Ухвала суду № 83572651, 09.08.2019, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/20/19

УХВАЛА

09 серпня 2019 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Петричковича А.І.

за участі:секретаря судового засідання Матвійчук А.М., представника заявника Іващенка Ю.А., представника позивача Керничної О.Ф . розглянувши заяву державного підприємства "Нігинський кар`єр" про відстрочення виконання рішення суду в адміністративній справі за позовом Головного управління ДФС у Хмельницькій області до державного підприємства "Нігинський кар`єр" про стягнення податкового боргу,

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство "Нігинський кар`єр" звернулось до суду з заявою від 26.07.2019, у якій просить відстрочити виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 26 лютого 2019 року у справі № 560/20/19 за позовом Головного управління ДФС Хмельницької області про стягнення з державного підприємства «Нігинський кар`єр» заборгованості в сумі 2 931 289,54 грн. строком на один рік з дати прийняття судом ухвали про відстрочення судового рішення.

В обґрунтування заяви вказує, що підприємство перебуває у складному фінансовому становищі, що значно ускладнює виконання рішення суду. Фактично, з березня 2019 року на підприємстві новопризначеним керівництвом відновлюється господарська діяльність, що була зупинена та паралізована понад 7 місяців внаслідок винесення судом незаконних ухвал, частина з яких наразі скасована за численними клопотаннями. З моменту повного блокування господарської діяльності у підприємства накопичилися значні борги, відтак станом на сьогодні немає змоги здійснювати погашення суми податкового боргу у повному обсязі. Згідно звіту про фінансові результати (звіт про сукупний дохід) за 2018 рік, фінансовий результат прибуток відсутній. Також, однією з основних причин виникнення у ДП «Нігинський кар`єр» значної суми заборгованості зі сплати податків є також невиконання Головним управлінням ДФС у Хмельницькій області рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 19.10.2016. Відстрочення виконання судового рішення має важливе значення для відновлення та нарощення господарської діяльності державного підприємства (арк. спр. 162-166).

Ухвалою суду від 31.07.2019 призначено до розгляду в судовому засіданні заяву ДП "Нігинський кар`єр" про відстрочення виконання рішення суду на 09.08.2019.

08.08.2019 відповідачем подано до суду заперечення на заяву, згідно якої просить відмовити в її задоволенні. Зазначає, що заявником не надано документів, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року №1235, якою затверджений Перелік обставин, що свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу, і доказів існування таких обставин (арк. спр. 220-221).

Представник заявника в судовому засіданні заяву підтримав з вказаних у ній підстав.

Представник позивача щодо відстрочення виконання рішення суду заперечив, покликаючись на доводи, викладені у запереченні.

Заслухавши учасників судового розгляду, з`ясувавши обставини, на які вони покликаються як на підставу своїх вимог і заперечень, оцінивши докази, суд прийшов до таких висновків, враховуючи наступне.

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 26 лютого 2019 року по справі №560/20/19 стягнуто з ДП "Нігинський кар`єр" кошти у рахунок погашення податкового боргу в розмірі 2931289 грн. 54 коп. з рахунків платника податків у банківських установах та за рахунок готівки, яка йому належить (арк. спр. 67-70).

Відповідно до ч. 1 ст. 378 КАС України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Згідно з ч. 3 ст. 378 КАС України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Відповідно до ч.4 ст.378 КАС України, вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує:

1) ступінь вини відповідача у виникненні спору;

2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання самої особи або членів її сім`ї, її матеріальне становище;

3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Тобто, підставою для відстрочення виконання рішення є звернення особи із заявою до суду з обумовленням причин неможливості виконати судове рішення у встановлений законом строк, за доведеністю обставин, що ускладнюють його виконання, або роблять його неможливим.

Заявник в обґрунтування заяви про відстрочення виконання рішення суду надав наступні документи: копію статуту ДП "Нігинський кар`єр", фінансовий план ДП "Нігинський кар`єр" на 2019 рік, звіт про фінансовий стан ДП "Нігинський кар`єр" за 2018 рік, довідку про заборгованість з виплати заробітної плати та зі сплати ЄСВ, копії ухвал Печерського районного суду міста Києва: №757/42504/18-к, №757/41027/18-к, №757/3809/19-к, №757/3807/19-к, №757/40290/18-к.

Проте зазначені обставини самі по собі не є такими, що призводять до неможливості виконання рішення суду про стягнення податкового боргу.

При цьому, аналогічна за змістом заява про відстрочення виконання рішення суду по справі №560/20/19 з тими ж доказами уже подавалась до Хмельницького окружного адміністративного суду (арк. спр.77-78), і ухвалою від 04.04.2019 відмовлено в її задоволенні (арк. спр.147-150).

Водночас, суд враховує, що у постановах Верховного Суду від 27.06.2018 по справі №813/8842/13-а, від 24.01.2019 по справі №813/3195/14, 24.01.2019 по справі №809/1319/16 викладено правову позиція, згідно якої питання розстрочення або відстрочення постанови суду знаходяться в площинні процесуального права. Разом із тим підстави, а саме наявність обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), залежать від предмету спору, у межах спірних правовідносин від правової природи податкового боргу. Статтею 5 Податкового кодексу України, яка встановлює співвідношення податкового законодавства з іншими законодавчими актами, п. 5.2 цієї статті передбачено пріоритет понять, правил, термінів та положень цього Кодексу, для регулювання відносин оподаткування. Таким чином, норми статті 100 Податкового кодексу України, які регулюють правила розстрочення та відстрочення грошових зобов`язань або податкового боргу платника податків є спеціальними нормами щодо доказів як підстав для відстрочення податкового боргу (п. 100.5 Податкового кодексу України).

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Отже, підстави відстрочення боргового зобов`язання судом, передбачені ст. 378 КАС України, не є вичерпними і мають застосовуватися в сукупності з нормами матеріального права.

Згідно з п.100.5 ст. 100 ПК України підставою для відстрочення грошових зобов`язань або податкового боргу платника податків є надання ним доказів, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, що свідчать про наявність дії обставин непереборної сили, що призвели до загрози виникнення або накопичення податкового боргу такого платника податків, а також економічного обґрунтування, яке свідчить про можливість погашення грошових зобов`язань або податкового боргу та/або збільшення податкових надходжень до відповідного бюджету внаслідок застосування режиму відстрочення, протягом якого відбудуться зміни політики управління виробництвом чи збутом такого платника податків.

Відповідно до п. п. 100.4, 100.5 ст. 100 ПК України постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року №1235 затверджений Перелік обставин, що свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу, і доказів існування таких обставин (далі - Перелік №1235).

Згідно розділу ІI Переліку №1235 до обставин, що є підставою для відстрочення грошових зобов`язань або податкового боргу заявника є форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), зазначені у частині другій статті 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні", що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативно-правовими актами.

Доказами, що підтверджують факт настання (існування) зазначених обставин, є:

- сертифікат Торгово-промислової палати про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили);

- рішення Президента України про оголошення окремих місцевостей України зоною надзвичайної екологічної ситуації, затверджені Верховною Радою України.

Відповідно до ч.2 ст.14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" №671/97-ВР, форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

Заявником не зазначено та не надано доказів жодної з підстав для відстрочення виконання рішення суду, передбачених спеціальними нормами законодавства.

При цьому, пункт 2 розділу І Переліку №1235 відносить до обставин, що є підставою для розстрочення грошових зобов`язань або податкового боргу заявника, загрозу виникнення неплатоспроможності (банкрутства) заявника в разі своєчасної та в повному обсязі сплати ним грошового зобов`язання або погашення податкового боргу в повному обсязі. Зазначена обставина підтверджується висновком про результати аналізу фінансового стану заявника, що проводиться контролюючим органом за даними бухгалтерського обліку. Однак, заявник не надає жодних доказів такого незадовільного фінансового стану підприємства, як і того, що він звертався до контролюючого органу з метою підтвердження такої обставини (яка є, при цьому, підставою для розстрочення, а не відстрочення виконання рішення суду).

Таким чином, заявником не подано до суду належних та допустимих доказів, які б підтверджували неможливість сплати заборгованості. При цьому, заявник повторно звертається до суду з аналогічною за змістом заявою, яка була вирішена судом 04.04.2019, що також свідчить про безпідставність заяви від 26.07.2019, яка є предметом цього судового розгляду, адже фактично у цих заявах відмінні тільки дата і час подання до суду. Тобто, Державним підприємством "Нігинський кар`єр" не обґрунтовано наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення, або які роблять його неможливим, а також не підтверджено обставин, з якими закон пов`язує можливість відстрочення виконання судового рішення, тому в задоволенні заяви про відстрочення виконання рішення суду слід відмовити.

Керуючись статтями 248, 256, 378 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву Державного підприємства "Нігинський кар`єр" від 26.07.2019 залишити без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складене 12 серпня 2019 року

Головуючий суддя А.І. Петричкович