Рішення № 83571507, 01.07.2019, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 липня 2019 року Справа № 160/4859/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Тулянцевої І.В. розглянувши у м. Дніпрі в порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

28 травня 2019 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якій позивач просить:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду

України в Дніпропетровської області щодо відмови у переведенні ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з пенсії по інвалідності на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровської області зарахувати період знаходження на інвалідності з 11.10.2010 року по 03.01.2019 року до пільгового стажу для визначення права на призначення пенсії за віком на пільгових умовах і у пільгових розмірах з урахуванням кратності;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровської області призначити пенсію за віком відповідно до статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням часу знаходження на інвалідності з 11.10.2010 року по 03.01.2019 року відповідно до заяви від 03.01.2019 року.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач працював на підземних роботах з повним робочим днем. У зв`язку з нещасним випадком на виробництві та професійного захворювання позивач є інвалідом ІІІ групи та з 11.10.2010 року перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію по інвалідності. У січні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Однак, листом Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 14.02.2019 року № 43/03.22-19 позивачу було відмовлено в переведенні на пільгову пенсію за віком у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу. Позивач вважає такі дії відповідача протиправними, оскільки, на його дуку, до складу пільгового стажу має бути включений період знаходження на інвалідності як період роботи за провідною професією із зайнятістю повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах по видобутку вугілля з урахуванням кратності, як це передбачено Роз`ясненням Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 року № 8 «Про порядок врахування трудового стажу, що дає право на пенсію незалежно від віку працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на роботах, передбачених ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Ухвалою суду від 31.05.2019 року відкрито провадження по справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Цією ж ухвалою відповідачу було надано строк для подання письмового відзиву на позовну заяву - протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

26 червня 2019 року від представника відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, згідно з яким Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області заперечує проти позовних вимог, посилаючись на те, що у позивача відсутній необхідний пільговий стаж роботи (25 років), встановлений ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Так, загальний стаж роботи позивача складає 26 років 10 місяців 25 днів, пільговий стаж згідно ст. 114 Закону складає 21 рік 2 місяці 19 днів, в тому числі з врахуванням періоду знаходження на інвалідності, що є недостатнім для призначення пенсії у відповідності до положень ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». За таких обставин, позивачу правомірно було відмовлено у переведенні на пенсію за віком на пільгових умовах. Також зазначив, що відсутні підстави для зарахування періоду знаходження на інвалідності з 11.10.2010 року по 03.01.2019 року у кратності 1 рік за 1 рік 3 місяці відповідно до роз`яснень Міністерства соціального забезпечення від 20.01.1992 року № 8 «Про порядок врахування трудового стажу, що дає право на пенсію незалежно від віку працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на роботах, передбачених ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення», оскільки позивач в зазначений період не працював безпосередньо повний робочий день на провідних роботах.

За правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності (частина 1 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України,).

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Справи, визначені частиною першою цієї статті, суд розглядає у строк не більше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі. У справах, визначених частиною першою цієї статті, заявами по суті справи є позов та відзив (частини 2, 3 статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України).

Датою ухвалення судового рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення (частина 5 статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України).

Дослідивши матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію по інвалідності (III група) від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання згідно з пунктом 3 статті 30 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», що підтверджується пенсійним посвідченням № НОМЕР_1 серії НОМЕР_2 .

03 січня 2019 року позивач звернувся до відповідача із заявою про перехід з пенсії по інвалідності на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

За наслідками розгляду наданої заяви відповідач листом від 14.02.2019 року №43/03.22-19 повідомив позивача про відмову у переведенні з пенсії по інвалідності на пільгову пенсію за віком згідно зі статтею 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» у зв`язку із відсутністю необхідного пільгового стажу. Так, пенсійним органом зазначено, що загальний стаж роботи позивача становить 26 років 10 місяців 25 днів, пільговий стаж згідно ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з врахуванням періоду знаходження на інвалідності становить 21 рік 2 місяці 19 днів, щ є меншим, ніж встановлений законом строк (25 років), необхідний для призначення пенсії на пільгових умовах.

Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо призначення пенсії на пільгових умовах, позивач звернувся з вказаним позовом до суду.

Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій визначені Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV).

Громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж мають право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи (стаття 8 Закону № 1058-IV).

Згідно зі статтею 26 Закону України № 1058-IV, особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.

Частиною 3 статті 114 Закону № 1058-IV передбачено, що працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. Такий самий порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або перебувають у стадії ліквідації, але не більше двох років.

За наявності стажу на підземних роботах менше 10 років у чоловіків і менше 7 років 6 місяців у жінок та страхового стажу, встановленого абзацами першим і п`ятнадцятим - двадцять третім пункту 1 частини другої цієї статті, за кожний повний рік зазначених робіт пенсійний вік, встановлений абзацом першим статті 26 цього Закону, зменшується на один рік. При цьому пенсійний вік для жінок не може бути нижчим за вік, встановлений абзацом першим пункту 1 частини другої цієї статті.

Аналогічні положення закріплено в статті 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 року № 1788-XII (далі - Закон № 1788-XII).

В межах спірних правовідносин та з огляду на вік позивача на дату звернення з заявою про призначення пенсії за віком (45 років 2 місяці 10 днів) для встановлення позивачу права на пенсію за віком з вищезазначених підстав необхідно дотримання таких обов`язкових вимог: не менше 25 років безпосередньої зайнятості повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, незалежно від віку та за результатами атестації робочих місць, а робітники очисного вибою, за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років.

Згідно з частиною першою статті 44 Закону № 1058-IV, заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 45 Закону № 1058-IV пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку: пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

Документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії. Пенсія призначається довічно або на період, протягом якого пенсіонер має право на виплату пенсії відповідно до цього Закону (частини друга, п`ята статті 45 Закону № 1058-IV).

Постановою Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846, затверджений Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Згідно з абзацом першим пункту 1.1 розділу I «Звернення за призначенням (перерахунком) пенсії» Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07 липня 2014 року № 13-1) та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846 (далі Порядок № 22-1), заява про призначення пенсії непрацюючим особам, а також членам сім`ї у зв`язку з втратою годувальника подається заявником особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально, безпосередньо до управління Пенсійного фонду України у районі, місті, районі у місті, об`єднаного управління (далі - орган, що призначає пенсію) за місцем проживання (реєстрації).

Підпунктом 2 пункту 2.1 розділу II «Документи, необхідні для призначення, перерахунку пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший» Порядку № 22-1 встановлено, що до заяви про призначення пенсії за віком додаються документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок підтвердження наявного трудового стажу). За період роботи, починаючи з 01 січня 2004 року, структурний підрозділ, відповідальний за ведення персоніфікованого обліку (далі - відділ персоніфікованого обліку), надає структурному підрозділу, відповідальному за призначення пенсії, довідку з бази даних реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - реєстр застрахованих осіб) за формою згідно з додатком 4 до Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 18 червня 2014 року № 10-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 08 липня 2014 року за № 785/25562 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 27 березня 2018 року № 8-1) (далі - Положення), а у разі необхідності - за формою згідно з додатком 3 до Положення.

Відповідно до статті 62 Закону України від 05 листопада 1991 року № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення» (далі Закон № 1788-XII) основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі Порядок № 637), передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Особливості підтвердження трудового стажу окремих категорій працівників визначені пунктом 20 Порядку № 637, згідно з яким, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5). У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. У разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованій території України або в районах проведення антитерористичної операції, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування. У разі відсутності правонаступника підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням з Мінсоцполітики та Мінфіном.

При цьому, надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.

Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постановах від 20 лютого 2018 року у справі №234/13910/17 та від 07 березня 2018 року у справі № 233/2084/17.

Процедура застосування Списків №1 і №2 визначена Порядком застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим Наказом Міністерства праці та соціальної політики України 18.11.2005 року № 383 (далі Порядок №383).

Відповідно до пункту 3 Порядку №383 при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.92 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.92 (приклади у додатках 1, 2).

Суд зазначає, що в період з 22.08.1956 року по 25.01.1991 року при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовувалися Списки № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення, затверджені Постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 року № 1173.

В період з 26.01.1991 року по 10.03.1994 року при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовувалися Списки № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення, затверджені Постановою Кабінету Міністрів СРСР №10 від 26 січня 1991 року.

З 11.03.1994 року по 16.01.2003 року вже діяли Списки виробництв, робіт; професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію на пільгових умовах, затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 1994 року № 162.

В період з 17.01.2003 року по 24.06.2016 року діяли Списки виробництв, робіт; професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію на пільгових умовах, затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 року № 36.

Починаючи з 03.08.2016 року діють Списки виробництв, робіт; професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію на пільгових умовах, затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 року № 461.

Згідно з Розділом І (Гірничі роботи) Списку № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком (по старості) на пільгових умовах, затверджених вищенаведеними постановами Кабінету Міністрів СРСР роботи «гірник підземний» (у тому числі «учень гірника підземного з повним робочим днем в шахті»), віднесені до професій із особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці.

Крім того, постановою Кабінету Міністрів України №202 від 31.03.1994 затверджено Список робіт і професій, що дають право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин), пов`язаних з видобутком вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, терміном не менше 25 років.

Так, відповідно до Розділу I «Підземні гірничі роботи в шахтах і на будівництві вугільних (сланцевих) шахт Постанови № 202: усі робітники, зайняті протягом повного робочого дня на підземних роботах, керівники і спеціалісти підземних дільниць діючих і споруджуваних шахт для видобутку вугілля (сланцю), мають право на пільгову пенсію відповідно до положень ч. 3 ст. 114 «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Згідно з частиною 4 статті 9 Закону України «Про охорону праці» від 14.10.1992 року № 2694-XII, час перебування на інвалідності у зв`язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням зараховується до стажу роботи для призначення пенсії за віком, а також до стажу роботи із шкідливими умовами, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах і в пільгових розмірах у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 5 статті 56 Закону № 1788-XII, час перебування на інвалідності у зв`язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням зараховується до стажу роботи для призначення пенсії за віком, а також до стажу роботи із шкідливими умовами, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах і у пільгових розмірах .

Такий же порядок зарахування часу перебування на інвалідності внаслідок трудового каліцтва або професійного захворювання передбачений і пунктом 4 частини 1 статті 24 Закону № 1058-IV, відповідно до якого час перебування на інвалідності у зв`язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням зараховується до страхового стажу для призначення пенсії за віком, а також до страхового стажу роботи із шкідливими умовами, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах і у пільгових розмірах.

Отже, частина 1 статті 24 Закону № 1058-IV містить пряму вказівку на зарахування часу перебування на інвалідності у зв`язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням до стажу роботи для призначення пенсії за віком, а також до стажу роботи із шкідливими умовами, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах і у пільгових розмірах відповідно до статей 13, 14 Закону України № 1788-XII.

Період перебування позивача на інвалідності у зв`язку із нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням підтверджується довідкою МСЕК серії 12 AAA № 732032, пенсійним посвідченням № НОМЕР_1 від 15.12.2017 року, записами в трудовій книжці.

Відповідно до Роз`яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 року № 8 «Про порядок врахування трудового стажу, що дає право на пенсію незалежно від віку працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на роботах, передбаченим статтею 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення», працівникам, зайнятим на підземних роботах та у металургії, які мають не менше 10 років стажу роботи, що дає право на пенсію незалежно від віку відповідно до статті 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення», але не відпрацювали повного стажу, передбаченого зазначеною статтею, пенсія незалежно від віку може призначатися при наявності не менше 25 років стажу підземної роботи та роботи у металургії із зарахуванням до стажу: кожного повного року роботи гірничим очисного забою, прохідником, забійником на відбійних молотках, машиністом гірничих виємочних машин, сталеваром, горновим, агломератником, вальцювальником гарячого прокату за 1 рік 3 місяці; кожного повного року роботи, передбаченої у відповідних розділах списку № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, які дають право на пільгове пенсійне забезпечення, - за 9 місяців.

З трудової книжки № НОМЕР_3 вбачається, що ОСОБА_1 працював:

1) шахта «Тернівська» ОДП по видобутку вугілля «Павлоградвугілля»:

- з 10.01.1994 року по 24.02.1994 року учнем підземного гірничого робітника з повним робочим днем під землею;

- з 25.02.1994 року по 17.02.1995 року підземним гірничим робітником 3-го розряду з повним робочим днем під землею;

2) ДВАТ шахта «Західно-Донбаська» ВАТ «Павлоградвугілля»:

- з 11.05.1998 року по 13.08.2003 року підземним гірничим робітником 3-го розряду з

повним робочим днем під землею;

- з 14.08.2003 року по 01.06.2010 року підземний робітник очисного вибою 5-го розряду з повним робочим днем під землею (провідна професія). Звільнений за станом здоров`я, що перешкоджає виконанню роботи за професією.

Крім того, пільговий характер праці підтверджують довідки про підтвердження пільгового трудового стажу для призначення пенсії № 334 від 10.11.2010 року, видана ВСП шахта «Тернівська» ВАТ «Павлоградвугілля» та №574 від 19.11.2010 року, видана ВСП шахта «Західно-Донбаська» ВАТ «Павлоградвугілля».

Так, згідно з довідкою, яка уточнює пільговий характер роботи від 10.11.2010 року №334, виданої ВСП шахта «Тернівська» ВАТ «Павлоградгілля», позивач працював учнем підземного гірничого робітника з повним робочим днем під землею з 10.01.1994 р. по 09.02.1994 р., учнем підземного гірничого робітника (практика) з 10.02.1994 р. по 23.02.1994 р., підземним гірничим робітником, з 25.02.1994 р. по 17.02.1995 р. навчався в учбовому пункті за професією «гірник підземний».

Згідно з довідкою, яка уточнює пільговий характер роботи від 19.11.2010 року № 574, виданої ВСП шахта «Західно-Донбаська» ВАТ «Павлоградгілля», позивач працював підземним гірничим робітником з повним робочим днем під землею з 11.05.1998 р. по 19.12.2002 р., з 20.12.2002 р. по 28.02.2003 р. працював підземним учнем робітника очисного вибою (практика), з 01.03.2003 р. по 13.08.2003 р. гірничим робітником з повним робочим днем під землею, з 14.08.2003 р. по 01.06.2010 р. підземним робітником очисного вибою з повним робочим днем під землею.

Таким чином, зазначені періоди роботи позивача відносяться до категорії посад, що мають право на пільгову пенсію відповідно до положень частини 3 ст. 114 «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Судом встановлено, що відповідачем до пільгового стажу за статтею 114 Закону № 1058-IV - працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України (25 років), зараховано 6 років 1 місяць 29 днів. До пільгового стажу також зараховано 6 років 11 місяців 28 днів за професією - робітники очисного вибою (зайнятість на таких роботах не менше 20 років) та період знаходження на інвалідності 8 років 2 місяці 22 дні (з 11.10.2010 року по 03.01.2019 рік), що складає 21 рік 2 місяці 19 днів.

Тобто, при визначенні розміру пільгового стажу, що дає право на призначення пенсії за віком у відповідності до положень ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», відповідачем правила, встановлені в Роз`ясненні Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 року № 8 «Про порядок врахування трудового стажу, що дає право на пенсію незалежно від віку працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на роботах, передбаченим статтею 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення», не застосовувались.

З відзиву на позовну заяву вбачається, що відповідач вважає, що застосування до спірних відносин правил, визначених у роз`ясненні Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 року № 8 «Про порядок врахування трудового стажу, що дає право на пенсію незалежно від віку працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на роботах, передбаченим статтею 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» є безпідставним, оскільки позивач в період інвалідності не працював безпосередньо повний робочий день на провідних роботах.

Між тим, суд зазначає, що Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» від 03.10.2017 року № 2148-VІІІ внесено зміни до Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Пункт 16 цих положень передбачає, що положення Закону України «Про пенсійне забезпечення» застосовуються в частині визначення права на пенсію за вислугу років для осіб, які на день набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» мають вислугу років та стаж, необхідні для призначення такої пенсії. Статтею 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» визначено умови призначення пільгових пенсій.

Пенсійний фонд України звернувся до Міністерства соціальної політики щодо застосування роз`яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 року № 8 «Про порядок врахування трудового стажу, що дає право на пенсію незалежно від віку працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на роботах, передбачених статтею 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Міністерство соціальної політики розглянуло звернення Пенсійного фонду України щодо застосування роз`яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 року № 8 «Про порядок врахування трудового стажу, що дає право на пенсію незалежно від віку працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на роботах, передбачених ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

У листі Міністерства соціальної політики України № 12281/0/2-18/21 від 26.06.2018 року зазначено, що пунктом 5 постанови Верховної Ради України від 06.12.1991 року №1931-XII «Про порядок введення в дію Закону України «Про пенсійне забезпечення», Міністерству соціального забезпечення України було надано право давати роз`яснення про порядок застосування Закону України «Про пенсійне забезпечення», обов`язкові для всіх підприємств, установ і організацій, розташованих на території України.

Відповідно до п. 5 вказаної постанови, Міністерством соціальної політики України і було видане роз`яснення від 20.01.1992 року № 8 «Про порядок врахування трудового стажу, що дає право на пенсію незалежно від віку працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на роботах, передбачених статтею 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Згідно з розділом II Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв`язку з прийняттям Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 17.11.2005 року № 3108-ІV, пункт 5 постанови Верховної Ради України від 06.12.1991 року № 1931-XII визнано таким, що втратив чинність.

З урахуванням змін, внесених Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» від 03.10.2017 року № 2148-VIII (далі- Закон № 2148) право та порядок призначення пенсій на пільгових умовах працівникам, зайнятим на підземних і відкритих гірничих роботах та в металургії визначаються відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Листом від 02.10.2018 року № 19997/0/2-18 Міністерство соціальної політики України відкликало свій лист від 26.06.2018 року № 12281/0/2-18-21 та зазначило про доцільність застосування роз`яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 року № 8 «Про порядок врахування трудового стажу, що дає право на пенсію незалежно від віку працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на роботах, передбачених ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

На час трудової діяльності позивача і на теперішній час Роз`яснення Міністерства соціальної політики України від 20.01.1992 року № 8 «Про порядок врахування трудового стажу, що дає право на пенсію незалежно від віку працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на роботах, передбачених статтею 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення», є діючим.

З наявних в матеріалах справи доказів, судом зроблено висновок, що пільговий стаж позивача на посаді «робітник очисного вибою» - 6 років 11 місяців 28 днів (з 14.08.2003 року по 01.06.2010 року), тобто зайнятість на якій не менше 20 років дає право на пенсію за Списком, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №202 від 31.03.1994, враховано без застосування правил, визначених Роз`ясненням Міністерства соціальної політики України від 20.01.1992 року № 8 «Про порядок врахування трудового стажу, що дає право на пенсію незалежно від віку працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на роботах, передбачених статтею 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» щодо зарахування до кожного року роботи за 1 рік 3 місяці.

З урахуванням наведеного, суд вважає, що позивач має право на обрахування пільгового стажу при призначенні пенсії за віком (в тому числі, переведення його на такий вид пенсії) при розрахунку стажу додатково 3 місяці за кожний відпрацьований рік на провідній професії за період з 14.08.2003 року по 01.06.2010 року (6 років 11 місяців 28 днів).

Що стосується вимог позивача про зарахування до пільгового стажу для визначення права на призначення пенсії за віком на пільгових умовах і у пільгових розмірах з урахуванням кратності періоду знаходження на інвалідності з 11.10.2010 року по 03.01.2019 року, суд зазначає, що дійсно, ані Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», ані Закон України «Про охорону праці» не містить вимог, щодо зарахування кожного року часу знаходження на інвалідності, як 1 рік 3 місяці.

Між тим, оскільки ч. 4 ст. 9 Закону України «Про охорону праці» передбачено, що час перебування на інвалідності у зв`язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням зараховується до стажу роботи для призначення пенсії за віком, а також до стажу роботи із шкідливими умовами, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах і в пільгових розмірах у порядку, встановленому законом, даний період також повинен бути розрахований з урахуванням кратності, а саме - за 1 рік знаходження на інвалідності - 1 рік 3 місяці пільгового стажу.

Частиною 3 статті 45 Закону № 1058-IV передбачено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

За приписами частини 5 статті 45 Закону № 1058-IV, документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.

Відповідно до пункту 4.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку), поновлення пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 25.11.2005 року № 22-1, орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою (додаток 3). Заяви осіб про призначення, перерахунок, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший реєструються в журналі реєстрації рішень органу, що призначає пенсію. Особі або посадовій особі органом, що призначає пенсію, видається розписка із зазначенням дати прийняття заяви, а також переліку одержаних і відсутніх документів, які необхідно подати у тримісячний строк з дня прийняття заяви. Копія розписки зберігається в пенсійній справі.

Пунктом 4.3 Порядку №22-1 визначено, що не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.

Таким чином, у разі звернення особи до пенсійного органу із заявою про призначення (перерахунок, переведення) пенсії, останній зобов`язаний розглянути подану заяву та прийняти відповідне рішення.

Матеріалами справи підтверджено, що рішення про відмову у призначенні позивачу пенсії на пільгових умовах було оформлено листом від 14.02.2019 року № 43/03.22-19.

Відповідно до статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково. У разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Як вбачається з позовних вимог, позивач просить визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровської області щодо відмови у переведенні з пенсії по інвалідності на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Між тим, у даному випадку права позивача порушуються не діями відповідача, а відмовою, викладеною у листі від 14.02.2019 року № 43/03.22-19, тобто, рішенням суб`єкта владних повноважень.

За таких обставин, суд зазначає, що, оскільки вирішення питання призначення пенсії є виключною компетенцією Пенсійного фонду, належним способом захисту прав позивача є визнання протиправним та скасування рішення суб`єкта владних повноважень про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, оформленого листом від 14.02.2019 року №43/03.22-19 та з урахуванням висновків суду повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Відповідно до приписів статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

За наведених обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Розподіл судових витрат слід здійснити у відповідності до частини 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись статтями 2, 9, 73-78, 90, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 26, код ЄДРПОУ 21910427) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 14.02.2019 року № 43/03.22-19 про відмову ОСОБА_1 в переведенні з пенсії по інвалідності на пенсію за віком згідно статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 03 січня 2019 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, з урахуванням висновків суду.

В іншій частині позову - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 384,20 грн. (триста вісімдесят чотири гривні двадцять копійок).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та у строки, встановлені статтями 295 та 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.В. Тулянцева