Ухвала суду № 83545389, 09.08.2019, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

09 серпня 2019 року м. Київ № 320/4242/19

Суддя Київського окружного адміністративного суду Горобцова Я.В., розглянувши позовну заяву та додані до неї матеріали Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень та вимог суб`єкта владних повноважень,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області,в якому позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 22 квітня 2019 року № 0004131303 винесене ГУ ДФС у Київській області;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 22 квітня 2019 року № 0004101303 винесене ГУ ДФС у Київській області;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 22 квітня 2019 року № 0004141303 винесене ГУ ДФС у Київській області;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 22 квітня 2019 року № 0004151303 винесене ГУ ДФС у Київській області;

- визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 22 квітня 2019 року за № Ф-0004111303 винесену ГУ ДФС у Київській області;

- визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 22 квітня 2019 року за № Ф-0004161303 винесену ГУ ДФС у Київській області;

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Частиною третьою статті 161 КАС України визначено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 4 Закону України “Про судовий збір” від 8 липня 2011 року № 3674-VI (далі - Закон № 3674-VI) судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Розміри ставок судового збору визначені ст. 4 Закону № 3674-VI.

Так, за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який поданий фізичною особою або фізичною особою-підприємцем, ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (768,40 грн.) та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (9 605,00 грн.).

Як вбачається з прохальної частини позовної заяви позивачем заявлено шість вимог майнового характеру: про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень – рішень та податкових вимог.

Відтак, при зверненні до суду з даним адміністративним позовом, позивачеві необхідно було сплатити 6 112,79 грн. (768,40 грн. – вимога про скасування податкове повідомлення-рішення №0004131303; 2 018,17 грн. – вимога про скасування податкове повідомлення-рішення №0004101303 (1% від 201 817,68 грн.), 768,40 грн. – вимога про скасування податкове повідомлення-рішення №0004141303, 768,40 грн. – вимога про скасування податкове повідомлення-рішення №0004151303, 1 021,02 грн. (1% від 102 102,09 грн.) – про скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) за № Ф-0004111303, 768,40 грн. про скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) за № Ф-0004161303

Оскільки, в матеріалах справи міститься квитанція про сплату судового збору за подання позовної заяви в розмірі 3 170,89 грн., тому позивачу необхідно доплатити судовий збір у розмірі 2 941, 90 грн.

Відповідно до вимог частин першої та другої статті 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Вказані недоліки повинні бути усунені шляхом подання до суду оригіналу документу про сплату судового збору у розмірі 2 941, 90 грн.

Зазначені обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам процесуального законодавства, у зв`язку з чим суд, враховуючи положення статті 169 КАС України, вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху та встановити строк для усунення недоліків позовної заяви.

Суд звертає увагу позивача на те, що інформація щодо реквізитів сплати судового збору за подання позовних заяв до Київського окружного адміністративного суду є загальнодоступною, оприлюднена на офіційному веб-порталі «Судова влада України» за інтернет-адресою http://adm.ko.court.gov.ua/sud1070/gromadyanam/tax/, а також розміщена на інформаційних стендах Київського окружного адміністративного суду.

Принагідно суд зауважує, що залишення позовної заяви без руху не є обмеженням у доступі до правосуддя. Так, згідно практики Європейського суду з прав людини, сформульовану, зокрема, в рішеннях від 20 травня 2010 року у справі "Пелевін проти України" (пункт 27), від 30 травня 2013 року у справі "Наталія Михайленко проти України" (пункт 31) зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою: регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини, сформовану, зокрема, у пункті 55 справи "Креуз проти Польщі", що обмеження, накладене на доступ до суду, буде несумісним із пунктом першим статті 6 Конвенції, якщо воно не переслідує законної мети або коли не існує розумної пропорційності між застосованими засобами та законністю цілі, якої прагнуть досягти ("Kreuz v. Poland" № 28249/95).

Отже, встановлюючи конкретні вимоги до змісту та форми позовної заяви, а також до документів, які мають бути до неї додані, КАС України при цьому покладає обов`язок на суд перевірити виконання позивачем цих вимог та прийнятності позовної заяви на стадії вирішення питання про відкриття провадження по справі. Позаяк, законодавством чітко встановлено наслідки невиконання таких вимог, а саме постановлення судом ухвали про залишання позовної заяви без руху.

Керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 243, 248 КАС України, суд,

у х в а л и в:

Залишити без руху позовну заяву Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень та вимоги суб`єкта владних повноважень.

Встановити позивачу десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви, зазначених у мотивувальній частині ухвали.

Роз`яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

Копію ухвали надіслати позивачеві.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Я.В. Горобцова