Рішення № 83572037, 07.08.2019, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 серпня 2019 року Справа № 160/5731/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Турової О.М.,

за участі секретаря судового засідання: Молоданова М.Ю.,

представника позивача: Страх Є.О.,

представника відповідача: Залати А.О.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданніу місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Стройкапітал» до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Стройкапітал» (далі - ТОВ «Стройкапітал», позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (далі - ГУ ДФС у Дніпропетровській області, відповідач), в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0015321306 від 13.05.2019 року, яким нараховано штраф за не нарахування, не утримання та/або не сплату (неперерахування) податків платників податків, у тому числі податковим агентом до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків у розмірі 48904,98грн.

В обґрунтування пред`явленого позову зазначалося, що висновки акту перевірки №19099/04-36-14-20/38262748 від 05.04.2019 року щодо порушення позивачем пп.16.1.4 п.16.1 ст.16, п.57.1 ст.57, пп.168.1.2 п.168.1 ст.168, пп.176.2 «а» п.176.2 ст.176 Податкового кодексу України (далі - ПК України), за результатами якого винесене спірне рішення, є безпідставними, а відтак оскаржуване податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню. Контролюючий орган, зазначаючи в акті перевірки про розбіжності сум податку з доходів фізичних осіб (далі - ПДФО), які були сплачені підприємством, проігнорував той факт, що працівниками позивача було подано заяви про застосування податкової соціальної пільги, у зв`язку з чим база оподаткування з ПДФО була зменшена через застосування вказаної пільги, а тому позивачем було своєчасно та у повній мірі сплачено ПДФО. Також відповідачем при розрахунку штрафу в спірному рішенні безпідставно застосовано підвищений розмір штрафних санкцій за статтею 127 ПК України - 50 та 75 відсотків, оскільки жодних доказів щодо притягнення ТОВ «Стройкапітал» за аналогічне порушення протягом 1095 днів, що передували прийняттю спірного рішення, акт перевірки не містить.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.06.2019 року прийнято до розгляду вищевказану позовну заяву ТОВ «Стройкапітал» та відкрито провадження в адміністративній справі №160/5731/19, призначено цю справу до розгляду у судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи на 23.07.2019 року о 13:30 год., а також встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання ухвали.

11 липня 2019 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов відзив ГУ ДФС у Дніпропетровській області на позовну заяву ТОВ «Стройкапітал», в якому відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що за результатами перевірки позивача з питань податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи ДФС, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків, зборів та інших платежів, установлених законодавством, за період з 01.01.2016р. по 31.12.2018р. складено акт перевірки №19099/04-36-14-20/38262748 від 05.04.2019 року, яким, зокрема, було встановлено, що податкове зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб, що підлягає сплаті до бюджету за період з 20.01.2016 року по 10.05.2018р. сплачено в повному обсязі, але після спливу граничного терміну сплати. Порушення позивачем термінів сплати ПДФО сталося у зв`язку з тим, що ТОВ «Стройкапітал» в супереч ст.169 ПК України застосував податкову соціальну пільгу під час відрахування ПДФО при виплаті авансу, в той час як вказана пільга повинна була застосовуватися до всієї заробітної плати за місяць.

У судовому засіданні представник позивача підтримав пред`явлену позовну заяву у повному обсязі та, посилаючись на викладені у ній доводи, просив повністю її задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував щодо задоволення позовної заяви, посилаючись на доводи, викладені у відзиві на неї.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, а також проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини, суд доходить висновку про відмову в задоволені позовної заяви, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що ТОВ «Стройкапітал» (код ЄДРПОУ 38262748) станом на 18.03.2019 року перебуває на обліку в ГУ ДФС у Дніпропетровській області та, зокрема, є платником податку з доходів фізичних осіб.

Так, у період з 18.03.2019р. по 29.03.2019р. працівниками відповідача була проведена документальна планова виїзна перевірка ТОВ «Стройкапітал» з питань податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи ДФС, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків, зборів та інших платежів, установлених законодавством, за період з 01.01.2016р. по 31.12.2018р., за результатами якої складено акт перевірки №19099/04-36-14-20/38262748 від 05.04.2019 року, яким встановлено порушення:

- п.44.1 ст.44, пп. 134.1.1 п. 134.1 ст.134 ПК України, в результаті чого підприємством занижено податок на прибуток на загальну суму 272 883 грн., в т.ч. за 2018 рік на суму 272 883 гри.;

- порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних, встановлених п.2.01.10 статті 201 ПК України, за що передбачена відповідальність згідно п.1201-1 ст.1201 розділу ІІ ПК України;

- пп.16.1.4 п.16.1 ст.16, п.57.1 ст.57, пп.168.1.2 п.168.1 ст.168, пп.176.2 «а» п.176.2 ст.176 ПК України в частині несплати до бюджету узгодженого грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб в розмірі 73322,37 грн. у встановлений строк до або під час виплати заробітної плати найманим працівникам та орендної плати орендодавцю-фізичній особі за період з 20.01.2016р. п 10.05.2018р.

У зв`язку із порушенням позивачем приписів пп.16.1.4 п.16.1 ст.16, п.57.1 ст.57, пп.168.1.2 п.168.1 ст.168, пп.176.2 «а» п.176.2 ст.176 ПК України, 13.05.2019 року контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення №0015321306, яким ТОВ «Стройкапітал» визначено штрафні (фінансові) санкції з податку на доходи фізичних осіб у сумі 48904,98грн.

Не погодившись з вказаним податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду з цією позовною заявою про його оскарження.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зважає на таке.

Згідно з пп.164.2.1 п.164.2 ст.164 ПК України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються: доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового договору (контракту).

Стаття 168 ПК України визначає порядок нарахування, утримання та сплати (перерахування) податку на доходи фізичних осіб до бюджету.

Відповідно до пп.168.1.1 п.168.1 ст.168 ПК України податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов`язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.

Податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету (п.п.168.1.2 п.168.1 ст.168 ПК України).

Згідно з п.п.168.1.4 п.168.1 ст.168 ПК України якщо оподатковуваний дохід надається у негрошовій формі чи виплачується готівкою з каси податкового агента, податок сплачується (перераховується) до бюджету протягом банківського дня, що настає за днем такого нарахування (виплати, надання).

Відповідно до пп.168.1.5 п.168.1 ст.168 ПК України якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику податку, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені цим Кодексом для місячного податкового періоду.

Відповідно до абз "а" п.176.2 ст.176 ПК України особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов`язані: своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок.

Таким чином, податковий агент зобов`язаний перераховувати до бюджету утриманий податок під час виплати доходу (п.п.168.1.2 п.168.1 ст.168 ПК України), а у разі якщо оподатковуваний дохід надається у негрошовій формі чи виплачується готівкою з каси податкового агента, податок сплачується (перераховується) до бюджету протягом банківського дня, що настає за днем такого нарахування (виплати, надання) (п.п.168.1.4 п.168.1 ст.168 ПК України).

З огляду на означене, суд першої інстанції приходить до висновку, що в силу п.164.2.1 ст.164 ПК України розрахунок оподаткованого доходу фізичної особи відбувається в кінці кожного звітного місяця, в той час як аванс є виплатою заробітної плати за першу половину місяця.

При цьому, ПК України не передбачено утримання податку на доходи фізичних осіб із застосуванням відрахувань єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податкової соціальної пільги на частину виплаченої протягом місяця заробітної плати (авансу).

Отже, відповідно до вказаних норм визначення та розрахунок податкового доходу фізичної особи відбувається в кінці кожного місяця.

Означене також кореспондується з п.169.1 ст.169 ПК України, відповідно до якої платник податку має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати, на суму податкової соціальної пільги.

Таким чином, податкова соціальна пільга застосовується до всієї заробітної плати за місяць, а не до її частини - авансу.

Так, з додатку 15 до акту перевірки №19099/04-36-14-20/38262748 від 05.04.2019 року слідує, що позивач застосовував податкову соціальну пільгу під час відрахування ПДФО при виплаті авансу, що було підтверджено і представником позивача у судовому засіданні, у зв`язку із чим сума ПДФО, яка підлягала сплаті була визначена не вірно, через її заниження та фактично була сплачена після закінчення граничного терміну сплати.

За таких обставин, суд погоджується з твердженнями відповідача щодо порушення позивачем термінів сплати ПДФО, доказів протилежного суду не надано.

Щодо протиправного, на думку позивача, застосування відповідачем розміру штрафних санкцій, суд зазначає наступне.

У п.127.1 ст.127 ПК України передбачено, що ненарахування, неутримання та/або несплата (неперерахування) податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Ті самі дії, вчинені повторно протягом 1095 днів, - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 50 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Дії, передбачені абзацом першим цього пункту, вчинені протягом 1095 днів втретє та більше, - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 75 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

В свою чергу, Верховний Суд в постанові від 22 травня 2018 року у справі №820/6437/16 (К/9901/31032/18), зокрема, зазначив, що положеннями статті 127 Податкового кодексу України встановлюється як міра відповідальності, яка покладається на платника податків, в тому числі і на податкового агента, саме за несплату (неперерахування) податків, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, при цьому відповідність розміру штрафних санкцій за вчинення такого порушення визначається (обчислюється) не з часу затримки такої несплати, як передбачено статтею 126 Податкового кодексу України, а з кількості разів допущених таких порушень протягом певного періоду часу. Тобто склад порушення передбачає, що нарахування, сплата чи утримання податку не відбулися до чи на момент виплати доходу. Відтак, застосування штрафу в розмірі 50 та 75 відсотків суми податку на підставі п.127.1 статті 127 Податкового Кодексу України можливо внаслідок неодноразового порушення, пов`язаного з ненарахування, неутримання та/або несплатою (неперерахуванням) податків платником податків незалежно від того, чи було виявлено ці порушення під час однієї перевірки контролюючого органу.

Частиною 5 статті 242 КАС України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до додатку 15 до акту перевірки позивачем протягом 3 років (2016-2018 рр.) порушувалися строки сплати ПДФО, а відтак суд приходить до висновку про правомірне застосування до відповідача штрафних санкцій, визначених у спірному рішенні.

Згідно з ч.1 ст.72 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Беручи до уваги сукупність встановлених обставин, суд доходить висновку про відмову у задоволені позову.

Відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв`язку з відмовою позивачу в задоволенні позову, понесені ним судові витрати, пов`язані зі зверненням до суду, не відшкодовуються.

Керуючись ст. ст. 242-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Стройкапітал» (код ЄДРПОУ 38262748, місцезнаходження: вул. Калачевського, 35, село Лозуватка, Криворізький район, Дніпропетровська область, 53020) до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 39394856, місцезнаходження: вул. Сімферопольська, 17-а, м. Дніпро, 49005) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення - відмовити у повному обсязі.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складено 12 серпня 2019 року.

Суддя О.М. Турова