Постанова № 8354650, 19.03.2010, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 березня 2010 року <ЧАС >м.ПолтаваСправа № 2а-1089/10/1670 Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді –Слободянюк Н.І.,

за участю секретаря –Дрижирук М.І.,

представників позивача - Поберій Н.М., Хеннін Є.Ю., Крицький Р.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у м. Полтавідо Полтавського обласного дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії "Хліб України"про продовження строку застосування умовного арешту активів платника, -

В С Т А Н О В И В:

18 березня 2010 року Державна податкова інспекція в м. Полтавізвернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Полтавського обласного дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії "Хліб України"про продовження строку застосування умовного арешту активів платника.

В обґрунтування позовних вимог позивачем вказано, що за Полтавським обласним дочірнім підприємством ДАК "Хліб України" обліковується податковий борг з податку з доходів фізичних осіб у сумі 1 809,00 грн, що виник внаслідок неоплати податкового повідомлення-рішення ДПІ у м. Полтаві від 11.02.2009 № 0000481702/0. На виконання вимог статті 6 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" 26.08.2009 відповідачу направлено першу податкову вимогу № 1/1193, яка отримана 08.09.2009 посадовою особою підприємства, що підтверджується її підписом на корінці вимоги. 12.10.2009 відповідачу направлена друга податкова вимога № 2/1398, яка отримана 14.10.2009, що підтверджується підписом на повідомленні про вручення поштового відправлення. У зв'язку з несплатою суми боргу в добровільному порядку 02.03.2010 податковим керуючим здійснено вихід на товариство з метою огляду та оцінки активів платника податків - боржника. Посадовими особами підприємства відмовлено в допуску податкового керуючого до обстеження приміщення, що використовується для одержання доходів, ведення бухгалтерської звітності та надання бухгалтерських документів для оцінки активів, про що складено акт про недопуск від 02.03.2010. З огляду на це на підставі подання начальника ВПМ ДПІ у м. Полтаві про застосування адміністративного арешту активів платника податків 17.03.2010 начальником ДПІ у м. Полтаві прийнято рішення про застосування умовного адміністративного арешту активів платника податків у відповідності до вимог підпункту "г" підпункту 9.1.1, підпункту 9.1.2 статті 9 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами". Враховуючи недопуск податкового керуючого до огляду та оцінки активів боржника та відмову відповідача в погашенні боргу в добровільному порядку, позивач просить продовжити умовний адміністративний арешт активів терміном на 4380 годин або до повного погашення податкового боргу в сумі 1 809,00грн.

Представники позивача у судовому засіданні позов підтримали та просили його задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з‘явився, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце судового розгляду справи, про що маються докази в матеріалах справи. Відтак, суд приходить до висновку, що спір підлягає вирішенню на підставі зібраних судом та долучених до матеріалів справи доказів, оскільки вони повно та всебічно висвітлюють обставини спірних правовідносин, а недобросовісна правова поведінка відповідача в цьому випадку не може бути перешкодою для відправлення правосуддя.

Заслухавши пояснення представників позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази та застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, суд приходить до висновку про відсутність законних підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.

Судовим розглядом встановлено, що 30.01.2009 працівниками ДПІ у м. Полтаві проведено виїзну позапланову перевірку Полтавського обласного дочірнього підприємства ДАК "Хліб України" з питань правильності справляння та своєчасності перерахування до бюджету сум податку з доходів фізичних осіб та податку з власників транспортних засобів за період з 01.07.2007 по 30.09.2008.

За результатами перевірки складено акт № 026/1704/00958312, яким встановлено порушення статті 20 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" та пункту 3 Порядку заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом ДПА України від 29.09.2003 № 451 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.10.2003 за № 960/8281.

11.02.2009 ДПІ у м. Полтава винесено податкове повідомлення-рішення № 0000481702/0, яким визначено ПОДП ДАК "Хліб України" податкове зобов'язання в сумі 1 809,00 грн, в тому числі основний платіж в сумі 603 грн та штрафні санкції в розмірі 1206,00 грн.

11.02.2009 вказане податкове повідомлення-рішення отримано особисто генеральним директором Колос В.В., що підтверджується його підписом на корінці рішення.

Відповідно до підпункту 6.2.1 пункту 6.2 статі 6 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

На виконання вказаної норми позивачем 26.08.2009 винесено першу податкову вимогу № 1/1193, яка отримана посадовою особою відповідача 08.09.2009, що підтверджується її підписом на корінці вимоги. 12.10.2009 позивачем винесено другу податкову вимогу № 2/1398, яка направлена на адресу відповідача поштою та отримана службовою особою підприємства 14.10.2009, що підтверджується підписом на повідомленні про вручення поштового відправлення.

Згідно з підпунктом 8.2.2 пункту 8.2 статті 8 названого Закону право податкової застави поширюється на будь-які види активів платника податків, які перебували в його власності (повному господарському віданні) у день виникнення такого права, а також на будь-які інші активи, на які платник податків набуде прав власності у майбутньому, до моменту погашення його податкових зобов'язань або податкового боргу.

Листом від 25.02.2010 № 3957/10/24-199 ДПІ у м. Полтава повідомила відповідача про те, що 02.03.2010 о 10 годині відбудеться вихід на підприємство з метою огляду та оцінки активів боржника. Незважаючи на це, посадовими особами підприємства відмовлено у допуску податкового керуючого до обстеження приміщень, що використовуються для одержання доходів, ведення бухгалтерського звітності та надання бухгалтерських документів для оцінки активів, про що було складено акт.

Відповідно до підпункту "г" підпункту 9.1.2 пункту 9.1 статті 9 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" арешт активів може бути застосовано, якщо платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб податкового органу до обстеження приміщень, що використовуються для одержання доходів або пов'язані з отриманням інших об'єктів оподаткування, електронних контрольно-касових апаратів, комп'ютерних систем, що застосовуються для розрахунків за готівку або з використанням карток платіжних систем, вагокасових комплексів, систем та засобів штрихового кодування.

На підставі наведеної норми Закону та з врахуванням факту недопуску податкового керуючого до проведення огляду та оцінки активів боржника начальником ВПМ ДПІ у м. Полтаві винесено подання про застосування адміністративного арешту активів платника податків від 17.03.2010.

За результатами розгляду вказаного подання начальником ДПІ у м. Полтава прийнято рішення про застосування умовного адміністративного арешту активів платника податків від о 9 год. 30 хв 17.03.2010 за № 00000006.

Згідно з вимогою підпункту 9.1.3 пункту 9.1 статті 9 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" арешт активів полягає у забороні вчиняти платником податків будь-які дії щодо своїх активів, які підлягають такому арешту, крім дій з їх охорони, зберігання та підтримання у належному функціональному та якісному стані. Арешт може бути накладеним на будь-які активи юридичної особи, а для фізичної особи - на будь-які її активи, крім тих, що не підлягають арешту згідно із законодавством.

Умовним арештом активів визнається обмеження платника податків щодо реалізації прав власності на такі активи, яке полягає в обов'язковому попередньому отриманні дозволу керівника відповідного податкового органу на здійснення будь-якої операції платника податків з такими активами. Зазначений дозвіл може бути наданий керівником податкового органу, якщо за висновком податкового керуючого здійснення окремої операції платником податків не призведе до збільшення його податкового боргу або до зменшення ймовірності його погашення/підпункт 9.2.3 пункту 9.2 статті 9 зазначеного Закону/.

Аналіз наведених норм Закону дає підстави для висновку, що арешт може застосовуватися лише до активів в розумінні Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

За визначенням статті 1 цього Закону активи платника податків - кошти, матеріальні та нематеріальні цінності, що належать юридичній або фізичній особі за правом власності або повного господарського відання.

Згідно зі статтею 133 Господарського Кодексу України основу правового режиму майна суб'єктів господарювання, на якій базується їх господарська діяльність, становлять право власності та інші речові права - право господарського відання, право оперативного управління.

Суб'єкт господарювання, який здійснює господарську діяльність на основі права власності, на свій розсуд, одноосібно або спільно з іншими суб'єктами володіє, користується і розпоряджається належним йому (їм) майном, у тому числі має право надати майно іншим суб'єктам для використання його на праві власності, праві господарського відання чи праві оперативного управління, або на основі інших форм правового режиму майна, передбачених цим Кодексом / частина 1 статті 134 ГК/.

Відповідно до частини 1 статті 136 цього Кодексу право господарського відання є речовим правом суб'єкта підприємництва, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом), з обмеженням правомочності розпорядження щодо окремих видів майна за згодою власника у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законами.

Судом з'ясовано, а статутом відповідача підтверджено, що засновником підприємства є Державна акціонерна компанія "Хліб України", а майно підприємства, що є власністю компанії, закріплюється за підприємством і належить йому на праві оперативного управління /пункти 1.2, 4.2 статуту/.

Про вказані обставини позивач повідомлений листом генерального директора Полтавського обласного дочірнього підприємства ДАК "Хліб України" Колос В.В від 25.02.2010.

Відповідно до статті 137 Господарського кодексу України правом оперативного управління визнається речове право суб'єкта господарювання, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом) для здійснення некомерційної господарської діяльності, у межах, встановлених цим Кодексом та іншими законами, а також власником майна (уповноваженим ним органом) /частина 1/; власник майна, закріпленого на праві оперативного управління за суб'єктом господарювання, здійснює контроль за використанням і збереженням переданого в оперативне управління майна безпосередньо або через уповноважений ним орган і має право вилучати у суб'єкта господарювання надлишкове майно, а також майно, що не використовується, та майно, що використовується ним не за призначенням /частина 2/.

Враховуючи те, що діючим законодавством передбачено можливість накладення умовного арешту лише на кошти, матеріальні та нематеріальні цінності, що належать юридичній або фізичній особі за правом власності або повного господарського відання, суд приходить до висновку про відсутність законних підстав для продовження строку застосування умовного арешту активів.

Крім того, абзацом 2 підпункту 9.3.3 пункту 9.3 статті 9 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" передбачено право керівника відповідного податкового органу (його заступник) на звернення до суду з поданням про продовження строку арешту активів платника податків за наявності достатніх підстав вважати, що звільнення активів з-під адміністративного арешту може загрожувати їх зникненням або знищенням.

В матеріалах справи відсутні будь-які докази, що вказували б на ризик зникнення або знищення активів, за рахунок яких можливо погасити податкову заборгованість, у разі їх звільнення з-під арешту. Не надано таких доказів і в судовому засіданні.

За таких обставин суд приходить до висновку про необґрунтованість позовних вимог та відсутність законних підстав для їх задоволення.

На підставі викладеного, керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову Державної податкової інспекції у м. Полтаві до Полтавського обласного дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії "Хліб України" про продовження строку застосування умовного арешту активів платника відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження в 10 - денний строк з дня її проголошення, а в разі складання постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлено 19 березня 2010 року.

          Суддя                                                                                Н.І. Слободянюк