Рішення № 83572755, 12.08.2019, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 серпня 2019 р. м. Чернівці Справа № 824/604/19-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Боднарюка О.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби України у Чернівецькій області, про визнання протиправною та скасування вимоги, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач), звернувся в суд з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Чернівецькій області (далі - відповідач), в якому просив:

- визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 10.04.2019 року №Ф-12844-50 Головного Управління ДФС у Чернівецькій області, щодо нарахування єдиного соціального внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у загальній сумі 10148,16 грн;

- стягнути з відповідача судові витрати.

1. Аргументи учасників справі.

1.1. Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначив, що з винесеною 10.04.2019 року вимогою, відповідно до якої за ним обліковується заборгованість зі сплати єдиного соціального внеску не погоджується, оскільки вважає таку вимогу протиправною, та яка на його думку підлягає скасуванню з огляду на наступне.

1.2. 18.02.2003 року позивач зареєстрований фізичною особою-підприємцем, з основним видом економічної діяльності: 69:10 діяльність у сфері права.

В подальшому - 29.12.2016 року підприємницька діяльність позивача була припинена. При цьому, позивач не реєструвався самозайнятою особою, та не подавав заяви до податкового органу про реєстрацію самозайнятою особою.

1.3. Посилаючись на норми Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 року №2464-VI (із змінами і доповненнями) (далі - Закон №2464) позивач зауважував, що він є особою пенсійного віку, а тому звільнений від сплати ЄСВ, в той же час є припиненим суб`єктом господарювання, а тому у податкового органу не було підстав для нарахування ЄСВ.

1.4. Крім цього, в обґрунтування позовних вимог позивач також зазначав, що сфера дії Податкового кодексу України не поширюється на єдиний соціальний внесок. Фіскальний орган вважаючи, що за позивачем обліковується борг, зобов`язаний був повідомити у перший місяць виникнення недоїмки.

2. Відповідач подав до суду відзив на адміністративний позов, в обґрунтування якого зазначив, що заперечує з приводу позовних вимог та вважає їх безпідставними, з огляду на наступне.

2.1. Позивач з 22.09.2017 року перебуває на обліку, як самозайнята особа, яка відповідно до вимог Закону №2464 зобов`язана вчасно сплачувати єдиний соціальний внесок, оскільки особи, які провадять незалежну професійну діяльність не звільняються від сплати ЄСВ, якщо вони при цьому є пенсіонерами за віком або особами з інвалідністю та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу.

2.2. Відповідач стверджував, що позивач є платником єдиного внеску, як особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, отже в даному випадку дії контролюючого органу щодо формування оскаржуваної вимоги про сплату боргу є законними та відповідають нормам законодавства.

3. Процесуальні дії у справі та доводи учасників справи.

3.1. 03.06.2019 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху, та надано позивачу строк для усунення недоліків адміністративного позову.

3.2. 13.06.2019 року в адміністративній справі відкрито провадження за правилами загального позовного провадження.

3.3. 09.08.2019 року в підготовчому судовому засіданні, за заявами сторін у справі, усною ухвалою суду закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

3.1. Цього ж числа, 09.08.2019 року представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити з підстав наведених в адміністративному позові, подавши при цьому заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження.

3.2. Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення адміністративного позову заперечував з підстав наведених у відзиві, подавши при цьому заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Відповідно до вимог статті 194 КАС України суд вважає за можливе та доцільне розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними матеріалами справи.

4. Судом встановлені такі обставини та відповідні їм правовідносини.

4.1. Відповідно до реєстраційних даних та довідки про взяття на облік платника податків ОСОБА_1 узятий на облік 05.07.2001 року за №12/3 у ДПІ в Путильському районі, дата реєстрації - 18.02.2003 року. Основний вид діяльності 69.10 - діяльність у сфері права. (а.с. 8, 18)

4.2. 29.12.2016 року внесено запис про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 , та знято з обліку в контролюючих органах з 30.12.2016 року. (а.с.18)

4.3. На підставі посвідчення № 242 від 12.09.2005 року ОСОБА_1 є адвокатом, та має право на заняття адвокатської діяльністю. Разом з цим, позивач є пенсіонером за віком відповідно до пенсійного посвідчення, серія НОМЕР_1 . (а.с.28, 9)

4.4. Згідно довідки форми №34-ОПП, адвокат ОСОБА_1 - 22.09.2017 року взятий на облік платника податків, відомості щодо якого не підлягають включенню до Єдиного державного реєстру за №1981. (а.с.59)

4.5. 10.04.2019 року ГУ ДФС у Чернівецькій області сформовано на ім`я позивача вимогу про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску № Ф-12844-50 в сумі 10148,16 грн. станом на 31 жовтня 2018 року, яка згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення вручена особисто позивачу. (а.с.41)

5. До вказаних правовідносин суд застосовує наступні положення законодавства та робить висновки по суті спору.

5.1. Судом встановлено, що спірні правовідносини полягають в перевірці дотримання фіскальним органом вимог законодавства під час формування вимоги ГУ ДФС у Чернівецькій області № Ф-12844-50 від 10.04.2019 року в сумі 10148,16 грн щодо сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування позивачем.

5.2. Спірні правовідносини регулюються нормами Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон N 2464), Податковим кодексом України, Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", а також Інструкцією про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженої Наказом Міністерства фінансів України №449 від 20.04.2015 року (далі - Інструкція №449), Порядком обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 року N 1588 (далі - Порядок №1588).

5.3. Часиною 1 статті 13 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" встановлено, що адвокат, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально, є самозайнятою особою.

Відповідно до п. п.14.1.226 п.14.1ст.14 Податкового кодексу України самозайнята особа - платник податку, який є фізичною особою-підприємцем або провадить незалежну професійну діяльність за умови, що така особа не є працівником в межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності.

Незалежна професійна діяльність - участь фізичної особи у науковій, літературній, артистичній, художній, освітній або викладацькій діяльності, діяльність лікарів, приватних нотаріусів, приватних виконавців, адвокатів, арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), аудиторів, бухгалтерів, оцінщиків, інженерів чи архітекторів, особи, зайнятої релігійною (місіонерською) діяльністю, іншою подібною діяльністю за умови, що така особа не є працівником або фізичною особою - підприємцем та використовує найману працю не більш як чотирьох фізичних осіб.

Згідно пунктів 63.1, 63.2 ст.63 Податкового кодексу України облік платників податків ведеться з метою створення умов для здійснення контролюючими органами контролю за правильністю нарахування, своєчасністю і повнотою сплати податків, нарахованих фінансових санкцій, дотримання податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Взяттю на облік або реєстрації у контролюючих органах підлягають всі платники податків.

Взяття на облік у контролюючих органах юридичних осіб, їх відокремлених підрозділів, а також самозайнятих осіб здійснюється незалежно від наявності обов`язку щодо сплати того або іншого податку та збору.

Пунктом 63.5 ст.63 Податкового кодексу України визначено, що всі фізичні особи - платники податків та зборів реєструються у контролюючих органах шляхом включення відомостей про них до Державного реєстру фізичних осіб - платників податків у порядку, визначеному цим Кодексом.

Фізичні особи - підприємці та особи, які мають намір провадити незалежну професійну діяльність, підлягають взяттю на облік як самозайняті особи у контролюючих органах згідно з цим Кодексом.

Контролюючі органи забезпечують достовірність даних про платників податків в Єдиному банку даних про платників податків - юридичних осіб та Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, реєстрі платників податку на додану вартість, реєстрі неприбуткових організацій та інших реєстрах, що формуються та ведуться контролюючими органами згідно з цим Кодексом, їх захист від несанкціонованого доступу, оновлення, архівування та відновлення даних.

Інформація, що збирається, використовується та формується контролюючими органами у зв`язку з обліком платників податків, вноситься до інформаційних баз даних.

З метою постійного забезпечення органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних та фізичних осіб інформацією центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, оприлюднює на єдиному державному реєстраційному веб-порталі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та власному офіційному веб-сайті дані про взяття на облік як платників податків юридичних осіб, їх відокремлених підрозділів та самозайнятих осіб не пізніше наступного робочого дня після взяття на облік. (п.63.11.-63.13. ст.63 ПК України)

Відповідно до п.65.2 ст.65 Податкового кодексу України, облік самозайнятих осіб здійснюється шляхом внесення до Державного реєстру фізичних осіб - платників податків (далі - Державний реєстр) записів про державну реєстрацію або припинення підприємницької діяльності, незалежної професійної діяльності, перереєстрацію, постановку на облік, зняття з обліку, внесення змін стосовно самозайнятої особи, а також вчинення інших дій, які передбачені Порядком обліку платників податків, зборів.

Перелік наведених вище норм вказує на те, що будь-яка діяльність самозайнятих осіб підлягає державній реєстрації. Обов`язок щодо вчинення реєстраційних дій покладається на фіскальний орган у спосіб визначений ПК України, а також Порядком обліку платників податків, зборів.

Згідно пп.65.4.4 п.65.4 ст.65 Податкового кодексу України контролюючий орган відмовляє в розгляді документів, поданих для взяття на облік особи, яка здійснює незалежну професійну діяльність, у разі коли фізична особа вже взята на облік як самозайнята особа.

Відповідно до положень ч. 4 п. 6.7 Розділу VI Порядку № 1588, якщо фізична особа зареєстрована як підприємець та при цьому така особа провадить незалежну професійну діяльність, така фізична особа обліковується у контролюючих органах як фізична особа - підприємець з ознакою провадження незалежної професійної діяльності.

У такому разі фізична особа зобов`язана подати особисто (надіслати рекомендованим листом з описом вкладення) або через уповноважену особу до контролюючого органу за місцем свого постійного проживання заяву за формою N 5-ОПП з позначкою "Зміни" та копію документа, що підтверджує право фізичної особи на провадження незалежної професійної діяльності.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач на час здійснення незалежної професійної діяльності перебував у стані припиненого суб`єкта господарювання, як фізичної особи - підприємця.

Відповідно до положень п.178.1, п.178.2 ст.178 Податкового кодексу України особи, які мають намір здійснювати незалежну професійну діяльність, зобов`язані стати на облік у контролюючих органах за місцем свого постійного проживання як самозайняті особи та отримати довідку про взяття на облік згідно із статтею 65 цього Кодексу. Доходи громадян, отримані протягом календарного року від провадження незалежної професійної діяльності, оподатковуються за ставкою, визначеною пунктом 167.1статті167 цього Кодексу.

Податкове законодавство реєстрацію суб`єктів господарювання пов`язує перш за все з волевиявленням таких осіб, шляхом вчинення реєстратором відповідних реєстраційних дій та подання платником відповідної заяви з додатками.

Відповідно до п.1.1. розділу І Порядку №1588, цей Порядок розроблений відповідно до Податкового кодексу України з метою використання єдиної раціональної методики обліку платників податків і зборів у контролюючих органах.

Взяттю на облік або реєстрації у контролюючих органах підлягають усі платники податків. (п.1.3.)

Загальні положення розділу І Порядку №1588 окрім іншого, також визначають процедуру формування облікової справи платника податків, та внесення відомостей до таких справ і реєстрів, які стосуються господарської діяльності платника.

Згідно п. 6.7. Розділу VІ Порядку №1588 взяття на облік фізичних осіб, які не є підприємцями та здійснюють незалежну професійну діяльність, умовою ведення якої згідно із законом є державна реєстрація такої діяльності у відповідному уповноваженому органі та отримання свідоцтва про реєстрацію чи іншого документа (дозволу, сертифіката тощо), що підтверджує право фізичної особи на ведення незалежної професійної діяльності (далі - фізична особа, яка провадить незалежну професійну діяльність), здійснюється за місцем постійного проживання у порядку, встановленому цим Порядком для фізичних осіб - підприємців.

Для взяття на облік фізична особа, яка має намір провадити незалежну професійну діяльність, у строк 10 календарних днів після державної реєстрації незалежної професійної діяльності у відповідному уповноваженому органі та отримання свідоцтва про реєстрацію чи іншого документа (дозволу, сертифіката тощо), що підтверджує право фізичної особи на провадження незалежної професійної діяльності, зобов`язана подати особисто (надіслати рекомендованим листом з описом вкладення) або через уповноважену особу до контролюючого органу за місцем свого постійного проживання: заяву за формою № 5-ОПП, копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю, якщо заявник є адвокатом, який провадить адвокатську діяльність індивідуально.

Відповідно до п. 9.1. розділу ІХ контролюючі органи проводять внесення змін і доповнень до Єдиного банку даних юридичних осіб та Реєстру самозайнятих осіб (окрім іншого) на підставі: інформації органів державної реєстрації; інформації суб`єктів інформаційного обміну, уповноважених вчиняти будь-які реєстраційні дії стосовно платника податків.

Обставини справи встановлені судом свідчать про те, що позивач перебуваючи на обліку в контролюючому органі, як фізична особа-підприємець - припинивши таку діяльність і будучи при цьому адвокатом, свого обов`язку щодо подання заяви і реєстрації в контролюючому органі особою, яка провадить незалежну професійну діяльність не виконав.

Натомість, наведені вище норми законодавства вказують на те, що відповідач у своїй діяльності є повноважним органом, який на підставі облікових даних та даних суб`єктів інформаційного обміну (органів державної реєстрації) зобов`язаний вчинити дії щодо взяття на облік особи, яка провадить незалежну професійну діяльність (адвоката). У випадку позивача, останній документований посвідченням адвоката, і є особою, яка на час розгляду даної справи не припинила/зупинила таку діяльність відповідно до Закону. А тому, суд відхиляє доводи позивача про те, що останній не подавав заяви до відповідача про його реєстрацію, оскільки в силу наведених вище норм, він, як платник податків правомірно взятий на облік.

Слід також зазначити і те, що предметом даного спору являється правомірність вимоги щодо нарахування єдиного соціального внеску, а не вчинення будь-яких дій контролюючим органом, які пов`язані зі взяттям на облік позивача. На час розгляду справи, позивач відповідно до довідки форми 34-ОПП перебуває на обліку в ГУ ДФС у Чернівецькій області і така реєстрація є чинною та не скасованою.

5.4. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону N 2464 єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Згідно з п. 4, п. 5 ч. 1 ст. 4 Закону N 2464 платниками єдиного внеску є фізичні особи-підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 7 Закону N 2464 єдиний внесок нараховується для фізичних осіб-підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування, базою нарахування є сума, що визначається такими платниками самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом України N 2464. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Згідно з ч. 5 ст. 8 Закону N 2464 єдиний внесок для платників, зазначених у статті 4 цього Закону, тобто для осіб, що провадять незалежну професійну діяльність встановлюється у розмірі 22 відсотки до визначеної статтею 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску.

Відповідно до п. 19 розділу IV Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України N 435 від 14.04.2015 року особи, які провадять незалежну професійну діяльність, отримують дохід від цієї діяльності та одночасно є фізичними особами-підприємцями, формують та подають до органів доходів і зборів окремі Звіти відповідно до виду діяльності та обраної системи оподаткування.

З системного аналізу положень Податкового кодексу України та Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" вбачається, що діяльність адвоката підпадає під визначення незалежної професійної діяльності, а доходи, отримані від здійснення такої діяльності підлягають оподаткування згідно ст. 178 Податкового кодексу України лише у випадку, якщо така особа не зареєстрована, як фізична особа-підприємець відповідно до вимог законодавства.

Частиною 4 статті 4 Закону №2464 законодавець визначив пільгову категорію осіб, а саме те, що особи, зазначені у пунктах 4 та 5 - 1 частини першої цієї статті, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони отримують пенсію за віком або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Наведене свідчить, що в переліку пільгової категорії осіб п. 5 ч. 1 ст. 4 Закону N 2464, яким визначено платниками єдиного внеску осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме адвокатську - не включено. Відтак, суд відхиляє доводи позивача про те, що останній звільнений від сплати єдиного соціального внеску.

5.5. Відповідно до п.1 та п.2 розділу І Інструкції №449 до платників, які не виконали визначені Законом обов`язки щодо нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску, застосовуються заходи впливу та стягнення.

У разі виявлення платником своєчасно не нарахованих сум єдиного внеску такі платники зобов`язані самостійно обчислити ці внески, відобразити у звітності, що подається платником до органів доходів і зборів, та сплатити їх. До такого платника застосовуються штрафні санкції в порядку і розмірах, визначених розділом VІІ цієї Інструкції.

У разі виявлення органом доходів і зборів своєчасно не нарахованих та/або не сплачених платником сум єдиного внеску такий орган доходів і зборів обчислює суми єдиного внеску, що зазначаються у вимозі про сплату боргу (недоїмки), та застосовує до такого платника штрафні санкції в порядку і розмірах, визначених розділом VІІ цієї Інструкції.

Згідно п.3 розділу VІ Інструкції №449 органи доходів і зборів надсилають (вручають) платникам вимогу про сплату боргу (недоїмки), якщо платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач окрім іншого, протиправність спірної вимоги пов`язував із тим, що відповідач не дотримався вимог п.3 Інструкції №449.

Суд не може погодитись з наведеними аргументами, виходячи із того, що законодавець вчинення відповідних дій (які стосуються нарахування) пов`язав не з конкретним періодом в якому виникає недоїмка, а з фактом виявлення (п.2 розділу І Інструкції №449). Вимоги ж п.3 стосуються процедури надіслання вимоги після встановленого/виявленого факту несплати страхових внесків.

5.6. Слід також зазначити про помилковість та безпідставність доводів позивача про те, що сфера дії Податкового кодексу України не поширюється на єдиний соціальний внесок, оскільки згідно частини 4 статті 8 Закону №2464 порядок нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску визначається цим Законом, в частині адміністрування - Податковим кодексом України, та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

5.7. З огляду на наведене вище, з урахуванням всіх обставин справи, суд дійшов висновку, що оскаржувана вимога про сплату боргу (недоїмки) на загальнообов`язкове державне соціальне страхування є правомірною та не підлягає скасуванню.

Суд погоджується з мотивами і аргументами на які посилався відповідач, оскільки наведений перелік висновків суду повністю спростовує позицію позивача.

6. Розподіл судових витрат.

6.1. З урахуванням того, що в задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю, суд відповідно до вимог статті 139 КАС України не вирішує питання про розподіл судових витрат.

Керуючись статтями 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В:

В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Згідно статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення (складання).

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне найменування учасників процесу:

Позивач - ОСОБА_1 , ( АДРЕСА_1 , код РНОКПП: НОМЕР_2 ).

Відповідач - Головне управління Державної фіскальної служби України у Чернівецькій області, (вул. Героїв Майдану, 200-А, м. Чернівці, 58013, код ЄДРПОУ: 39392513).

Суддя Боднарюк О.В.