Ухвала суду № 83565881, 12.08.2019, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 ел.пошта : inbox@vn.arbitr.gov.ua

_______________

УХВАЛА

про відмову у відкритті провадження у справі

"12" серпня 2019 р. Cправа № 902/643/19

Суддя Господарського суду Вінницької області Тварковський А.А., розглянувши матеріали

за позовом: Релігійної громади Української Православної церкви смт Вапнярка Томашпільського району Вінницької області (вул. Островського, 3, смт Вапнярка, Томашпільський район, Вінницька область, 24240)

до: Вапнярської селищної ради Томашпільського району Вінницької області (вул. Незалежності, буд. 140, смт Вапнярка, 24240)

про визнання незаконним та скасування рішення виконавчого комітету Вапнярської селищної ради №38 від 28.03.2019

В С Т А Н О В И В :

05.08.2019 до Господарського суду Вінницької області надійшов позов Релігійної громади Української Православної церкви смт Вапнярка Томашпільського району Вінницької області до Вапнярської селищної ради Томашпільського району Вінницької області про визнання незаконними та скасування рішення виконавчого комітету Вапнярської селищної ради №38 від 28.03.2019 "Про присвоєння поштової адреси об`єкту нерухомого майна будівлі храму Св. Апостола Андрія Первозванного по вул. Островського".

Розглянувши матеріали позовної заяви б/н від 01.08.2019 (вх. № 662/19 від 05.08.2019), суд дійшов до висновку про відмову у відкритті провадження у справі з огляду на наступне.

Як вбачається зі змісту позовної заяви, Релігійна громада Української Православної церкви смт Вапнярка Томашпільського району Вінницької області в обґрунтування заявлених вимог зазначає, що остання є власником будівлі храму Св. Андріївський, який розташований за адресою: вул . Островського, 3а , смт Вапнярка, Томашпільський район, Вінницька область.

За твердженням позивача 09.03.2019 здійснено фізичне захоплення будівлі храму Релігійною організацією "Релігійна громада Святого Апостола Андрія Первозванного смт Вапнярка Томашпільського району Православної церкви України", таким чином позивачу стало відомо, що 28.03.2019 рішенням виконавчого комітету Вапнярської селищної ради №38 храму, який перебуває у власності Релігійної громади Української Православної церкви смт Вапнярка Томашпільського району Вінницької області було присвоєну іншу поштову адресу.

При цьому на підставі відповіді Вапнярської селищної ради на адвокатський запит позивачу, з поміж іншого, надано перелік документів, на підставі яких відбулося прийняття рішення щодо створення вуличного номера Островського, 3с в смт Вапнярка. З переліку вказаних документів позивач вбачає незаконність рішення виконавчого комітету Вапнярської селищної ради №38 від 28.03.2019, оскільки вказані документи на момент прийняття спірного рішення не існували та були видані в майбутньому.

Посилаючись на вказані обставини, позивач просить визнати незаконним та скасування рішення виконавчого комітету Вапнярської селищної ради №38 від 28.03.2019 "Про присвоєння поштової адреси об`єкту нерухомого майна будівлі храму Св. Апостола Андрія Первозванного по вул. Островського".

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.

Зазначене право на звернення до суду може бути реалізоване у визначеному процесуальним законом порядку, оскільки воно зумовлене дотриманням процесуальної форми, передбаченої для цього чинним законодавством, а також встановленими ним передумовами для звернення до суду. При цьому зі змісту рішення Конституційного Суду України від 25.12.1997 р. № 9-зп слідує, що не є порушенням права на судовий захист відмова суду у прийнятті позовних та інших заяв, скарг, оформлених не у відповідності до чинного законодавства.

Згідно зі ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Статтею 125 Конституції України встановлено, що судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суди спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.

Згідно із ч. 2 ст. 22 ЗУ "Про судоустрій і статус суддів" місцеві загальні суди розглядають цивільні, кримінальні, адміністративні справи, а також справи про адміністративні правопорушення у випадках та порядку, визначених процесуальним законом.

Місцеві господарські суди розглядають справи, що виникають із господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені законом до їх юрисдикції (ч. 3 ст. 22 ЗУ "Про судоустрій і статус суддів").

Судова юрисдикція - це розмежування компетенції між загальними, господарськими та адміністративними судами. Кожен суд має право розглядати і вирішувати тільки ті справи (спори), які віднесені до його відання законодавчими та іншими нормативно-правовими актами, тобто діяти в межах встановленої компетенції. Основними критеріями визначення юрисдикції спорів є характер (предмет) правовідносин, що виникли між сторонами та суб`єктний склад правовідносин.

Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Підвідомчість справ господарським судам визначено статтею 20 ГПК України, згідно якої господарські суди, з поміж іншого, розглядають справи у спорах щодо оскарження актів (рішень) суб`єктів господарювання та їх органів, посадових та службових осіб у сфері організації та здійснення господарської діяльності, крім актів (рішень) суб`єктів владних повноважень, прийнятих на виконання їхніх владних управлінських функцій, та спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем.

Згідно з пунктом 3. постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам" від 24.10.2011р № 10 (далі - Постанова), господарський спір підвідомчий господарському суду, зокрема, за таких умов: участь у спорі суб`єкта господарювання; наявність між сторонами, по-перше, господарських відносин, врегульованих Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і, по-друге, спору про право, що виникає з відповідних відносин; наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом; відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.

Згідно з пунктом 17 Постанови до компетенції господарських судів не відноситься розгляд справ у спорах про оскарження суб`єктом господарювання дій (бездіяльності) органу державної влади, органу місцевого самоврядування, іншого суб`єкта владних повноважень, їхньої посадової чи службової особи, що випливають з наданих їм владних управлінських функцій, якщо ці дії (бездіяльність) не пов`язані з відносинами, у сфері господарювання, а також спори з приводу укладання та виконання адміністративних договорів.

Тобто, критеріями розмежування справ господарського судочинства від інших справ є суб`єктний склад учасників процесу (обов`язковими учасниками правовідносин мають бути суб`єкти господарювання) та характер спірних правовідносин ( виникають у сфері відносин врегульованих Господарським кодексом України, іншими актами господарського законодавства).

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їx посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Акти, прийняті суб`єктами владних повноважень, дії, вчинені ними під час здійснення управлінських функцій, а також невиконання повноважень, встановлених законодавством (бездіяльність) можуть бути оскаржені до суду відповідно статті 55 Конституції України. Для реалізації кожним конституційного права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності вказаних суб`єктів у сфері управлінської діяльності в Україні утворено систему адміністративних судів.

Конституційний Суд України у Рішенні від 14 грудня 2011 року № 19-рп/2011 надав конституційне тлумачення положень частини другої статті 55 Конституції України. Так, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи наділені публічною владою, тобто мають реальну можливість на підставі повноважень, встановлених Конституцією і законами України, приймати рішення чи вчиняти певні дії. Особа, стосовно якої суб`єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист.

Крім того, Конституційним Судом України в Рішенні від 25 листопада 1997 року № 6-зп сформульовано правову позицію, за якою удосконалення законодавства в контексті статті 55 Конституції України має бути поступовою тенденцією, спрямованою на розширення судового захисту прав і свобод людини, зокрема судового контролю за правомірністю і обґрунтованістю рішень, дій чи бездіяльності - суб`єктів владних повноважень (пункт 2 мотивувальної частини). Ця правова позиція кореспондується з положеннями статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) щодо ефективного засобу юридичного захисту від порушень, вчинених особами, які здійснюють свої офіційні повноваження.

Статтею 5 КАС України встановлено право на судовий захист і передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:

1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;

2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;

3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій;

4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії;

5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень;

6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно із ч. 1. ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Адміністративною справою в розумінні ч.1 ст. 4 КАС України є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.

За правилами п.1. ч.1 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

З аналізу наведених норм права вбачається, що КАС регламентує порядок розгляду не всіх публічно-правових спорів, а лише тих, які виникають у результаті здійснення суб`єктом владних повноважень управлінських функцій і розгляд яких безпосередньо не віднесено до підсудності інших судів.

При розмежуванні юрисдикційних форм захисту порушеного права основним критерієм є характер (юридичний зміст) спірних відносин.

Предметом позовних вимог у даній справі є прийняте рішення виконавчим комітетом Вапнярської селищної ради №38 від 28.03.2019 про присвоєння адреси об`єкту нерухомого майна.

Статтею 26 Закону України "Про місцеве самоврядування" встановлено виключну компетенцію сільських, селищних, міських рад, зокрема, щодо прийняття рішень з питань адміністративно-територіального устрою в межах і порядку, визначених цим та іншими законами (п.41 ч.1 ст. 26 Закону).

Згідно з приписами підпункту 10 п. "б" ст. 30 Закону України "Про місцеве самоврядування" до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить облік відповідно до закону об`єктів нерухомого майна незалежно від форм власності (делеговані повноваження).

Здійснення такого обліку є контрольною функцією, в контексті якої необхідною дією є присвоєння адреси об`єкту нерухомого майна.

Тобто при прийнятті спірного рішення виконавчий комітет Вапнярської селищної ради здійснював владні управлінські функції, що підпадає під юрисдикцію адміністративного суду.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.175 ГПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, зокрема, якщо заява не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства.

Зважаючи на вказане, виходячи з аналізу спірних правовідносин, надаючи правову оцінку позову, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, господарський суд дійшов висновку про відмову у відкритті провадження у справі.

Відмовляючи у відкритті провадження з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз`яснити заявнику, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи (ч.6 ст.175 ГПК України).

Враховуючи наведене вище суд дійшов висновку, що вказаний спір віднесений до юрисдикції адміністративного суду.

Відмова господарського суду в прийнятті даної позовної заяви не суперечить ч.3 ст. 124 Конституції України, оскільки це не позбавляє позивача права на захист своїх прав і охоронюваних законом інтересів у спосіб і в порядку встановленому Конституцією України та законами України, зокрема подання відповідної позовної заяви до суду іншої юрисдикції.

Згідно із ч. 3 ст. 175 ГПК України про відмову у відкритті провадження у справі, не пізніше п`яти днів з дня надходження заяви, постановлюється ухвала. Така ухвала надсилається заявникові не пізніше наступного дня після її постановляння в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу.

Відповідно до ч.4 ст.175 ГПК України до ухвали про відмову у відкритті провадження у справі, що надсилається заявникові, додаються позовні матеріали. Копія позовної заяви залишається в суді.

Враховуючи відмову у відкритті провадження у справі, суд не розглядає питання щодо залучення до участі у справі Релігійної організації "Релігійна громада Святого Апостола Андрія Первозванного смт Вапнярка Томашпільського району Православної церкви України", яку позивач вказує у позовній заяві як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.

Відмовляючи у прийнятті позовної заяви, за відсутності відповідного клопотання позивача, суд не вирішує питання щодо повернення йому судового збору відповідно до ст. 7 Закону України "Про судовий збір".

Керуючись ст. ст. 4, 20, п. 1 ч. 1 ст. 175, ст. ст. 232-235, 254, 255 Господарського процесуального кодексу України, суд -

У Х В А Л И В :

1. У відкритті провадження у справі № 902/643/19 за позовом Релігійної громади Української Православної церкви смт Вапнярка Томашпільського району Вінницької області до Вапнярської селищної ради Томашпільського району Вінницької області про визнання незаконним та скасування рішення виконавчого комітету Вапнярської селищної ради №38 від 28.03.2019 відмовити.

2. Позовну заяву б/н від 01.08.2019 (вх. № 662/19 від 05.08.2019) на 2-х аркушах разом з матеріалами на 38-ми аркушах повернути позивачу.

3. Копію позовної заяви б/н від 01.08.2019 (вх. № 662/19 від 05.08.2019) долучити до примірника ухвали, яка залишається в справі.

4. Згідно зі ст. 235 ГПК України ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом чи Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Ухвали, постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

5. За приписами п. 7 ч. 1 ст. 255 ГПК України ухвала про відмову у відкритті провадження у справі може бути оскаржена окремо від рішення суду першої інстанції до Північно-західного апеляційного господарського суду.

6. Відповідно до ч. 1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

7. Копію ухвали надіслати сторонам рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення (позивачу з матеріалами позовної заяви).

Дата складання повного тексту ухвали 12.08.2019 р.

Суддя А.А. Тварковський

віддрук. прим.:

1 - до справи;

2 - позивачу - вул. Островського, 3, смт Вапнярка, Томашпільський район, Вінницька область, 24240;

3 - відповідачу - вул. Незалежності, буд. 140, смт Вапнярка, 24240.