Ухвала суду № 8354555, 09.03.2010, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 березня 2010 року <ЧАС >м.ПолтаваСправа № 2а-44958/09/1670 Колегія суддів Полтавського окружного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Бойка С.С.,

суддів - Алєксєєвої Н.Ю. , Клочка К.І. ,

при секретарі - Білан В.В.,

за участю:

представника позивача - Сластьоненко С.В.

представника відповідача - Матринюка О.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Лубенської об'єднаної державної податкової інспекціїдо Відкритого акціонерного товариства "Лубенське шляхо-будівельне управління - 9", Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислова компанія "Технологічна комплектація та будівництво"про стягнення боргу, суд, -

В С Т А Н О В И Л А:

08 травня 2009 року Лубенська ОДПІзвернулась до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ВАТ "Лубенське шляхо-будівельне управління - 9", ТОВ "Промислова компанія "Технологічна комплектація та будівництво"про стягнення в дохід держави коштів, отриманих за нікчемними правочинами в сумі 140090,40 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що в ході проведення перевірки Лубенською ОДПІ зібрані матеріали, які вказують на те, що в період з 01 липня 2007 року по 01 липня 2008 року між ВАТ "Лубенське шляхо-будівельне управління - 9" та ТОВ "Промислова компанія "Технологічна комплектація та будівництво" укладені нікчемні правочини, а саме договори будівельного субпідряду б/н від 18 вересня 2007 року та виконані господарські зобов'язання по них з порушенням публічного порядку, суперечні моральним засадам суспільства, укладені з метою, яка завідомо суперечна інтересам держави у зв'язку з чим ці правочини є нікчемними. Посилаючись на наведені підстави позивач просить суд стягнути з ТОВ "Промислова компанія "Технологічна комплектація та будівництво" кошти згідно договору про виконання будівельних робіт від 18 вересня 2007 року в сумі 140090,40 грн. на користь ВАТ "Лубенське шляхо-будівельне управління - 9" та стягнути з останнього в дохід Держави грошові кошти отримані від ТОВ "Промислова компанія "Технологічна комплектація та будівництво" згідно договору про виконання будівельних робіт від 18 вересня 2007 року в сумі 140090,40 грн.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити позов в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в адміністративному позві.

Представник ВАТ "Лубенське шляхо-будівельне управління - 9" в судовому засіданні позов не визнав, пояснив суду, що твердження позивача стосовно недійсності (нікчемності) договорів субпідряду, укладених товариствами не відповідає дійсності, оскільки вищевказані договори укладені з дотриманням усіх вимог, передбачених Цивільним законодавством (статті 203 ЦК України), з додержанням обов'язкових умов дійсності правочину, з волевиявленням сторін, зміст цих договорів не суперечить актам цивільного законодавства, договори мають печатки підприємств та підписи уповноважених осіб, сторін за договором, які мають необхідний об'єм цивільної право-дієздатності, тому у будь-якому випадку такі договори створюють реальне настання правових наслідків, обумовлені ними.

В даному випадку, на думку відповідача нікчемність правочину прямо не встановлена законом, сторони за договором не заперечують його дійсність, тому такий правочин може бути визнаний нікчемним лише у судовому порядку (частина 3 статті 215 Цивільного кодексу України - далі - ЦК України). Недійсними правочини можуть вважатися лише за умови доведеності фактів, що свідчать про нікчемність даного правочину. Укладені між відповідачами правочини відповідають обов'язковим загальним вимогам, що передбачені статтею 203 ЦК України, додержання яких є необхідним для чинності правочину. Оскільки при укладенні договорів не порушено жодної з перелічених умов, такий правочин не може вважатися недійснисним.

Представник ТОВ "Промислова компанія "Технологічна комплектація та будівництво" в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про що свідчить поштове повідомлення, наявне в матеріалах справи, причини неявки суду не повідомив.

З огляду на те, що сторони були повідомлені належним чином про дату судового засідання, суд вважає за можливе розглядати справу за даної явки в порядку статті 128 КАС України.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до висновку, що у задоволенні адміністративного позову необхідно відмовити виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що ВАТ "Лубенське шляхо-будівельне управління - 9" (ідентифікаційний код 03450436) та ТОВ "Промислова компанія "Технологічна комплектація та будівництво" (ідентифікаційний код 34742402) зареєстровано як юридичні особи та внесені до ЄДРПОУ у встановленому законом порядку.

Працівниками Лубенської ОДПІ в період з 26 грудня 2008 року по 14 січня 2009 року проведено планову виїзну перевірку з питань дотримання вимог податкового законодавства, валютного та іншого законодавства за період з 01 липня 2007 року по 01 липня 2008 року .

Позивач зазначає, що в ході проведення перевірки Лубенською ОДПІ зібрані матеріали, які вказують на те, період з 01 липня 2007 року по 01 липня 2008 року між ВАТ "Лубенське шляхо-будівельне управління - 9" та ТОВ "Промислова компанія "Технологічна комплектація та будівництво" укладені нікчемні правочини кошти отримані за якими позивач просить стягнути з відповідачів.

В матеріалах справи наявний договір будівельного субпідряду б/н від 18 вересня 2007 року який укладений між ВАТ "Лубенське шляхо-будівельне управління - 9" та ТОВ "Промислова компанія "Технологічна комплектація та будівництво". Предметом даного договору є виконання ТОВ "Промислова компанія "Технологічна комплектація та будівництво" робіт відповідно до проектно-кошторисної документації та умов договору роботи, а ВАТ "Лубенське шляхо-будівельне управління - 9" в свою чергу прийняти та оплатити такі роботи.

Відповідачами зазначено, що договори субпідряду виконані сторонами в повному обсязі з дотриманням вимог, передбачених статтею 203 ЦК України, з додержанням обов’язкових умов дійсності правочину, з волевиявленням сторін, зміст договорів не суперечить актам цивільного законодавства, підписані особами, які мають необхідний об’єм цивільної право-дієздатності, тому у будь-якому випадку такі договори створюють реальне настання правових наслідків, обумовлені ними.

Згідно із частини 1 статті 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Відповідно до абзацу 1 частини 2 статті 215 ЦК України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Абзацом 1 частини 1 статті 216 ЦК України, визначено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов’язані з його недійсністю.

Частина 1 статті 228 ЦК України зазначає, що правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Стаття 215 ЦК України розрізняє нікчемні та оспорювані правочини. Відмінність оспорюваних правочинів від нікчемних правочинів полягає в тому, що оспорювані правочини припускають дійсними, такими, що породжують цивільні права та обов’язки. Проте їхня дійсність може бути оспорена стороною правочину або іншою зацікавленою стороною у судовому порядку. Тобто, в даному випадку існує виключно судовий порядок (спеціальні правила) визнання правочину недійсним. Хоча позивач і використав в акті перевірки такий термін, як "нікчемний правочин", позивач не звернув уваги на те, що згідно із частниою 2 статті 215 ЦК України нікчемним правочином є правочин, недійсність якого встановлена законом. Лубенською ОДПІ, при використанні терміну "нікчемний правочин", не звернуто увагу на те, що недійсність нікчемних правочинів визначена безпосередньо у правовій нормі.

Приписами закону, які прямо передбачають нікчемність правочину, є приписи, які містяться: у частині 1 статті 219 ЦК України, відповідно з якою у разі недодержання вимоги закону про нотаріальне посвідчення одностороннього правочину такий правочин є нікчемним; у частині 1 статті 220 ЦК України, відповідно з якою у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним; у абзаці 1 частини 2 статті 221 ЦК України, відповідно з якою у разі відсутності схвалення правочину, який вчинено малолітньою особою за межами її цивільної дієздатності батьками (усиновлювачами) малолітньої особи або одним з них, з ким вона проживає, або опікуном, цей правочин є нікчемним; тощо.

Частиною 1 статті 207 Господарського кодексу України (далі –ГК України) встановлено, що господарське зобов’язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб’єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Частиною 2 статті 207 ГК України встановлено, що недійсною може бути визнано також нікчемну умову господарського зобов’язання, яка самостійно або в поєднанні з іншими умовами зобов’язання порушує права та законні інтереси другої сторони або третіх осіб. Нікчемними визнаються, зокрема, такі умови типових договорів і договорів приєднання, що: виключають або обмежують відповідальність виробника продукції, виконавця робіт (послуг) або взагалі не покладають на зобов’язану сторону певних обов’язків; допускають односторонню відмову від зобов’язання з боку виконавця або односторонню зміну виконавцем його умов; вимагають від одержувача товару (послуги) сплати непропорційно великого розміру санкцій у разі відмови його від договору і не встановлюють аналогічної санкції для виконавця.

Позивач не звернув увагу на те, що згідно із частниою 3 статті 215 ЦК України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до частини 1 статті 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

          Згідно із частиною 1 статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

На час розгляду справи у суді, укладення та виконання договорів субпідряду від 18 вересня 2007 року ВАТ "Лубенське шляхо-будівельне управління - 9" та ТОВ "Промислова компанія "Технологічна комплектація та будівництво" зареєстровані у ЄДРПОУ, що підтверджується відповідними довідками, які наявні в матеріалах справи. Відповідно, зазначені товариства користуються всіма правами та обов'язками які надані юридичним особам в тому числі укладення договорів субпідряду.

Позивач не надав суду доказів щодо визнання правочину за договором будівельного субпідряду від 18 вересня 2007 року, який укладені між ВАТ "Лубенське шляхо-будівельне управління - 9" та ТОВ "Промислова компанія "Технологічна комплектація та будівництво" нікчемними, а тому і вимоги, щодо стягнення в дохід держави коштів, отриманих за начебто нікчемними правочинами в сумі 104090,40 грн. є безпідставними та необґрунтованими.

Суд перевіривши матеріали справи, оцінивши надані докази, дійшов висновку, що позовні вимоги необґрунтовані, безпідставні, а тому у їх задоволенні необхідно відмовити.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И Л А:

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Копію постанови направити сторонам.

Постанова відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга може бути подана у 20-денний строк після подачі заяви про апеляційне оскарження в порядку, визначеному статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови виготовлено 15 березня 2010.

Головуючий суддя

суддя

суддяС.С. Бойко

Н.Ю. Алєксєєва

К.І. Клочко