Постанова № 8355327, 09.03.2010, Сумський окружний адміністративний суд

Копія

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 березня 2010 р. Справа № 2а-1263/10/1870

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Кунець О.М.

за участю:

секретаря судового засідання-Мороз Т.М.,

представника позивача - Михайловської А.В.

представника відповідача - Пасюти М.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом Сумського міського центру зайнятості населення до Державного вищого навчального закладу "Українська академія банківської справи Національного банку України" про стягнення допомоги по безробіттю в сумі 1159 грн. 00 коп. ,-

В С Т А Н О В И В:

Сумський міський центр зайнятості звернувся до суду з позовом до Державного вищого навчального закладу «Українська академія банківської справи Національного банку України» про стягнення 1159 грн. 00 коп. допомоги по безробіттю на підставі ч. 4 ст. 35 Закону України "Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" №1533-ІІІ від 02.03.2000 року. Свої вимоги мотивує тим, що за період з 03.10.2005 року по 20.11.2005 року гр.ОСОБА_1 отримала допомогу по безробіттю в розмірі 1159 грн. 00 коп., але під час перебування на обліку у Сумському міському центрі зайнятості, за рішенням суду вона була поновлена на роботі у Державному вищому навчальному закладі «Українська академія банківської справи Національного банку України». Позивач вважає, що сума виплаченого забезпечення безробітному підлягає поверненню позивачу, у звязку з чим на адресу відповідача була направлені претензійні вимоги, які ним не були виконані. Враховуючи викладене, позивач просить стягнути з відповідача вказану суму боргу.

Представник позивача Михайловська А.В. в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі.

Представник відповідача Пасюта М.І. позовні вимоги не визнає в повному обсязі, надав до суду письмові заперечення проти позову, в яких зазначив, що дії відповідача є правомірними, а вимоги позивача вважає незаконними та необґрунтованими. При цьому, відповідач просить суд врахувати, що законодавчо ситуація яка є предметом спору по даній справі законодавчо не врегульована. Так, згідно ст..44 «Положення про порядок реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних, виплати допомоги по безробіттю, а також умови надання матеріальної допомоги в період професійної підготовки та перепідготовки», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.04.1998р. №578 було передбачено, що безробітний, якого за рішенням суду поновлено на попередній роботі з виплатою середнього заробітку за час вимушеного прогулу, зобовязаний повернути кошти, одержані у вигляді допомоги по безробіттю. Однак з прийняттям Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», що набрав чинності з 01.01.2001р., який передбачає, що із роботодавця утримується сума виплаченої допомоги по безробіттю у разі поновлення на роботі працівника за рішенням суду, не передбачено при цьому випадку, коли безробітній вже отримав ці кошти від роботодавця. З урахуванням викладеного, відповідач просить суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог, оскільки фактично, в разі задоволення позову відповідача буде двічі притягнуто до юридичної відповідальності.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, вважає, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі, виходячи з наступного:

В судовому засіданні встановлено, що громадянка ОСОБА_1, яка працювала у відповідача, наказом ректора Української академії банківської справи Національного банку України № 282-ВК від 22.09.2005року була звільнена з роботи у звязку із закінченням строку дії контракту за п.2 ст. 36 Кодексу законів про працю України.

03.10.2005 року громадянка ОСОБА_1 подала до Сумського міського центру зайнятості заяву про надання статусу безробітного з виплатою допомоги по безробіттю до вирішення питання його працевлаштування /а.с.166 т. 2/.

Згідно наказу Сумського міського центру зайнятості від 03.10.2005 року №НТ051003 громадянці ОСОБА_1 був наданий статус безробітного та призначено допомогу по безробіттю, що підтверджується витягом з наказів про прийняті рішення по даній особі ПК №185001005092600002 /а.с.168 т. 2/.

21.11.2005 року Зарічним районним судом м.Суми за позовом гр.ОСОБА_1 було поновлено її на роботі та стягнуто з Української академії банківської справи Національного банку України на користь позивача (гр. ОСОБА_1), середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 1072 грн. 15 коп., яка виплачена ОСОБА_1 в повному обсязі.

Так, на підставі вищевказаного рішення суду, наказом №363-вк від 22.11.2005 року гр. ОСОБА_1 було поновлено на попередній роботі сторожа навчального корпусу №1 академії з 21.11.2005 року /а.с.10 т. 1/. Наказом №387-вк від 08.12.2005 року (на зміну наказу №363-вк від 22.11.2005 року) гр. ОСОБА_1 було поновлено на вищезазначеній посаді з дня звільнення /а.с.165 т. 2/. Крім того, зазначена сума була виплачена ОСОБА_1 в повному обсязі.

Наказом Сумського міського центру зайнятості гр. ОСОБА_1 з 06.12.2005 року була знята з обліку як безробітна.

За період з 03.10.2005 року по 20.11.2005 року гр. ОСОБА_1 Сумським районним центром зайнятості була виплачена допомога по безробіттю в розмірі 1159 грн.00 коп. /а.с.7 т. 1/.

18.01.2006 року Сумський міський центр зайнятості звернувся до відповідача з претензією про сплату суми виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному гр. ОСОБА_1 в сумі 1159 грн. 00 коп. у звязку з її поновленням на роботі за рішенням суду /а.с.6 т. 1/. Претензія позивача була залишена без задоволення /а.с.11-12 т. 1/.

Згідно ст. 2 Закону України "Про зайнятість населення" від 01.03.1991 року №803-XII, безробітний - це працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи. Безробітними визнаються також інваліди, які не досягли пенсійного віку, не працюють та зареєстровані як такі, що шукають роботу.

Відповідно до пп. "в" ст. 25 вищезазначеного Закону держава створює умови незайнятим громадянам у поновленні їх трудової діяльності та забезпечує їм компенсації, в тому числі виплату в установленому порядку допомоги по безробіттю.

Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" від 02.03.2000 року за №1533-ІІІ, зокрема статтею 7, також передбачено такий вид забезпечення безробітного як допомога по безробіттю.

У передбаченому законом порядку гр. ОСОБА_1, у зв'язку з її звільненням з роботи, було присвоєно статус безробітного і призначено виплату допомоги по безробіттю.

Згідно з п.п. 2 п.1 ст. 31 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" виплата допомоги по безробіттю припиняється, в тому числі у разі поновлення безробітного на роботі за рішенням суду.

Внаслідок поновлення гр. ОСОБА_1 на посаді сторожа навчального корпусу №1 академії на підставі рішення Зарічний районний суд м. Суми, дану особу було знято з обліку як безробітну та припинено здійснення виплати допомоги по безробіттю.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи за час перебування на обліку в Сумському міському центрі зайнятості з 03.10.2005 року по 20.11.2005 року безробітній гр. ОСОБА_1 була виплачена допомога по безробіттю в загальній сумі 1159 грн. 00 коп. (а.с. 177).

Відповідно до ч. 4 ст. 35 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", який набрав чинності з 01.01.2001 року, сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному у разі поновлення його на роботі за рішенням суду утримується із роботодавця. Пунктом 2 прикінцевих положень зазначеного вище Закону встановлено, що до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону. В звязку з тим, що п. «б» ст.. 44 «Положення про порядок реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних, виплати допомоги по безробіттю, а також умови надання матеріальної допомоги в період професійної підготовки та перепідготовки», затвердженого КМУ від 27.04.1998 року №578, яким передбачено, що безробітний, якого за рішенням суду поновлено на попередній роботі, зобовязаний повернути кошти, одержані у вигляді допомоги по безробіттю, суперечить п. 4 ст. 35 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", в даній ситуації слід керуватися вищезазначеним законом, а саме п. 4 ст. 35.

Слід зазначити, що при присудженні оплати гр. ОСОБА_1 за час вимушеного прогулу, Зарічним районним судом м. Суми не в повній мірі зясовані обставини, що мали суттєве значення для справи при вирішенні питання щодо виплати компенсації за вимушений прогул. А саме, даним судом не враховано те, що в період вимушеного прогулу позивач отримувала допомогу по безробіттю, яка відповідно до розяснень, викладених в п.32 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.1992 року №9 «Про практику розгляду судами трудових спорів», при присудженні оплати за час вимушеного прогулу підлягає зарахуванню. Однак, рішення Зарічного районного суду м. Суми не скасоване, не змінене та за ново виявленими обставинами не переглядався.

Таким чином, на підставі вищевикладеного та беручи до уваги те, сума відшкодування у розмірі 1159 грн. 00 коп. на рахунок Сумського міського центру зайнятості не надходила; наявність у відповідача зазначеної заборгованості підтверджується матеріалами справи; доказів погашення відповідачем зазначеної заборгованості станом на день розгляду даного спору не надано, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі, а борг підлягає стягненню з відповідача згідно Закону України “Про загальнообовязкове державне страхування на випадок безробіття”.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Сумського міського центру зайнятості населення до Державного вищого навчального закладу "Українська академія банківської справи Національного банку України" про стягнення допомоги по безробіттю в сумі 1159 грн. 00 коп. задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Державного вищого навчального закладу "Українська академія банківської справи Національного банку України" (40030, м. Суми, вул. Петропавлівська, 57, код 23635020) на користь Сумського міського центру зайнятості населення (40009, м. Суми, вул. Баумана, 45, код 23636315, одержувач Держбюджет м. Суми, р/р 37171971900002 УДК в Сумській області м. Суми, МФО 837013, код платежу 50040100) суму виплаченої допомоги по безробіттю в розмірі 1159 грн. 00 коп. /одна тисяча сто пятдесят девять грн. 00 коп./.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження постанови суду в десятиденний строк з дня складення постанови в повному обсязі та подання після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови складено 15.03.2010 року.

Суддя (підпис) О.М. Кунець

З оригіналом згідно

Суддя О.М. Кунець