Постанова № 8355942, 09.03.2010, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 березня 2010 р. м. Чернівці Справа №2а-887/10/2470

          Чернівецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді –Ватаманюка Р.В.;

секретаря судового засідання –Закієвої А.В.;

          розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Кельменецькому районі Чернівецької областідоприватного підприємства «Іванівецька пересувна механізована колона –2 –Сервіс»про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ :

В поданому до суду адміністративному позовіпозивач просив суд стягнути заборгованість по внесках на соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання з відповідача на користь відділення виконавчої дирекції Фонду у Кельменецькому районі у сумі 43, 95 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що в порушення наступне п. 2 ч. 2 ст. 45 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” відповідач як страхувальник зобов'язаний своєчасно та повністю нараховувати і сплачувати в установленому порядку страхові внески до Фонду соціального страхування від нещасних випадків. Проте, відповідач не сплачує страхові внески, що призвело до виникнення заборгованості зі сплати страхових внесків в сумі 43, 95 грн.

В судове засідання представник позивача не з’явився про від нього надійшло клопотання про розгляд справи без його участі на основі матеріалів у справі та підтримку позовних вимог у повному обсязі.

Відповідач, належним чином повідомлений за адресою, внесеною до Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб –підприємців, представника всудове засідання повторно не направив, заяви про відкладення розгляду справи не надходило.

Відповідно до ст. 18 Закону України "Продержавну реєстрацію юридичнихосіб та фізичних осіб - підприємців" відомості внесені до Єдиного державного реєстру вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Згідно до ч. 8 ст. 35 КАС України вважається, що повістку вручено особі, якщо вона доставлена за адресою внесеною до відповідного реєстру.

Таким чином відповідач про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Суд вважає за можливе та доцільне розглянути справу без представника відповідача, на підставі наявних у ній доказів, що відповідає ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судом дослідженні письмові докази надані позивачем.

Дослідивши письмові докази надані позивачем та перевіривши матеріали адміністративної справи суд приходить до висновку, що адміністративний позов слід задовольнити повністю, виходячи з наступного.

Судом встановлені такі обставини.

          Відповідач - приватне підприємство «Іванівецька пересувна механізована колона –2 – Сервіс» 01.03.2005 року зареєстроване у Відділенні Фонду у Кельменецькому районі Чернівецької області як платник внесків на соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання.

          По приватному підприємству «Іванівецька пересувна механізована колона –2 –Сервіс» 26 червня 2009 року проведена перевірка правильності нарахування страхових внесків до Фонду за період фінансово-господарської діяльності підприємства з 01.02.2005 року по 01.04.2009 року.

          За результатами перевірки складено акт перевірки правильності нарахування, повноти і своєчасності перерахування страхових внесків на виробництві та професійних захворювань України від 26.06.09 року №60 (а.с. 10-11)

          Станом на 01.04.09р. заборгованість за приватним підприємством «Іванівецька пересувна механізована колона –2 –Сервіс»складає 43, 95 грн. (а.с. 15)

Приведене повністю підтверджується письмовими доказами як містяться в справі.

До вказаних правовідносин слід застосувати такі положення закону.                               

Правову основу, економічний механізм та організаційну структуру загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які призвели до втрати працездатності або загибелі застрахованих на виробництві, визначає Закон України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" від 23.09.1999 № 1105-XIV (далі - Закон № 1105).                               Згідно із статтею 5 Закону № 1105 обов'язковість сплати страхувальником страхових внесків є одним з основних принципів страхування.

Відповідно до статей 15, 16, 18 цього Закону страхування від нещасного випадку здійснює Фонд - некомерційна самоврядна організація, що діє на підставі статуту, який затверджується її правлінням; управління Фондом здійснюється на паритетній основі державою, представниками застрахованих осіб і роботодавців; безпосереднє управління Фондом здійснюють його правління та виконавча дирекція; робочими органами виконавчої дирекції Фонду є її управління в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, відділення в районах та містах обласного значення.

Пунктом 2 частини другої статті 45 Закону № 1105 передбачено обов'язок роботодавця як страхувальника своєчасно та повністю нараховувати і сплачувати в установленому порядку страхові внески до Фонду соціального страхування від нещасних випадків.

Відповідно до підпункту 4.12 Інструкції про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, затвердженої постановою Правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 12.07.2007 № 36, страхові внески сплачуються страхувальниками-роботодавцями - у день одержання коштів на оплату праці в установах банків. Підприємства, які здійснюють виплату заробітної плати на поточні рахунки фізичних осіб в установах банків, сплачують страхові внески до Фонду в день перерахування коштів на особові рахунки.

Згідно п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України та ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, відповідач не надав заперечень позову чи доказів сплати заборгованості.

Таким чином виходячи з встановлених обставин, системного аналізу норм Закону що регулюють спірні правовідносини, суд приходить до висновку, що обставини на які посилається позивач доведені і позов як обґрунтований підлягає задоволенню повністю.

Відповідно до ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів "Про державне мито" від 21.01.93 N 7-93 позивач звільнений від сплати державного мита. Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, а відповідачем –фізична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються. Тому суд не стягує судові витрати з відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 20, 106 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», статтями 11, 71, 76, 79, 86, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, –

ПОСТАНОВИВ:

1.          Адміністративний позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з приватного підприємства «Пересувна механізована колона –2 – Сервіс» (с. Іванківці, Кельменецький район, 60100, код ЄДРПОУ 32889456, р/р 26009051608061, ЧФ Приватбанк) на користь відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Кельменецькому районі заборгованість по внесках на соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання (вул. Бесарабська, 14, смт. Кельменці, Чернівецька область, код ЄДРПОУ 25076576, р/р 37171041000005 у відділені Державного казначейства у Кельменецькому районі, управління Державного казначейства у Чернівецькій області, МФО 856135) у сумі 43, 95 грн. (сорок три гривні дев’яносто п’ять копійок)

3. Копію постанови направити сторонам.

Порядок і строки оскарження постанови визначаються ст.ст. 185, 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                                                                     Р.В. Ватаманюк