Постанова № 8355026, 04.02.2010, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 лютого 2010 р.                                                             Справа № 2а-374/10/1870

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Опімах Л.М.,

          за участю секретаря судового засідання- Шевченко В.М.,

представника позивача - Журенка Ю.М.,

предстанвка відповідача - Біловол Л.О.,,< Текст >

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Будпартнер" до Роменської міжрайонної державної податкової інспекціяї про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень ,-

В С Т А Н О В И В:

22 жовтня 2009 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, який його представник підтримав в судовому засіданні, мотивуючи позовні вимоги тим, що отримав від Роменської МДПІ податкове повідомлення-рішення від 24.06.2009 року № 0000282301/0, яким позивачу повідомлялося про те, що внаслідок встановлення в вищезазначеному Акті перевірки порушення пп. 4.1.1. п. 4.1. ст.. 4 та п. п. 7.4.3. п. п. 7.4.1. п. 7.4. ст.. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 22.0521997 року № 283/97-ВР, Роменською МДПІ визначено суму податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) на суму 98758,82 грн., в тому числі основний платіж-84457,21грн., штрафні (фінансові) санкції 14301,61 грн. та податкове повідомлення-рішення від 24.06.2009 року № 0000292301/0, яким позивачу повідомлялося про те, що внаслідок встановлення в вищезазначеному Акті перевірки встановлено порушення п. п. 4.1. ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року № 168/97-ВР, із змінами та доповненнями, Роменською МДПІ визначено суму податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) на суму 92479,86 грн., в тому числі основний платіж 61653,24 грн., штрафні (фінансові) санкції 30826,62грн. Підставою для прийняття цих рішень стали наслідки проведеної планової виїзної документальної перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства Товариством з обмеженою відповідальністю «БУДПАРТНЕР» вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.10.2007 року по 31.03.2009 року, викладені акті перевірки від 19.06.2009 року № 00371/2301/32429803. Не погодившись з вищевказаними податковими повідомленнями-рішеннями позивач у порядку апеляційного узгодження нарахованого податкового зобов'язання подав 03.07.2009р. скаргу про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення повідомлення до Роменської МДПІ що була зареєстрована. Відповідачем було прийняте рішення від 27.08.2009 р. № 6313/10/25-005/2319/21-6ск яким податкові повідомлення-рішення залишено без змін, а скаргу позивача - без задоволення. 27 серпня 2009 року відповідачем прийняті повторні повідомлення-рішення №0000282301/1 та №0000292301/1.

Позивач вважає ці рішення відповідача протиправними та просить визнати нечинними з огляду на таке. Як на порушення, допущене позивачем, відповідач вказав на те, що в бухгалтерському та податковому обліку не відображена операція по передачі до комунальної власності міста квартири, загальна вартість якої складає 281082,50 гривень в тому числі ПДВ 46847,08 гривень. Окрім того, відповідач вказує на те, що позивачем здійснювався продаж трьох квартир фізичним особам, які не є платниками податку на прибуток, за цінами нижчими від ціни собівартості квартир. Різниця між загальною сумою собівартості та загальною сумою від продажу склала 103593,4 гривні, крім того ПДВ 20718,68 гривень. Не погоджуючись з вартістю об'єкту продажу (квартир 25, 29 та 41) та визнаючи ціну договору нижчою за звичайні ціни, відповідач в акті, що був підставою для винесення оскаржуваних рішень, не посилався на жодну інформацію яку міг би отримати для порівняльного аналізу і визначення звичайних цін.

В той же час Відповідачем не враховано положення підпункту 1.20.1 пункту 1.20 статті Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» за яких слідує що для визначення ринкової вартості квартир необхідно проведення оцінки конкретного об'єкта з проведенням повного комплексу оціночних процедур відповідно до Національного стандарту № 2 "Оцінка нерухомого майна" і ін. нормативними документами, з урахуванням об'єктивних факторів (стану кімнат, попиту, поверху, планування, (матеріалів та способу облаштування перегородок, стелі, підлоги, стін, вікон, дверей...), наявності комунікацій і т. п.).

Таким чином оцінка вартості квартир не проводилася у спосіб встановлений законом без фактичного виїзду на об'єкт, без інвентаризації врахування стану приміщення та наявності комунікацій, тобто без проведення повного комплексу оціночних процедур згідно з вимогами чинного законодавства. Висновки не стосувались конкретних квартир, які були предметом купівлі - продажу, а носили загальний характер.

Підпунктом 1.20.2. п.1.20 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» передбачено, що для визначення звичайної ціни товару (робіт, послуг) використовується інформація про укладені на момент продажу такого товару договори з ідентичними (однорідними) товарами у співставних умовах. Зокрема, враховуються такі умови договорів, як кількість (обсяг) товарів, строки виконання зобов'язань, умови платежів, звичайних для такої операції, а також інші об'єктивні умови, що можуть вплинути на ціну. При цьому умови договорів на ринку ідентичних (у разі їх відсутності -однорідних) товарів визнаються співставними, якщо відмінність між такими умовами суттєво не впливає на ціну, або може бути економічно обґрунтована. Зокрема, але не виключно, враховуються знижки, пов'язані з сезонними та іншими коливаннями споживчого попиту на товари, втратою товарами якості або інших властивостей; збутом неліквідних або низьколіквідних товарів; маркетинговою політикою, у тому числі при просуванні товарів на ринки; наданням дослідних моделей і зразків товарів з метою ознайомлення з ними споживачів.

Відповідачем як при проведенні перевірки, так і під час розгляду скарги в порядку апеляційного узгодження, не надано оцінку реалізованого позивачем майна станом на момент реалізації для підтвердження рівня звичайної ціни та в якості доведення того, що ціна договору не відповідає рівню справедливих ринкових цін.

Згідно з пп. 1.20.10 п.1.20 ст.1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" - донарахування податкових зобов'язань платника податку податковим органом внаслідок визначення звичайних цін здійснюється за процедурою, встановленою законом для нарахування податкових зобов'язань за непрямими методами, тобто визначати звичайні ціни іншим способом податкові органи не можуть. З огляду на вищенаведене, механізм донарахування податкових зобов'язань платника податку податковим органом внаслідок визначення звичайних цін на даний час не врегульовано, а тому таке донарахування застосовуватись не може.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив, пояснив, що Роменською МДПІ було проведено планову виїзну документальну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2007р. по 31.03.2009 року та складено акт перевірки від 19.06.2009 року №00371\2301\32429803. Під час перевірки було встановлено, що позивач не включив до бази оподаткування податком на прибуток та податком на додану вартість операцію з передачі області квартири № 66 у будинку за адресою: вул. Пролетарської солідарності 14-Б, загальною площею 72,5 м. кв. згідно з рішенням двадцять п’ятої сесії Роменської міської ради від 15.10.2008 р. для забезпечення житлом співробітників Роменського районного відділу Головного Управління МНС України в Сумській області. Вартість квартири становить 281082,50 грн., в тому числі ПДВ 46847,08 грн. Відповідно до довідки № 829 від 18.06.2009 року виданої КП «Роменським міськрайонним бюро технічної інвентаризації», квартира № 66 згідно свідоцтва про право власності на житло, виданого органом приватизації виконкому міської ради 20.01.2009 року, зареєстрована за фізичною особою.

Дана операція не відображена Позивачем в бухгалтерському та податковому обліку чим було порушено п.п. 4.1.1 пункту 4.1 ст. 4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств". Таким чином, в результаті заниження валового доходу на вартість переданої, квартири в сумі 234235,42 грн. сума нарахованого податку на прибуток становить 58558,85 грн., податку на додану вартість 46847,08 грн.

Крім того під час перевірки встановлено факт продажу квартир фізичним особам, які не є платниками податку на прибуток за цінами нижчими за звичайні.

Підприємством продано 3 квартири, а саме :

1) квартира № 25, площею 74,5 м. кв. по ціні 1745 грн. за 1 м. кв.( в т.ч. ПДВ 290,83 грн.) на загальну суму 130002,50 грн (в т.ч. ПДВ-21667,08 грн.) відповідно до договору № 50/08 від 28.04.08 р. Згідно даних КП Роменського міськрайонного бюро технічної інвентаризації право власності на житло зареєстровано 23.03.09 року.

Згідно актів державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію будівельного об'єкта загальна площа квартир забудови складає 5254, 20 м. кв. Фактично загальна вартість виконаних робіт по забудові станом на 01.03.2009 року складає 9 725415,97 грн., відповідно до довідки про вартість виконаних робіт за лютий наростаючим підсумком з початку будівництва. Фактично понесені витрати по будівництву 1 м. кв. станом на 01.03.2009 року складають 1850,98 грн.

Таким чином, Позивач здійснив реалізацію квартири № 25 за ціною нижче витрат понесених на будівництво, 74,5 м. кв. х 1850,98 = 137898,01 грн. Різниця між загальною сумою фактичних витрат та загальною сумою доходу складає 29562,59 грн, крім того ПДВ - 5912,52 грн.

2) квартира № 29, площею 72,5 м. кв. по ціні 1660 грн за 1 м. кв.(в т.ч. ПДВ 276,67 грн.) на загальну суму 120052,00 грн (в т.ч. ПДВ - 20008,75 грн.) відповідно до договору № 16/7 від 20.11.07 р. Згідно даних КП Роменського міськрайонного бюро технічної інвентаризації право власності на житло зареєстровано 24.02.09 року.

Згідно актів державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію будівельного об'єкта загальна площа квартир забудови складає 5254,20 м. Фактично загальна вартість виконаних робіт по забудові станом на 01.02.2009 року складає 9324208,47 грн., відповідно до довідки про вартість виконаних робіт за січень наростаючим підсумком з початку будівництва. Фактично понесені витрати по будівництву 1 м. кв. станом на 01.03.2009 року складають 1774,62 грн. Таким чином, підприємство здійснило реалізацію квартири № 29 за ціною нижче витрат понесених на будівництво, 72,5 м. кв. х 1774,62 = 128659,95 грн. Різниця між загальною сумою фактичних витрат та загальною сумою доходу складає 28616,7 грн, крім того ПДВ-5723,34 грн.

3) квартира № 41, площею 74,7 м. кв. по ціні 1400 грн за 1 м. кв. (в т.ч. ПДВ 233,33 грн) на загальну суму 104580,00 грн (в т.ч. ПДВ - 17430 грн) відповідно до договору № 09/07 від 20.08.07 р. Згідно даних КП Роменського міськрайонного бюро технічної інвентаризації право власності на житло зареєстровано 24.02.09 року.

Згідно актів державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію будівельного об'єкта загальна площа квартир забудови складає 5254, 20м2. Фактично загальна вартість виконаних робіт по забудові станом на 01.02.2009 року складає 9324208,47 грн., відповідно до довідки про вартість виконаних робіт за січень наростаючим підсумком з початку будівництва. Фактично понесені витрати по будівництву 1 м. кв. станом на 01.03.2009 року складають 1774,62 грн. Таким чином, підприємство здійснило реалізацію квартири № 41 за ціною нижче витрат понесених на будівництво, 74,7 м. кв. х 1774,62 = 132564,11 грн. Різниця між загальною сумою фактичних витрат та загальною сумою доходу складає 45414,11 грн, крім того ПДВ - 9082,82 грн.

Всього різниця між загальною сумою фактичної собівартості та загальною сумою від продажу складає 103593,4 грн, крім того ПДВ - 20718,68 грн., чим порушено п.п. 4.1.3. п.4.1. ст. 4 ЗУ "Про оподаткування прибутку підприємств" від 22.05.1997року № 283/97-ВР (із змінами та доповненнями), відповідно до якого валовий дохід включає доходи від операцій, передбачених статтею 7 цього Закону.

Підпунктом п.п.7.4.1 пункту 7.4 ст.7 ЗУ "Про оподаткування прибутку підприємств" від 22.05.1997 року № 283/97-ВР " (із змінами та доповненнями) визначено – дохід, отриманий платником податку від продажу товарів (робіт, послуг) пов'язаним особам, визначається виходячи з договірних цін, але не менших за звичайні ціни на такі, товари, та відповідно до пп. 7.4.3 пункту 7.4 статті 7. ЗУ "Про оподаткування прибутку підприємств" від 22.05.1997 року № 283/97-ВР (із змінами та доповненнями) - положення Підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 вказаного Закону поширюються також на операції з особами, які не є платниками податку.

Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що Роменською МДПІ було проведено планову виїзну документальну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2007р. по 31.03.2009 року та складено акт перевірки від 19.06.2009 року №00371\2301\32429803 ( а.с. 13-26). 24.06.2009 року відповідачем були прийняті два податкових повідомлення-рішення: № 0000282301/0 про визначення позивачу податкового зобов’язання з податку на прибуток в розмірі 98758,82 грн, з яких 84457,21 грн. - основне зобов’язання і 14301,61 грн. - штрафні санкції, та № 0000292301/0 про визначення позивачу податкового зобов’язання з податку на додану вартість в розмірі 92479,86 грн, з яких 61653,24 – основне зобов’язання і 30826,62 грн. – фінансові санкції ( а.с.27,28). 27 серпня 2009 року були прийняті повторні рішення про визначення податкових зобов’язань позивачеві № 0000282301/1 та № 0000292301/1 ( а.с. 44,45).

Як вбачається зі змісту акту перевірки та оспорюваних рішень, на думку податкового органу позивачем допущено порушення п.п. 4.1.1, п.п.4.1.3 п.4.1 ст.4 та п.п. 7.4.3 п.7.4 ст.7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п.4.1 ст.4 Закону України «Про податок на додану вартість», котре виразилось в тому, що позивач не включив до бази оподаткування податком на прибуток та податком на додану вартість операцію з передачі квартири у комунальну власність згідно з рішенням двадцять п’ятої сесії Роменської міської ради від 15.10.2008 р. для забезпечення житлом співробітників Роменського районного відділу Головного Управління МНС України в Сумській області, а також здійснив продаж квартир фізичним особам, які не є платниками податку на прибуток, за цінами нижчими за звичайні.

Суд не може погодитись з такими висновками податкового органу та вважає прийняті ним рішення протиправними, з огляду на таке.

Із наданих копій договорів на пайову участь у будівництві житлових квартир ( а.с. 57,62,67) та актів прийому-передачі квартир ( а.с. 56, 61, 66) вбачається, що позивач отримав кошти на будівництво та зобов’язаний був передати і передав квартири та документи для оформлення дольовиком права власності на квартиру.

Відповідно до п.п3.1.1 пункту 3.1 ст.3 Закону України «про податок на додану вартість» об’єктом оподаткування є операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце надання яких знаходиться на митній території України, в тому числі операції з передачі права власності на об’єкти застави позивальнику ( кредитору) для погашення заборгованості заставодавця , а також з передачі об’єкта фінансового лізингу у користування лізингоотримувачу ( орендарю). Згідно з визначеннями, що містяться у п.1.6, 1.31. ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» , товари це матеріальні та нематеріальні активи, а також цінні папери та деривативи, що використовуються у будь-яких операціях, крім операцій з їх випуску ( емісії) та погашення; продаж товарів – це будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію, незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів. Не вважаються продажем операції з надання товарів у межах договорів комісії, схову ( відповідального зберігання), доручення, інших цивільно-правових договорів, які не передбачають передачу прав власності на такі товари.

Вказані норми узгоджуються з приписами п.п7.9.1 п.7.9 ст.7 цього Закону, відповідно до якого з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом, не включаються до валового доходу і не підлягають оподаткуванню кошти або майно, залучені платником податку у зв’язку з залученням платником податку майна на підставі договору концесії, комісії, консигнації, довірчого управління, схову (відповідального зберігання), а також згідно з іншими цивільно-правовими договорами, що не передбачають передачі права власності на таке майно, з урахуванням положень п.п. 7.9.6 цього пункту.

Частиною 2 ст.331 ЦК України передбачено, що право власності на новостворене нерухоме майно ( житлові будинки, будівлі, споруди, тощо) виникає з моменту завершення будівництва ( створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації. Відповідно до ст..4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» право власності на нерухоме майно підлягає обов’язковій державній реєстрації.

З огляду на викладене суд приходить до висновку, що передача майна дольовику на підставі досліджених в судовому засіданні договорів про пайову участь у будівництві житлових квартир не пов’язана з переходом права власності на ці квартири, відповідно і кошти, внесені дольовиком на будівництво, не повинні включатись позивачем до складу валового доходу та оподатковуватись.

З таких же мотивів не підлягає оподаткуванню і операція по передачі квартири до комунальної власності міста Ромни. З довідки КП «Роменське міськрайонне бюро технічної інвентаризації» ( а.с.49) вбачається, що первинна реєстрація права власності на квартиру проведена за територіальною громадою м.Ромни в особі Роменської міської ради на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 18.12.2008 року, тобто первинним власником квартири була територіальна громада.

На переконання суду, своїми рішеннями відповідач встановив для позивача додаткові обмеження, що не відповідає повноваженням відповідача, передбаченим ст. 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" та суперечить вимогам ст. 19 ч. 2 Конституції України, яка зобов`язує органи державної влади, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. . Таким чином враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що податкові повідомлення-рішення суперечать вимогам чинного законодавства, відповідно є нечинними.

Керуючись ст.ст.1,7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", ст.331 ЦК України, ст. 4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень", ст.11 Закону "Про державну податкову службу", ст.19 Конституції України, ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Будпартнер" до Роменської міжрайонної державної податкової інспекції про визнання нечинними податкових повідомлень-рішеннь – задовльнити.

Визнати нечинними податкові повідомлення-рішення Роменської міжрайонної державної податкової інспекції № 0000283201/0 від 24.06.2009 року та № 0000283201/1 від 27.08.2009 року про визначення податкового зобов"язання товариству з обмеженою відповідальністю "Будпартнер" з податку на прибуток в розмірі 98758,82 гривень та №0000292301/0 від 24.06.2009 року і № 0000292301/1 від 27.08.2009 року про визначення податкового зобов"язання товариству з обмеженою відповідальністю "Будпартнер" з податку на додану вартість в розмірі 92479,86 гривень.

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Будпартнер" за рахунок державного бюджету 03 грн.40 копійок в рахунок відшкодування витрат по сплаті судового збору.

<Сума стягнення (цифрами) ><Текст >

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження постанови суду в десятиденний строк з дня складення постанови в повному обсязі та подання після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя                                                             Л.М. Опімах