Ухвала суду № 83548898, 05.08.2019, Корольовський районний суд м. Житомира

Справа № 296/7323/19

2/296/2379/19

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

05 серпня 2019 року м. Житомир

Суддя Корольовського районного суду м. Житомира Рожкова О.С., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Державного підприємства «Житомирський державний центр науково-технічної інформації та інновацій» про стягнення середньомісячного заробітку та моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

30.07.2019 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, у якому просить стягнути з відповідача на її користь середній заробіток за період з 19.07.2017 станом на 31.07.2019 у сумі 29 730,69 грн. та 10 000 грн. моральної шкоди.

При вирішенні питання про відкриття провадження по даній цивільній справі встановлено, що позовна заява не відповідає вимогам ст.ст.175, 177 ЦПК України.

Відповідно до частини 1 ст. 4 ЦПК України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно ч. 4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються: позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Як вбачається зі змісту позовних вимог, позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь середній заробіток за час затримки розрахунку у розмірі 29 730,69 грн., а також моральну шкоду у розмірі 10 000 грн.

Так, відповідно до ч.1 ст. 94 Кодексу законів про працю України, приписи якої кореспондуються із ч. 1 ст.1 Закону України «Про оплату праці», заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Структура заробітної плати визначена ст.2 Закону України «Про оплату праці», за змістом якої заробітна плата складається з основної та додаткової заробітної плати, а також з інших заохочувальних та компенсаційних виплат. Основна заробітна плата - це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов`язки), яка встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців. Додаткова заробітна плата - це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці, яка включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов`язані з виконанням виробничих завдань і функцій. Інші заохочувальні та компенсаційні виплати, до яких належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, виплати в рамках грантів, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.

У Постанові від 30 січня 2019 року (справа N 910/4518/16) Верховний суд дійшов висновку, що середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою не є основною чи додатковою заробітною платою, а також не є заохочувальною чи компенсаційною виплатою (зокрема, компенсацією працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням термінів її виплати) у розумінні статті 2 Закону України «Про оплату праці», тобто середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні не входить до структури заробітної плати.

З огляду на викладене пільга щодо сплати судового збору, передбачена п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», згідно з якою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях.

За таких обставин, позивач у позовній заяві повинен зазначити ціну позову, сплатити судовий збір за дві вимоги майнового характеру: - про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та - про відшкодування моральної шкоди, так як позовна вимога про відшкодування моральної шкоди є майновою вимогою, оскільки позивач її визначив у грошовому вимірі (Постанова В/КЦС від 28 листопада 2018 р. у справі № 761/11472/15-ц).

У відповідності до п.п. 1 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» розмір ставки судового збору за подання позовної заяви майнового характеру фізичною особою або фізичною особою - підприємцем встановлено у розмірі 1 відсотку від ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У зв`язку з наведеним, позивачу слід надати докази сплати судового збору у розмірі 768,40 грн. за пред`явлення вимоги про стягнення середнього заробітку та 768,40 грн. за пред`явлення вимоги про відшкодування моральної шкоди у встановленому законом порядку.

Згідно ч. 1,2 ст. 185 ЦПК України, суддя встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначає недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

З огляду на наведене, суд прийшов до висновку про необхідність усунення вищевказаних недоліків та надання позивачу строку для їх усунення.

Керуючись ст.ст.175,185, 260, 261, 353 ЦПК України, суддя,

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Державного підприємства «Житомирський державний центр науково-технічної інформації та інновацій» про стягнення середньомісячного заробітку та моральної шкоди - залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків - десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

На виконання ухвали суду позивач має право подати відповідну заяву через канцелярію суду або направити її засобами поштового зв`язку протягом визначеного строку.

Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Ухвала, що постановлена судом поза межами судового засідання набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя О. С. Рожкова