Рішення № 83572288, 30.07.2019, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

30 липня 2019 року м. Ужгород№ 260/266/19 Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Гаврилка С.Є.,

з участю секретаря судового засідання - Кубічек Н.І.

учасники справи:

позивач: ОСОБА_1 не з`явився;

відповідач: Головне управління ДФС у Закарпатській області - представник - Майор Аліна Євгенівна,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Закарпатського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Закарпатській області про визнання протиправними дій та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки), -

ВСТАНОВИВ:

28 лютого 2019 року до Закарпатського окружного адміністративного суду із позовом звернувся ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДФС у Закарпатській області (88000, Закарпатська область, Ужгород, вул. Волошина,52, код ЄДРПОУ 39393632), в якому просив суд: "1. Визнати протиправними дії ГУ ДФС у Закарпатській області м. Ужгород щодо виставлення ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , вимоги про сплату боргу (недоїмки) за № Ф -2846-50У від 07.11.2018 року зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування в сумі -15819 грн. 54; 2. Скасувати вимогу ГУ ДФС у Закарпатській області м. Ужгород про сплату боргу (недоїмки) за № Ф - 2846-50У від 07.11.2018р, виставлену мені, ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування в сумі - 15819 грн. 54 коп.; 3. Судові витрати стягнути з відповідача".

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 01 березня 2019 року позовну заяву було залишено без руху.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 12 березня 2019 року було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в даній адміністративній справі.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2019 року закрито підготовче провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

Розгляд даної справи неодноразово відкладався (оголошувалась перерва) у зв`язку з існуванням на те об`єктивних законодавчо встановлених підстав.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що згідно оскаржуваної вимоги про сплату боргу (недоїмки) № Ф-2846-50 від 07 листопада 2018 року, за позивачем рахується заборгованість зі сплати єдиного внеску, штрафів та пені у сумі 15819,54 грн.. Не погоджуючись з вказаною вимогою, позивач зазначає, що така не відповідає вимогам, що ставить чинне законодавство до такого виду документів і рішень, а саме, відсутність будь-яких нормативних посилань та посилань на первинні документи, картку платника, акти перевірок тощо, не дає можливості встановити, підставу, період нарахування, період заборгованості, вид збору, платежу, по якому виставляється вимога, фактична і юридична підстава його нарахування. Крім того, вказує, що оскаржувана вимога про сплату боргу (недоїмки) на його адресу у встановленому законом порядку не направлялася та ним не отримувалася. Позивач заперечив наявність у нього боргу (недоїмки) зі слати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та вважає, що спірна вимога складена з порушенням вимог податкового законодавства та підлягає скасуванню.

Представник відповідача заперечив щодо задоволення позову в повному обсязі, з підстав викладених в письмовому відзиві та просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог повністю, мотивуючи наступним. Діючи у межах та у спосіб передбачений імперативними нормами Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" та Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449, Головне управління ДФС у Закарпатській області надіслало вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-2846-50 від 07 листопада 2018 року у зв`язку з наявною заборгованістю зі сплати єдиного внеску, штрафів, пені, оскільки позивач є платником єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та станом на 31 жовтня 2018 року не сплатив в повному обсязі нарахований єдиний внесок. Позивач, порушуючи норми чинного законодавства, не подає звітність та не сплачує єдиний внесок, що свідчить про протиправну поведінку позивача як платника єдиного внеску.

Позивач в судове засідання не з`явився та не повідомив суд про причини неявки, хоча судом вживалися заходи щодо його виклику, що передбачені Главою 7 Розділу І КАС України.

У відповідності до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, 19 липня 2019 року позивач був належним чином повідомлений про дату судового засідання призначеного на 30 липня 2019 року (а.с. 71).

У відповідності до статті 205 частини 1, 3 пункту 1 КАС України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі, зокрема, неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

А відтак, оскільки учасники справи належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду даної справи, у відповідності до статті 205 КАС України неявка учасників справи не перешкоджає розгляду даної справи по суті.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечив щодо задоволення позову в повному обсязі, просив у задоволенні такого відмовити.

Розглянувши подані сторонами докази (заслухавши представників сторін), всебічно і повно оцінивши всі фактичні обставини (факти), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд приходить до висновку про те, що позовна заява не підлягає до задоволення повністю з наступних підстав.

Згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ОСОБА_1, на час виникнення спірних правовідносин був зареєстрований як фізична особа-підприємець, перебував на обліку в Головному управлінні ДФС у Закарпатській області, як платник податків та платник єдиного внеску, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 . 06 лютого 2019 року було внесено запис № 23240060002012449 про припинення підприємницької діяльності ФОП ОСОБА_1 (а.с.а.с. 42-45).

В силу норм статті 2 частини 2 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" № 2464-VI (даті по тексту - Закон України № 2464-VI, тут і далі у редакції, що була чинною у період виникнення спірних правовідносин), виключно цим Законом визначаються, зокрема: порядок нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску; орган, що здійснює збір та веде облік єдиного внеску, його повноваження та відповідальність; порядок здійснення державного нагляду за збором та веденням обліку єдиного внеску.

За приписами статті 8 частини 4 Закону України № 2464-VI порядок нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску визначається цим Законом, в частині адміністрування - Податковим кодексом України, та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Відповідно до статті 1 частини 1 пункту 6 Закону України № 2464-VI недоїмка - сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена органом доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом.

Згідно зі статтею 3 частиною 1 Закону України № 2464-VI збір та ведення обліку єдиного внеску здійснюються за принципами, зокрема, обов`язковості сплати та відповідальності платників єдиного внеску та органу, що здійснює збір та веде облік єдиного внеску, за порушення норм цього Закону, а також за невиконання або неналежне виконання покладених на них обов`язків.

Відповідно до статті 4 частини 1 Закону України № 2464-VI визначено, що платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.

Відповідно до статті 7 частини 1 пункту 3 Закону України № 2464-VI для платників, зазначених у пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону, які обрали спрощену систему оподаткування, - на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Відповідно до статті 9 частини 8 абзацу 3 Закону України № 2464-VI, платники єдиного внеску, зазначені у пунктах 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.

Як підтверджується наявним у матеріалах справи витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань позивач з 10 грудня 2008 року зареєстрований як фізична особа-підприємець та є платником єдиного внеску. 06 лютого 2019 року за рішенням позивача було припинено підприємницьку діяльність такого (а.с.а.с 36-41).

Законом України від 06 грудня 2016 року № 1774 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" внесено зміни до Закону України № 2464-VI, що діють з 01 січня 2017 року, зокрема щодо обов`язковості визначення бази нарахування єдиного внеску у разі неотримання доходу (прибутку) у звітному році або окремому місяці звітного року.

Відповідно до статті 7 частини 1 пункту 2 Закону України № 2464-VI, єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пунктах 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування), 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць.

У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, такий платник зобов`язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Таким чином, фізичні особи-підприємці, сплачують єдиний соціальний внесок за періоди, в яких вони були платниками єдиного податку, незалежно від того, отримували вони дохід у цей період чи ні.

Згідно зі статтею 9 частиною 11 Закону України № 2464-VI, у разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.

Статтею 9 частиною 12 Закону України № 2464-VI передбачено, що єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

Відповідно до статті 25 частини 2 Закону України № 2464-VI у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов`язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею.

Відповідно до статті 25 частини 3 Закону України № 2464-VI суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.

Відповідно до статті 25 частини 4 абзаців 1-4 Закону України № 2464-VI, орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.

Платник єдиного внеску зобов`язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.

Згідно статті 25 частини 4 абзацу 10 Закону України № 2464-VI, у разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом доходів і зборів, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти календарних днів з дня надходження узгодженої вимоги, орган доходів і зборів надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки.

Процедура нарахування і сплати єдиного внеску, визначеними Законом України № 2464-VI, нарахування і сплати фінансових санкцій, стягнення заборгованості зі сплати страхових коштів органами доходів і зборів визначена Інструкцією про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 20 квітня 2015 року № 449 (далі по тексту - Інструкція № 449).

Відповідно до пунктів 1-3 розділу VI Інструкції № 449, до платників, які не виконали визначені Законом обов`язки щодо нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску, застосовуються заходи впливу та стягнення.

У разі виявлення платником своєчасно не нарахованих сум єдиного внеску такі платники зобов`язані самостійно обчислити ці внески, відобразити у звітності, що подається платником до органів доходів і зборів, та сплатити їх. До такого платника застосовуються штрафні санкції в порядку і розмірах, визначених розділом VII цієї Інструкції.

У разі виявлення органом доходів і зборів своєчасно не нарахованих та/або не сплачених платником сум єдиного внеску такий орган доходів і зборів обчислює суми єдиного внеску, що зазначаються у вимозі про сплату боргу (недоїмки), та застосовує до такого платника штрафні санкції в порядку і розмірах, визначених розділом VII цієї Інструкції.

Сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена в строки, встановлені Законом, обчислена органами доходів і зборів у випадках, передбачених Законом, є недоїмкою.

Суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.

Відповідно до пункту 3 абзаців 1, 2 5-7 розділу VI Інструкції № 449, органи доходів і зборів надсилають (вручають) платникам вимогу про сплату боргу (недоїмки), якщо: дані документальних перевірок свідчать про донарахування сум єдиного внеску органами доходів і зборів; платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску; платник має на кінець календарного місяця борги зі сплати фінансових санкцій.

У випадку, передбаченому абзацом другим цього пункту, вимога про сплату боргу (недоїмки) приймається відповідним органом доходів і зборів протягом 10 робочих днів з дня, що настає за днем вручення платнику акта перевірки, а за наявності заперечень платника єдиного внеску до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки.

Орган доходів і зборів надсилає (вручає) вимогу про сплату боргу (недоїмки) платнику єдиного внеску протягом трьох робочих днів з дня її винесення.

Вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів на суму боргу, що перевищує 10 гривень.

Вимога про сплату боргу (недоїмки), крім загальних реквізитів, має містити відомості про розмір боргу, в тому числі суми недоїмки, штрафів та пені, обов`язок погасити борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк.

Вимога про сплату боргу (недоїмки) є виконавчим документом.

Згідно з пунктом 4 розділу VI Інструкції № 449, вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі актів документальних перевірок, звітів платника про нарахування єдиного внеску та облікових даних з інформаційної системи органу доходів і зборів за формою згідно з додатком 6 до цієї Інструкції (для платника - юридичної особи) або за формою згідно з додатком 7 до цієї Інструкції (для платника - фізичної особи).

Отже, чинним законодавством надано право податковому органу нарахувати єдиний внесок з облікових даних з інформаційної системи органу доходів і зборів без складання акту перевірки.

Позивач є платником єдиного внеску, а відповідач вправі обчислювати суми єдиного внеску, не нараховані і не сплачені платником сум єдиного внеску, та зазначати це у вимозі про сплату боргу (недоїмки).

Судом встановлено, що позивачем не був виконаний законодавчо встановлений обов`язок щодо нарахування та сплати єдиного соціального внеску станом на 31 жовтня 2018 року, у зв`язку з чим відповідачем було прийнято (сформовано) вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-2846-50 від 07 листопада 2018 року у розмірі 15819,54 грн. (а.с. 22).

Вказану вимогу про сплату боргу (недоїмки) Головним управлінням ДФС в Закарпатській області було надіслано рекомендованим поштовим відправленням на адресу позивача, а саме АДРЕСА_1 , однак таке повернулося на адресу відповідача з відміткою "за закінченням терміну зберігання" (а.с. 56).

Крім того, відповідач зазначив, що з прийняттям Закону України від 03 жовтня 2017 р. № 2148-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" внесені зміни до Закону України № 2464-VI, що діють з 01 січня 2018 року, зокрема, щодо строків сплати ФОП, які перебувають на загальній системі оподаткування.

Так, з 01 січня 2018 року всі фізичні особи - підприємці (незалежно від обраної системи оподаткування), крім звільненої статтею 4 Закону України № 2464-VI категорії страхувальників, зобов`язані сплачувати за себе ЄСВ, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок (стаття 9 частина 8 пункт 3 Закону України № 2464-VI).

Законом України "Про Державний бюджет України на 2018 рік", установлено щомісячний розмір мінімальної заробітної плати з 01 січня 2018 року - 3723 грн..

Нарахована недоїмка підтверджується відповідним розрахунком єдиного соціального внеску та інтегрованою карткою платника (а.с.а.с. 34, 35).

Відповідно до положень пункту 1 Розділу VIІ Інструкції № 449 за порушення норм законодавства про єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування до платників, на яких згідно із Законом покладено обов`язок нараховувати, обчислювати та сплачувати єдиний внесок, застосовуються фінансові санкції (штрафи та пеня) відповідно до Закону.

У відповідності до пункту 7 розділу VI Інструкції 449, якщо протягом наступного базового звітного періоду сума боргу (недоїмки) платника зросла, після проходження відповідних процедур узгодження та оскарження вимога про сплату боргу (недоїмки) подається до органу державної виконавчої служби або до органу Казначейства тільки на суму зростання боргу (недоїмки). Під сумою зростання боргу (недоїмки) для цілей цього пункту необхідно розуміти:позитивне значення різниці між сумою боргу платника за даними інформаційної системи органів доходів і зборів станом на кінець календарного місяця та сумою боргу, зазначеною у пред`явленій до органу державної виконавчої служби або до органу Казначейства вимозі, зменшене на суму сплат(и) після такого пред`явлення, якщо сума сплат(и) не більша за суму боргу, зазначену у пред`явленій до органу державної виконавчої служби або до органу Казначейства вимозі; позитивне значення різниці між сумою боргу платника за даними інформаційної системи органів доходів і зборів станом на кінець календарного місяця та сумою сплат(и) після пред`явлення до органу державної виконавчої служби або до органу Казначейства вимоги, зменшене на суму боргу, зазначену в такій вимозі, якщо сума сплат(и) менша за суму боргу, зазначену у пред`явленій до органу державної виконавчої служби або до органу Казначейства вимозі. Якщо протягом наступних базових звітних періодів платник повністю погасив суму боргу (недоїмки), зазначену у вимозі про сплату боргу (недоїмки), що подана до органу державної виконавчої служби або до органу Казначейства, орган доходів і зборів подає до відповідного органу повідомлення про сплату боргу (недоїмки) за формою згідно з додатком 9 до цієї Інструкції.

Відповідно до положень пункту 6 Розділу VI Інструкції вимога про сплату боргу (недоїмки) вважається відкликаною, якщо: сума боргу (недоїмки) самостійно погашається платником; орган доходів і зборів скасовує або змінює раніше зазначену суму боргу (недоїмки) внаслідок її узгодження або оскарження; вимога органу доходів і зборів про сплату боргу (недоїмки) скасовується чи змінюється судом (господарським судом); борг (недоїмка) списується у випадках, передбачених статтею 25 Закону, в порядку, визначеному пунктами 9 - 11 цього розділу; є рішення суду про стягнення відповідних сум боргу (недоїмки), що зазначені у вимозі.

Таким чином судом встановлено, що відсутні законодавчо встановлені підстави для скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) № Ф-2846-50 від 07 листопада 2018 року.

Оцінюючи спірні рішення в контексті позовних вимог, суд врахував, що відповідно до статті 19 частини 2 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Основним нормативно-правовим актом, що визначає правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку є Закон України № 2464-VI.

У відповідності до статті 25 частини 4 Закону України № 2464-VI, орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

На виконання вказаної норми Інструкцією № 449 була затверджена форма (додаток 7 до Інструкції № 449), зокрема вимоги про сплату боргу (недоїмки).

Прийняті (сформовані) відповідачем оскаржувані вимоги про сплату боргу (недоїмки) повністю відповідають затвердженій формі, а відтак відповідають Закону України № 2464-VI.

Враховуючи встановлені у справі обставини та наявні у ній докази свідчать, що відповідач діяв у відповідності та в межах наданих чинним законодавством повноважень, в порядку передбаченому законодавством України. Доводи наведені позивачем у позові нормативно та документально не спростовують правомірність оскаржуваних вимог, а тому суд не вбачає правових підстав для задоволення позову.

Згідно з статті 77 частини 1 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Виходячи з наведеного, суд вважає, що у задоволенні позовних вимог необхідно відмовити.

Застосоване судом законодавство - використане в редакції, станом на час виникнення спірних правовідносин.

Керуючись статтями 242-246 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДФС у Закарпатській області (88000, Закарпатська область, Ужгород, вул. Волошина,52, код ЄДРПОУ 39393632) про визнання протиправними дій та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (з урахуванням особливостей, що встановлені Розділом VII КАС України (пункт 15.5)).

Відповідно до статті 243 частини 3 КАС України 30 липня 2019 року було проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду. Рішення суду у повному обсязі було складено 09 серпня 2019 року.

СуддяС.Є. Гаврилко