Рішення № 83545444, 09.08.2019, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

_______________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 серпня 2019 року м.Кропивницький Справа № 340/1662/19

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Пасічника Ю.П., розглянув за правилами спрощеного (письмового) провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області (вул.Велика Перспективна, 55, м. Кропивницький, Кіровоградська область, 25006, код ЄДРПОУ 39393501) про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом в якому просить:

- визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 09 листопада 2018 року № Ф-97805-53У платника єдиного внеску ОСОБА_1 , код ІНФОРМАЦІЯ_1 , у сумі 15819,54грн..

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що вона в кінці 2015 року подала документи на припинення діяльність фізичної особи - підприємця, подавши заяву до податкового органу. Окрім того, в позивач стверджує, що з 12.09.2005 року по теперішній час безперервно працює в Виробничому структурному підрозділі «Знам`янський центр механізації колійних робіт» АТ «Укрзалізниця» і зараз займаю посаду техніка 1 категорії, де отримую регулярний дохід у вигляді заробітної плати, з якої щомісячно нараховується і сплачується ЄСВ з базової суми, що перевищує мінімальну заробітну. Дані про ці платежі також мають бути в інформаційній базі ДФС та в даних персоніфікованого обліку Пенсійного фонду України. Враховуючи вказане, позивач вважає, що вимога податкового органу є протиправною та підлягає скасуванню.

Ухвалою суду від 12 липня 2019 року відкрито провадження за правилами спрощеного (письмового) провадження.

Зазначеною ухвалою відповідачу встановлено строк для подання до суду відзиву на позовну заяву з відповідними доказами в їх обґрунтування.

У встановлений судом строк відповідачем надіслано суду відзив на адміністративний позов, в якому останній просив суд в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі та зазначає, що позивач перебуває на обліку в органах доходів і зборів як фізична особа - підприємець (дата державної реєстрації 25.08.2011) та на дату формування вимоги, не перебував в стані припинення підприємницької діяльності, що підтверджується реєстраційними та обліковими даними. Враховуючи вказане, позивач не припинивши діяльність повинен сплачувати єдиний соціальний внесок незалежно від фінансового стану платника.

Позивач направив відповідь на відзив, в якій зазначив, що Необхідними умовами для сплати особою єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування ФОП, яка знаходиться на загальній системі оподаткування є провадження такою особою, підприємницької діяльності та отримання доходу від такої діяльності. При цьому, свідоцтво про реєстрацію фізичною особою-підприємцем лише посвідчує право на здійснення підприємницької діяльності, однак не є підставою та доказом здійснення підприємницької прибуткової діяльності та факту зайнятості особи, оскільки в даному випадку мною не отримувались відповідні торгові патенти, ліцензії та інші дозвільні документи для здійснення підприємницької діяльності в оскаржуваний період та відповідач не надав доказів подання мною декларацій, звітів про підприємницьку діяльність.

Крім того в позовній заяві я вказала, що з 12.09.2005 року по теперішній час я безперервно працюю в Виробничому структурному підрозділі «Знам`янський центр механізації колійних робіт» АТ «Укрзалізниця», що підтверджується записами в моїй трудовій книжці, довідкою з місця роботи. Я не подавала жодних документів обов`язкової звітності щодо підприємницької діяльності до контролюючих органів. Я не отримувала ніяких доходів від підприємницької діяльності; Роботодавцем здійснювались необхідні відрахування ЄСВ з моєї заробітної платні. Вказані данні є беззаперечним доказом того, що в періоді з 12.05.2005 року по теперішній час, в тому чисті за який мені нараховано недоїмку зі сплати боргу з ЄСВ в сумі 15819грн 54 коп., я не здійснювала підприємницьку діяльність та відповідно не отримувала доходу від такої діяльності.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

ОСОБА_1 з 2005 року зареєстрований в якості фізичної особи підприємця та перебуває на обліку в Олександрійській об`єднаній державній податковій інспекції ГУ ДФС у Кіровоградській області.

Відповідно до наявної в матеріалах справи копії витягу даних з Єдиного державного реєстру ОСОБА_1 30.11.2018 року припила підприємницьку діяльність.

Головним управлінням державної фіскальної служби у Кіровоградській області винесено вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-97805-53 від 09.11.2018 з єдиного соціального внеску в сумі 15819,54 грн.

Вважаючи зазначену вимогу протиправною позивач звернувся до суду за захистом свої прав та законних інтересів.

Надаючи нормативно-правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначає Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» (надалі - Закон).

Платниками єдиного внеску є, зокрема, підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені з урахуванням норм законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством чи за цивільно-правовими договорами (п. 1 частини першої ст. 4 цього Закону).

Базою нарахування єдиного внеску для зазначених платників є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються положеннями Закону про оплату праці, та сума винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами (абзац перший п. 1 частини першої ст. 7 Закону про ЄСВ).

Також платниками єдиного внеску, як зазначено у п. 4 частини першої ст. 4 цього Закону, є фізичні особи - підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, незалежно від того, чи є такі особи найманими працівниками.

Єдиний внесок для фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування, нараховується на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом про ЄСВ. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску (п. З частини першої ст. 7 цього Закону).

Як визначено п. 2 цієї частини, базою нарахування єдиного внеску, зокрема, для фізичних осіб - підприємців, які перебувають на загальній системі оподаткування, є сума доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає оподаткуванню ПДФО. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць.

У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, такий платник зобов`язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом про ЄСВ. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Отже, фізичні особи - підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування і є одночасно найманими працівниками, не звільняються від сплати єдиного внеску та подання обов`язкової звітності за себе як фізичні особи - підприємці. Сплата ЄСВ у такому разі не здійснюється подвійно, адже за фізичну особу - підприємця, яка працює найманим працівником у юридичної особи, сплачує роботодавець (утримань ЄСВ із заробітної плати немає).

У свою чергу, відповідно до ч. 8 статті 4 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» фізична особа - підприємець позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності цією фізичною особою.

Зважаючи на те, що згідно з даними Єдиного державного реєстру ОСОБА_1 припинено діяльність лише 30.11.2018, а отже і статусу платника єдиного внеску позбавлений з 30.11.2018, то вимога про сплату боргу з єдиного соціального внеску є законною та обґрунтованою, що виключає правові підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

Судові витрати відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України відшкодуванню не підлягають.

Керуючись ст.ст.132, 139, 143, 242-246, 255, 271, 287, 295-297 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області (вул.Велика Перспективна, 55, м. Кропивницький, Кіровоградська область, 25006, код ЄДРПОУ 39393501) про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, встановленому ст.255 КАС України та може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295-297 КАС України. Відповідно до підпункту 15.5 п.15 Розділ VII Перехідні положення КАС України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду Ю.П. Пасічник