Рішення № 83545388, 05.08.2019, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 серпня 2019 року справа № 320/3362/19

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Щавінського В.Р., розглянув у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Спанрайз” до Київської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Спанрайз” звернулось до суду з позовом до Київської митниці ДФС, у якому позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Київської митниці Державної фіскальної служби про коригування митної вартості від 20.06.2019 №UA125110/2019/110049/2.

На обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що при митному оформленні сітки затіняючої, яка увозилась на митну територію України, ним визначено його митну вартість за основним методом ціною договору (контракту).

Позивач зазначає, що на підтвердження заявленої митної вартості оцінюваного товару надав митному органу документи, які відповідають переліку, визначеному у частині другій статті 53 Митного кодексу України, та чітко ідентифікують оцінюваний товар, містять достовірні дані про числові показники складових митної вартості.

Позивач стверджує, що митний орган зазначених документів не врахував, у звязку з чим дійшов необґрунтованих висновків про наявність підстав для коригування митної вартості із застосування резервного методу.

Відповідач позов не визнав, у відзиві на позовну заяву зазначив, що додані позивачем до митної декларації документи не містять всіх відомостей, що підтверджують задекларовані числові значення складових митної вартості.

У звязку з цим відповідач вважає, що спірне рішення прийняте органом доходів і зборів з урахуванням вимог чинного законодавства, в межах повноважень, наданих йому законами України та підзаконними нормативно-правовими актами.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 05.07.2019 відкрите спрощене позовне провадження у справі та призначено її до розгляду на 30.07.2019.

30.07.2019 від представників сторін надійшли клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Згідно частини 3 статті 195 КАС України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

З огляду на заявлені представниками сторін клопотання про розгляд справи у порядку письмового провадження, суд вирішив продовжити розгляд справи в порядку письмового провадження на підставі наявних у ній доказів у передбачені Кодексом адміністративного судочинства України строки.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.

Як вбачається з матеріалів справи, 23.04.2019 компанією CNBM International corporation був виставний рахунок на оплату, ТОВ «Спанрайз», (інвойс) №SAAE4118037-8 на суму 54751,48 дол. США, за товар Готові сітки із синтетичних матеріалів, (поліетилен 100%, стабільний до ультрафіолету, виготовлена шляхом переплетення тонких поліетиленових смужок), виготовлені на плоскоткацьких верстатах, для використання в сільському господарстві, для затінення теплиць та відкритого грунту від потрапляння прямих сонячних променів. Торговельна марка Agree professional. Країна виробництва CN. Виробник - CNBM International Corporation; вартість перевезення від порту NINGBO Китай до порту Одеса Україна - 88959,82 грн., що відповідає умові поставки FOB NINGBO. 19.06.2019 митним брокером Відповідача до Київської митниці ДФС було подано вантажну митну декларацію (ВМД) № UA1251 10/2019/411331, у якій для митного оформлення було пред`явлено товар: Готові сітки із синтетичних матеріалів,(поліетилен 100%, стабільний до ультрафіолету, виготовлена шляхом переплетення тонких поліетиленових смужок), виготовлені на плоскоткацьких верстатах, для використання в сільському господарстві, для затінення теплиць та відкритого грунту від потрапляння прямих сонячних променів: ЩІЛЬНІСТЬ: 36 Г/М2 РОЗМІР: 1X100 М -200 шт. ЩІЛЬНІСТЬ: 36 Г/М2 РОЗМІР: 1,5X100 М -5850 шт. ЩІЛЬНІСТЬ: 36 Г/М2 РОЗМІР: 2X100 М – 27000 шт. ЩІЛЬНІСТЬ: 36 Г/М2 РОЗМІР: 4X50 М -9200шт. ЩІЛЬНІСТЬ: 36 Г/М2 РОЗМІР: 6X50 М - 29700 шт. ЩІЛЬНІСТЬ: 36 Г/М2 РОЗМІР: 8X50 М - 400 шт. ЩІЛЬНІСТЬ: 36 Г/М2 РОЗМІР: 12X50 М - 600 шт. ЩІЛЬНІСТЬ: 50 Г/М2 РОЗМІР: 1,5X100 М -300шт. ЩІЛЬНІСТЬ: 60 Г/М2 РОЗМІР: 4X50 М -200 шт. ЩІЛЬНІСТЬ: 60 Г/М2 РОЗМІР: 6X50 М -1800 шт. ЩІЛЬНІСТЬ: 70 Г7М2 РОЗМІР: 1,5100 М -300шт. ЩІЛЬНІСТЬ: 70 Г/М2 РОЗМІР: 2X100 М -2800шт. ЩІЛЬНІСТЬ: 70 Г/М2 РОЗМІР: 3X50 М -1350 шт. ЩІЛЬНІСТЬ: 70 Г/М2 РОЗМІР: 4X50 М -8800 шт. ЩІЛЬНІСТЬ: 70 Г/М2 РОЗМІР: 5X50 М -250 шт. ЩІЛЬНІСТЬ: 70 Г/М2 РОЗМІР: 6X50 М -21000 шт. ЩІЛЬНІСТЬ: 70 Г/М2 РОЗМІР: 8X50 М -800 шт. ЩІЛЬНІСТЬ: 80 Г/М2 РОЗМІР: 2X100 М -35200 шт. ЩІЛЬНІСТЬ: 80 Г/М2 РОЗМІР: 3X50 М -150 шт. ЩІЛЬНІСТЬ: 80 Г/М2 РОЗМІР: 6X50 М - 6000 шт. ЩІЛЬНІСТЬ: 80 Г/М2 РОЗМІР: 8X50 М -32000 шт. ЩІЛЬНІСТЬ: 80 Г/М2 РОЗМІР10X50 М - 1000 шт. ЩІЛЬНІСТЬ: 90 Г/М2 РОЗМІР: 2X100 М -15000 шт. ЩІЛЬНІСТЬ: 90 Г/М2 РОЗМІР: 4X50 М -200 шт. ЩІЛЬНІСТЬ: 50 Г/М2 РОЗМІР: 1,5X100 М -750 шт. ЩІЛЬНІСТЬ: 50 Г/М2 РОЗМІР: 2X100 М - 11800 шт. ЩІЛЬНІСТЬ: 50 Г/М2 РОЗМІР: 3X50 М -1200 шт. ЩІЛЬНІСТЬ: 70 Г/М2 РОЗМІР: 6X50 М - 3900 шт. ЩІЛЬНІСТЬ: 80 Г/М2 РОЗМІР: 2X100 М -11400шт. ЩІЛЬНІСТЬ: 80 Г/М2 РОЗМІР: 3X50 М – 58350 шт. ЩІЛЬНІСТЬ: 80 Г/М2 РОЗМІР: 4X50 М -3000 шт. ЩІЛЬНІСТЬ: 80 Г/М2 РОЗМІР: 6X50 М -12000 шт. ЩІЛЬНІСТЬ: 80 Г/М2 РОЗМІР: 8X50 М - 22800 шт. ЩІЛЬНІСТЬ: 90 Г/М2 РОЗМІР: 1,5X100 М -2100шт. ЩІЛЬНІСТЬ: 90 Г/М2 РОЗМІР: 3X50 М - 10950 шт. ЩІЛЬНІСТЬ: 90 Г/М2 РОЗМІР: 4X50 М - 400 шт. ЩІЛЬНІСТЬ: 90 Г/М2 РОЗМІР: 6X50 М -12300 шт.

Торгівельна марка: Agreen Країна виробництва – CN. Виробник - CNBN INTERNATIONAL CORPORATION.

Митна вартість товару за вказаною ВМД склала 1532415,01 грн. і була визначена із застосуванням основного методу та складалась з вартості товару згідно з інвойсом 54751,48 дол. США. (1443455,19 грн.) і вартості транспортування до кордону України 88959,82 грн.

На підтвердження заявленої митної вартості товару митному органу подані наступні документи:

- Контракт №SR-CNBM-20190109 від 09.01.2019

- Інвойс від 23.04.2019 №SAAE4118037-8;

- Сертифікат про походження Формі А від 24.05.2019 № G191100302670036;

- міжнародні автотранспортні накладні від 15.06.2019 CMR №189248, 189249;

- Коносамент BILL OF LADING від 05.04.2019 № SHWS219050073;

- Довідка про транспортні витрати №190706/01 від 07.06.2019;

- Рахунок №00002741 від 07.06.2019 за послуги з ТЕО до кордону України;

- Платіжне доручення №367 від 10.06.2019 за транспортні послуги;

- Прайс-лист від 09.01.2019;

- Договір про надання послуг з експедиторського обслуговування вантажів від 14.08.2017;

- Експортна декларація країни відправлення №310120190518783048 від 29.04.2019.

Розглянувши подані позивачем документи для підтвердження заявленої у ВМД митної вартості, митний орган направив позивачеві електронне повідомлення, у якому зазначив, що під час контролю правильності визначення митної вартості було встановлено відсутність у документах, приєднаних до ВМД, всіх відомостей, які б підтверджували числові значення складових митної вартості, а також виявлені у них розбіжності.

Посилаючись на положення частини 2, 3 статті 53, ст.ст. 54, 57 Митного кодексу України, митний орган вказав про необхідність надання наступних додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів:

- за наявності інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

- виписку з бухгалтерської документації;

- копію митної декларації країни відправлення (з урахуванням ст.254 МК України);

- висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

На вказаний запит декларантом надано копію митної декларації країни відправлення з перекладом.

20.06.2019 відповідачем прийняте спірне рішення про коригування митної вартості за № UA125000/2019/100049/2, згідно з яким Відповідач, застосувавши резервний метод визначення митної вартості товарів (метод 2ґ), заявлену Позивачем митну вартість товару у митній декларації від 19.06.2019 №UA125110/2019/411331 скоригував до рівня 92101,85 дол. США (3,77 дол. США / кг).

Обгрунтовуючи підстави не прийняття заявленої Позивачем митної вартості товару, митний орган у графі 33 спірного рішення зазначив, що документи містять розбіжності та не підтверджують всі числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, зокрема:

1) надана довідка про транспортні витрати не дає можливості перевірити правильність заявлених числових значень транспортних витрат;

поставки;

2) зовнішньоекономічним договором (контрактом) не визначені умови поставки;

3) Прайс-лист від 09.01.2019 № б/н має перелік лише поданих до митного оформлення товарів та складений на конкретних умовах поставка, а саме FOB - NINGBO, та за своєю суттю є комерційною пропозицією;

4) підпис директора в прайс-листі відрізняється від контракту від 09.01.2019 № SR-CNBM-20190109, не зважаючи на те, що і прайс-лист і контракт підписано в один день;

5) не подано переклад митної декларації країни відправлення українською мовою відповідно до ст. 254 МК України;

6) пункт 2.6 зовнішньоекономічного договору містить наступні умови оплати: «условия оплаты каждой отдельной партии товара определяются инвойсом на эту партию». Інвойсом передбачені умови оплати через 30 днів після отримання товару. Враховуючи заявлені умови поставки «FOB - NINGBO», термін «франко-борт» означає, що поставка є здійсненою продавцем, коли товар перейшов через поручні судна в названому порту відвантаження. Коносамент №SHWS219050073 (доказ поставки товару на борт судна) складений 05.04.2019, отже оплата за товар вже мала відбутися, проте банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару до митного оформлення декларантом не надано.

Скоригована Відповідачем митна вартість товару грунтується на інформації митної декларації від 15.04.2019 № UA500040/2019/4330 - 3,77 дол. США/кг.

На підставі прийнятого рішення про коригування митної вартості товару, 20.06.2019 Київська митниця ДФС видала Позивачу картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA125110/2019/00234.

Не погоджуючись із рішенням Відповідача про коригування митної вартості товарів, Позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Відносини, що пов`язані із справлянням митних платежів регулюються Митним кодексом України, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування.

Згідно із статтею 248 МК України митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення, зокрема, код товару згідно з УКТ ЗЕД; фактурна вартість товарів; митна вартість товарів та метод її визначення; суми митних платежів; спосіб забезпечення сплати митних платежів (у разі застосування заходів гарантування їх сплати) (статті 257 МК).

Статтями 49, 50 МК України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

При цьому, ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця (частина пята статті 58 МК України).

Відповідно до статті 57 МК України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно із частиною другої статті 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Статтею 58 МК України передбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо, зокрема, щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Відповідно до положень статті 53 МК України, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У силу положень частини пятої статті 53 МК України, забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Дана норма кореспондується з положеннями частини третьої статті 318 МК, якою встановлено, що митний контроль має передбачати виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Це також відповідає стандартним правилам, встановленим пунктами 3.16 та 6.2 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, до якої Україна приєдналась згідно із Законом України від 15.02.2011 №3018-VI "Про внесення змін до Закону України "Про приєднання України до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур", якими запроваджено стандартні правила: на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства; митний контроль обмежується мінімумом, необхідним для забезпечення дотримання митного законодавства.

Разом з цим, якщо документи, зазначені у частині другій статті 53 МК України, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини (частини третя статті 53 МК).

Відповідно до частини 3 статті 58 МК України у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Згідно з частинами 1-3 статті 64 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ).

Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.

Митна вартість імпортних товарів не визначається згідно із положеннями цієї статті на підставі:

1) ціни товарів українського походження на внутрішньому ринку України;

2) системи, яка передбачає прийняття для митних цілей вищої з двох альтернативних вартостей;

3) ціни товарів на внутрішньому ринку країни-експортера;

4) вартості виробництва, іншої, ніж обчислена вартість, визначена для ідентичних або подібних (аналогічних) товарів відповідно до положень статті 63 цього Кодексу;

5) ціни товарів, що поставляються з країни-експортера до третіх країн;

6) мінімальної митної вартості;

7) довільної чи фіктивної вартості.

Відповідно до частини 1 статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Частиною 2 статті 55 МК України передбачено, що прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:

1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;

2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;

3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів;

4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування;

5) інформацію про:

а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються:

у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів;

у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті;

б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

З аналізу частин першої та другої статті 53 МК України слідує, що законом визначений вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Митні органи мають право витребовувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов`язковою обставиною, з якою закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 30.06.2015 (справа 21-591а15).

Що стосується обставин витребовування Відповідачем додаткових документів - суд зазначає наступне.

Так, в запиті (повідомленні) митного органу, Відповідач посилається на те, що документи містять розбіжності та не містять достовірних та об`єктивних відомостей, які б підтверджували числові значення складових митної вартості, зокрема надана довідка про транспортні витрати не дає можливості перевірити правильність заявлених числових значень транспортних витрат.

Отже, відповідно до ч. 10 ст. 58 МК України, При визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті:

1) витрати, понесені покупцем:

а) комісійні та брокерська винагорода, за винятком комісійних за закупівлю, що є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов`язаних із представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів;

б) вартість ящиків тари (контейнерів), в яку упаковано товар, або іншої упаковки, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідними товарами;

в) вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням;

2) належним чином розподілена вартість нижчезазначених товарів та послуг, якщо вони поставляються прямо чи опосередковано покупцем безоплатно або за зниженими цінами для використання у зв`язку з виробництвом та продажем на експорт в Україну оцінюваних товарів, якщо така вартість не включена до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті:

а) сировини, матеріалів, деталей, напівфабрикатів, комплектувальних виробів тощо, які увійшли до складу оцінюваних товарів;

б) інструментів, штампів, шаблонів та аналогічних предметів, використаних у процесі виробництва оцінюваних товарів;

в) матеріалів, витрачених у процесі виробництва оцінюваних товарів (мастильні матеріали, паливо тощо);

г) інженерних та дослідно-конструкторських робіт, дизайну, художнього оформлення, ескізів та креслень, виконаних за межами України і безпосередньо необхідних для виробництва оцінюваних товарів;

3) роялті та інші ліцензійні платежі, що стосуються оцінюваних товарів та які покупець повинен сплачувати прямо чи опосередковано як умову продажу оцінюваних товарів, якщо такі платежі не включаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті.

Зазначені платежі можуть включати платежі, які стосуються прав на літературні та художні твори, винаходи, корисні моделі, промислові зразки, торговельні марки та інші об`єкти права інтелектуальної власності.

Витрати на право відтворення (тиражування) оцінюваних товарів в Україні не повинні додаватися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари.

Порядок включення до ціни розрахунку роялті та ліцензійних платежів визначається Кабінетом Міністрів України;

4) відповідна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу товарів, що оцінюються, їх використання або розпорядження ними на митній території України, яка прямо чи опосередковано йде на користь продавця;

5) витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;

6) витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;

7) витрати на страхування цих товарів.

Враховуючи, що за умовами поставки товар відвантажено на умовах FOB-NINGBO, то відповідно до п.5 частини 10 ст.58 МК України - складовою митної вартості є витрати на транспортування оцінюваних товарів до порту ввезення (Одеса) на митну територію України.

Як вбачається з матеріалів справи, декларантом Позивача подано на підтвердження вартості витрат на транспортування оцінюваних товарів (гр. 44 ВМД №UA 125110/2019/411331 від 19.06.2019) наступні документи:

Код класифікації документа:

- (3004 - рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг) №00002741 від 07.06.19;

- (3005 - банківський платіжний документ що підтверджує факт оплати транспортно-експедиційних послуг) платіжне доручення№ 367 від 10.06.19;

- (3007 - документ що підтверджує вартість перевезення товару) Довідка про транспортні витрати №190706\01 від 07.06.19.

Таким чином, висновок Відповідача, про не можливість перевірити правильність заявлених числових значень транспортних витрат є необгрунтованим та казуїстичним, оскільки окрім Довідка про транспортні витрати №190706\01 від 07.06.19, на підтвердження надано документи передбачені Наказом Міністерства фінансів України №599 Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення «...Для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до частини другої статті 53 Кодексу подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи. що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. До зазначених документів можуть належати: рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати тран сп ортн о-експед и ці йн их поел у г відповідно до виставленого рахунка-фактури

Ігнорування Відповідачем довідки про транспортні витрати, як документу що підтверджує вартість перевезення оцінюваного товару до кордону України є необгрунтованим. Таку правову позицію викладено в Узагальненні практики застосування адміністративними судами положень МК України в редакції від 13 березня 2012 року, в висновку п.14 роз`яснювалось що якщо законом не визначено доказ (докази), виключно яким (ми) повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення, то такі витрати можуть підтверджуватися будь-якими доказами. МК України не визначив вид доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів (не вказав, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи), а тому довідка про транспортні витрати є допустимим доказом на підтвердження витрат на перевезення товарів.

Дана правова позиція узгоджується з рішенням Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 21 жовтня 2014 року у справі № 804/1101/14.

Щодо тверджень відповідача про те, що зовнішньоекономічним договором (контрактом) не визначені умови поставки, суд зазначити наступне.

Так, п.п.1.1., п. 1 зовнішньоекономічного контракту №SR-CNBM-20190109 від 09.01.2019 визначено, що Продавець зобов`язується продати (передати право користування, володіння та розпорядження), а Покупець прийняти та сплатити за товар (далі - Товар). Асортимент Товару, його ціна та умови поставки фіксуються в інвойсі Продавця. Крім того, п.п. 3.1. п.3 цього контракту також має відсильну норму, за якою - Умови поставки кожної окремої партії Товару фіксуються в інвойсі на дану партію.

Як вбачається з Інвойсу від 23.04.2019 №SAAE4118037-8, умови поставки визначені відповідно до Incoterms FOB NINGBO.

Таким чином, твердження Відповідача, що зовнішньоекономічним договором (контрактом) не визначені умови поставки, є лише констатацією факту, що ці умови фіксуються в інвойсі на кожну окрему поставку, а отже не впливає на митну вартість товару чи її складові.

Щодо тверджень Відповідача на те, що прайс-лист від 09/01/2019 № б/н має перелік лише поданих до митного оформлення товарів та складений на конкретних умовах поставки, а саме FOB-NINGBO, та за своєю суттю є комерційною пропозицією, суд зазначає наступне.

Як в вбачається з електронного (запиту) повідомлення Відповідача, Митна вартість не могла бути перевірена у зв`язку з тим що, надана довідка про транспортні витрати не дає можливості перевірити правильність заявлених числових значень транспортних витрат.

Вартість самого товару, який визначений в Інвойсі від 23.04.2019 №SAAE4118037-8, Відповідач визнає, оскільки посилань в електронному (запиті) повідомленні не зазначено про неможливість перевірити Інвойсову вартість. Оскільки Інвойсова вартість товару не потребувала підтвердження, вимога Відповідача щодо надання Прайс-листа виробника товару є необгрунтованою та безпідставною оскільки не містить вартості перевезення. Ціни на товар зазначені у Прайс-листі виробника товару, визначені на умовах FOB NINGBO. А отже за цих обставин Прайс-лист виробника товару не може підтвердити чи спростувати заявлену митну вартість товару.

Щодо посилання Відповідача на те, що банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару до митного оформлення декларантом не надано, суд зазначає наступне.

У процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. У свою чергу умови термінів оплати безпосередньо ціни товару не стосуються. У зв`язку з цим відомості про умови оплати товару не повинні братися органом доходів і зборів до уваги при контролі за митною вартістю, а відтак суперечності між цими відомостями не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару.

Так, у справі № 826/13142/13-а Вищий адміністративний суд України зауважив таке: «Так, за змістом статті 53 МК України банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, повинні надаватися у випадку, якщо товар оплачено. Зміст цієї норми вказує на те, що митне оформлення товару повинно бути здійснено як у випадку, коли оплата за договором здійснена вчасно, так і у випадку, коли оплата за товар здійснена з порушенням встановлених строків або не сплачена взагалі. При цьому несвоєчасність оплати партії товару не вказує на розбіжність даних, які містяться у наданих для митного оформлення документах, а лише вказує на порушення умов господарського договору» (ухвала від 30 січня 2014 року, ЄДРСР - 37187733).

Таким чином, факт відсутності банківських платіжних документів, що стосуються оцінюваного товару не свідчить про не можливість перевірити Відповідачем заявлену декларантом митну вартість товару. Те, що банківські платіжні документи повинні бути у Позивача на момент митного оформлення, ґрунтуються лише на припущені, посадової особи яка здійснювала перевірку митної вартості, що такі документи мають бути, та не вказує на розбіжність даних, які містяться у наданих для митного оформлення документах. Знову ж таки, за умовами поставки FOB- Ningbo, платіжними банківськими документами можливо лише підтвердити вартість товару за інвойсом. Відповідач не ставив під сумнів інвойсову вартість товару.

Щодо тверджень відповідача, що копія митної декларації країни відправлення надана без врахування вимог ст. 254 МК України, суд зазначає наступне.

Частиною 3. ст. 53 МК України передбачено що декларант на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов ’язаний надати (за наявності) додаткові документи лише у тому випадку якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Враховуючи що копія митної декларації країни відправлення, на які посилається Відповідач, як на підставу вимоги додаткових документів, є документом який зазначений у п. 7 частини 3 ст. 53 МК України - то посилання Відповідача на неї як на підставу вимоги витребовування додаткових документів є протиправною.

Крім того, враховуючи те що, товар поставляється на умовах Incoterms FOB, то в декларації постачальника товару можливо лише перевірити інвойсову вартість оцінюваного товару. Як вбачається з Запиту (повідомлення), Відповідач не посилається на неможливість перевірки (визнання) чи будь яких сумнівів щодо вартості товару за інвойсом, а зазначає, щодокументи містять розбіжності та не містять достовірних та об`єктивних відомостей, які б підтверджували числові значення складових митної вартості, зокрема надана довідка про транспортні витрати не дає можливості перевірити правильність заявлених числових значень

транспортних витрат.

Таким чином, відомості що зазначені в Експортній декларації країни відправлення №310120190518783048 від 29.04.2019, об`єктивно не могли надати Відповідачу будь яких даних щодо вартості перевезення. Оскільки за умов поставки Incoterms FOB - не могли бути відображені в ній. Отже, не впливали на можливість Відповідача визначити та перевірити вартісні показники складової митної вартості - вартості доставки до кордону України.

Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України, прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обгрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Відповідно до частини сьомої статті 54 МК України у разі якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Тобто, не наведення митним органом доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування цим органом переліку документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчить про протиправність рішення цього органу щодо застосування іншого, ніж основний метод визначення митної вартості. Ненадання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом коригування митної вартості.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду України від 29.05.2012 у справі №21-91а12 та від 11.09.2012 у справі №21- 262а12.

За таких обставин прийняте Відповідачем рішення про корегування митної вартості товарів № UA 125000/2019/110049/2 від 20.06.2019 не відповідає вимогам статті 55 МК України, у зв`язку з чим є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є субєктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань субєкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Під час звернення до суду позивачем був сплачений судовий збір у розмірі 4132,90 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 26.06.2019 №377.

Сплачений позивачем судовий збір підлягає відшкодуванню йому у повному обсязі за рахунок відповідача.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 143, 242-246, 250, 255 Кодексу КАС України, суд

в и р і ш и в:

1.Адміністративний позов задовольнити.

2.Визнати протиправним та скасувати рішення Київської митниці Державної фіскальної служби про корегування митної вартості від 20.06.2019 №UA125110/2019/110049/2.

3.Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Спанрайз” (ідентифікаційний код 41482988, місцезнаходження: 03191, м. Київ, вул. Луценка Дмитра, 15) за рахунок бюджетних асигнувань Київської митниці Державної фіскальної служби (ідентифікаційний код 39470947, місцезнаходження: 08307, Київська обл., м. Бориспіль, Міжнародний аеропорт “Бориспіль”) сплачений судовий збір у розмірі 3978 (три тисячі дев`ятсот сімдесят вісім) грн. 97 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного судупротягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Щавінський В.Р.