Рішення № 83566381, 12.08.2019, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.: (057) 702-07-99, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

12.08.2019 Справа № 905/1147/19

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Чернової О.В., при секретарі судового засідання Шакуровій І.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів", м. Нікополь Дніпропетровської області

до відповідача: Приватного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча", м. Маріуполь Донецької області

про стягнення заборгованості у розмірі 12 658,85 грн., з яких 11 652,78 грн. - пеня, 1006,07 грн. - 3% річних, -

без виклику сторін

Акціонерне товариство "Нікопольський завод феросплавів", м. Нікополь Дніпропетровської області звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Приватного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча", м. Маріуполь Донецької області про стягнення заборгованості у розмірі 12 658,85 грн., з яких 11 652,78 грн. - пеня, 1 006,07 грн. - 3% річних.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем строків виконання грошових зобов'язань за договором №181508/1706821/70 від 28.12.2017р. внаслідок чого позивачем нараховані пеня та 3% річних.

Нормативно свої вимоги позивач обґрунтовує ст.ст. 193, 230, 265, 267 Господарського кодексу України, ст.ст. 526, 530, 549, 625, 629 Цивільного кодексу України, ст.ст. 5, 12, 42, 50, 162-164, 171, 172, 249 Господарського процесуального кодексу України.

З дотриманням приписів ст.6 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу суду, для розгляду справи №905/1147/19 визначено суддю Чернову О.В.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 27.06.2019р. справа №905/1147/19 прийнята до провадження за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, розгляд справи призначений на 25.07.2019 року. Встановлено відповідачу строк для подачі заяви з запереченням проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження до 10.07.2019р. та строк для подачі відзиву на позов та заперечень на відповіді позивача на відзив до 25.07.2019р.

23 липня 2019 року через канцелярію господарського суду Донецької області від відповідача надійшов відзив б/н від 19.07.2019р. на позовну заяву, в якому останній заперечив проти позовних вимог, зазначивши про повну оплату спірних рахунків. Крім того, відповідачем зазначено, що умовами спірного договору не передбачено нарахування пені за порушення строку оплати транспортних витрат та витрат, пов'язаних з охороною товару. Також, відповідач надав клопотання про зменшення розміру пені до суми 2 330,56грн.

30.07.2019 року від позивача надійшла відповідь №2-4016 від 26.07.2019р. на відзив, в якому останній спростував заперечення відповідача.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 25.07.2019р., в порядку ст.216 ГПК України, відкладено розгляд справи на 12.08.2019р.

Суд, в порядку ч.2 та ч.8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, розглядає справу за наявними в матеріалах справи доказами і письмовими поясненнями, викладеними у заявах по суті справи, без проведення судового засідання.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши надані сторонами докази в порядку ст. 210 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд , -

ВСТАНОВИВ:

28 грудня 2017 року між Публічним акціонерним товариством «Нікопольський завод феросплавів» (далі - Постачальник) та Приватним акціонерним товариством «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» (далі - Покупець) укладено договір поставки №181508/1706821/70 (далі - Договір), згідно з п.1.1. якого Постачальник зобов'язується поставити та передати у власність Покупця, а Покупець прийняти та оплатити відповідно до п.3.4. цього договору феросплави, що іменуються в подальшому Товар, протягом стоку з 01.04.2018р. по 30.06.2018р., на умовах, у кількості та строки, зазначені у Специфікаціях до цього договору, що є невід'ємною його частиною.

Поставка товару за цим договором здійснюється на умовах СРТ, залізнична станція Маріуполь сортувальна Донецької залізниці. Можлива поставка товару на умовах ФСА (FCA), склад Вантажовідправника, авто засобами Покупця (п.2.1. Договору).

За приписами до п.2.3. Договору датою поставки Товару та переходу права власності, при поставці залізничним засобом, вважається дата штемпелю на залізничній накладній станції Вантажовідправника відповідно до п.2.1. Постачальник приймає на себе зобов'язання з організації та оплати транспортування та супроводження Товару на шляху прямування.

Відповідно до п. 3.1. Договору поставка Товару здійснюється за цінами, які узгоджуються у відповідності до умов поставки, зазначених у специфікаціях та включають у себе усі збори та інші обов'язкові платежі, а також вартості тари, упаковки, маркування та інші видатки Постачальника, пов'язані з поставкою товару.

Умовами п.3.3. Договору визначено, що транспортні витрати (з/д. тариф) та витрати, пов'язані з охороною Товару, включаються до вартості Товару.

Згідно з п.3.4. Договору Покупець здійснює оплату поставленого товару шляхом перерахування грошових коштів на рахунок Постачальника протягом 30-ти (тридцяти) банківських днів з дати поставки товару. Оплата за поставлений товар здійснюється за курсом НБУ на дату зарахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника. Постачальник повідомляє покупця про дату поставки товару шляхом передачі через електронний чи факсимільний зв'язок наступних документів: рахунка Постачальника, копії з/д квитанції, сертифіката якості, у відповідності до п.39. цього договору.

При перерахуванні коштів на рахунок Постачальника, Покупець зобов'язаний зазначити: «Оплата за товар до договору №181508/1706821 від 28.12.2017р.». При цьому отримані кошти розподіляються Постачальником наступним чином: 1) сплачуються рахунки, що виписані на різницю між базовою ціною продукції на дату відвантаження та ціною такої продукції на дату зарахування коштів від покупця; 2) сплачуються рахунки, що виписані за базовою ціною на дату відвантаження (такі рахунки сплачуються в порядку календарної черговості виникнення заборгованості) (п.3.8.).

Пунктом 7.6. Договору визначено, що у разі порушення Покупцем строків оплати за поставлений товар, передбачених цим договором поставки, Покупець сплачує Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ діючої у відповідному періоді, за кожен день прострочки оплати.

Умовами п.8.6. встановлено, що цей Договір набирає чинності з 01.04.2018р. та діє до 01.09.2018 року. Закінчення строку дії Договору не звільняє Сторін від виконання прийнятих на себе зобов'язань за договором.

Договір підписаний Сторонами у встановленому діючим законодавством порядку.

02 травня 2018 року між сторонами підписано Специфікацію №3 щодо поставки товару у кількості 2 000 метричних тон сплавів на загальну суму 78 335 472,00 грн. з ДПВ. Строк поставки травень 2018 року.

Разом з цим, сторонами підписано Специфікацію №4 від 02.05.2018р. на поставку товару у кількості 400 метричних тон загальною вартістю 15 994 012,80 грн. з ПДВ. Строк поставки - травень 2018р.

Додатковою угодою №4/1802951 від 04.07.2018р. сторони доповнили договір поставки Специфікаціями №5, №6, згідно умов яких позивач зобов'язався поставити товар у загальній кількості 3 000 метричних тон сплавів загальною вартістю 110 355 432,00 грн. з ПДВ. Строк поставки липень 2018р.

17 серпня 2018 року між сторонами укладено додаткову угоду №5/1804659, якою сторони узгодили змінити найменування Постачальника з Публічного акціонерного товариства «Нікопольський завод феросплавів» на Акціонерне товариство «Нікопольський завод феросплавів».

На виконання умов спірного договору, 10.05.2018 р., 14.05.2018р. та 28.05.2018р. позивачем здійснено поставку товару на користь відповідача згідно Специфікації № 3 до договору у загальній кількості 1597,3 метричних тон на загальну суму 62 562 624,78 грн., що підтверджується рахунками №219961, №220193, №220044, коригувальними рахунками №219960АК1, №219961АК, №220044АК, №220044АК7, та залізничними накладними № 45889623, № 45889565 та № 45889599, № 46023461, № 46023453, № 46475356, № 46475349, № 46475323 та № 46475364.

В подальшому відповідно до Специфікації №5 до договору, 10.06.2018р., 30.06.2018р. позивачем здійснено поставку товару на користь у загальній кількості 1198,7 метричних тон на загальну суму 44 024 323,98 грн., що підтверджується рахунками №220456, №220685, коригувальними рахунками №220401АК2, №220456АК та залізничними накладними № 47544010. № 47543996, № 47544002, № 47544077, №47544119.

Посилаючись на порушення відповідачем строків виконання грошових зобов'язань за договором №181508/1706821/70 від 28.12.2017р. внаслідок чого позивачем нараховані пеня та 3% річних, позивач звернувся до суду з розглядуваним позовом.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає вимоги Позивача такими, що підлягають задоволенню, з огляду на наступне.

Згідно ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають зокрема з договорів. Аналогічні положення встановлені і в ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України.

Відповідно до ч.1 ст. 264 ГК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу (ч.6 ст. 264 ГК).

Частиною 1 ст. 692 ЦК України встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Отже, укладений між Позивачем та Відповідачем договір №181508/1706821/70 від 28.12.2017р. є належною підставою для виникнення у останнього зобов'язань, визначених його умовами, з оплати товару.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Виходячи зі змісту наданих до матеріалів справи рахунків та залізничних накладних, які підтверджують факт поставки товару, Позивач свої зобов'язання за Договором №181508/1706821/70 від 28.12.2017р. виконав належним чином.

Таким чином, Відповідач не мав жодних підстав для ухилення від виконання обов'язку зі сплати товару відповідно до умов договору №181508/1706821/70 від 28.12.2017р., а саме протягом 30-ти (тридцяти) банківських днів з дати поставки товару згідно з п.3.4. спірного договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 Господарського кодексу України та ст.599 Цивільного кодексу України зобов'язання за загальним правилом припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Однак, як вбачається з матеріалів справи, відповідачем здійснено оплату за поставлений товар з порушенням строку, встановлено п.3.4. спірного договору, а саме: 03.07.2018р. на суму 147 448,51 грн., 09.07.2018р. на суму 23 483 461,27 грн., 18.07.2018 у розмірі 107 249,94 грн., 20.07.2018 на суму 17 362 776,46 грн., 26.07.2018 на суму 14 753 094,52 грн., 31.07.2018р. на суму 507 858,09 грн., 07.08.2018 на загальну суму 12 319 186,48 грн., 09.08.2018 на суму 29 271 138,46 грн. 14.08.2018 на суму 2 202 341,85 грн., що підтверджується довідкою з рахунку позивача (а.с.93-96). При цьому, зарахування грошових коштів, сплачених відповідачем, здійснювалось позивачем у відповідності до умов п.3.8. договору №181508/1706821/70 від 28.12.2017р.

Таке неналежне виконання відповідачем грошових зобов'язань кваліфікується судом як порушення згідно ст. 610 Цивільного кодексу України.

Згідно із ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, у тому числі - сплата неустойки, що узгоджується із ч. 1 ст. 550 Цивільного кодексу України.

Аналогічні положення закріплені і в ст.ст. 216, 217 Господарського кодексу України. При цьому, несвоєчасне виконання грошових зобов'язань є належною підставою у розумінні ст. 218 Господарського кодексу України для застосування заходів господарсько-правової відповідальності.

Так, за змістом п.7.6. договору у разі порушення покупцем строків оплати за поставлений товар, передбачених цим договором поставки, покупець сплачує Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ діючої у відповідному періоді, за кожен день прострочки оплати.

Враховуючи, що домовленість позивача та відповідача про застосування пені у разі прострочення оплати за поставлений товар сформульована безпосередньо у п.7.6. договору поставки №181508/1706821/70 від 28.12.2017р., вимоги ст. 547 Цивільного кодексу України стосовно форми правочину щодо забезпечення виконання зобов'язання, видом якого у розумінні ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України є неустойка, у розглядуваному випадку дотримані.

Відповідно до вимог передбачених ч.6 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Отже, перевіривши розрахунок пені за договором №30.09/16/2 від 30.09.2016р. з урахуванням приписів чинного законодавства, доказів наданих до матеріалів справи, суд дійшов висновку, що він є арифметично вірним, у зв'язку з чим позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача пені у розмірі 11 652,78 грн. підлягають задоволенню у повному обсязі.

За змістом ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання та на вимогу кредитора має сплатити суму боргу з урахуванням 3% річних і інфляційної індексації за весь період прострочення.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, отже, проценти річних входять до складу грошового зобов'язання.

Перевіривши арифметичні розрахунки позовних вимог щодо 3% річних за періоди з 22.06.2018р. по 26.06.2018р., з 25.06.2018р. по 03.07.2018р., з 10.7.2018р. по 18.07.2018р., з 30.07.2018р. по 07.08.2018р., з 10.08.2018р. по 14.08.2018р., суд дійшов висновку, що їх розмір є арифметично вірним, з огляду на що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню повністю в сумі 1 006,07 грн.

Посилання відповідача щодо відсутності підстав для нарахування пені на транспортні та витрат, пов'язаних з охороною товару, суд не приймає до уваги, оскільки умовами п.3.3. спірного договору визначено, що зазначені витрати включені до вартості Товару, отже, внаслідок несвоєчасної оплати відповідачем товару, позивачем правомірно нараховано пеню у відповідності до п.7.6. договору.

Щодо зменшення розміру пені до 2 330,56 грн., суд зазначає наступне.

За приписами ст. 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Частиною 3 ст. 551 Цивільного кодексу України встановлено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Суд звертає увагу, що визначена позивачем сума штрафних санкцій не є надмірно великою, враховуючи причини виникнення заборгованості, тривалий час її існування, ступінь виконання зобов'язання, матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини Відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави.

Крім того, відповідачем не доведено належними доказами винятковості випадку виникнення заборгованості, вжиття ним негайних заходів до припинення її існування як підстав для зменшення розміру нарахованих штрафних санкцій а відтак, наявності підстав до зменшення розміру пені.

Отже, суд, враховуючи вищенаведені обставини, дійшов до висновку, що пеня у розмірі 11 652,78 грн. грн. є виправданою для застосування в даних правовідносинах.

У відповідності до вимог п.1 ч.4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України стягуються з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 7, 13, 42, 86, 123, 129, 210, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів", м. Нікополь Дніпропетровської області до Приватного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча", м. Маріуполь Донецької області про стягнення заборгованості у розмірі 12 658,85 грн., з яких 11 652,78 грн. - пеня, 1006,07 грн. - 3% річних - задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" (87504, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Левченка, б.1; код ЄДРПОУ 00191129) на користь Акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів" (53200, Дніпропетровська область, м. Нікополь, вул. Електрометалургів, 310; код ЄДРПОУ 00186520) заборгованість у розмірі 12 658,85 грн., з яких 11 652,78 грн. - пеня, 1006,07 грн. - 3% річних та судовий збір у розмірі 1 921,00 грн.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено у Східний апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення через Господарський суд Донецької області в порядку, передбаченому розділом ІV ГПК України.

Суддя О.В. Чернова

Повний текст рішення складено та підписано 12.08.2019 року.

Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/