Ухвала суду № 83548565, 25.07.2019, Броварський міськрайонний суд Київської області

справа № 361/5374/19

провадження № 2-з/361/122/19

25.07.2019

У Х В А Л А

25 липня 2019 року суддя Броварського міськрайонного суду Київської області Сердинський В.С., розглянувши заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову,

установив:

У липні 2019 року до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк», третя особа: ОСОБА_2 про визнання іпотечного договору № 35.02-09/814 від 04 квітня 2012 року недійсним.

Разом з позовом до суду надійшла заява позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову шляхом накладення арешту на іпотечне нерухоме майно, заборони на вчинення будь-яких дій щодо розпорядження ним.

Відповідно до вимог ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

За змістом ст. 150 ЦПК України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; 6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 7) передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини.

Згідно із ч. 3 ст. 150 ЦПК України, заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Позивач ОСОБА_1 обґрунтовує позовні вимоги тим, що спірний іпотечний договір не відповідає вимогам Закону України «Про іпотеку», не містить істотних умов договору, не конкретизоване основне зобов`язання на забезпечення виконання якого і укладався спірний іпотечний договір, в іпотечному договорі міститься посилання на кредитний договір, який не укладався між ПАТ «Укрсоцбанк» та боржником ОСОБА_2 , вказані інші обставини, які свідчать про наявність правових підстав для визнання недійсним іпотечного договору № 35.02-09/814 від 04 квітня 2012 року, укладеного між ПАТ «Укрсоцбанк» та ОСОБА_2 .

У заяві про забезпечення позову заявник посилається на те, що відповідач в незаконний спосіб намагався звернути стягнення на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки. Так, 17 січня 2018 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чуловським В.А. був вчинений виконавчий напис № 665, яким було звернено стягнення на будинок, загальною площею 384 кв.м., житловою площею 199,7 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та земельну ділянку, площею 0,2482 га, з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер НОМЕР_1 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_1 , в рахунок погашення боргу ОСОБА_2 перед ПАТ «Укрсоцбанк» в розмірі 378 821,25 гривень. Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 19 березня 2019 року вказаний виконавчий напис був визнаний таким, що не підлягає виконанню.

Пленум Верховного Суду України у п. 4 постанови №9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» роз`яснив, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Верховний Суд України в Постанові Пленуму від 22.12.2006 № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» зазначає, що клопотання про забезпечення позову повинно бути вмотивованим і обґрунтованим доказами наявності реальних загроз чи утруднень майбутнього виконання рішення суду, співмірністю заходів забезпечення позову заявленим позовним вимогам, їх відповідність предмету позовної вимоги, відсутністю порушень прав третіх осіб заходами забезпечення позову.

Вивчивши заяву про забезпечення позову та матеріали позовної заяви, суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що забезпечення вказаного позову шляхом накладення арешту та заборони вчиняти будь-які дії щодо іпотечного нерухомого майна, є співмірним із заявленими позовними вимогами про визнання договору іпотеки недійсним.

На підставі викладеного, керуючись Постановою Пленуму ВСУ № 9 від 22.12.2006 р., ст.ст. 149, 153 ЦПК, ст.ст. 260, 261, 354 ЦПК України, суддя

ухвалив:

Заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову – задовольнити.

Накласти арешт на нерухоме майно: будинок, загальною площею 384 кв.м., житловою площею 199,7 кв.м., що складається з житлового будинку, позначеного на плані літерою «А-1», огорожі – «N», колодязю – «К», колодязю – «К1», що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та належить на праві приватної власності ОСОБА_1 .

Заборонити Публічному акціонерному товариству «Укрсоцбанк» та/або іншим особам вчиняти будь-які дії щодо нерухомого майна, а саме: будинку, загальною площею 384 кв.м., житловою площею 199,7 кв.м., що складається з житлового будинку, позначеного на плані літерою «А-1», огорожі – «N», колодязю – «К», колодязю – «К1», що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Дані про сторони:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , паспорт серії НОМЕР_3 , виданий Деснянським РУ ГУ МВС України в м. Києві 29 січня 2004 року, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк», код ЄДРПОУ 00039019, місцезнаходження: місто Київ, вулиця Ковпака, 29.

Третя особа: ОСОБА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 , паспорт серії НОМЕР_5 , виданий Коростенським МРВ УМВС України 04 березня 1997 року, місце проживання: АДРЕСА_1 .

Копію ухвали направити для виконання Броварському міськрайонному відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області.

Ухвала про забезпечення позову виконується негайно.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи. Особи, винні в порушення заходів забезпечення позову, несуть відповідальність, встановлену законом.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Броварський міськрайонний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Строк пред`явлення ухвали до виконання – три роки.

Суддя В.С.Сердинський