієнт стажу з урахуванням кратності 1,35 - 0,51638 грн, розмір пенсії за віком 5334,61000, доплата за понаднормований стаж - 37,41000 - за 3 років, загальний розмір пенсії становив 5372,02000 грн, що підтверджується наданою суду копією розрахунку пенсії (Т.1, арк. 13)

У період з 01 червня 2017 року по 30 квітня 2018 року загальний розмір пенсії позивача складав 5523,97 грн, який був розрахований з наступного: коефіцієнт стажу 0.38250-459 місяців, коефіцієнт стажу з урахуванням кратності 1,35 - 0,51638 грн, розмір пенсії за віком 5334,61000, доплата за понаднормований стаж - 39,36000 - за 3 років, надбавка на дітей до 18 років - 150,00 грн (непрацюючому), загальний розмір пенсії за віком 5523,97000 грн, що підтверджується наданою суду копією розрахунку пенсії (Т.1, арк. 12).

З 23 квітня 2018 року позивачу встановлена ІІ група інвалідності довічно, про що свідчить наявна в матеріалах справи копія довідки до акта МСЕК серії АВ №0967958 (Т.1, арк. 19).

З наданої суду копії розрахунку пенсії вбачається, що з 01 травня 2018 року загальний розмір пенсії позивача складає 4145,09 року, а з 01 грудня 2019 року - 3995,09 грн. При цьому, як зазначено у розрахунку, розрахунок пенсії (за новою формулою) було здійснено виходячи з наступного: коефіцієнт стажу 0.38250-459 місяців, розмір пенсії за віком 3951,53000, доплата за понаднормований стаж - 43,56000 - за 3 років, загальний розмір пенсії за віком 3995,09000 грн, надбавка на дітей до 18 років - 150,00 грн (непрацюючому) (Т.1, арк. 13-16,17).

11 березня 2019 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві з заявою, на яку листом від 15 квітня 2019 року за вих. №80917/03 Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві повідомило позивача про те, що з 18 квітня 2017 року загальний розмір його пенсії становить 5372,02 грн і розрахований наступним чином: 2,74434 (індивідуальний коефіцієнт заробітної плати)*3764,40 (середня заробітна плата в Україні за 2014-2016)*0,51638 (коефіцієнт страхового стажу з урахуванням кратності 1,35)=5334,61 (основний розмір пенсії за віком)+37,41 (доплата за 3 роки понаднормового стажу роботи понад 35 років). Згідно заяви від 08 червня 2017 року встановлено надбавку на неповнолітню дитину до 18 років в розмірі 150,00 грн з 01 червня 2017 року. З 01 жовтня 2017 року, у зв`язку з набранням чинності Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» від 03 жовтня 2017 року №2148-08, загальний розмір пенсійних виплат становить 5523,97 грн і розрахований наступним чином: 2,74434 (індивідуальний коефіцієнт заробітної плати)*3764,40 (середня заробітна плата в Україні за 2014-2016)*0,38250 (коефіцієнт страхового стажу в одинарному розмірі)=3951,53 грн (основний розмір пенсії за віком)+43,56 (доплата за 3 роки понаднормового стажу роботи понад 35 років)+150,00 грн (надбавка на дитину до 18 років)+1378,88 грн (доплата до розміру пенсії з 01 жовтня 2017 року). З 01 травня 2018 року, у зв`язку зі встановленням ІІ групи інвалідності розраховано пенсію в розмірі 4145,09 грн: 2,74434 (індивідуальний коефіцієнт заробітної плати)*3764,40 грн (середня заробітна плата в Україні за 2014-2016)*0,38250 (коефіцієнт страхового стажу в одинарному розмірі)=3951,53 (основний розмір пенсії за віком)+43,56 (доплата за 3 роки понаднормового стажу роботи понад 35 років)+150,00 грн надбавка на дитину до 18 років (Т.1, арк. 11).

Вважаючи такі дії відповідача щодо зменшення розміру пенсії неправомірними позивач звернувся до адміністративного суду з вказаною позовною заявою.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам Окружний адміністративний суд міста Києва виходить з наступного.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно статті 44 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості й в інших випадках, передбачених законом.

У відповідності до частини 1 статті 9 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року №1058-IV відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Відповідно до частини 1 статті 33 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року №1058-IV пенсія по інвалідності залежно від групи інвалідності призначається в таких розмірах: особам з інвалідністю I групи - 100 відсотків пенсії за віком; особам з інвалідністю II групи - 90 відсотків пенсії за віком; особам з інвалідністю III групи - 50 відсотків пенсії за віком, обчисленої відповідно до статей 27 і 28 цього Закону.

Статтею 34 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року №1058-IV передбачено, що пенсія по інвалідності призначається на весь строк встановлення інвалідності. Особам з інвалідністю, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 цього Закону, пенсії по інвалідності призначаються довічно. Повторний огляд цих осіб з інвалідністю провадиться тільки за їх заявою.

Так, наявними в матеріалах справи доказами підтверджується той факт, що позивач з 18 квітня 2017 року отримував пенсію по інвалідності у розмірі 5373,97 грн, з 01 червня 2017 року її розмір становив 5523,97 грн.

11 жовтня 2017 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» від 03 жовтня 2017 року № 2148-VIII, яким внесено зміни до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року №1058-IV.

Відповідно до пункту 4-3 розділу ХV Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року №1058-IV пенсії, призначені відповідно до цього Закону до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій», з 1 жовтня 2017 року перераховуються із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015, та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%.

Пунктом 4 розділу ХV Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року №1058-IV передбачено, що у разі якщо внаслідок перерахунку пенсії за нормами цього Закону її розмір зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.

Суд зазначає, що позивачем не заперечується та не оспорюється, що після проведеного з 01 жовтня 2017 року перерахунку пенсії, відповідачем було застосовано середню заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчислену як середній показник за 2014, 2015, та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%, тому твердження представника відповідача в цій частині, що позивачем оскаржується саме застосування величини оцінки одного року страхового стажу 1% є безпідставними та такими, що не відповідають дійсності.

В той же час, суд зазначає, що матеріалами справи, зокрема, наданими суду розрахунками розміру пенсії позивача, підтверджується, що після проведеного перерахунку пенсії у жовтні 2017 року, розмір пенсії позивача було зменшено до 3951,53 грн, а тому останньому було встановлено доплату до пенсії відповідно до пункту 4 розділу ХV Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року №1058-IV, у сумі 1378,88 грн, тобто, позивачу нараховувалась та виплачувалась пенсія по інвалідності в раніше встановленому розмірі.

У відповідності до абзацу 1 частини 1 статті 35 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року №1058-IV у разі зміни групи інвалідності пенсія в новому розмірі виплачується з дня зміни групи інвалідності.

При цьому, суд звертає увагу, що положеннями частини 4 статті 45 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року №1058-IV визначені строки перерахунку та виплати пенсії, а також зазначені випадки, коли строки, зазначені в цій нормі не застосовуються, до таких випадків, зокрема, відноситься й виплата пенсії у разі зміни групи інвалідності.

Наведене в сукупності дозволяє суду дійти висновку про те, що у разі зміни групи інвалідності проводиться саме перерахунок вже призначеної пенсії, а не її призначення вперше за новою групою інвалідності.

Так, як встановлено судом та підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, позивачу з 23 квітня 2018 року при повторному огляді встановлено ІІ групу інвалідності довічно, у зв`язку з чим відповідач здійснив перерахунок призначеної позивачу пенсії по інвалідності, у зв`язку зі зміною її групи.

Проте, з розрахунків пенсії вбачається, що після проведеного перерахунку пенсії у зв`язку зі зміною групи інвалідності з 01 травня 2018 року загальний розмір пенсії позивача зменшився до 4145,00 грн, оскільки відповідачем при проведенні перерахунку пенсії не було враховано доплати у розмірі 1378,88 грн, яка була нарахована позивачу відповідно до пункту 4 розділу ХV Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року №1058-IV, у зв`язку з проведеним перерахунком пенсії з 01 жовтня 2017 року.

Таким чином, судом встановлено, що пенсія була призначена позивачеві відповідно до Закону України від 09 липня 2003 року №1058-ІV до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій», перерахунок пенсії з 01 жовтня 2017 року здійснений із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1 %, що узгоджується із вимогами пунктів 4-3 Прикінцевих положень Закону України від 09 липня 2003 року №1058-ІV, нарахування та виплата пенсії до 01 травня 2018 року проводились у відповідності до вимог пункту 4 розділу ХV Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року №1058-IV, проте, з 01 травня 2018 року відповідачем без будь-якого належного обгрунтування та всупереч вимогам діючого законодавства України не було враховано доплати до пенсії у розмірі 1378,88 грн на виконання пункту 4 розділу ХV Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року №1058-IV, які були нараховані позивачу з 01 жовтня 2017 року, що свідчить про протиправність дій відповідача в цій частині та наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Аналізуючи вищевикладене та надані докази у їх сукупності, з метою найбільш ефективного захисту права позивача, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, але в наступній редакції: визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві щодо неврахування при проведенні перерахунку пенсії у зв`язку встановленням ОСОБА_1 другої групи інвалідності доплати до пенсії, яка була встановлена з 01 жовтня 2017 року на виконання вимог пункту 4 розділу ХV Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року №1058-IV та зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві здійснити перерахунок та виплату пенсії позивачу з урахуванням доплати до пенсії, яка була встановлена з 01 жовтня 2017 року на виконання вимог пункту 4 розділу ХV Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року №1058-IV, починаючи з 01 травня 2018 року, з урахуванням виплачених сум.

Інші доводи та аргументи учасників не спростовують висновків суду.

Згідно з ч. 1 ст. 9, ст. 72, ч.ч. 1, 2, 5 ст. 77 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.

Згідно ч. 2 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані позивачем докази суд дійшов до висновку про необхідність задоволення позовних вимог в наступній редакції: визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві щодо неврахування при проведенні перерахунку пенсії у зв`язку встановленням ОСОБА_1 другої групи інвалідності доплати до пенсії, яка була встановлена з 01 жовтня 2017 року на виконання вимог пункту 4 розділу ХV Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року №1058-IV та зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві здійснити перерахунок та виплату пенсії позивачу з урахуванням доплати до пенсії, яка була встановлена з 01 жовтня 2017 року на виконання вимог пункту 4 розділу ХV Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року №1058-IV, починаючи з 01 травня 2018 року, з урахуванням виплачених сум.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 5 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з іншої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від сплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

З урахуванням того, що позивач звільнений від сплати судових витрат, а матеріали справи не містять доказів понесення відповідачем судових витрат, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для компенсації судових витрат.

На підставі вище викладеного, керуючись ст. ст. 2, 6-10, 19, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії - задовольнити.

2. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві щодо неврахування при проведенні перерахунку пенсії у зв`язку встановленням ОСОБА_1 другої групи інвалідності доплати до пенсії, яка була встановлена з 01 жовтня 2017 року на виконання вимог пункту 4 розділу ХV Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року №1058-IV.

3. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві (04053, місто Київ, вулиця Бульварно-Кудрявська, будинок 16, код ЄДРПОУ 42098368) здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) з урахуванням доплати до пенсії, яка була встановлена з 01 жовтня 2017 року на виконання вимог пункту 4 розділу ХV Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року №1058-IV, починаючи з 01 травня 2018 року, з урахуванням виплачених сум.

4. Судові витрати розподілу не підлягають.

Рішення набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом тридцяти днів, з дня складання повного тексту рішення.

Суддя Н.В. Клочкова