Вирок № 83556633, 06.08.2019, Сіверськодонецький міський суд Луганської області (до 25.04.2025 - Сєверодонецький міський суд Луганської області)

Кримінальне провадження № 1-кп/428/98/2019

Справа № 415/5981/18

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 серпня 2019 року м.Сєвєродонецьк

Сєвєродонецький міський суд Луганської області в складі:

головуючого судді Комплєктової Т.О.,

за участю секретаря Подрябінкіної М.О., Кожем`яки А.В.,

прокурора Ісмаілова Е.Н.,

потерпілої ОСОБА_1 ,

представника потерпілої Корсунського В.В.,

захисника Толокольнікова С.В.,

обвинуваченого ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Сєвєродонецького міського суду Луганської області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016130370001737 від 09.07.2016 року, у відношенні:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Лисичанська Луганської області, українця, громадянина України, з середньою освітою, розлученого, який має на утриманні неповнолітню дитину – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , не працює, на обліку у лікаря психіатра та лікаря нарколога не перебуває, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, -

обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень-злочинів, передбачених ч. 1 ст. 135, ч. 2 ст. 286 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

09.07.2016, приблизно о 04.10 годині, за відсутності атмосферних опадів, в умовах достатньої видимості у напрямку свого руху водій ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , керуючи технічно справним легковим автомобілем «ІЖ-Комбі», реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухався по автомобільній дорозі сполученням «Сєвєродонецьк-Лисичанськ» у м. Сєвєродонецьку Луганської області в районі селища Синецький, зі сторони м. Сєвєродонецька у напрямку м. Лисичанськ.

Рухаючись по вказаному автошляху, на дільниці дороги із двостороннім рухом, яка має по одній смузі для руху в кожному напрямку та відсутність суцільної лінії дорожньої розмітки, рухаючись по мосту, водій ОСОБА_2 , виїхав на зустрічну смугу руху. У цей час по цій проїзній частині у зустрічному для водія ОСОБА_2 напрямку, на автомобілі «Renault Megane Scenic» реєстраційний номер НОМЕР_2 рухався ОСОБА_4 , який згідно п. 11.3 Правил дорожнього руху, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306, як водій зустрічного напрямку, мав перевагу у русі. Водій ОСОБА_2 маючи об`єктивну можливість своєчасно виявити автомобіль «Renault Megane Scenic» на дорозі, діючи в умовах необмеженої видимості та оглядовості, порушуючи вимоги п.п. 10.1 ПДР, змінив напрямок руху, виїхав на зустрічну смугу, внаслідок чого скоїв зіткнення з зустрічним автомобілем «Renault Megane Scenic» реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_4 .

В результаті зіткнення, водій автомобіля «Renault Megane Scenic» реєстраційний номер НОМЕР_2 , ОСОБА_4 отримав тілесні ушкодження від яких помер у міській лікарні ім. Тітова м. Лисичанська.

Після скоєння дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який безпосередньо поставив потерпілого ОСОБА_4 в небезпечний для життя стан, з місця пригоди втік, при цьому не оказавши медичну допомогу, залишивши його у небезпечному для життя стані.

Згідно висновку судово-медичної експертизи № 266 від 25.07.2016 смерть ОСОБА_4 настала від закритої тупої травми тулубу, з множеними двосторонніми переломами ребер та розривами внутрішньочеревних органів, крововтратою, яка ускладнилась шоком.

Смерть ОСОБА_4 знаходиться у прямому причинно-наслідковому зв`язку з отриманими тілесними ушкодженнями в наслідок ДТП.

Смерть ОСОБА_4 настала від сукупності всіх встановлених тілесних ушкоджень, які ускладнилися розвитком травматичного шоку.

Згідно медичної карти стаціонарного хворого смерть потерпілого настала о 06.40 годині 09.07.2016 р.

При токсикологічному дослідженні крові ОСОБА_4 – етанолу не виявлено.

Згідно висновку експертизи технічного стану транспортного засобу № 19/113/9-1/161е від 15.09.2016 в результаті дослідження автомобіля «Renault-Megan» реєстраційний номер НОМЕР_2 встановлено, що робоча гальмівна система, рульове керування знаходилися в технічно працездатному стані, а ходова частина знаходилася в непрацездатному стані.

З технічної точки зору для встановлення причини, часу виникнення не працездатності необхідно проведення металознавчого дослідження пошкоджених вузлів, деталей та агрегатів, при цьому слід вказати, що наявні деформації знаходяться в зоні аварійних пошкоджень і виключають нормальну експлуатацію автомобіля і тому з технічної точки зору могли мати місце в наслідок зіткнення.

З технічної точки зору для встановлення причин не працездатності необхідно проведення металознавчого дослідження пошкоджених вузлів, деталей та агрегатів, при цьому слід вказати що наявні деформації находяться в зоні аварійних пошкоджень і виключають нормальну експлуатацію автомобіля і тому з технічної точки зору могли мати місце в наслідок зіткнення.

Згідно висновку експертизи технічного стану транспортного засобу № 19/113/9-1/160е від 15.09.2016 в результаті дослідження автомобіля ІЖ-КОМБІ реєстраційний номер НОМЕР_1 встановлено, що робоча гальмівна система, рульове керування знаходилися в технічно працездатному стані, а ходова частина знаходилися в непрацездатному стані через відсутність тиску в шині лівого переднього колеса.

Наявні деформації диска лівого переднього колеса знаходяться в зоні аварійних пошкоджень і виключають нормальну експлуатацію автомобіля і тому з технічної точки зору могли мати місце в наслідок зіткнення.

Встановлена несправність у вигляді надмірного зносу рисунку протектора шин усіх коліс (менш 1.6 мм) є наслідком тривалої експлуатації транспортного засобу і виникла до моменту ДТП.

Несправність у вигляді надмірного зносу рисунку протектора шин усіх коліс могла бути виявлена водієм до ДТП.

Згідно висновку судової транспортно-трасологічної експертизи № 19/113/9-1/162е від 16.09.2016 у ході дослідження виявлених слідів і пошкоджень автомобіля «Renault-Megan», реєстраційний номер НОМЕР_2 , встановлено, що всі вони могли бути утворені в результаті впливу на поверхню відносно твердого об`єкту при цьому напрямок деформацій був спереду назад.

У ході дослідження виявлених слідів і пошкоджень автомобіля ІЖ-КОМБІ, реєстраційний номер НОМЕР_1 , встановлено, що всі вони могли бути утворені в результаті впливу на поверхню відносно твердого об`єкта, при цьому напрямок деформації був спереду назад.

Первинний контакт транспортних засобів мав місце лівою передньою кінцівкою кузову автомобіля «Renault-Megan» реєстраційний номер НОМЕР_2 з лівою передньою кінцівкою кузову автомобіля ІЖ-КОМБІ реєстраційний номер НОМЕР_1 .

В момент первинного контакту поздовжні осі транспортних засобів розташовувалися між собою під кутом 180±10 градусів.

Згідно висновку судової автотехнічної експертизи № 19/113/9-1/154е від 21.07.2016, встановлено, що у розглянутій дорожній ситуації, водію автомобіля «ІЖ-Комбі», реєстраційний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_2 в цій дорожній ситуації, перед зміною напрямку руху слід було керуватися технічними вимогами пункту 10.1 Правил дорожнього руху.

В даній дорожній ситуації водій автомобіля «ІЖ-Комбі» реєстраційний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_2 мав технічну можливість запобігти ДТП, діючи відповідно до технічних вимог пункту 10.1 Правил дорожнього руху.

З технічного точку зору, дії водія автомобіля «ІЖ-Комбі» реєстраційний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_2 невідповідні технічним вимогам пункту 10.1 Правил дорожнього руху та знаходились в причинному зв`язку з ДТП.

Вказаними діями ОСОБА_2 вчинив кримінальне правопорушення-злочин, передбачений ч. 2 ст. 286 КК України - порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особою (п.п. 2.10, 10.1 ПДР України), яка керує транспортним засобом, що спричинили смерть потерпілого, а також кримінальне правопорушення-злочин, передбачений ч. 1 ст. 135 КК України - завідоме залишення без допомоги особи, яка перебуває в небезпечному для життя стані.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення-злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України не визнав, вину у вчиненні кримінального правопорушення кримінального правопорушення-злочину, передбаченого ч. 1 ст. 135 КК України визнав частково та пояснив, що 08.07.2016 року його попросив товариш ОСОБА_5 повозити по розважальним закладам на транспортному засобі «ІЖ-Комбі». Зазначений транспортний засіб він придбав через знайомого, при цьому водійського посвідчення він не має. Вони разом з ОСОБА_6 та двома подружками останнього, з якими він не був знайомий,відпочивали в м. Сєвєродонецьк в кафе «Асторія». У вказаному кафе він пив тільки каву, алкогольні напої того дня він не вживав, оскільки він був за кермом та наступного дня зранку йому необхідно було йти на роботу, на той час він працював охоронцем на заводі «НПЗ». Вони поверталися додому вже під ранок та рухаючись з м. Сєвєродонецька до м. Лисичанська, в районі мосту, їм назустріч рухався транспортний засіб «Renault-Megan» темного кольору. Особисто він рухався по своїй правій смузі руху та на зустрічну смугу не виїжджав. Коли він порівнявся з вищевказаним транспортним засобом, то транспортний засіб «Renault-Megan» зачепив його автомобіль своєю передньою частиною, внаслідок чого відбулося зіткнення на його стороні руху, дорожньої розмітки на цій ділянці дороги не було. З висновком автотехнічної експертизи він не згоден, оскільки на зустрічну смугу руху не виїжджав. Після зіткнення він зупинився не одразу, а проїхав ще деяку відстань, оскільки уламки лобового скла посипалися йому в очі. Після чого, ОСОБА_5 йому повідомив, що транспортний засіб з яким відбулося зіткнення належить чоловіку з яким він знайомий, та йому відомо, що син зазначеного чоловіка працює в органах прокуратури. Потім ОСОБА_5 запропонував йому тікати, щоб не відшкодовувати матеріальну шкоду. Оскільки внаслідок ДТП, йому не було спричинено тілесні ушкодження, він вважав, що водій іншого транспортного засобу теж їх не отримав та з метою уникнення відшкодування матеріальної шкоди на ремонт транспортного засобу залишив місце ДТП. Він побачив, що з транспортного засобу «Renault-Megan» вийшов чоловік, а також біля нього зупинився автомобіль ВАЗ 2101, тому він вирішив, що з іншим учасником ДТП все нормально, та вирішив залишити місце події. Вину у вчиненні кримінальних правопорушень визнає частково, оскільки він не порушував ПДР та не ставив потерпілого в небезпечний для життя стан, він дійсно залишив місце ДТП, але йому не було та йому було не відомо, що потерпілий перебуває у небезпечному стані. Цивільний позов також не визнає, матеріальну шкоду потерпілій він не відшкодовував. Він дійсно просив Радостєву та її чоловіка дати пояснення поліції та підтвердження його алібі, зокрема, пояснити, що він продав свій транспортний засіб «ІЖ-Комбі», до моменту ДТП третій особі. 11.07.2016 року він поїхав до РФ, до прикордонного пункту пропуску його відвезли ОСОБА_7 та ОСОБА_8 . Після чого він поїхав на заробітки до м. Москви, де 02.01.2018 року був затриманий, через те, що він перебував у міжнародному розшуку за вчинення інкримінованого йому даного злочину, та перебував під вартою по 30.06.2018 року, потім його звільнили, оскільки не можлива була депортація в Україну у РФ. У серпні 2018 року він вирішив повернутися додому та на кордоні був затриманий. Про те, що внаслідок ДТП потерпілий випав з автомобілю та помер він дізнався від знайомих, коли вже перебував у РФ. Цивільний позов не визнає у повному обсязі, просив відмовити в його задоволенні.

Потерпіла ОСОБА_1 в судовому засіданні пояснила, що вона є дружиною померлого ОСОБА_4 . Останній раз вона бачила чоловіка напередодні ДТП - 08.07.2016 року. Він їй сказав, що наступного дня планує їхати до м. Майорська у справах зі своїм знайомим на ім`я ОСОБА_9 , прізвище якого їй не відомо. Виїжджати планує близько 04 години 30 ранку на своєму транспортному засобі «Renault-Megan». Увечері вони лягли спати та вона не чула як чоловік вранці поїхав. Вже близько 06 години ранку їй зателефонував співробітник чоловіка – ОСОБА_10 та повідомив, що її чоловік потрапив у ДТП і що їй слід поїхати на місце ДТП, яке сталося на мосту, між м. Сєвєродонецьком та м. Лисичанськом. Коли вона на таксі приїхала на місце ДТП, то побачила автомобіль її чоловіка на якому були відсутні водійські двері та транспортний засіб «Іж-Комбі». ОСОБА_9 , який їхав з чоловіком, їй розповів, що коли вони рухались в бік м. Сєвєродонецьк, їм назустріч їхав транспортний засіб «Іж-Комбі», який різко виїхав на їх смугу руху та удар прийшовся у водійські двері, внаслідок чого транспортний засіб «Renault-Megan» перевернувся, водійські двері відпали і її чоловік вилетів з транспортного засобу та впав з моста. Водій транспортного засобу «ІЖ-Комбі» втік з місця ДТП. Її чоловіка забрали в лікарню, де він помер. Цивільний позов підтримує у повному обсязі. Своїми злочинними діями обвинувачений зламав їй життя. Через смерть чоловіка у неї почалися провали в пам`яті. При цьому, обвинувачений не вибачався перед нею за скоєний злочин. Вже після того, як обвинуваченого затримали, телефонував його батько та вибачався за сина. Просила призначити обвинуваченому найсуворіше покарання, яке передбаченого Законом та задовольнити цивільний позов.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_11 пояснила, що обвинувачений є її колишнім чоловіком. У чоловіка був транспортний засіб «Іж-Комбі», хоча він не мав посвідчення водія, але автомобілем керував нормально, акуратно. Який у нього водійський стаж їй не відомо. Зі слів чоловіка їй відомо, що в ніч з 8 на 9 липня 2016 року він планував кудись відвезти свого товариша, куди саме вона не знає. До 20 години вечора 08.07.2018 року чоловік перебував вдома, алкогольні напої не вживав. Оскільки на той час спільній дитині було 9 місяців, вони з чоловіком спали в різних кімнатах, щоб чоловік мав можливість відпочити перед роботою, вона не чула о котрій годині він пішов з дому. 09.07.2016 року чоловік повернувся додому близько шостої ранку, був наляканий, але в тверезому стані, запаху алкоголю вона від нього не чула, у нього була травма лівого ліктьового суглобу. Чоловік їй розповів, що в його транспортний засіб в`їхала якась іномарка і він залишив місце ДТП. Він перевдягнувся та пішов на роботу. Потім його викликали до поліції, але відпустили. 10.07.2016 року чоловік забрав з дому документи на транспортний засіб «ІЖ-Комбі», які хотів сховати. Потім чоловік телефонував своїм товаришам – ОСОБА_12 та Радостєву, намагався забезпечити собі алібі, ніби хтось викрав транспортний засіб. Потім чоловік поїхав до РФ та деякий час перебував там, потім його знайшли та затримали працівники поліції. У його чоловіка був гумовий кийок, який був схожий на поліцейський. Для чого він йому був потрібен, їй не відомо.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_13 пояснив, що обвинувачений є його сином. Йому відомо, що син у 2016 році придбав транспортний засіб «ІЖ-Комбі», на той час він не мав посвідчення водія та планував йти вчитися. Він дізнався про те, що син скоїв ДТП від його колег по роботі, після чого він намагався з ним зв`язатися по телефону, але безуспішно тому, що він був вже в РФ. Син завжди вів нормальний спосіб життя, не палив, не зловживав алкоголем.

Свідок ОСОБА_14 , яка є матір`ю обвинуваченого, скористалася своїм правом, передбаченим ст. 63 Конституції України, та відмовилася давати пояснення суду.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_15 пояснив, що у нього був транспортний засіб «ІЖ-Комбі», який він придбав без переоформлення документів, по розписці. Вказаний транспортний засіб він також продав хлопцю, який схожий на обвинуваченого. З ним він познайомився, коли продав вищевказаний транспортний засіб на авторинку. Потім він приїжджав до нього з дружиною та дитиною для того щоб подивитися автомобіль, який їм сподобався та вони домовилися, що гроші за транспортний засіб він йому сплатить кількома частинами. Під час спілкування, обвинувачений справляв враження порядною людини і гарного сім`янина. Йому була відома адреса його проживання, номеру телефону він не знав, оскільки вони про зустріч домовлялися через соціальну мережу «Вконтакті». Під час слідчого експерименту він впізнав обвинуваченого по фотографії.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_16 пояснив, що він працював на підприємстві спільно з померлим ОСОБА_17 , з яким був знайомий приблизно з 2003 року. 09.07.2016 року рано вранці йому зателефонували з лікарні та повідомили, що ОСОБА_18 потрапив у лікарню і попросив знайти його близьких родичів. Після чого він зателефонував ОСОБА_19 , а той вже повідомив дружину ОСОБА_20 . Йому відомо, що померлий ОСОБА_18 був гарним водієм, їздив дуже акуратно з пристебнутим паском безпеки.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_21 пояснив, що він був знайомий з померлим ОСОБА_17 приблизно 3 роки, вони раніше разом працювали, відносини між ними були робочі. Він попросив ОСОБА_20 поїхати разом з ним для того, щоб придбати йому транспортний засіб. 09.07.2016 року, близько 04-30 ранку, вони на транспортному засобі Дергачова - «Renault-Megan», рухалися з боку м. Лисичанська в бік м. Сєвєродонецька по правій смузі руху зі швидкістю близько 50 км/год. Їм на зустріч рухався транспортний засіб «ІЖ-Комбі» зі швидкістю також близько 50 км/год. Під`їжджаючи до них, приблизно за 10 метрів, від їх автомобіля, транспортний засіб «ІЖ-Комбі» різко змінив напрямок руху, виїхав на їхню смугу руху та здійснив удар у водійські двері транспортного засобу «Renault-Megan». ДТП сталося на їхній смузі руху, тобто транспортний засіб «Іж-Комбі» виїхав на зустрічну смугу, у Дергачова не було можливості уникнути ДТП, оскільки все сталося на мосту та ухилитися не було можливості, ОСОБА_18 вживав заходи екстреного гальмування. Після удару транспортний засіб «Іж-Комбі» проїхав далі, а потім водій втік через ліс. Уламки скла та пластмаси були на їхній смузі руху. Того дня він себе нормально почував, алкогольні напої не вживав. Від удару транспортний засіб «Renault-Megan» розкрутило, та він декілька разів перевернувся у повітрі, а потім задньою балкою вдарився об бордюр на мосту. Крім того, від удару відірвало водійські двері. Коли він прийшов до тями та виліз з автомобілю, то поряд стояв чоловік – водій транспортного засобу, який рухався за «ІЖ-Комбі». Вони побачили, що водій транспортного засобу «ІЖ-Комбі» тікав з місця ДТП та був вже за мостом. Вони почали шукати ОСОБА_20 , якого ніде не було, вони його знайшли під мостом. Після чого вони зупинили військову швидку, потім викликали поліцію та швидку допомогу.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_22 пояснив, що з померлим ОСОБА_17 він був знайомий з 2001 року. Він його знав як спокійну та розсудливу людину. Йому невідомо, який у ОСОБА_20 водійський стаж, він тільки знає, що він завжди акуратно їздив. Вранці 09.07.2016 року, йому подзвонила мати його майстра ОСОБА_23 та попросила повідомити дружину ОСОБА_20 про те, що сталася ДТП і ОСОБА_18 перебуває в лікарні, що він і зробив.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_24 пояснив, що 09.07.2016 року, приблизно о 04-00 – 04-30 годині він рухався на своєму автомобілі з м. Сєвєродонецька в напрямку м. Лисичанська, попереду нього рухався транспортний засіб «ІЖ-Комбі», а назустріч рухався транспортний засіб «Renault-Megan» темного кольору. Потім автомобіль «ІЖ-Комбі», виїхавши на зустрічну смугу руху, вдарив у бік транспортний засіб «Renault-Megan», внаслідок чого він перекрутився і вилетів у кювет. Все відбулося дуже швидко. Дорожньої розмітки на ділянці дороги, де сталася ДТП, не було. Відстань від нього до місця ДТП на момент його було приблизно 100 метрів. Він не знає з якою швидкістю рухались автомобілі, транспортний засіб «ІЖ-Комбі» рухався попереду нього, його швидкість руху була невеликою, оскільки там погана дорога, багато ям. Водій транспортного засобу «Іж-Комбі» проїхав трохи далі, зупинився. Він особливо не роздивлявся водія, пам`ятає, що він був високого зросту, як і обвинувачений. Після ДТП він викликав поліцію та швидку, один екіпаж поліції зустрів на дорозі. В цей час водій транспортного засобу «ІЖ-Комбі» втік з місця ДТП через ліс, залишивши зазначений транспортний засіб.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_25 пояснив, що вранці 09.07.2016 року йому подзвонив ОСОБА_7 та розповів, що йому телефонував ОСОБА_26 і пропонував купити в нього транспортний засіб «ІЖ-Комбі», який, як він зрозумів, був після ДТП, за 12 тисяч грн. Йому не відомо, чи має ОСОБА_26 водійське посвідчення. На досудовому розслідуванні він розповідав, що вони разом з ОСОБА_27 та іншими особами поїхали відпочивати до клубу «Ксанаду», потім поїхали в кафе «Асторія». В цей час їм телефонував ОСОБА_26 та запропонував разом відпочити. Коли вони перебували в кафе «Асторія», туди на транспортному засобі «ІЖ-Комбі» приїхав ОСОБА_26 , з ним був хлопець та дві дівчини, імен яких він не пам`ятає. Він не пам`ятає такого, щоб ОСОБА_7 йому казав, що ОСОБА_26 залишив місце ДТП, через те що у нього відсутнє посвідчення водія та від нього було чути запах алкоголю. Він пам`ятає тільки те, що ОСОБА_7 йому розповідав, що ОСОБА_26 потрапив у ДТП.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_28 пояснив, що 08.07.2016 року він разом з Радостєвим та іншими особами поїхали відпочивати до клубу «Ксанаду», потім поїхали в кафе «Асторія». В цей час їм телефонував ОСОБА_26 та запропонував разом відпочити. Коли вони перебували в кафе «Асторія», туди на транспортному засобі «ІЖ-Комбі» приїхав ОСОБА_26 , йому не відомо, чи вживав того вчора ОСОБА_26 алкогольні напої. Наступного дня йому подзвонив обвинувачений та повідомив, що він потрапив у ДТП та планує поїхати до РФ. При цьому попросив його відвезти на прикордонний пункт пропуску, на що він погодився. Через кілька днів, вони разом з Радостєвим повезли Погонця на КПП, проте не доїхали до прикордонного пункту пропуску, оскільки на блокпосту їх затримали, а ОСОБА_26 сам пішов далі.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_29 пояснила, що у липні 2017 року вона підробляла касиром, на даний час вона не пам`ятає подій, які відбулися у вказаний період. Вона підтверджує покази, які давала на досудовому розслідуванні, зокрема те, що 10.07.2016 року, коли вона перебувала на робочому місці, ОСОБА_26 їй повідомив, що на мосту, який розташований між м. Сєвєродонецьком та м. Лисичанськом за його участі сталася ДТП, через те, що в його транспортний засіб врізався інший автомобіль, а також те, що ОСОБА_26 залишив місце ДТП. Він попросив, щоб вона та її чоловік дали пояснення про те, що він продав свій транспортний засіб «ІЖ-Комбі», до моменту вчинення ДТП. Вона спочатку погодилася, а потім коли дізналася, що внаслідок ДТП загинув чоловік, відмовилася надавати неправдиві свідчення. Вона не пам`ятає, чи вживав в той вечір Погонець алкогольні напої, пояснення в цій частині вона не підтверджує. На даний час вона не може стверджувати, що пояснення, які були надані нею на досудовому розслідуванні є достовірними.

Також судом було досліджені пояснення свідка ОСОБА_30 , допитаного на стадії досудового розслідування слідчим суддею в порядку ст. 225 КПК України, який пояснив, що він познайомився з ОСОБА_31 в одному з розважальних закладів, після чого підтримували дружні стосунки періодично зідзвонювалися та їздили разом відпочивати. 08.07.2016 року він по телефону домовився з ОСОБА_31 поїхати з ним разом на рок концерт. Він зустрівся з останнім приблизно о 18 годині та поїхали на рок концерт, де пробули приблизно до 19 години. Після чого, кожен пішов у своїх справах та домовилися зустрітися увечері. Приблизно о 21 годині 30 хвилин він пішов в кафе «Бардак», де випив пива. Потім йому зателефонував ОСОБА_26 , запитав де він та сказав, що скоро приїде. ОСОБА_26 приїхав приблизно через 10 хвилин після дзвінка та запропонував йому поїхати до м. Сєвєродонецька на його транспортному засобі «ІЖ-Комбі» та повідомив, що там його чекає компанія друзів. Приблизно о 23 годині вони приїхали в м. Сєвєродонецьк в кафе «Асторія», де відпочивали їх з ОСОБА_31 спільні знайомі. Потім ОСОБА_26 поїхав за дівчатами та повернувся приблизно через 10 хвилин з двома дівчатами на ім`я ОСОБА_32 та ОСОБА_33 . В кафе «Асторія» Погонець пив чай, а вони взяли собі пива. Після відпочинку в кафе «Асторія» він з дівчатами та ОСОБА_31 поїхали купитися на озеро, після чого відвезли дівчат додому, а самі поїхали у м. Лисичанськ, при цьому за кермом транспортного засобу був ОСОБА_34 Доїжджаючи до блокпосту він побачив, що назустріч їм рухається якийсь транспортний засіб, потім він відволікся, дивився вниз, а потім побачив, що в їх транспортному засобі розбилося лобове скло, він подивився в бік та побачив, що іншу машину розвернуло і почало крутити. Він не може сказати на якій полосі руху відбулося зіткнення, мабуть ближче до середини проїжджої частини. Після зіткнення Погонець проїхав ще приблизно 50 м. Він почав просити Погонця зупинитися, але той відмовився і сказав, що у нього відсутнє водійське посвідчення і його посадять за грати. Потім вони побачили, що до автомобіля з постраждалими під`їхав інший транспортний засіб. Після чого ОСОБА_26 запропонував йому тікати разом з ним, на що він погодився. Вони перейшли через міст, зупинили маршрутне таксі на якому доїхали до м. Лисичанська та розійшлися. Увечері йому зателефонував ОСОБА_26 і сказав, що його викликали до поліції, де він розповів, що продав свій транспортний засіб. Крім того, ОСОБА_26 йому повідомив, що планує поїхати до РФ, що в подальшому і зробив. Того дня він не бачив, щоб ОСОБА_26 вживав алкогольні напої, він був тверезий та поводив себе адекватно. Йому відомо, що у Погонця була палиця, яка була схожа на поліцейську дубинку. Погонець завжди сам керував своїм транспортним засобом «ІЖ-Комбі» та нікому не передавав зазначений транспортний засіб.

Крім того, вина обвинуваченого ОСОБА_2 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 135, ч. 2 ст. 286 КК України, підтверджується нижченаведеними доказами, які були судом досліджені, оголошені та перевірені на предмет їх достовірності в судовому засіданні.

Так, з протоколу огляду місяця дорожньо-транспортної пригоди від 09.07.2016 року, з доданою фототаблицею, вбачається, що огляд проводився за наступних погодних умов: погода ясна, сонячна, без опадів, температура повітря + 20 С. Напрямок проведення огляду від м. Сєвєродонецька до м. Лисичанська (с. Синецький). Вид події – зіткнення транспортних засобів. Транспортний засіб №2 знаходився на відстані 141, 10 м. від місця зіткнення, в напрямку м. Лисичанська. Місце ДТП розташовано на ділянці автодороги, проїжджа частина горизонтальна, з асфальтобетонним покриттям. Нерівності та пошкодження дорожнього покриття відсутні. Дорожнє покриття загальною шириною 8,70 м. призначене для руху в двох напрямках, Дорожня розмітка відсутня. Проїжджа частина огороджена. Далі за узбіччям розташовані земельні ділянки. Дорожні знаки відсутні. Світла пора доби, прилади відеоспостереження відсутні, загальна видимість при денному світлі не обмежена, об`єкти, що обмежують оглядовість відсутні. Локалізація пошкоджень на транспортних засобах. ТЗ №1 – ІЖ Комбі, державний номерний знак НОМЕР_1 , - пошкоджене лобове скло, деформоване переднє ліве крило, водійські двері, вм`ятина на капоті справа, вм`ятина на правому передньому крилі біля блок-фари, деформований задній бампер, деформований диск переднього правого колеса, відсутнє дзеркало заднього виду. ТЗ №2 - «Renault Megane Scenic» , державний номерний знак НОМЕР_2 – пошкоджена ліва передня блок-фара, передній бампер зліва, погнутий реєстраційний номер, деформований передній лівий диск колеса, деформований задній лівий диск колеса, пошкоджене ліве переднє крило, відсутні водійські двері (вирвані), вм`ятини на задніх лівих пасажирських дверях, деформований диск заднього правого колеса. На ТЗ №1 наявні вм`ятини та деформування лівого переднього крила. На ТЗ №2 нашарування ЛФП ТЗ №1 на задніх лівих дверях та порозі, передньому лівому крилі, на кузові, а саме на виступаючих частинах кріплень водійських дверей. Предметів, які обмежують оглядовість не має. Сліди юзу ТЗ №2 на проїжджій частині поверхневі, одинарні, дугоподібні, суцільні, довжина лівого – 12,20 м., правого – 9, 20 м. (т.2, а.п. 1-14).

Згідно протоколу № 1177 огляду та затримання транспортного засобу від 09.07.2016 року, слідчий СУ ГУНП в Луганській області Декун Р.Б., в присутності понятих, здійснив технічний огляд і затримання автомобіля «Renault», державний номерний знак НОМЕР_2 , Виявлено: пошкодження лівої частини автомобіля та передня частина зліва. Затримання здійснено у зв`язку з ДТП з постраждалими (т.2., а.п. 15).

Відповідно до протоколу № 1178 огляду та затримання транспортного засобу від 09.07.2016 року, слідчий СУ ГУНП в Луганській області Декун Р.Б., в присутності понятих, здійснив технічний огляд і затримання автомобіля ІЖ, державний номерний знак НОМЕР_1 . Виявлено: пошкоджене лобове скло, переднє ліве крило. Затримання здійснено у зв`язку з ДТП з постраждалими (т.2, а.п. 16)

Відповідно до протоколу огляду предмета від 13.07.2016 року, старший слідчий СУ ГУНП в Луганській області Байрамов Ф.І. в приміщенні службового кабінету, здійснив огляд предмету. Під час огляду, предметом якого є полімерний експертний пакет, білого кольору, у верхній частині якого наявна смуга синього кольору, на якій є номер «3573875». Всередині вказаного пакету виявлено згорток паперу білого кольору, в якому знаходиться фрагмент обшивки сидіння автомобілю, розміром 4 см. на 4,5 см. на якому є нашарування речовини бурого кольору. (т.2, а.п.18-19)

Згідно протоколу огляду предмета від 13.07.2016 року, старший слідчий СУ ГУНП в Луганській області Байрамов Ф.І. в приміщенні службового кабінету, здійснив огляд предмету. Під час огляду, предметом якого є полімерний експертний пакет, з написом «Аматор», горловина якого перев`язана ниткою білого кольору. В середині якого знаходиться футболка чоловіча, в чорно-білу смугу, з вишитим білою ниткою написом на відстані 5 см. від лівого рукава «Mj Marcello Besterand est jm», та біркою чорного кольору з написом білого кольору в області коміру «Marcello». Після огляду футболку було пред`явлено для впізнання ОСОБА_11 (т. 2, а.п. 21-24).

Відповідно протоколу огляду предмета від 13.07.2016 року, старший слідчий СУ ГУНП в Луганській області Байрамов Ф.І., в приміщенні службового кабінету, здійснив огляд предмету, а саме - предмету схожого на гумовий кийок, який складається з руків`я та основної частини кийка, на руків`ї на відстані 2 см. від початку є скрізний отвір діаметром близько 1 см. На відстані 1,2 см. від отвору є вибитий напис «1989 N1». Руків`я виконано у вигляді виступаючих вертикальних та горизонтальних смуг, довжина руків`я 16,5 см, довжина основної частини 47 см., загальна довжина складає 64 см. на кийку є пошкодження у виді подряпин та потертостей. (т.2., а.п. 25-26)

Згідно протоколу огляду предмету від 13.07.2016 року, старший слідчий СУ ГУНП в Луганській області Байрамов Ф.І., в приміщенні службового кабінету, здійснив огляд полімерного пакету, жовтого кольору з написом «beautiful flowers» та малюнком у вигляді квітки червоно-зеленого кольору, в середині якого виявлено чоловічу футболку світлосірого кольору, на передній частині якої на відстані 27 см. від лівого шву є пляма речовини бурого кольору неправильної форми загальним розміром 25 на 25,5 см. На відстані 43 см. від правого краю шву є пляма речовини бурого кольору неправильної форми, загальним розміром 9 на 5 см. На відстані 15 см. від лівого плеча 2,5 та 2,5 см. наявна пляма речовини бурого кольору. На лівому рукаві пляма речовини бурого кольору неправильної форми. На задній частині футболки в районі коміру виявлено розрив тканини, є пляма речовини бурого кольору загальною площею 15 на 25 см. На відстані від лівого плеча розриви та плями речовини бурого кольору 36,5 см., неправильної форми загальної площею 21 на 30 см. Також виявлено пляму розміром 42 на 45 см. на спині. Шорти темно-сірого кольору з кишенями по бокам та однією кишенею на задній частині поясу шортів є фіксуюча мотузка чорно-білого кольору. Також виявлено

чоловічі капці 42 розміру, чорного кольору, з потертою підошвою та написом на верхній частині «Крок» (т.2, а.п.27-33)

Відповідно до протоколу пред`явлення речей для впізнання від 13.07.2016 року, старший слідчий СУ ГУНП майором поліції Байрамовим Ф.І., в присутності понятих ОСОБА_35 , ОСОБА_36 , провів пред`явлення для впізнання речей: футболку чоловічу синього кольору однотонну, футболку чоловічу зеленого кольору, футболку чоловічу з горизонтальними смугами білого та чорного кольорів; футболку чоловічу, чорного кольору однотонну. ОСОБА_11 пояснила, що впізнає футболку з горизонтальними смугами під №2, яку вона бачила у свого чоловіка ОСОБА_2 , він її одягав та носив. (т.2, а.п. 34-36)

Згідно висновку судової автотехнічної експертизи № 19/113/9-1/124-е від 21.07.2016 року, в дорожній ситуації, водію автомобіля «ІЖ-КОМБІ», перед зміною напрямку руху, слід було керуватися технічними вимогами пункту 10.1 Правил Дорожнього руху. В дорожній ситуації, водію автомобіля Renault Scenic слід було керуватися технічними вимогами пункту 12.3 Правил дорожнього руху. Для категоричної відповіді на питання слід вказати швидкість руху автомобілів Renault Scenic, «ІЖ-КОМБІ» та відстань, яка була між ними на момент, коли водій автомобіля «ІЖ-КОМБІ» змінив напрямок руху. В даній дорожній ситуації дії водія автомобіля «ІЖ-КОМБІ» не відповідали технічним вимогам пункту 10.1 дорожнього руху. Для категоричної відповіді на питання слід вказати швидкість руху автомобілів Renault Scenic , «ІЖ-КОМБІ» та відстань, яка була між ними у момент, коли водій автомобіля «ІЖ-КОМБІ» змінив напрямок руху. В даній дорожній ситуації водій автомобіля «ІЖ-КОМБІ» мав технічну можливість запобігти ДТП, діючи відповідно до технічних вимог пункту 10.1 Правил дорожнього руху. З технічної точки зору, дії водія автомобіля «ІЖ-КОМБІ» не відповідають технічним вимогам пункту 10.1 Правил дорожнього руху та знаходяться в причинному зв`язку з ДТП. Для категоричної відповіді на питання слід вказати швидкість руху автомобілів Renault Scenic, «ІЖ-КОМБІ» та відстань, яка була між ними у момент, коли водій автомобіля «ІЖ-КОМБІ» змінив напрямок руху (т.2, а.п. 52-54)

Згідно висновку судово-медичної експертизи трупу ОСОБА_4 № 266 від 13.11.2016 року, на підставі проведеної судово-медичної експертизи трупу ОСОБА_4 , відомих обставин та відповідаючи на поставлені питання, експерт прийшов до наступних висновків. При зверненні в хірургічне відділення ЦМЛ ім. Тітова м. Лисичанська 09.07.2016 року у ОСОБА_4 встановлено «Стан вкрай тяжкий… рани в області правого ліктьового суглобу…рухливість передніх зубів, садна на грудній клітині справа…». Після обстеження та оперативного лікування встановлено заключний посмертний діагноз: «Політравма. Тупа травма грудної клітини та живота. З/перелом ребер, клінічно з обох боків, Гематоракс справа. Пневматоракс зліва. Розрив печінки, відрив жовчного міхура, 12 п. кишки з її розривом, внутрішньобрюшна кровотеча та травматичний шок тяжкого степеню. Розриви серозної оболонки поперечно-ободової кишки, множинні». Експертизою тіла 09.07.16р. встановлені сліди медичних втручань та тілесні ушкодження у вигляді саден, поверхневих забійних ран, подряпин в ділянці голови, тулубу, кінцівок; переломи альвеолярних відростків верхньої щелепи. При внутрішньому дослідженні - множинні двосторонні переломи ребер з пошкодженням плеври; ушкодження внутрішньочеревних органів, з крововиливом в черевну порожнину. Вищезазначені тілесні ушкодження в купі, відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, за ознакою розвитку загрожуючого життю стану - ОСОБА_37 , яке призвело до літального наслідку. Всі тілесні ушкодження, встановлені у постраждалого ОСОБА_4 , мають ознаки прижиттєвого утворення. Утворилися ушкодження від взаємодії з твердими предметами, незадовго до звертання у лікарню, можливо в час та за обставин, вказаних в постанові. Тілесні ушкодження, встановлені у ОСОБА_4 , могли утворитися, як в момент зіткнення автомобілів, так і в наслідок випадіння з автомобілю Renault Scenic «Megan». Встановити напрямок дії травмуючої сили, яка діяла на постраждалого ОСОБА_4 , в момент його випадіння з автомобіля, не можливо, враховуючи переворот автомобілю. Смерть ОСОБА_4 настала від закритої тупої травми тулубу, з множиними двосторонніми переломами ребер та розривами внутрішньочеревних органів, крововтратою, яка ускладнилася шоком. Смерть ОСОБА_4 знаходиться у прямому причинно-наслідковому зв`язку з отриманими тілесними ушкодженнями внаслідок ДТП. Смерть ОСОБА_4 настала від сукупності всіх встановлених тілесних ушкоджень, які ускладнилися розвитком травматичного шоку. Згідно медичної картки стаціонарного хворого смерть потерпілого настала о 06.40 годині 09.07.16 р. При токсикологічному дослідженні крові ОСОБА_4 – етанолу не виявлено. (т.2., а.п.55-58)

Відповідно до відповіді на запит головного лікаря ЦМЛ ім. Тітова Старченка ОСОБА_38 М., ОСОБА_4 поступив у хірургічне відділення 09.07.2016 року. Факту вживання психоактивної речовини та сп`яніння ОСОБА_4 не встановлено. Аналіз крові № 433 від 11.07.2016 року – негативний. (т. 2, а.п. 59)

Згідно висновку судово-медичної експертизи № 103-м.к.16 від 15.07.2016 року, на підставі результатів проведеної судово-медичної експертизи речей трупу ОСОБА_4 , враховуючи обставини справи і у відповідності з питаннями постанови, експерт прийшов до наступних висновків. На спинці футболки у верхній третині, зліва і справа, є безліч наскрізних розривів тканини футболки: злегка дугоподібної форми, вуглоподібної форми і безліч розривів невизначеної форми. На спинці футболки справа, на межі середньої та нижньої третини, є безліч наскрізних розривів тканини, неправильно-овальної, неправильно-округлої і вуглоподібної форми.

Встановлені розриви утворилися від механічного впливу тупими твердими предметами з обмеженою контактною поверхнею, в результаті розтягнення тканини. Будь-яких пошкоджень на бриджах та резинових капцях, дослідженням не виявлено. Встановлені пошкодження могли утворитися в результаті дорожньо-транспортної пригоди, внаслідок взаємодії з плоскою, твердою, жорсткою поверхнею, якою могло бути дорожнє покриття. (т.2, а.п.60-65)

Згідно висновку судової технічної експертизи № 19/113/9-1/161е від 15.09.2016 року, в результаті дослідження автомобіля RENAULT- Megane д/н НОМЕР_2 встановлено, що робоча гальмівна система, рульове керування знаходилися в технічно працездатному стані, а ходова частина знаходилася в непрацездатному стані. З технічної точки зору для встановлення причини, часу виникнення не працездатності необхідно проведення металознавчого дослідження пошкоджених вузлів, деталей та агрегатів, при ньому слід вказати, що наявні деформації знаходяться в зоні аварійних пошкоджень і виключають нормальну експлуатацію автомобіля і тому з технічної точки зору могли мати місце в наслідок зіткнення. З технічної точки зору для встановлення можливості виявлення водієм не працездатності необхідно проведення металознавчого дослідження пошкоджених вузлів, деталей та агрегатів, при цьому слід вказати що наявні деформації знаходяться в зоні аварійних пошкоджень і виключають нормальну експлуатацію автомобіля і тому з технічної точки зору могли мати місце в наслідок зіткнення. З технічної точки зору, для встановлення причини не працездатності необхідно проведення металознавчого дослідження пошкоджених вузлів, деталей та агрегатів, при цьому слід вказати, що наявні деформації знаходяться в зоні аварійних пошкоджень і виключають нормальну експлуатацію автомобіля і тому з технічної точки зору могли мати місце внаслідок зіткнення. (т.2, а.п. 74-78)

Відповідно висновку судової технічної експертизи № 19/113/9-1/160е від 15.09.2016 року, в результаті дослідження автомобіля ІЖ-КОМБІ, д/н НОМЕР_3 , встановлено, що робоча гальмівна система, рульове керування знаходилися в технічно працездатному стані, а ходова частина знаходилася в непрацездатному стані через відсутність тиску в шині лівого переднього колеса. Наявні деформації диска лівого переднього колеса знаходяться в зоні аварійних пошкоджень і виключають нормальну експлуатацію автомобіля і тому з технічної точки зору могли мати місце в наслідок зіткнення. Встановлена несправність у вигляді надмірного зносу малюнку протектора шин усіх коліс (менш 1.6 мм) є наслідком тривалої експлуатації транспортного засобу і виникла до моменту ДТП. Несправність у вигляді надмірного зносу рисунку протектора шин усіх коліс могла бути виявлена водієм до ДТП. (т.2, а.п. 81-85)

Згідно висновку судової транспортно-трасологічної експертизи № 19/113/9-1/162е від 16.09.2016 року, наданий па дослідження автомобіль RENAULT- Megane д/н НОМЕР_2 має деформації:

-лівого переднього пластикового крила у вигляді розломів в районі колісної арки та стику з водійськими дверми та відсутності фрагменту на висоті 0.6 - 1.0 метра від опорної поверхні, при ньому практично по всій площі крила потертості та подряпини з відшаруванням ЛКП від зусилля спрямованого спереду назад;

-лівої кінцівки переднього бамперу у вигляді розломів на висоті 0.3 - 0.4 метри від опорної поверхні;

-кінцівки лівого переднього пластикового крила у вигляді незначних розломів у районі примикання до лівої передньої блок-фари, остання має деформацію розсіювача у вигляді розлому та відсутністю фрагменту на висоті 0.55 -0.65 метра від опорної поверхні;

-водійської двері у вигляді залому металу по всій висоті в місці стику з переднім крилом та вм`ятин металу практично по всій площині від зусилля спрямованого спереду назад та відокремлення її з місця свого конструктивного розташування, при ньому практично по всій площині двері потертості та подряпини з відшаруванням ЛКГТ від зусилля спрямованого спереду назад;

- лівої задньої частини та арки заднього лівого колеса практично по всій довжині у вигляді трас та подряпин з відшаруванням ЛКП від зусилля спрямованого спереду назад, при цьому декоративна накладка на двері зірвана з місця свого конструктивного розташування;

- дисків коліс лівої сторони у вигляді заломів закраїн ободу, праве заднє колесо має уклін вправо, що пов`язано с деформацією деталей підвіски.

Представлений на дослідження автомобіль ІЖ-КОМБІ д/н НОМЕР_3 має деформації:

- лівого переднього крила, яке повністю зруйновано у вигляді заломів та вм`ятин металу та зміщено з місця свого конструктивного розташування від зусилля спрямованого спереду назад на висоті 0.55 - 0.9 метра від опорної поверхні;

- кінцівки переднього металевого бамперу автомобіля та панелі передка в лівій частині в місці розташування лівої передньої фари в місці примикання до переднього лівого крила у вигляді

- загину від зусилля спрямованого спереду назад на висоті 0.45 - 0.7 метра від опорної поверхні;

- водійської двері у вигляді залому металу по всій висоті в місці стику з крилом на висоті 0.45 - 0.9 метра від опорної поверхні від зусилля спрямованого спереду назад, при цьому двері частково зміщені з місця свого конструктивного розташування, а в містах деформацій відшаруванням ЛКП;

- розбито переднє вітрове скло, а диск переднього лівого колеса деформовано у вигляді заломів закраїн ободу.

У ході дослідження виявлених слідів і пошкоджень автомобіля RENAULT- Megane, д/н НОМЕР_2 , встановлено, що всі вони могли бути утворені в результаті впливу на поверхню відносно твердого об`єкта, при цьому напрямок деформацій був спереду назад.

У ході дослідження виявлених слідів і пошкоджень автомобіля ІЖ-КОМБІ д/н НОМЕР_3 встановлено, що всі вони могли бути утворені в результаті впливу на поверхню відносно твердого об`єкта, при цьому напрямок деформацій був спереду назад.

Первинний контакт транспортних засобів мав місце лівою передньою кінцівкою кузову автомобіля RENAULT- Megane д/н НОМЕР_2 з лівою передньою кінцівкою кузову автомобіля ІЖ-КОМБІ д/н НОМЕР_3 . В момент первинного контакту поздовжні осі транспортних засобів розташовувалися між собою під кутом 180±10 градусів. Розташувати вказані транспортні засоби відносно меж проїжджої частини в момент первинного контакту не має можливості, оскільки на схемі відсутня необхідна слідова інформація (сліди гальмування до зіткнення) (т.2, а.п. 88-92);

Згідно висновку судової молекулярно-генетичної експертизи № 432 від 21.12.2016 року,

на наданому на дослідження фрагменті матеріалу (об`єкт № 3) виявлено кров людини. Встановлено генетичні ознаки (ДНК-профіль) сліду крові, виявленому на фрагменті матеріалу (об`єкт № 3), які належать невстановленій особі чоловічої генетичної статі (таблиця 1.1, додаток 1). Встановлено генетичні ознаки (ДНК-профіль) зразка крові ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (об`єкт № 1) (таблиця 1.1, додаток 1). Встановлено генетичні ознаки (ДНК-профіль) зразка крові ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (об`єкт № 2) (таблиця 1.1, додаток 1). ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_3 може бути біологічним батьком особи чоловічої генетичної статі, сліди крові якої виявлено на фрагменті матеріалу (об`єкт № 3). Ймовірність даної події складає 99,9999999999%. ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , може бути біологічною матір`ю особи чоловічої генетичної статі, сліди крові якої виявлено на фрагменті матеріалу (об`єкт №3). Ймовірність даної події складає 99, 99999999994 %. (т.2, а.п.100-113)

Вищевказані протоколи слідчих дій, складені і оформлені у порядку, передбаченому КПК України, є джерелом доказів, оскільки у них підтверджуються обставини і факти, що мають значення для вирішення справи. Разом з тим, досліджені в судовому засіданні висновки експертів проведені компетентними спеціалістами, які відповідно до Закону України «Про судову експертизу», мають право на проведення експертиз, узгоджуються з іншими об`єктивними доказами, а також показаннями потерпілої та свідків та у своїй сукупності з іншими доказами по справі підтверджують фактичні обставини вчинення ОСОБА_2 злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, порушення обвинуваченим вимог правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особою, а саме: п.п. 2.10, 10.1 ПДР України, що стало причиною зіткнення з зустрічним автомобілем «Renault Megane Scenic» реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_4 , суспільно небезпечні наслідки у виді смерті потерпілого, а також причинний зв`язок між діянням та наслідками, що настали - порушення ОСОБА_2 вимог п.п. 2.10, 10.1 ПДР України закономірно потягнуло за собою наслідки у виді спричинення ОСОБА_4 тупої травми тулубу, з множинними двосторонніми переломами ребер та розривами внутрішньочеревних органів, крововтрати, які відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 266, мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень і перебувають у прямому причинно-наслідковому зв`язку з настанням смерті останнього.

Всі вищеперелічені докази належні, оскільки вони підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню, допустимі, оскільки вони отримані в порядку встановленому КПК України, достовірні, оскільки фактичні дані отримані з цих доказів, не спростовані жодним іншим доказом, наданим сторонами кримінального провадження.

Таким чином, оцінюючи вказані вище докази в їх сукупності, суд приходить до переконання, що винуватість ОСОБА_2 у вчиненні злочинів, передбачених. 1 ст. 135, ч. 2 ст. 286 КК України встановлена згідно з критерієм доведеності «поза розумним сумнівом» (ст. 17 КПК України).

Так, стандарт доказування «поза розумним сумнівом» був запозичений із правової системи загального права (Англія, США та ін.) та активно використовується Європейським судом з прав людини. Скажімо, у справі «Ушаков проти України» (рішення від 18 червня 2015 року, заява № 10705/12) ЄСПЛ відзначив таке: «Суд при оцінці доказів керується критерієм доведеності «поза розумним сумнівом». Згідно з його усталеною практикою доведеність може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій стосовно фактів, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою».

Поширеною в юридичній літературі є позиція, що розумним є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та здоровому глузді, випливає зі справедливого та зваженого розгляду всіх належних та допустимих відомостей, визнаних доказами, або з відсутності таких відомостей і є таким, який змусив би особу втриматися від прийняття рішення у питаннях, що мають для неї найбільш важливе значення.

Іншими словами, стандарт доказування «поза розумним сумні0432ом» не виключає будь-який сумнів взагалі, оскільки завжди можна припустити можливість існування навіть дуже маловірогідних обставин чи їх збігів. Проте цей стандарт доказування означає, що особу необхідно виправдати не при наявності будь-якої «тіні» сумніву, а при наявності лише «розумного сумніву». При цьому розумним є сумнів, який має під собою причину та здоровий глузд і випливає зі справедливого та розумного розгляду всіх доказів у справі або з відсутності доказів у справі. Цей сумнів не є ні смутним, ні гіпотетичним чи уявним або надуманим, а саме таким, який ґрунтується на конкретних обставинах або інших вагомих причинах, які б змусили розумну людину вагатися вдатися до певних дій у питаннях, що мають значення для неї.

Невизнання обвинуваченим ОСОБА_2 своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення – злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України та часткове визнання вини у вчинення кримінального правопорушення – злочину, передбаченого ч. 1 ст. 135 КК України, суд розцінює як обрану обвинуваченим позицію свого захисту. Проте, така позиція обвинуваченого повністю спростовується поясненнями потерпілої ОСОБА_1 , свідків ОСОБА_21 , ОСОБА_24 , ОСОБА_11 , ОСОБА_15 , ОСОБА_25 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , допитаних безпосередньо під час судового провадження, а також поясненнями свідка ОСОБА_39 , допитаного в порядку ст. 225 КПК України під час досудового розслідування, сумнівів у правдивості яких суд не має, оскільки вони послідовні, логічні та узгоджуються між собою та з іншими письмовими доказами кримінального провадження, дослідженими судом.

Разом з тим, версія обвинуваченого ОСОБА_2 про те, що він не порушував Правила дорожнього руху, спростовується висновком судової автотехнічної експертизи № 19/113/9-1/124-е від 21.07.2016 року, який, зважаючи на обставини встановлені під час судового розгляду, суд вважає достатнім та достовірним по відношенню до інших доказів у провадженні, а отже може вважатися допустимим та належним доказом.

Разом з тим, суд враховує, що Кримінальний кодекс України здійснює охоронну функцію щодо вказаних цінностей, зокрема ст. 135 КК України встановлює кримінальну відповідальність за завідоме залишення особи в небезпечному для життя стані.

Суспільна небезпечність цього злочину полягає у тому, що особа, яка має можливість надати допомогу іншій людині і тим самим врятувати її від смерті або настання інших тяжких наслідків, не робить цього, що свідчить про низькі моральні якості цієї особи. Злочинність такої бездіяльності підвищується якщо особа сама поставила іншу особу в небезпечний для життя стан, або причетна до події, через яку особа опинилась в такому стані.

Судом в ході розгляду даного кримінального провадження достовірно встановлено, що обвинувачений, поставивши потерпілого ОСОБА_4 в небезпечний для життя стан, своєю бездіяльністю не надав останньому допомогу. При цьому, суд вважає достовірно встановленим та доведеним, що ОСОБА_2 , враховуючи стан транспортного засобу потерпілого після ДТП, достовірно знав про небезпеку, однак, допомогу потерпілому, який перебував в небезпечному для життя стані, не надав та залишив місце ДТП.

Судом в межах повноважень, визначених ч. 3 ст. 26 КПК України, були створені всі необхідні умови та вжиті всі можливі заходи для реалізації стороною захисту її процесуальних прав, в тому числі права обстоювати свою правову позицію та надавати докази на її обґрунтування, а також для повного та об`єктивного з`ясування обставин на підстав наданих сторонами доказів.

Згідно ст. 23 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.

У судовому засіданні стороною захисту не надано суду жодного доказу у частині її заперечень щодо вчинення обвинуваченим інкримінованого йому органом досудового розслідування злочинів.

Будь яких істотних порушень КПК України під час досудового слідства, які б вплинули на кваліфікацію дій обвинуваченого та поставили б під сумнів зібрані по справі докази, судом не встановлено.

У судовому засіданні прокурором було заявлене клопотання про відмову від допиту свідків ОСОБА_40 , ОСОБА_41 , ОСОБА_42 зі сторони обвинувачення, зазначених у реєстрі, яке за ухвалою суду, постановленою у порядку, передбаченому ч. 4 ст. 371 КПК України, за згодою сторін кримінального провадження, з урахуванням положень ст. ст. 22, 26 КПК України, було задоволено.

Отже, всебічно, повно, неупереджено й безпосередньо з`ясувавши всі обставини, встановлені під час кримінального провадження, перевіривши їх доказами, дослідженими в судовому засіданні, в їхній сукупності й оціненими з точки зору належності, допустимості, достовірності, достатності й взаємозв`язку, суд дійшов висновку про те, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_2 у вчинені кримінальних правопорушень, а саме: порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особою (п.п. 2.10, 10.1 ПДР України), яка керує транспортним засобом, що спричинили смерть потерпілого, а також завідоме залишення без допомоги особи, яка перебуває в небезпечному для життя стані, знайшла своє повне підтвердження в судовому засіданні, а його дії суд кваліфікує за ч. 2 ст. 286 КК України та ч. 1 ст. 135 КК України відповідно.

При призначенні покарання ОСОБА_43 суд, у відповідності до вимог ст.ст.50, 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, перший з яких, передбачений ч. 2 ст. 286 КК України, є необережним і, відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до категорії тяжких, а другий, передбачений ч. 1 ст. 135 КК України, відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до категорії злочинів невеликої тяжкості, а також наслідки вчинених злочинів, враховуючи особу обвинуваченого, який раніше не судимий, позитивно характеризується за місцем проживання, не працює, розлучений, має на утриманні малолітнього сина – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на обліку у лікарів нарколога та лікаря психіатра не перебуває, вину не визнав, завдану матеріальну шкоду не відшкодував.

Обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченого, згідно зі ст. 66 КК України, судом не встановлено.

При цьому, суд враховує, що державним обвинуваченням при пред`явленні обвинувачення ОСОБА_2 інкримінується вчинення злочинів у стані алкогольного сп`яніння, водночас матеріали кримінального провадження не містять об`єктивних даних та письмових доказів, які б це підтверджували, при цьому допитані під час судового розгляду свідки також не підтвердили факту перебування ОСОБА_2 на час вчиненні злочинів у стані алкогольного сп`яніння. Враховуючи викладене, сторона обвинувачення не довела, як фактичну обставину кримінального провадження, так і обтяжуючу обставину покарання – вчинення ОСОБА_2 злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, в стані алкогольного сп`яніння.

Таким чином, обставин, що обтяжують покарання, згідно ст. 67 КК України, судом не встановлено.

На підставі вищевикладеного, з урахуванням загальних засад призначення покарання: законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації, враховуючи вимоги ст. 65 КК України про те, що особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів і що більш суворий вид покарання з числа передбачених за скоєний злочин призначається лише у випадку, якщо менш суворий вид покарання буде недостатнім для виправлення особи і попередження вчинення нею нових злочинів, а також враховуючи ступінь тяжкості вчинених злочинів, їх наслідків, особи обвинуваченого, відсутність обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання обвинуваченого, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_2 покарання в межах санкцій ч.1 ст.135 та ч.2 ст.286 КК України – у виді позбавлення волі.

Обставин, які б суттєво знижували ступінь тяжкості вчиненого злочину та являлись передумовою для застосування ст. ст. 69, 75 КК України судом не встановлено.

Також суд враховує, що матеріали даного кримінального провадження не містять даних щодо наявності в обвинуваченого ОСОБА_2 права керування транспортними засобами і стороною обвинувачення таких даних суду також не надано, а тому підстав для призначення додаткового покарання у виді позбавлення керування транспортними засобами суд не має. При цьому, за роз`ясненнями п.18 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» (із змінами, внесеними згідно з Постановами Верховного Суду України № 18 від 10.12.2004 р., № 8 від 12.06.2009 р., № 11 від 06.11.2009 р.), позбавлення права керувати транспортними засобами може бути призначене судом як додаткове покарання незалежно від того, що особа вже позбавлена такого права в порядку адміністративного стягнення. Однак суд не вправі призначити це покарання особі, яка не має права керувати транспортними засобами.

Таке покарання, на переконання суду, буде необхідним для виправлення обвинуваченого, запобігання вчиненню нових злочинів, відповідатиме особі обвинуваченого та є достатнім, для досягнення, відповідно до ст. 50 КК України, мети покарання.

Водночас, під час судових дебатів та під час звернення до суду з останнім словом ОСОБА_2 заявив клопотання про звільнення його від покарання, у разі визнання його винуватим у скоєнні інкримінованих злочинів, на підставі положень п. в ст.1 Закону України «Про амністію у 2016 році» , оскільки вчинив необережний злочин, який не є особливо тяжким відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України, має на утриманні малолітнього сина, якому на день набрання чинності цим Законом не виповнилося 18 років, він не позбавлений у відношенні нього батьківських прав, останні 10 років амністія до нього не застосовувалася, він надає згоду на звільнення його від покарання на підставі Закону України «Про амністію у 2016 році».

Так, відповідно до ст. 85 КК України, на підставі закону про амністію або акта про помилування засуджений може бути повністю або частково звільнений від основного і додаткового покарань.

Згідно ст. 86 КК України амністія оголошується законом України стосовно певної категорії осіб. Законом про амністію особи, визнані винними у вчиненні злочину обвинувальним вироком суду, або кримінальні справи стосовно яких розглянуті судами, але вироки стосовно цих осіб не набрали законної сили, можуть бути повністю або частково звільнені від відбування покарання.

Відповідно до п. «в» ст. 1 Закону України «Про амністію у 2016 році» від 22.12.2016 року, який набув чинності 07.09.2017 року звільняються від відбування покарання у вигляді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов`язаних з позбавленням волі, визнані винними у вчиненні умисного злочину, який не є тяжким або особливо тяжким відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України, визнані винними у вчиненні необережного злочину, який не є особливо тяжким відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України особи, що не позбавлені батьківських прав, які на день набрання чинності цим Законом мають дітей, яким не виповнилося 18 років, дітей-інвалідів та/або повнолітніх сина, дочку, визнаних інвалідами.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_2 вчинив необережний злочин, передбачений ч.2 ст. 286 КК України, який, відповідно до статті 12 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів, та злочин передбачений ч. 1 ст. 135 КК України, який відноситься до категорії злочинів невеликої тяжкості, надав свою згоду на застосування до нього Закону України «Про амністію у 2016 році» від 22 грудня 2016 року № 1810-VIII, не заперечував, що на день набрання ним чинності – 07.09.2017 року, мав на утриманні дитину, якій не виповнилося 18 років, що підтверджується свідоцтвами про народження, виданими Відділом реєстрації актів цивільного стану Лисичанського міського управління юстиції у Луганській області серії НОМЕР_4 , згідно якого батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є ОСОБА_2 .

Згідно відповіді начальника Служби у справах дітей Лисичанської міської ради Луганської області № 372 від 23.05.2019 року, Службою у справах дітей Лисичанської міської ради не готувався і не надавався висновок щодо позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 , стосовно його дитини – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відповідно довідки Лисичанського міського суду Луганської області від 27.05.2019 року, за період з 22.09.2015 року по теперішній час справи про позбавлення ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьківських прав щодо його сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в провадженні Лисичанського міського суду не зареєстровано.

Згідно відповіді начальника Служби у справах дітей Сєвєродонецької міської ради № 241 від 24.05.2019 року, Служба у справах дітей Сєвєродонецької міської ради в період з 2015 року по 2019 рік не подавала позовну заяву до суду про позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , щодо його малолітнього сина – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та не готувала висновок про доцільність/недоцільність позбавлення батьківських прав вказаної особи.

Відповідно довідки Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 24.05.2019 року, згідно даних автоматизованої системи документообігу Сєвєродонецького міського суду, за період з 22.05.2015 року по теперішній час Сєвєродонецьким міським судом Луганської області справа про позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відносно його неповнолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , не розглядалася.

Обставин, передбачених ст. 9 Закону України «Про амністію у 2016 році» та ст. 4 ЗУ «Про застосування амністії в Україні», які б виключали можливість застосування амністії до обвинуваченого, судом не встановлено.

На підставі вищевикладеного, враховуючи, що обвинувачений ОСОБА_2 не позбавлений батьківських прав та має на утриманні неповнолітнього сина, якому на день набрання чинності Закону України «Про амністію у 2016 році» не виповнилося 18 років, вчинив умисний невеликої тяжкості злочин та тяжкий неумисний злочин, суд вважає за доцільне задовольнити клопотання та звільнити ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання на підставі п. «в» ст.1 цього Закону.

У зв`язку з тим, що суд прийшов до висновку про можливість звільнення обвинуваченого від призначеного покарання, запобіжний захід - у вигляді тримання під вартою у відношенні обвинуваченого ОСОБА_2 , обраний, відповідно до ухвали слідчого судді Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 28.07.2018 року, слід скасувати.

Розглядаючи заявлений цивільний позов ОСОБА_1 до обвинуваченого ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок вчинення злочину, суд виходить з наступного.

Цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Згідно з ч. 1 ст. 128 КПК України, особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право пред`явити цивільний позов до обвинуваченого.

Статтею 206 ЦПК України встановлено, що відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

Відповідно до ст. 129 КПК України ухвалюючи обвинувальний вирок, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст. 3 Конституції України, людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Відповідно до ст. ст. 56, 62 Конституції України фізичні та юридичні особи мають право на відшкодування моральної (немайнової) шкоди, заподіяної внаслідок порушення їх прав і свобод та законних інтересів.

Частина 2 статті 1187 ЦК України визначає, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно ж до положень п.1 ч.1 ст.1188 ЦК України - шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Відповідно до роз`яснень Пленуму Верховного Суду України, даних у п. 9 постанови «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» за № 4 від 31 березня 1995 року з подальшими змінами та доповненнями, згідно з якими розмір відшкодування моральної шкоди визначається в межах заявлених позовних вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних та фізичних страждань, з урахуванням в кожному конкретному випадку ступеню вини відповідача та інших обставин. Зокрема, враховуючи характер і тривалість страждань, стан здоров`я потерпілих, тяжкість завданої травми, істотність вимушених змін у їх життєвих стосунках, при визначенні розміру моральної шкоди.

Потерпіла ОСОБА_1 заявила вимоги про відшкодування моральної шкоди в розмірі 300 000 грн., які обґрунтовані тим, що неправомірними суспільно-небезпечними діями ОСОБА_2 їй спричинено моральні страждання, які привели до негативних змін в її житті. Щоденні думки та спогади про наслідки психотравмуючої події, негативні переживання та спогади, тривога, емоційні реакції при згадуванні, важкість виконання повсякденних обов`язків, переживання фізичних незручностей та психологічного дискомфорту, зниження та нестійкий настрій, порушення сну, неприємні сновидіння, емоційна напруга, нервозність, дратівливість, реакції замкнення, бажання уникати контактів, обурення. Були порушені її актуальні життєві плани, погіршення можливості побудови та реалізації нових життєвих перспектив. Наслідки події, що сталася, потягли за собою нераціональне витрачання життєвого часу, обумовили необхідність залучення значних фізичних, душевних та матеріальних ресурсів. Вона втратила чоловіка, якого ніхто не може замінити. Внаслідок такого психологічного розладу їй завдано суттєвих психологічних страждань, що призвело до неможливості нормально, без страху, жити та спілкуватися з близькими, сусідами та оточуючими людьми.

Цивільне законодавство України, під моральною шкодою розуміє втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 2, ч. 3, ч. 4 ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Судом встановлено, що діями обвинуваченого потерпілій ОСОБА_1 завдано моральну шкоду. З урахуванням фактичних обставин справи та матеріалів провадження, вбачається причинний зв`язок між заподіяною потерпілій моральною шкодою та протиправними діями обвинуваченого.

При визначенні розміру відшкодування моральної шкоди суд враховує глибину та тривалість моральних страждань потерпілої, які вона перенесла в результаті смерті ОСОБА_4 , а також враховуючи принципи розумності та справедливості, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги потерпілої та стягнути з обвинуваченого моральну шкоду у розмірі 300 000 (триста тисяч) грн.

Згідно ч.4 ст. 174 КПК України, суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, не призначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.

З огляду на наведене, оскільки судом задоволено цивільний позов потерпілої, суд вважає недоцільним скасовувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 13.07.2016 року, на транспортний засіб «ІЖ-Комбі», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який перебував у користуванні обвинуваченого ОСОБА_2 . При цьому, у суду відсутні дані щодо власника вищевказаного транспортного засобу, в зв`язку з чим, суд позбавлений можливості вирішити питання щодо звернення стягнення на вищевказаний автомобіль в рахунок відшкодування шкоди за цивільним позовом.

Долю судових витрат суд вирішує на підставі ст.ст. 118-124 КПК України. Долю речових доказів суд вирішує на підставі ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 368-370, ст. 373, ст. 374 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_2 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень-злочинів, передбачених ч. 2 ст. 286, ч. 1 ст. 135 КК України та призначити йому покарання:

-за ч. 1 ст. 135 КК України у виді позбавлення волі строком на 2 (два) роки;

-за ч. 2 ст. 286 КК України у виді позбавлення волі строком на 6 (шість) років без позбавлення права керування транспортними засобами.

На підставі ч.1 ст. 70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, призначити ОСОБА_2 покарання за сукупністю злочинів у вигляді позбавлення волі строком на 6 (шість) років без позбавлення права керування транспортними засобами.

Відповідно до п. «в» ч.1 ст. 1 Закону України «Про амністію у 2016 році» звільнити ОСОБА_2 від відбування призначеного даним вироком покарання.

Запобіжний захід ОСОБА_2 у вигляді тримання під вартою – скасувати. Звільнити обвинуваченого ОСОБА_2 із-під варти в залі суду негайно.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_1 до обвинуваченого ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди, завданої злочином, задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ОСОБА_1 моральну шкоду, завдану злочином, у розмірі 300 000 (триста тисяч) грн. 00 коп.

Речові докази:

-чоловічу футболку у біло-чорну смугу, вилучену 09.07.2016 року в ході огляду місця дорожньо-транспортної пригоди з автомобіля «ІЖ-Комбі», реєстраційний номер НОМЕР_1 , футболку, шорти, капці, зразки крові ОСОБА_13 та ОСОБА_14 , які пропитані на марлі, отримані 05.10.2016 року в ході отримання зразків для експертизи, палку гумову «ПГ-73», вилучену з автомобіля «ІЖ-Комбі, реєстраційний номер НОМЕР_5 , в ході огляду місця події 09.07.2016 року, які передані на зберігання до камери речових доказів Сєвєродонецького ВП ГУНП в Луганській області – знищити.

-фрагмент обшивки з автомобіля «ІЖ-Комбі», реєстраційний номер НОМЕР_1 , вилучений в ході огляду місця дорожньо-транспортної пригоди 09.07.2016 року, на якій є нашарування речовину бурого кольору, яка зберігається в матеріалах кримінального провадження, зберігати в матеріалах кримінального провадження протягом усього часу їх зберігання.

Стягнути з ОСОБА_2 процесуальні витрати на залучення експертів у зв`язку з проведенням автотехнічної експертизи від 27.07.2016 року № 19/113/9-1/154е, які згідно довідки складають 1055 (одна тисяча п`ятдесят п`ять) грн. 52 коп.; судової технічної експертизи від 15.09.2016 року № 19/113/9-1/161е, які згідно довідки складають 1055 (одна тисяча п`ятдесят п`ять) грн. 52 коп.; судової технічної експертизи від 15.09.2016 року № 19/113/9-1/160е, які згідно довідки складають 1055 (одна тисяча п`ятдесят п`ять) грн. 52 коп.; судової транспортно -трасологічної експертизи від 16.09.2016 року № 19/113/9-1/170д, які згідно довідки складають 1055 (одна тисяча п`ятдесят п`ять) грн. 52 коп.; судової молекулярно-генетичної експертизи від 21.12.2016 року № 432, які згідно довідки становлять 2 381 (дві тисячі триста вісімдесят одну) грн.. 58 коп. в дохід держави. (Отримувач: УК у м.Сєвєродонецьк/24060300, Код отримувача (ЄДРПОУ): 37944909, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Код банку(МФО):899998, Номер рахунку: 31116115012080, Код класифікації доходів бюджету: 24060300, Найменування коду класифікації доходів бюджету: Інші надходження).

На вирок суду протягом 30 днів з дня його проголошення може бути подана апеляційна скарга до Луганського апеляційного суду через Сєвєродонецький міський суд Луганської області.

Вирок набирає законної сили після спливу закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ч. 2 ст. 395 КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, прокурору в порядку, визначеному ст. 376 КПК України.

Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Суддя: Т. О. Комплєктова