Постанова № 8356605, 26.11.2009, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

26 листопада 2009 року           13:00           № 11/191

          Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Винокурова К.С.

при секретарі судового засідання Горбан А.В., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Протех»

до Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва

Третя особа Державна податкова адміністрація у м. Києві

про скасування податкових повідомлень-рішень

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Протех»(надалі ТОВ «Протех», позивач) звернулось до суду з позовною заявою про визнання неправомірними дій відповідача –ДПА України, пов’язаних із висуненням додаткових повідомлень-рішень від 12.04.2007р. № 0002723500/0, № 0002733500/0, із заявленням вимог про їх скасування.

В ході розгляду справи позовні вимоги уточнені, згідно з поданою заявою від 07.07.2008р. на розгляд суду передані вимоги про визнання протиправними податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва (надалі ДПІ у Печерському районі міста Києва, відповідач) від 12.04.2007р. № 0002723500/0, від 26.06.2007р. № 0002723500/1, № 0002733500/1, від 06.09.2007р. № 0002723500/2, № 0007663500/2, від 13.11.2007р. № 0002723500/3, № 0007663500/3.

В обґрунтування заявленого позову ТОВ „Протех” стверджує про правомірність віднесення до податкового кредиту суми податку на додану вартість за отриманими податковими накладними від ТОВ «Укрторгальянс», оскільки такі витрати підтверджені належним чином оформленими податковими накладними.

Податок на додану вартість позивачем було сплачено при розрахунку за отриману продукцію та чинним законодавством не встановлено обов’язок сторін за договором встановлювати чи перевіряти правоздатність своїх контрагентів чи ступінь податкової дисципліни. Рішення суду про визнання недійсними установчих документів та свідоцтва про реєстрацію платником ПДВ ТОВ «Укрторгальянс», яке покладено в основу висновків акту перевірки щодо статусу неплатника ПДВ контрагента позивача було скасовано, а позов залишено без розгляду. Податкові накладні отримані позивачем від ТОВ «Укрторгальянс»яке було у встановленому порядку зареєстроване платником податку на додану вартість, а вказане підприємство і досі значиться в ЄДРПОУ. Продукція, що придбавалась була використана позивачем у власній господарській діяльності по виконанню своїх зобов’язань за укладеними договорами з ДП «Кондитерська корпорація «Рошен».

Відповідачем позову не визнано, заперечення обґрунтовані правомірністю висновків акту перевірки, оскільки установчі документи ТОВ «Укрторгальянс»та свідоцтво про реєстрацію платником ПДВ в судовому порядку визнані недійсними, у зв’язку з чим позивач порушив пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону “Про податок на додану вартість”. З підстав наведених у акті перевірки, відповідач вважає правомірним зроблений висновок про заниження податку на додану вартість позивачем у зв’язку з безпідставним віднесенням до складу податкового кредиту суми податку за податковими накладними отриманими від ТОВ «Укрторгальянс».

У судовому засіданні 26 листопада 2009 року судом було проголошено вступну та резолютивну частину постанови, до якої ухвалою суду від 25.12.2009 року судом внесені виправлення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, адміністративний суд, -

ВСТАНОВИВ:

ДПА у м. Києві проведено невиїзну документальну перевірку ТОВ «Протех»з питань взаємовідносин з ТОВ «Укрторгальянс»за період з 01.04.2005р. по 30.04.2006р., про що складено акт № 122/35-101/30634438 від 29.03.2007р. (копія в матеріалах справи).

На підставі складеного акту відповідачем винесені податкові повідомлення-рішення:

- № 0002733500/0 від 12.04.2007р. згідно з яким відповідно до пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»виявлено завищення суми бюджетного відшкодування з ПДВ в розмірі 18051 грн. за звітний період лютий 2006р., що відповідно є підставою для зменшення на вказану суму суми бюджетного відшкодування у картці особового рахунку платника податків;

- № 0002723500/0 від 12.04.2007р. яким за встановлене порушення пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»визначено суму податкового зобовязання з податку на додану вартість в розмірі 888147 грн., в тому числі 592098 грн. основний платіж, 296049 грн. штрафні (фінансові) санкції.

          Згідно з рішенням ДПІ у Печерському районі міста Києва № 16092/10/25-011 від 11.06.2007р. про результати розгляду первинної скарги, податкові повідомлення-рішення від 12.04.2007р. № 0002733500/0, № 0002723500/0 залишені без змін, внаслідок чого платнику податків надіслані податкові повідомлення-рішення № 0002733500/1, № 0002723500/1 від 26.06.2007р.

В подальшому за результатами узгодження визначених сум податкових зобов’язань в апеляційному порядку, рішенням про результати розгляду скарги № 6678/7/25-114 від 20.08.2007р. ДПА у м. Києві було залишено без змін податкове повідомлення-рішення від 12.04.2007р. № 0002723500/0 з урахуванням рішення про результати розгляду первинної скарги позивача та скасовано податкове повідомлення-рішення № 0002733500/0 з одночасним збільшенням суми податкового зобов’язання визначеного в податковому повідомленні-рішенні № 0002723500/0 на 277, 50 грн., з яких 185 грн. сума податку та 92, 50 грн. штрафні (фінансові) санкції.

В силу положень підпункту “б” пп. 6.4.1 п. 6.4 ст. 4 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” податкове повідомлення-рішення вважається відкликаним, якщо контролюючий орган змінює відповідне рішення внаслідок їх адміністративного оскарження. Тобто, податкове повідомлення-рішення від 12.04.2007р. № 0002733500/0, також від 26.06.2007р. № 0002733500/1 вважаються відкликаними, нечинними, та не породжують певних правових наслідків.

В свою чергу після прийняття рішення ДПА у м. Києві про результати розгляду скарги, відповідачем винесені податкові повідомлення-рішення:

- № 0002723500/2 від 06.09.2007р. в якому суми донараховані повідомленням-рішенням по податку на додану вартість не змінились.

- № 0007663500/2 від 06.09.2007р., яким з урахуванням рішення щодо суми донарахування в частині основного платежу та штрафних санкцій, визначено суму податкового зобов’язання з податку на додану вартість в розмірі 277, 50 грн. (в тому числі 185 грн. основний платіж, 92, 50 грн. штрафні (фінансові) санкції);

На виконання п. 5.3 Наказу ДПА України «Про затвердження порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій»з метою доведення до платника податків граничного терміну сплати визначеного податкового зобов’язання, відповідачем були прийняті податкові повідомлення-рішення № 0002723500/3, № 0007663500/3 від 13.11.2007р.

Як те підтверджується матеріалами справи та не заперечується представниками сторін, у періоді травень 2005р. –квітень 2006р. на користь позивача були поставлені товари за договором № 11 від 02.08.2004р., сплачені суми податку на додану вартість згідно податкових накладних виписаних в якості розрахункових документів ТОВ «Укрторгальянс»за результатами вказаних господарських операцій, позивачем були віднесені до складу податкового кредиту у відповідних звітних періодах.

Нарахування податку на додану вартість та застосування штрафних санкцій на суму виявленої недоїмки, оспорюваними повідомленнями-рішеннями здійснено у зв’язку з неприйняттям в якості належного підтвердження віднесених до складу податкового кредиту сум податку, отриманих позивачем від ТОВ «Укрторгальянс»податкових накладних саме на тій підставі, що згідно рішення Солом’янського районного суду міста Києва від 05.04.2005р. свідоцтво платника податку на додану вартість ТОВ “Укрторгальянс” визнано недійсним з моменту внесення його до реєстру платників податку на додану вартість.

Щодо неправомірного віднесення до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість за податковими накладними отриманими від ТОВ «Укрторгальянс»судом встановлено наступне.

          Відповідно до п. 1.7 ст. 1 Закону України “Про податок на додану вартість” податковий кредит –це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов’язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом. Податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку… (пп. 7.4.1 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”).

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів, дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) –в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до пп. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити визначені законом реквізити.

На виконання укладеного позивачем з ТОВ «Укрторгальянс»договору № 11 від 02.08.2004р. останнім здійснювались поставки обумовленого товару (стрічка полістирольна та стрічка ПЕТ), які були оплачені покупцем і в тому числі в ціні поставленої продукції проводилась сплата податку на додану вартість.

Зазначена продукція придбавалась позивачем з метою використання її в своїй господарській діяльності та зокрема при виробництві обгорток для цукерок, що було предметом договорів укладених позивачем з Дочірнім підприємством «Кондитерська корпорація «Рошен»№ 1/06 від 30.11.2005р., № 1/07 від 20.12.2006р., копії яких разом з документами що підтверджують їх виконання (видаткові накладні на поставку корексів для цукерок різних видів, довіреності про отримання товару за такими накладними, картки рахунку на підтвердження проведення в обліку операцій за вказаними договорами) залучені до матеріалів справи.

При виконанні договору № 11 від 02.08.2004р. ТОВ «Укрторгальянс»на користь позивача виписані податкові накладні які у копіях залучені до матеріалів справи, правильність їх оформлення відповідачем ані під час перевірки, ані під час розгляду справи не заперечувалась. Вилучення оригіналів податкових накладних, в тому числі первинних документів по виконанню договору № 11 від 02.08.2004р. (видаткових накладних, додаткових угод, оборотно-сальдової відомості та ін.) підтверджується протоколом виїмки та огляду складеного 24.05.2007р. УБОЗ ГУ МВС України у м. Києві.

В ціні поставленої за договором продукції, ТОВ «Протех»було сплачено податок на додану вартість, розрахунки проведені у безготівковій формі через розрахункові рахунки, відкриті підприємствами в установах банків про що зазначено у акті перевірки та не заперечується жодною із сторін.

Як встановлено під час перевірки, суми податку на додану вартість по зазначених податкових накладних включені до податкового кредиту відповідних періодів, відображені в книзі придбання товарів та відповідають даним податкових декларацій з ПДВ відповідних звітних періодів, які у належним чином засвідчених копіях залучені до матеріалів справи.

Згідно ч. 2 ст. 58 Конституції України ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення.

Обов'язковою умовою включення до податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених (нарахованих) в складі ціни за товари (роботи, послуги), відповідно до пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”, є наявність податкової накладної, виданої продавцем. Згідно з пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг). У разі коли на момент перевірки платника податку податковим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються непідтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, непідтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Згідно акту перевірки податкові накладні виписані позивачу ТОВ «Укрторгальянс»у травні 2005р. –квітні 2006р. не прийняті в якості підтвердження суми витрат щодо сплати вартості прийнятих виконанням робіт, оскільки виписані неплатником податку в силу рішення районного суду яким визнано недійсним свідоцтво про реєстрацію платником ПДВ вказаного підприємства.

Посилання відповідача на рішення Солом’янського районного суду від 04.04.2005р., яким було визнано недійсним свідоцтво про державну реєстрацію платника ПДВ ТОВ «Укрторгальянс»з моменту внесення до реєстру платників податку на додану вартість, як на доказ неправомірності видання вказаним підприємством податкових накладних позивачу та, відповідно, безпідставність врахування позивачем таких податкових накладних у податковому обліку судом також не приймається до уваги виходячи з наступного.

Ухвалою Солом’янського районного суду міста Києва від 29.01.2007р. вказане рішення скасовано, адміністративний позов ДПІ у Солом’янському районі міста Києва до Кріпосного Ігоря Євгеновича, ТОВ «Укрторгальянс»про визнання недійсним свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість залишено без розгляду ухвалою суду від 13.08.2007р. (вказані ухвали залучені до матеріалів справи, в тому числі ухвалу від 29.01.2007р. отримано на судовий запит).

Таким чином, рішення Солом’янського районного суду від 04.04.2005р. про визнання недійсним свідоцтво про державну реєстрацію платника ПДВ ТОВ «Укрторгальянс»скасоване. Законні підстави для донарахування податку на додану вартість ТОВ «Протех»та застосування штрафних санкцій з наведених у акті перевірки від 29.03.2007р. підстав у відповідача відсутні, оскільки під час проведення перевірки вказане рішення було скасованим у зв’язку з чим не могло бути підставою вважати виписані позивачу податкові накладні від ТОВ «Укрторгальянс»такими, що виписані неплатником ПДВ.

Судом також взято до уваги обставини встановлені заочним рішенням Солом’янського районного суду міста Києва від 29.10.2007р., яким визнано недійсними статут ТОВ “Укрторгальянс” з моменту державної реєстрації, свідоцтво платника податку на додану вартість ТОВ “Укрторгальянс” з моменту внесення його до реєстру платників податку на додану вартість, однак вказане рішення прийняте вже після здійснення операцій з позивачем. Визнання недійсними установчих документів та свідоцтва про реєстрацію платником ПДВ жодним чином не впливає на угоди, що укладались таким підприємством, зобов’язання що з них виникали до винесення судового рішення.

Судом не враховується твердження податкового органу про те, що позивач не мав права на податковий кредит в зв’язку з тим, що свідоцтво платника податку на додану вартість ТОВ «Укрторгальянс»було анульовано, оскільки, судове рішення яке є підставою для анулювання свідоцтва про реєстрацію платником ПДВ було скасовано.

          Відповідно до положень п. 9.6 ст. 9 Закону України «Про податок на додану вартість» свідоцтво про реєстрацію платником податку на додану вартість діє до дати його анулювання, яке відбувається у випадках, якщо зареєстрована в якості платника податку особа припиняє діяльність згідно з рішенням про ліквідацію такого платника податку. Випадки, що є підставою для анулювання свідоцтва платника ПДВ та виключення з реєстру платників податку не за рішенням самого платника передбачені п. 25 Положення про реєстр платників податку на додану вартість затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України від 01.03.2000р.

Зокрема, в наведених випадках датою виключення з реєстру є відповідна дата прийняття рішення чи події, як зазначалось вище свідоцтво діє до дати його анулювання. Тобто, у відповідності з вимогами законодавства, в разі складення акту анулювання свідоцтва датою анулювання є саме дата прийняття судового рішення про визнання недійсними установчих документів ТОВ «Укторгальянс»та виданого свідоцтва про реєстрацію платником ПДВ ТОВ «Укрторгальянс», яке прийнято лише 29.10.2007р., тоді ж як податкові накладні на підставі яких позивачем сформований податковий кредит та щодо яких виник спір виписані у травні 2005р. –квітні 2006 року, тобто в період в якому ТОВ «Укрторгальянс»було платником податку на додану вартість та мало повне право на складання податкових накладних.

Таким чином, на момент виконання зобов’язань згідно отриманих податкових накладних, обґрунтованість віднесення позивачем до податкового кредиту суми податку на додану вартість за якими не визнає податкова інспекція, підприємство знаходилось в Єдиному державному реєстрі, а також мало свідоцтво про реєстрацію платником податку на додану вартість. Окрім того, визнання недійсними установчих документів юридичної особи та подальше анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість саме по собі не тягне за собою недійсність всіх угод, укладених з моменту державної реєстрації такої особи і до моменту виключення з державного реєстру, та не позбавляє правового значення виданих за такими господарськими операціями податкових накладних.

Чинним на момент розгляду справи Законом України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців” було встановлено, що, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними (ч.1, ч.2 ст.18 Закону). За таких обставин покупець не може нести відповідальність як за несплату податків продавцями, так і за можливу недостовірність відомостей про них, включених до Єдиного державного реєстру, за умови необізнаності покупця щодо такої.

Довідка про знаходження ТОВ «Укрторгальянс»в єдиному державному реєстрі підприємств та організацій станом на 27.10.2008р. № _13-732 залучена до матеріалів справи.

Чинне законодавство України, зокрема й Закон України "Про податок на додану вартість" не встановлюють обов'язку покупця сплачувати ПДВ ще й до бюджету, коли такий податок не буде сплачений продавцем або іншою особою, з урахуванням суми податку, отриманого від покупця в ціні товару (послуг). Відповідно до положень Закону України "Про податок на додану вартість" сума податку на додану вартість, що включена до ціни товару, є податковим зобов'язанням продавця товару, і саме продавець товару несе обов'язок по сплаті цього податку до бюджету. У даній справі такий обов'язок покладений податковою інспекцією на позивача, що суперечить вимогам чинного законодавства.

Несплату податку на додану вартість ТОВ «Укрторгальянс»у встановленому законом порядку до бюджету, відповідачем під час розгляду справи, належними доказами не підтверджено. Не надано суду акту перевірки вказаного підприємства, яким виявлено несплату податку у відповідному періоді, не надано суду доказів прийняття рішення про донарахування виявленої недоплати.

Наданий до матеріалів справи витяг з облікової картки про сплату ТОВ «Укрторгальянс» підтверджує, що підприємством подавалась звітність по податку на додану вартість з відповідними показниками господарської діяльності. Зокрема за даними картки особового рахунку по сплаті ТОВ «Укрторгальянс»податку на додану вартість починаючи з листопада 2005р. по грудень 2005р. рахувалась переплата, відповідними записами підтверджено подання декларацій (суми, що визначаються до сплати в бюджет розраховуються відповідно до встановленого порядку сплати податку на додану вартість (пп. 7.7.1 п. 7.7. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість")). Належним підтвердженням факту невідображення у податковому обліку відповідних операцій також недекларування сум податку за певними податковими накладними може бути саме акт перевірки податкового органу (такого суду не надано).

Натомість представлені до матеріалів справи податкові декларації ТОВ «Укрторгальянс» з податку на додану вартість за період березень 2005р. –березень 2006р. згідно наведених обсягів податкових зобов’язань з податку на додану вартість, не дають підстав стверджувати про невідображення в обліку зобов’язань, що виникли на підставі виписаних на користь позивача податкових накладних.

У податковій звітності з податку на додану вартість ТОВ «Укрторгальянс»у серпні 2005р. відображено 103 028 грн. податкових зобов’язань з ПДВ, загальний обсяг продажу товарів без ПДВ становив 515 139 грн., тоді як сума податку на додану вартість, що підлягає включенню до податкового кредиту за податковими накладними виданими позивачу у вказаному періоді складає 62 237 грн.; згідно даних податкової декларації за вересень 2005р. сума податкових зобов’язань ТОВ «Укрторгальянс»з податку на додану вартість становила 57 900 грн. (обсяг продажу без ПДВ –289 500 грн.), а позивачем до складу податкового кредиту за виданими вказаним підприємством податковими накладними у вказаному періоді включено 51246 грн.; у жовтні 2005р. ТОВ «Укрторгальянс»задекларовано суму податкових зобов’язань з податку на додану вартість 85873 грн. (обсяг продажу без ПДВ 429363 грн.), а позивачем отримано податкових накладних у вказаному періоді із загальною сумою податку на додану вартість в розмірі 65520 грн.; показники податкової декларації ТОВ «Укрторгальянс»за листопад 2005р. свідчать що підприємством задекларовано 154935 грн. суми податкових зобов’язань з ПДВ, тоді як сума податку на додану вартість включена позивачем до складу податкового кредиту за отриманими від ТОВ «Укрторгальянс»податковими накладними становить 87861 грн.; у грудні 2005р. ТОВ «Укрторгальянс»до складу податкових зобов’язань з ПДВ віднесено 173390 грн. (загальний обсяг продажу без ПДВ 866 951 грн.), а позивачем у вказаному періоді отримано податкових накладних від вказаного підприємства, загальна сума ПДВ за якими становила 112305 грн.; згідно податкової декларації за лютий 2006р. ТОВ «Укрторгальянс»до складу податкових зобов’язань з ПДВ віднесено 160963 грн. (загальний обсяг продажу без ПДВ 804814 грн.), тоді як позивачем до складу податкового кредиту за виданими ТОВ «Укрторгальянс»податковими накладними віднесено суму податку в розмірі 36915 грн..

За таких обставин в суду відсутні підстави вважати не задекларованими та несплаченими до бюджету податкові зобов’язання з податку на додану вартість сплачені позивачем на користь ТОВ «Укртогральянс»у ціні придбаного товару.

Враховуючи відсутність належних доказів щодо несплати податку до бюджету, а також доказів, що підтверджували б статус ТОВ «Укрторгальянс», як неплатника податку на додану вартість у вказаному періоді також обізнаність про це позивача, суд визнає неправомірним висновок відповідача про безпідставність віднесення податку сплаченого позивачем в ціні придбаної у ТОВ «Укрторгальянс»продукції до податкового кредиту.

Окрім того, як про те зазначено у акті перевірки, у травні 2005р. у книзі обліку придбання товарів (робіт, послуг) було зроблено запис за № 1163 від 31.05.2005р. про податкову накладну № 10 виписану ТОВ «Укрторгальянс»на суму 110978, 68 грн., ПДВ 22195, 74 грн., разом на суму 133174, 42 грн., і сума податку на додану вартість по зазначеній податковій накладній була включена до податкової декларації з ПДВ у відповідному періоді (травень місяць 2005р.), однак до перевірки дана податкова накладна надана не була.

Зазначена податкова накладна не була надана суду і під час розгляду справи, а також є відсутньою у реєстрі податкових накладних вилучених у позивача згідно протоколу виїмки та огляду складеного 24.05.2007р. УБОЗ ГУ МВС України у м. Києві.

          Факт наявності чи відсутності на підприємстві вказаної накладної, а як наслідок і питання щодо правомірності включення суми податку на додану вартість в розмірі 22195, 74 грн. за такою накладною у травні 2005р. позивачем не оспорюється (у позовній заяві, поясненнях по справі, позивач не погоджується з висновками акту з приводу неприйняття виписаних податкових накладних ТОВ «Укрторгальянс»в якості підтверджуючих право на податковий кредит через відсутність статусу платника ПДВ вказаного товариства в силу судового рішення), у зв’язку з чим на суму донарахування податку на додану вартість в розмірі 22195, 74 грн. та застосування штрафних санкцій в розмірі 11097, 87 грн. спірні податкові повідомлення-рішення від 12.04.2007р. № 0002723500/0, від 26.06.2007р. № 0002723500/1, від 06.09.2007р. № 0002723500/2, від 13.11.2007р. № 0002723500/3 залишаються чинними, а вимоги про їх скасування в цій частині не є предметом даного спору, а тому оспорювані податкові повідомлення-рішення не можуть бути скасовані судом повністю.

З урахуванням встановленого, заявлені позовні вимоги визнаються судом частково обґрунтованими, спірні повідомлення рішення № 0002723500/0, № 0002723500/1, № 0002723500/2, № 0002723500/3 в частині нарахованих податкових зобов’язань в розмірі 569902, 26 грн. та застосованих штрафних санкцій в сумі 284951, 13 грн. підлягають скасуванню.

Керуючись ст.ст. 71, 86, 94, ст. 105, 158-163 КАС України, адміністративний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва від 12.04.2007р. № 0002723500/0, від 26.06.2007р. № 0002723500/1, від 06.09.2007р. № 0002723500/2, від 13.11.2007р. № 0002723500/3 в частині нарахованих податкових зобов’язань в розмірі 569902, 26 грн. та застосованих штрафних санкцій в сумі 284951,13 грн.

3. Скасувати податкові повідомлення рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва від 06.09.2007р. № 0007663500/2, від 13.11.2007р. № 0007663500/3.

4. В іншій частині позовних вимог відмовити.

5. Стягнути з рахунків Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Протех»(ідент. код 30634438) 1,70 грн. (одну гривню 70 копійок) судових витрат.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження або апеляційної скарги в порядку, встановленому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя                                                                                 К.С. Винокуров

Дата складення та підписання постанови в повному обсязі –25.12.2009.