Постанова № 8355337, 09.03.2010, Сумський окружний адміністративний суд

копія

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

<(ВСТУПНА ТА РЕЗОЛЮТИВНА ЧАСТИНА) >

09 березня 2010 р. Справа № 2а-579/10/1870

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Кунець О.М.

за участю:

секретаря судового засідання - Мороз Т.М.

представника позивача - ОСОБА_2

представника відповідача - Васильченко Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 до Роменської міжрайонної державної податкової інспекції Сумської області про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення ,-

В С Т А Н О В И В:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_4 звернулася до суду з адміністративним позовом до Роменської міжрайонної державної податкової інспекції Сумської області про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення №0011671701/0 від 17.11.2009 року, у якому визначено суму податкового зобовязання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) за платежем податок на додану вартість по вітчизняних товарах в розмірі 8900 грн. 00 коп., у тому числі: за основним платежем 7417 грн. 00 коп., за штрафними (фінансовими) санкціями 1483 грн. 00 коп. Свої вимоги позивач мотивує тим, що за результатами документальної невиїзної (камеральної) перевірки податкової декларації позивача з податку на додану вартість відповідачем був складений акт, в якому зазначається, що ФОП ОСОБА_4 неправомірно включено до податкового кредиту суму ПДВ, сплаченої постачальнику ПП «Гранд-Сервіс», оскільки у вказаного підприємства анульовано свідоцтво платника ПДВ ще 21.07.2009 року. На підставі зазначеного акту відповідачем було прийняте оспорюване податкове повідомлення-рішення. Позивач вважає, що прийняте податковим органом податкове повідомлення-рішення є необґрунтованим, оскільки на момент здійснення господарських операцій з придбання у ПП «Гранд-Сервіс» товару позивачу було надано свідоцтво про реєстрацію платником податку на додану вартість, крім того належним чином виписана податкова накладна, що стало підставою для віднесення суми ПДВ до складу податкового кредиту. Позивач не знав і не міг бути обізнаним щодо факту анулювання свідоцтва платника ПДВ у ПП «Гранд-Сервіс», яке надало йому податкові накладні, а тому не зобовязаний нести будь-яку фінансову відповідальність за наслідками цього договору. Крім того, позивач просить суд врахувати, що законом не передбачено відповідальність платників податків за порушення його контрагентом податкового законодавства та не передбачено обовязок платника податків перевіряти законність реєстрації контрагента, дійсність свідоцтва платника ПДВ та належних повноважень особи на підписання податкової накладної, справність сплати контрагентом податків та чинність установчих документів, а тому, позивач просить визнати нечинним оскаржуване податкове повідомлення-рішення.

Представник позивача ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача Васильченко Н.В. позовні вимоги не визнала в повному обсязі, надала до суду письмове заперечення проти позову, в якому зазначила, що підставою для віднесення сум ПДВ до складу податкового кредиту є належним чином оформлена податкова накладна. Законом встановлено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку. Податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення особою, яка не зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій не присвоєно індивідуальний податковий номер платника ПДВ. Отже, позивач не мав права включати до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість на підставі податкової накладної, виписаної особою, свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість якого на час здійснення господарських операцій з придбання товару було анульовано. Просить суд в задоволенні позовних вимог позивача відмовити.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, вважає за необхідне в задоволенні позову відмовити, виходячи з наступного:

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_4 13.05.2004 року зареєстрована Роменським міським виконавчим комітетом як фізична особа-підприємець, про що видане свідоцтво про державну реєстрацію, 14.05.2004 року взята на податковий облік за №4509 та з 24.11.2004 року зареєстрована як платник податку на додану вартість.

16.11.2009 року службовою особою Роменської МДПІ Сумської області була проведена документальна невиїзна (камеральна) перевірка податкової декларації з податку на додану вартість поданої ФОП ОСОБА_4 за вересень 2009 року, про що складено акт перевірки №2 від 16.11.2009 року /а.с.6-7/. В ході перевірки встановлено, що розмір податку на додану вартість, зазначеного платником у декларації є меншим ніж визначено за результатами перевірки, оскільки при заповненні розшифровки податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів №26810 від 19.10.2009 року платником (позивачем) до податкового кредиту Розділ 2 був віднесений постачальник ПП «Гранд-Сервіс» (код 32303940), податковий номер 323039426506 з обсягом поставки за вересень 2009 року 37083 грн. 33коп. та сума ПДВ 7416 грн. 67 коп. На даний час юридична особа перебуває на податковому обліку в ДПІ у Голосіївському районі м. Києва та має стан платника 9 направлено повідомлення про відсутність його за місцезнаходженням. Основний вид діяльності - консультування з питань комерційної діяльності та управління, та неосновний вид: Оптова торгівля насінням та кормами для тварин. Свідоцтво платника ПДВ ПП «Гранд-Сервіс» на даний час неактуальне та анульоване 21.07.2009 року, в звязку з цим виписані ним податкові накладні недійсні, тому ФОП ОСОБА_4 не мала права включати їх до складу податкового кредиту. Таким чином, відповідачем було зроблено висновок про порушення позивачем вимог п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» №168/97-ВР від 03.04.1997 року.

На підставі вказаного вище акту та з урахуванням порушень уповноваженою особою відповідача було винесене податкове повідомлення-рішення №0011671701/0 від 17.11.2009 року, яким визначено суму податкового зобовязання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) в розмірі 8900 грн. 00 коп., у тому числі: за основним платежем 7417 грн. 00 коп., за штрафними (фінансовими) санкціями 1483 грн. 00 коп. /а.с.8/.

Перевіряючи законність та обґрунтованість прийнятого відповідачем 17.11.2009 року податкового повідомлення-рішення №0011671701/0 судом встановлено наступне.

Внаслідок господарських відносин, а саме: придбанням ФОП ОСОБА_4 у ПП «Гранд-Сервіс» суперконцентрата для п/е BZ 02315 (помаранчевий), останнім було виписано ФОП ОСОБА_4 податкову накладну №15091 від 15.09.2009 року на загальну суму 44500 грн. 00 коп., в тому числі сума ПДВ 7416 грн. 67 коп. /а.с.9/. Розрахунки за товар було здійснено в повному обсязі в безготівковій формі на суму 44500 грн. 00 коп., в тому числі ПДВ 7416 грн. 67 коп., що підтверджується платіжним дорученням №26 від 15.09.2009 року на суму 44500 грн. 00 коп. /а.с.10/.

Відповідно до п.п. 7.2.3. п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 № 168/97-ВР, податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

У п.п. 7.2.4 п. 7.2 ст. 7 даного Закону, зазначено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Згідно з п.п.7.2.6 п. 7.2 ст. 7 вказаного Закону, податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. Як виняток з цього правила, підставою для нарахування податкового кредиту при поставці товарів (послуг) за готівку чи з розрахунками картками платіжних систем, банківськими або персональними чеками у межах граничної суми, встановленої Національним банком України для готівкових розрахунків, є належним чином оформлений товарний чек, інший платіжний чи розрахунковий документ, що підтверджує прийняття платежу постачальником від отримувача таких товарів (послуг), з визначенням загальної суми такого платежу, суми податку та податкового номера постачальника.

Відповідно до п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 вищезазначеного Закону, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної вартості товару та складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у звязку з придбанням товару (послуг) з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п.п.7.4.5 п.7.4. ст.7 Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у звязку з придбанням товарів (послуг), не підтвердженні податковими накладними чи митними деклараціями.

Судом встановлено, що 21.07.2009 року свідоцтво №100115271 про реєстрацію платника податку на додану вартість ПП «Гранд-Сервіс» було анульовано, про що було складено ДПІ в Голосіївському районі м. Києва акт про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість №1211/15-238 /а.с.51-53/.

Згідно абз. «в» п. 9.8. ст. 9 Закону України «Про податок на додану вартість», реєстрація діє до дати її анулювання, яка відбувається у випадках, якщо особа, зареєстрована як платник податку, реєструється як платник єдиного податку або стає субєктом інших спрощених систем оподаткування, які визначають особливий порядок нарахування чи сплати податку на додану вартість, відмінний від тих, що встановлені цим Законом, чи звільняють таку особу від сплати цього податку за рішенням суду або з будь-яких інших причин.

Слід зазначити, що податкова накладна, на підставі якої позивачем було сформовано податковий кредит, видана ПП «Гранд-Сервіс» після того, як податковим органом анульоване свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість ПП «Гранд-Сервіс», тобто вказане підприємство вже не було платником податку на додану вартість.

Проаналізувавши вимоги Закону України «Про податок на додану вартість» суд вважає за необхідне зазначити, що відсутність у продавця статусу платника ПДВ позбавляє його права видавати податкові накладні, а вже видані податкові накладні набувають статусу фіктивних і позбавляють покупця права на податковий кредит.

Таким чином, Приватне підприємство «Гранд-Сервіс» не мало право виписувати фізичній особі підприємцю ОСОБА_4 податкову накладну №15091 від 15.09.2009 року, оскільки на момент вчинення правочину не було платником податку на додану вартість, отже фізична особа підприємець ОСОБА_4 не мала права відносити до складу податкового кредиту у податковій декларації з ПДВ за вересень 2009 року суму податку на додану вартість у розмірі 7416 грн. 67 коп.

На думку суду, посилання позивача на недоведеність з боку податкового органу факту наявності інформації, яка б могла свідчити про факт анулювання реєстрації платника ПДВ приватного підприємства «Гранд-Сервіс», на момент здійснення операції, не має під собою належних підстав. Позивач є приватним підприємцем та здійснює підприємницьку діяльність. Відповідно до ст. 42 Господарського кодексу України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку. Тобто, підприємництво є господарською діяльністю, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) на власний ризик. Таким чином, перш ніж укладати угоду з ПП «Гранд-Сервіс» та формувати податковий кредит, позивач повинен був перевірити чи є ПП «Гранд-Сервіс» зареєстрованим як платник податку в порядку, передбаченому Законом України «Про податок на додану вартість».

Окрім цього, згідно з п. 35 Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України 01.03.2000р. № 79 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03.04.2000 року №208/4429, для інформування платників податку Державна податкова адміністрація України не пізніше 2, 12 та 22 числа кожного місяця оприлюднює на web-сайті Державної податкової адміністрації України (www.sta.gov.ua):

- дані з Реєстру із зазначенням найменування або прізвища, імені та по батькові платника податку, дати податкової реєстрації, індивідуального податкового номера, номера Свідоцтва або Спеціального свідоцтва, дати його початку дії;

- інформацію про осіб, позбавлених реєстрації як платників податку на додану вартість за заявою платника податку або з ініціативи органів державної податкової служби чи рішенням суду, а саме: про анульовані Свідоцтва та Спеціальні свідоцтва платників податку із зазначенням індивідуальних податкових номерів, дат анулювання, причин анулювання та підстав для анулювання свідоцтв. На виконання п. 35 вказаного положення Податковим органом відомості про анулювання свідоцтва платника ПДВ ПП «Гранд-Сервіс» було внесено на web-сайті Державної податкової адміністрації України (www.sta.gov.ua), що підтверджується відповідним витягом /а.с.34/.

Наведені норми дають підстави вважати, що у позивача на момент укладення угоди, включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту була можливість перевірити статус свого контрагента як платника ПДВ.

З урахуванням вище викладеного, суд приходить до висновку, що позивач не довів обставини на яких ґрунтуються його вимоги, тому за таких обставин суд вважає, що відповідачем спірне податкове повідомленнярішення прийняте на підставі, у межах повноважень, та у спосіб, визначений Конституцією та законами України, тому будь-які підстави для визнання нечинним зазначеного повідомлення-рішення відсутні.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, <додаткові норми >суд, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 до Роменської міжрайонної державної податкової інспекції Сумської області про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення №0011671701/0 від 17.11.2009 року відмовити в повному обсязі.< Текст ><Сумма стягнення (цифрами) ><Текст >.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження постанови суду в десятиденний строк з дня складення постанови в повному обсязі та подання після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови складено 15.03.2010 року.

Суддя (підпис) О.М. Кунець

З оригіналом згідно

Суддя О.М. Кунець